Вдячний син слобожанщини

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

Примітки

Умовні скорочення

БМСУ – Бюлетень Музею Слобідської України ім. Г.С. Сковороди (Харків).

БРК – Бюлєтень Редакційного Комітету для видання творів О.П. Потебні / Всеукраїнська Академія наук. Ч. 1.– Харків, 1922.

ЗІФВ ВУАН – Записки історично-філологічного відділу Всеукраїнської Академії наук (Київ).

КС – Киевская старина.

Х. – Харків; Харьков.

ХГВ – Харьковские губернские ведомости.

ХИФО – Харьковское историко-филологическое общество.

ЮК – Южный Край (Харьков).

1. Сумцов М.Ф. Спогади й замітки про Потебню // БРК. – С. 63.

2. Сумцов Н.Ф. Утилитарная этнография: (Из личных сельских наблюдений) // ХГВ. – 1897. – 22 авг.

3. Цит. за ст.: Багалій Д.І. Наукова спадщина акад. М.Ф. Сумцова // Червоний шлях. – 1923. – № 3. – С. 169.

4. Сумцов // Энциклопедический словарь / Изд. Ф.А. Брокгауз (Лейпциг), И.А. Ефрон (С.-Петербург). – СПб., 1901. – Т. 32. – С. 68.

5. Ветухов А. Николай Федорович Сумцов как исследователь народного быта и культуры // ЮК. – 1905. – 2 окт.

6. Див.: Микола Федорович Сумцов (1854 – 1922): Бібліогр. покажч. / НАН України. Ін-т історії України; Харк. держ. наук. б-ка ім. В.Г. Короленка; [Упоряд. Н.І. Полянська, В.О. Савчук, В.З. Фрадкін, В.О. Ярошик, за участю Г.М. Єрофеєвої; Наук. ред. Данилюк Ю.З., Фрадкін В.З.] – К.: Рідний край, 1999. – 240 с. Список, що склав сам вчений (значно менший), був опублікований посмертно: Реєстр наукових праць професора М.Ф. Сумцова // ЗІФВ ВУАН. – К., 1923. –
Кн. 2–3. – С. 8–40. На його основі укладалися наступні вибіркові покажчики, зокрема: Библиография фольклорно-этнографических трудов Н.Ф. Сумцова / Сост. В.З. Фрадкин // Сумцов Н.Ф. Символика славянских обрядов: Избр. труды / Сост., подгот. текста и коммент. А.К. Байбурина; Послесл. А.К. Байбурина и В.З. Фрадкина; Отв. ред. А.К. Байбурин. – М., 1996. – С. 278–289. Подав бібліографію «Найголовніші друковані праці М.Сумцова» і Іван Шишов, див.: Шишов І. Українознавець. Спроба першого прочитання наукових праць М.Ф. Сумцова. Дослідження. – Х., 2000. – С. 156–167. Однак тут за 1912 р. замість сумцовських вміщено цілу купу статей Д.І. Багалія (с. 166), а «Заметка» про писанки (про їх дослідження) 1890 р. перетворилася на «Заметку о писаках» (с. 159). На жаль, шикарно видана «Золота книга української еліти» теж приписує М. Сумцову праці, що йому не належать («Дещо про початок українського народу», «Головні історичні кроки української мови»), однак не вказує деякі знакові роботи вченого. (Золота книга української еліти. Інформаційно-іміджевий альманах:
У 6 тт. – К., 2001. – Т. 2. – с. 440).

7. Багалій Д. І. Наукова спадщина… – С. 166.

8. Див.: Сумцов Н.Ф. Леонардо да Винчи: Исслед. проф. Н.Ф. Сумцова. – Х.: Типо-литогр. «Печ. дело» кн. К.Н. Гагарина, 1900. – 200 с.; Сумцов М. Леонардо да Винчи: з 18 мал. / Зложив М. Сумцов. – Х.: Друк. «Печ. дело», 1907. – 32 с.: іл.

9. Див.: Сумцов М.Ф. Спогади … – С. 56-69.

10. Див.: Сумцов Н.Ф. Кладбище рукописей [при Главном Управлении по делам печати. К вопр. об открытии доступа к фонду материалов, запрещ. Петербург. цензурним комитетом] // Наука на Украине. – 1922. – №2. – С. 127–128.

11. Сумцов М. Ф. Академик Хведір Кондратович Вовк: [Некролог] // Наука на Украине. – 1922. – №2. – С. 174–176.

12. Див.: Сумцов М.Ф. Нові словники української мови // Наука на Украине. – 1922. – № 2. – С. 158–159. – Рец. на кн.: Російсько-український словник / Поділ. губерн. нар. управа. – Винниця, 1918. – Т. 1–2; Яворницький Д.І. Словник української мови. – Катеринослав: Вид-во «Слово», 1920. – Т. 1. – 411 с.

13. Див.: Сумцов М.Ф. Історія української філософської думки // БМСУ. – 1926-1927. – № 2–3. – С. 51–74.

14. Див.: Дума про бурю на Чорнім морі: Варіянт з рукопис. зб. проф. М.Ф. Сумцова / Підгот. І. Єрофіїв // БМСУ. – 1928. – № 4–5. – С. 49–52.

15. Див.: Микола Федорович Сумцов (1854–1922): Бібліогр. покажч. – С. 120–123.

16. Багалій Д.І. Наукова спадщина... – С. 169.

17. Шишов І. Українознавець... – С. 14.

18. У кн. І. Шишова – помилково: Семенович. (С. 14). Про батька Миколи Федоровича див.: Сумцов Федор Іванович // Биографический словарь бывших питомцев Первой харьковской гимназии за истекшее столетие. 1805–1905 / Сост. Н.А. Чеканов. – Х., 1905. – С. 333.

19. Див.: Сумцов Н.Ф. Заговоры: (Библиогр. указ.). – Х.: Тип. К. Счасни,
1892. – 16 с.

20. І. Шишов твердить, що родина Сумцових «жила в приватному будинку по Малогончарівській вулиці спочатку під номером 32, а потім під номером 38» (Шишов І. Українознавець. – С. 14). Нам поки що не вдалося ніде знайти адресу вченого за номером 32. В архівному листі до О. Пипіна 1891р. рукою Сумцова написаний номер 34. (Див.: Відділ рукописів Державної публічної бібліотеки
ім. М.Є. Салтикова-Щедріна. – СПб. – Ф. 621. – Од. зб. 872. – Арк. 1.) В адресно-довідкових виданнях 1895, 1901, 1909, 1910, 1912, 1914, 1917 рр. вказано № 38. Таким чином, твердження І. Шишова, що святкування 25-річного ювілею наукової і педагогічної діяльності професора 2 жовтня 1900 р. відбулося за адресою Малогончарівська, 32 (с. 26), не відповідає дійсності. Можна погодитися з Шишовим, що «тепер важко сказати, чи це був один і той же самий будинок, а тільки мінялась нумерація, чи це були два різних помешкання…» (с. 14), однак ми схиляємося до 1-ої версії. На жаль, будинок М. Сумцова не зберігся, як не збереглася більша частина Гончарівки, оскільки тут у ХХ ст. збудували кілька заводів, зробили кінцеву зупинку тролейбуса, звели кілька багатоповерхівок. Лише деякі, переважно двоповерхові, будиночки 2-ої пол. ХІХ ст., до яких ще не дібралися усілякі фірмачі зі своїм пластиком і нахабною кічовою рекламою, ще зберігають дух старовини, що віє від самих назв цих давніх вулиць.

21. Микола Сумцов навчався у 2-й чоловічій харківській гімназії (закінчив 1871 р.) і зберіг теплі спогади про неї і теплі стосунки зі своїми вчителями (див. статті Сумцова: Из гимназических воспоминаний. – [СПб., 1905] – 11 с. – Окр. відб. з журн.: Русская школа. – 1905. – № 1. – С. 16–26; Памяти учителя [І.Є. Мандельштама, колишнього вчителя 2-ої гімназії, пізніше проф. Гельсингфорського ун-ту] // ЮК. – 1911. – 9 февр.; К 75-летию Харьковской второй мужской гимназии (Возникла в авг. 1841 г.) // ЮК. – 1916. – 19 авг.; Директоры Харьковской второй мужской гимназии 60-х годов ( К 75 л. юбилею) // ЮК. – 1916. – 31 авг.), однак «українськістю» там дійсно і не пахло. Ситуація не змінилася і в наступні півстоліття. Наведемо переказ спогадів сина Олексія Ветухова (Олексій Васильович теж навчався у 2-ій гімназії) – Михайла Ветухіва, визначного біолога, першого президента Української Вільної Академії Наук у США, який навчався (як і О. Білецький) у 3-й Харківській класичній гімназії (закінчив 1919 р.), розташованій по вул. Гоголя, 7: «У березні 1913 року відзначали 52 роки з дня смерті Шевченка. В гімназії дозволили свято за певною програмою, але старші підговорили Михася виступити з віршем, якого не було в програмі. Після того його викликав директор до свого кабінету. То була велика подія: бути викликаним до кабінету директора! Директор почав з того, що болюче надрав Михасю вуха і допитував, хто навчив його цього вірша. Потім чомусь: «Кто тебе сказал, что ты украинец? Ты, сын приличных родителей, и вдруг заявляешь, что ты украинец. Ну, украинцы в гимназиях не учатся – можешь идти домой и больше в гимназию не приходить». На другий день пішла мама до гімназії виясняти і полаялась з директором, доводила йому, що «Михась – українець». Згодом пішов папа. Невідомо, що він там говорив з директором, але прийшов і сказав Михасю, щоб той ішов до гімназії, але тримав при собі своє переконання, що він українець, мовляв, «то необов’язково вияснювати в гімназії» (Михайло Ветухів Перший президент УВАН у США / Упоряд. Л. Дражевська, Л. Лиман. – Нью-Йорк; К.; Львів, 2004. – С. 19.).

22. Сумцов Н. Из гимназических воспоминаний... – С. 9.

23. Багалій Д.І. Наукова спадщина… – С. 170.

24. Там само.

25. Див.: Фридьева Н.Я. Жизнь для просвещения народа: (О деятельности Х.Д. Алчевской). – М., 1963. – С. 21–22.

26. Редин Е.К. Профессор Ник. Фед. Сумцов: К тридцатилетней годовщине его учено-педагогической деятельности. – Х., 1906. – С. 23.

27. Сумцов Н.Ф. Пушкин и Шевченко // Украинская жизнь. – 1917. –
№3–6. – С. 84–88.

28. Шишов І. Українознавець... – С. 11.

29. Див.: Багалій Д. І. Наукова спадщина… – С. 169–170.

30. Пізніше М. Сумцов «розрахувався» з університетським обскурантом – див.: Сумцов Н. Ф. Бессоновское туранство малороссиян // КС. – 1886. – Т. 14, февр. – С. 395–398. – Підпис.: Семен Тындытников; Сумцов Н.Ф. Новая наука
г. Безсонова // КС. – 1897. – Т. 56, янв. – С. 112–124. Див. також: Айзеншток І. «Безсоновщина»: (З матеріалів до життєпису О. О. Потебні) // ЗІФВ АН УРСР. – К., 1928. – Кн. 16. – С. 146–186; Халанский М.Г. Безсонов // Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805–1905). І. История факультета. ІІ. Биографический словарь профессоров и преподавателей / Под ред. М.Г. Халанского и Д.И. Багалея. – Х., 2007. –
С. 128–133. Про Безсонова, «ординарного профессора по кафедре славяноведения», О. Білецький пише як про людину, що мала репутацію «темной личности, человека «научно-невменяемого», по словам А.Н. Пыпина. На его лекциях студенты узнавали, например, что название озера в Армении Ван происходит от русского имени Иван, что римские «пенаты» – искажение слова «панята», а имя троянца Париса идет от русского слова «парень». Плодовитый на такого рода открытия, Бессонов не менее был плодовит на доносы, к которым начальство охотно прислушивалось». (Белецкий А.И. Наука о литературе в истории Харьковского университета // Учені зап. Харк. держ. ун-ту ім. О.М. Горького. – 1959. – Т. 101: Тр. філол. ф-та. – Т. 7. – С. 13). Про сучасну оцінку фольклористичної спадщини П.О. Безсонова (1828–1899) див: Азадовский М.К. История русской фольклористики. – М., 1963. – Т. 2. – С. 173 – 175.

Іронія долі: 2 квітня 1911 р. Микола Федорович Сумцов одержав листа з Петербурга від відомого літературознавця й історика науки С.О. Венгерова з проханням надіслати портрети – свій та… П. Безсонова для вміщення їх у «Новом Энциклопедическом словаре» (Див.: Микола Федорович Сумцов (1854–1922 рр.). Опис документальних матеріалів особистого фонду № 794.
1876 – 1921 рр. / Підгот. до друку І.О. Іваницька, О.Д. Катруха; Відп. ред. А.П. Ковалевський. – К., 1965. – С. 26. Втім, Венгеров ще 1891 р. дав нищівну оцінку діяльності П. Безсонова (див.: Венгеров С.А. Критико-биографический словарь русских писателей и ученых. – СПб., 1891. – Т. 2. – С. 333–346).

31. Яворницький Д.І. За чужий гріх: Роман / Передмова, текстол. підгот. і словник М.М. Олійник-Шубравської. – Х., 1993. – С. 225. У романі П. Безсонов виведений під промовистим ім’ям проф. Брикіна.

32. Багалій Д. І. Наукова спадщина… – С. 170.

33. Редин Е.К. Профессор… – С. 21.

34. Відділ рукописів Державної публічної бібліотеки ім. М.Є. Салтикова-Щедріна. – СПб. – Ф. 621. – Од. зб. 872. – Арк. 1.

35. Див.: Сумцов Н.Ф. Малорусская цензура // Русские ведомости. – 1905. – 17 марта.

36. Сумцов Н.Ф. Записка о цензуре книг на малорусском языке / Сумцов Н.Ф., Багалей Д.И., А.Е. Зайкевич и др.; Под ред. Н.Ф. Сумцова. – Х., 1905. – 15 с. Див. також: Багалій Д.І. Автобіографія. 50 літ на стороні української культури / Вступ. ст., прим. і коментар А.П. Ярещенка. – Х., 2003. – С. 84.

37. Див.: Сумцов Н.Ф. Привет болгарам: (Речь на торжеств. обеде 8 марта в честь приезжавшей на похороны М.С. Дринова болгарской депутации) // ЮК. – 1906. – 15 марта. – Текст укр. мовою у рос. транскрипції. Те саме // Почесть: Сб. ст. по славяноведению, посвящ. проф. Марину Степановичу Дринову его учениками и почитателями. – Х., 1908. – С. 24–27. (2-я паг.) – (Сб. ХИФО. Т. 15).

38. Див.: Ярещенко А. Залозна чи Лозова? // Ярещенко А. Український Фенікс. – Х., 1999. – С. 65–69.

39. Яворницький Д. За чужий гріх... – С. 224.

40. Ветухов А. Николай Федорович Сумцов…

41. Див.: Сумцов М. Хрестоматія по українській літературі. Т. І: Народня словесність – письменство ХІ–ХVIII вв. Матеріяли до Слова о полку Ігоревім. Теми для студій над Т. Шевченком. – 4-е вид., випр. та значно поширене. – Х.: Держ. вид-во України, 1922. – 246, 38 с.

42. Див.: Сумцов М.Ф. Начерк розвитку української літературної мови. – Х.: Союз, 1918. – 40 с. – (Культ.-іст. б-ка / Під ред. проф. Д.І. Багалія).

43. Там само. – С. 3.

44. Див.: Добрунова Л.Є. Зростання інтересу до українознавства у Харкові в 1917 році // VIII Всеукр. наук. конф. «Історичне краєзнавство і культура»: Наук. доп. та повідомл. Ч. 2. – Х., 1997. – С. 265–266.

45. Токарев С.А. История русской этнографии: (Дооктябрьский период). – М., 1966. – С. 318.

46. Див.: Багалій Д. І. Наукова спадщина…– С. 170.

47. Там само.

48. Див.: Сумцов Н.Ф. К постановке бюста А.С. Пушкина на Театральной площади // ЮК. – 1904. – 15 янв.; Пушкинский юбилей в Харькове // ЮК. – 1899. –
17 мая; Лейбфрейд А. Город Харьков – А.С. Пушкину // Панорама. – 1998. – №1. – С. 7.

49. Див.: Гоголевское торжество в Харькове // ЮК. – 1909. – 21 марта.

50. Профессор Николай Федорович Сумцов: К двадцатипятилетней годовщине его учено-педагогической деятельности // Тр. Пед. отдела ХИФО. –
Вып. 7. – Х., 1902. – С. 11.

51. Матеріали фольклорно-етнографічної експедиції «Муравський шлях – 97» (по селах Богодухівського, Валківського, Краснокутського та Нововодолазького районів [Харківської обл.]) / Упоряд. М.М. Красиков, Н.П. Олійник, В.М. Осадча, М.О. Семенова. – Х., 1998. – С. 16–17.

52. Чинарка (або чемйорка) – верхній чоловічий одяг з талією і брижжами ззаду.

53. Соврас – тут: гультяй, гульвіса. Від приповідки: «Ходит, что соврас без узды!». Соврас (саврас) – буланий кінь (світлогнідий з жовтавістю).

54. Сумцов Н.Ф. К вербной субботе // ЮК. – 1900. – 30 марта.

55. Там само.

56. Там само.

57. Там само.

58. Цит. за: Айзеншток І. [Рецензія] // Червоний шлях. – 1926. – №4. –
С. 242. – Рец. на кн.: Дорошенко Д. Пам’яти академіка Миколи Сумцова / Д. Дорошенко, Л. Білецький. – Прага, 1925. – 15 с.

59. Див.: Сумцов Н.Ф. О собирании этнографического материала // Харьков. – 1879. – 4 мая; Сумцов Н.Ф. Несколько слов о том, чем местные жители могут быть полезны Харьковскому историко-филологическому обществу // Харьков. – 1879. – 2 нояб.

60. Программа для собирания этнографических сведений о крестьянском населении Харьковской губернии: [К предполагаемому «Описанию Харьковской губернии»] / Сост. Н.Ф. Сумцов // КС. – 1892. – Т. 38, июль. – С. 120–123.

61. Темы по этнографии и истории культуры: (Для составления книг для народного чтения). (Программа и пособия даны проф. Н.Ф. Сумцовым) // Отчет о деятельности Харьковского общества распространения в народе грамотности за 1894 год. – Х., 1895. – С. 190–194.

62. Там само. – С. 194.

63. Щодо останніх, див.: Сумцов Н.Ф. Отчет о публичных лекциях в Полтаве, Ростове-на-Дону и Новочеркасске весной 1899 года. – Х.: Типо-литогр. «Печ. дело» кн. К.Н. Гагарина, 1899. – 13 с.; [Відозви про лекції М. Сумцова у Новочеркаську та Ростові] // Донская речь. – 1899. – № 16,17.

64. Шудря К. [Передмова до публікації «Пережитки вічної краси» М. Сумцова] // Вітчизна. – 1992. – № 9. – С. 116.

65. Камінський В. Етнографія в працях акад. М.Ф. Сумцова // ЗІФВ УАН / За гол. ред. голови Відділу акад. А. Кримського. – К., 1926. – Кн. 7–8. – С. 45.

Belles etudes ethnographique (фр.) – витончені етнографічні студії.

66. Сумцов Н. Егор Степанович Гордеенко (Некролог). – Х., 1897. – С. 1–2. – (Отд. отт. из газ. «Харьк. губ. ведомости». – 1897. – № 61).

67. Там само. – С. 7.

68. Багалій Д.І. Наукова спадщина… – С. 169.

69. Там само. – С. 165.

70. Сумцов М. Слобожане: Іст.-етноґр. розвідка. – [Х.], 1918. – С. 6.

71. Аскалон А. [Рецензія] // Творчество: Журн. худож. цеха / Под. ред. И. Рабиновича. – 1919. – №1. – С. 26. – Підпис: А. Аск. – Рец. на кн.: Сумцов М.Ф. Слобожане: Іст.-етноґр. розвідка. – [Х.]: Вид-во «Союз» Харк. Кредит. Союзу Кооперативів, 1918. – 240 с. – (Культурно-історична бібліотека під ред. проф. Д.І. Багалія).

72. Там само.

73. Повертаючись з-за кордону, М. Сумцов іноді давав газетярам свої туристичні нотатки, в яких є чимало не тільки побутових, а й соціально-економічних й етнографічних подробиць. Див., напр., низку нарисів, що друкувалися спочатку в газеті «Южный Край», а пізніше вийшли окремою книгою: Сумцов Н.Ф. На Западе и дома: Этюды путешественника. – М.: Печатня А.И. Снегиревой, 1910. – 160 с.

74. Сумцов М.Ф. Слобожане. – С. 118.

75. Редин Е.К. Профессор… – С. 16.

76. Див.: Микола Федорович Сумцов (1854–1922 рр.): Опис … – С. 124–125.

77. Див.: Сумцов Н.Ф. О боромленской сельской библиотеке // ХГВ. – 1895. – 18 окт.; Боромлянская выставка клубники // ЮК. – 1908. – 13 июня. Стаття містить відомості про участь М. Сумцова у відкритті виставки та текст його промови українською мовою.

78. Аскалон А. [Рецензия]. – С. 26.

79. Див., напр.: Сумцов Н.Ф. Успехи Харьковской общественной библиотеки за полгода существования // ХГВ. – 1887. – 29 апр.; Сумцов Н.Ф. Ближайшие задачи [ХОБ] // ХГВ. – 1889. – 8 дек.; Сумцов Н.Ф. О выборе места для постройки дома для Общественной библиотеки // ХГВ. – 1893. – 5 дек.

80. Див.: Заявление гласного Н.Ф. Сумцова об отказе от обязанностей члена Попечительского Совета Художественного училища… // Изв. Харьк. Гор. Думы. – 1911. – № 9. – С. 384.

81. Див.: Заявление гласного Н.Ф. Сумцова об отказе от обязанностей члена комиссий: музейной, конкурсной, по распределению стипендий, санитарной // Там само. – 1913. – № 10. – С. 7.

82. Див.: В глазной больнице имени Гиршмана // Утро. – 1915. – 5 июля.

83. Див. напр.: Сумцов Н.Ф. К постройке Художественного училища // ЮК. – 1911. – 21 июля; Проекты фасада художественного училища: [Висвітлюється участь М. Сумцова у засіданні журі конкурсу] // ЮК. – 1911. – 5 окт.

84. М. Сумцов надзвичайно високо цінував заслуги Олександра Костянтиновича (див.: Сумцов Н.Ф. Памяти А.К. Погорелко // ЮК. – 1912. – 28 дек. – Підпис: Н. Ф.; Те саме. – Х.: Печ. дело, 1913. – 8 с.) і після його смерті запропонував створити меморіальний музей визначного громадського діяча (див.: Заседание Городской Думы [28 дек. 1913 г.] ) // ХГВ. – 1912. – 29 дек. Див. також:
Сумцов Н.Ф. Из гимназических воспоминаний… – С. 1–2.

85. Шишов І. Українознавець... – С. 14.

86. Цікава метаморфоза цього уривку відбулася під письменницьким пером І. Шишова. Вільно переказуючи спогади, горе-біограф пише, що візник «… випрягав коня, пускав на пашу і доглядав малого, поринаючи в безмежний світ українських народних пісень. Це й стало для майбутнього народознавця справжньою академією. Рідну мову він вивчив, не виїжджаючи з міста саме через народні пісні простих візників» (Шишов І. Українознавець. – С. 15). Пісня! Красиво, нічого не скажеш. Але надто… Сумцов ясно каже, що нудився з дідом, отже «Ариной Родионовной» дідуган за сумісництвом не працював.

87. Сумцов Н.Ф. Из гимназических воспоминаний… – С. 2.

88. Там само. – С. 8.

89. Див. напр.: Сумцов Н.Ф. Муниципальные пожелания. 4. Городской Карповский сад // ЮК. – 1911. – 24 апр.; Сумцов Н.Ф. Городской Карповский сад // ЮК. – 1912. – 27 мая.

90. Про роль М. Сумцова у цьому товаристві див.: Исторический обзор деятельности Харьковского общества распространения в народе грамотности, 1869-1909. – М.: Тип. Товарищества И.Д. Сытина, 1911. – 261 с.

91. Див.: Сумцов Н.Ф. Овраги, их закрепление и облесение / Изд. ком. Харьк. о-ва распространения в народе грамотности. – 3-е изд. – Х.: Тип. и литогр. М. Зильберберга, 1898. – 23 с.

92. Див.: Сумцов Н.Ф. Новейшая поэзия как образовательное средство для крестьян. – Х.: Тип. М. Зильберберга, 1883. – 23 с. – На обл.: 1884.

93. Сумцов Н.Ф. Новейшая… – С. 16.

94. Див.: Сумцов Н.Ф. О подвижных сельских музеях // ХГВ. – 1899. – 16 марта.

95. Див.: Пособие для устройства общедоступных научных и литературных чтений: (Хрестоматия для семьи и школы) / Под ред. Н.Ф. Сумцова. – 2-е изд., испр. и доп. – Х.: Тип. губ. правления, 1896. – ІІІ, 289 с. – Зі змісту: [Сумцов М.Ф.]. Предисловие ко 2-му изданию. – С. 1–11; Предисловие к 1-му изданию. – С. 11–13; Как сложились святочные обряды и песни. – С. 14–15; Колядование.– С. 23–24; Южно-русские степи в старину. – С. 107–108; Происхождение и значение земледелия. –
С. 168–171; О сохранении животных, полезных для сельского хозяйства. – С. 175; Происхождение семьи. – С. 186–188; Краткий очерк развития наук. – С. 257–267.

96. Сумцов Н.Ф. Утилитарная этнография...

97. Там само.

98. [Хаханов Н.]. [Рецензия] // Этнографическое обозрение. – 1898. – № 2. – С. 144–145. – Підпис: Н. Х. – Рец. на кн.: Сумцов Н.Ф. Утилитарная этнография (Из личных сельских наблюдений). – Х., 1897. – 29 с.

99. Див.: Сумцов М.Ф. Старі зразки української народної словесності. – Х.: Печ. діло, 1910. – 20 с.; 2-ге вид.: Черкаси: Вид. т-во «Сіяч», 1918. –
32 с.

100. Див.: Сумцов М.Ф. Малюнки з життя українського народного слова. – Х.: Печ. діло, 1910. – 144 с.

101. Див.: Хрестоматія по українській літературі для народніх вчителів, шкіл учительських та середніх і для самоосвіти / Зложили: проф. М. Сумцов і М. Плевако при участі проф. Д. Багалія. Сумцов М.Ф. Ч. 1-а. Народня словесність і стара література (XI–XVIII століття) – [Х.]: Союз, 1918. – 152 с.: іл. – (Шк.-пед. б-ка / Під ред. Д.Г. Панадіаді і О.Н. Синявського).

102. Про взаємини М. Сумцова з О. Потебнею див.: Сумцов М.Ф. Спогади й замітки про Потебню. 1. Мої взаємини з О. П. Потебнею. 9. Потебня яко голова історико-філологічного товариства // БРК. – С. 56–60; 68–69. А також у працях: Вєтухов О. Акад. М. Сумцов та Потебніянство // Наук. збірник Харківської науково-дослідчої катедри історії України / За ред. акад. Д. Багалія, проф. О.В. Вєтухова, М. Плевака, С. Таранушенка, М. Яворського. – Х., 1924. – [Т.]1. Пам’яти акад. М. Сумцова. – С. 1–4; Франчук В.Ю. Олександр Опанасович Потебня. – К., 1985. – С. 24, 29, 33, 71, 73, 109, 136, 138, 142, 157; Красиков М. Забута сторінка сумцовської Потебніани. «Під крилом Хмари…»: [Вступ. ст., публікація статті М. Сумцова «Памяти А.А. Потебни», коментар] // Зб. Харк. іст.-філол.
т-ва. Нова сер. – Х., 1994. – Т. 2. – С. 149–156.

103. Сумцов М.Ф. Малюнки… – С. 3.

104. Єфремов С. Історія письменства в працях акад. М.Ф. Сумцова // ЗІФВ
УАН / За гол. ред. голови Відділу акад. А. Кримського. – 1926. – Кн. 7–8. – С. 1.

105. Про роль Сумцова у ХІФТі виразно свідчить бібліографічний довідник – див. іменний покажчик у кн.: Харківське історико-філологічне товариство: Бібліогр. покажч. до 100-річчя ХІІ Археологічного з’їзду / Уклад: М.Г. Швалб, С.Б. Глибицька. – Х., 2002. – С. 83.

106. Докладніше про цей бік діяльності вченого див.: Прохоров А.М. Внесок Миколи Федоровича Сумцова у розвиток початкової та середньої освіти у Харкові // Восьмі Сумцовські читання: Зб. матеріалів наук. конф., присвяч. 100-річчю ХІІ Археологічного з’їзду. 12 квітня 2002 р. – Х., 2003. – С. 51–52.

107. Див.: Каталог выставки ХІІ-го Археологического съезда (в Харькове): Этногр. отд. – Х.: Паровая тип. и литогр. М. Зильберберг и с-вья, 1902. – III, 139, 8 с.

108. Скрипник Г.А. Етнографічні музеї України. Становлення і розвиток. – К., 1989. – С. 46.

109. На жаль, у книзі Г. Скрипник вказано неправильний ініціал Покровського (А. замість О.) та зовсім викривлені прізвища ще двох слобожанських етнографів: Є. Рудаков замість О. Радакової та М. Хланський замість М. Халанський (с. 46).

110. На жаль, частина цих інструментів не дочекалася відкриття етнографічного музею для публіки в 1908 році в колишньому приміщенні зоологічного кабінету. Після закриття з’їзду безцінні експонати зберігалися «частью на чердаках и сараях Университета»; звісно, що «при таком способе хранения многие предметы сильно пострадали (хлебные печенья), а некоторые даже погибли (часть музыкальных инструментов). Только осенью 1904 г., когда была окончена перестройка прежнего помещения Исторического Архива, в одной из комнат его была расположена часть этнографических коллекций, а остальные так и остались во временном складе» (Данилевич В.Е. Этнографический музей // Ученые общества и учебновспомогательные учреждения Харьковского университета (1805–1905 гг.) / Под. ред. проф. Д.И. Багалея и проф. И.П. Осипова; Изд. ун-та. – Х., 1911. – С. 136.).

111. Докладніше див.: Сушко В.А. М.Ф. Сумцов та етнографічний музей Харківського історико-філологічного товариства // Культура України: історія і сучасність: Респ. наук.-теор. конф. Тези доп. – Х., 1992. – С. 81–82; Фрадкін В.З. До історії створення і діяльності етнографічного музею ХІФТ // Зб. Харк. іст.-філол. т-ва. Нова сер. – 1993. – Т. 1. – С. 5–14.

112. М. Сумцов був автором однієї з перших ґрунтовних мистецтвознавчих праць, присвячених цьому виду народної творчості – див.: Сумцов Н.Ф. Писанки / Изд. ред. журн. «Киев. старина». – К.: Тип. Г.Т. Корчак-Новицкого, 1891. – 49 с. Див. також: Сумцов Н.Ф. Писанки // ЮК. – 1912. – 25 марта; Сумцов Н.Ф. Писанки // ЮК. – 1915. – 22 марта. Про сумцовську колекцію писанок та її долю див.: Бахтіна С.А. До історії колекції писанок М.Ф. Сумцова у Харківському історичному музеї // VIII Всеукр. наук. конф. «Історичне краєзнавство і культура»: (Наук. доп. та повідомл.). Ч. 2. – Х., 1997. – С. 296-299; Тітінюк В.Ф. До питання вивчення художніх особливостей традиційних писанок кінця ХІХ – початку ХХ ст. з колекції Харківського історичного музею // Культурна спадщина Слобожанщини. Культура і мистецтво: Зб. наук.-попул. ст. – Х., 2004. – Число 2.– С. 43.

113. Див.: Листування В. Гнатюка з М. Сумцовим / Публ. П. Лещенка // Жовтень. – 1958. – № 12. – С. 103–104.

114. Див.: Скрипник Г.А. Етнографічні музеї… – С. 48.

115. Про власну бібліотеку М. Сумцова докладніше див.: Шишов І. Українознавець... – С. 155.

116. Відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України. – Фонд 34. – Од. зб. № 261/4253. – 8 арк.

117. Див.: Программа для уличных наблюдений, преимущественно при экскурсиях на окраины города и в селе / Сост. Р. Данковская; Под. ред. акад. Н.Ф. Сумцова // БМСУ. – 1925. – № 1. – С. 37–38.

118. Див. про неї: Борисенко В. Раїса Данківська // Борисенко В. Нариси з історії української етнології 1920-1930-х років. – К., 2002. – С. 63.

119. Данковська Р. Академик М. Сумцов, яко діяч Музею Слобідської України // Науковий збірник... – С. 25.

120. Там само. – С 23.

121. Див.: Федоровський О. Краєзнавча робота в Харкові і на Слобожанщині // Червоний шлях. – 1923. – № 3. – С. 192.

122. Див.: Программа для собирания сведений о кобзарях и лирниках // Записки Императорского Харьковского университета. – 1900. – Кн. 3. – С. 32–35. Взагалі ХІФТ за роки свого існування і більшою частиною під керівництвом М. Сумцова склав понад 20 програм для збирання пам’яток народної культури і побуту.

123. Див.: Крист Е.Н. Кобзари и лирники Харьковской губернии // Сб. ХИФО. – Х., 1902. – Т. 13. – С. 121–133. (2-я паг.); Маслов С.И. Лирники Полтавской и Черниговской губерний // Труды ХІІ Археологического съезда в Харькове. 1902: В 3 т. / Под ред. графини Уваровой. – М., 1905. – Т. 3. – С. 217–226, 2-я паг.; Тиховский П. Кобзари Харьковской губернии // Сб. ХИФО. – Т. 13. – 1902. –
С. 135–138. (2-я паг.).

124. Сумцов Н.Ф. О покровительстве кобзарям и лирникам // Труды ХІІ Археологического съезда... – Т. 3. – С. 402.

125. Там само. – С. 403–404.

126. Там само. – С. 405.

127. Див.: Хоткевич Г. Воспоминания о моих встречах со слепыми // Хоткевич Г. Твори: У 2 т. – К., 1966. – Т. 1. – С. 482.

128. Скрипник Г. А. Етнографічні музеї… – С. 48.

129. Там само.

130. Фрадкін В.З. До історії… – С. 10.

131. Данилевич В.Е. Этнографический музей… – С. 137.

132. Данковська Р. Академик М. Сумцов… – С. 25.

133. Там само. – С 26.

134. Крымский А. К вопросу о старинных малорусских религиозных сказаниях: По поводу брошюры проф. Н. Сумцова «К библиографии старинных малорусских религиозных сказаний». Харьков. 1896 г. (Из VIII тома Харьковского сборника Историко-филологического Общества за 1895 г.), стр. 8 // КС. – 1896. – Т. 55, окт. – С. 67.

135. Критичну (здається, дещо занадто) оцінку спадщини М. Сумцова в галузі історії української етнографії дав як завжди гострий Віктор Петров. Див.: Петров В. М.Ф. Сумцов як історик етнографії // ЗІФВ УАН. – К., 1926. –
Кн. 7–8. – С. 7–15. Починає статтю В. Петров різко і суворо: «З М.Ф. Сумцова історик етнографії в справжньому розумінні цього слова не був та й бути не міг» (с. 7). А закінчує її несподівано чемно: «Значіння Сумцова, як історика етнографії й критика-бібліографа, й полягає саме в тім, що він підготував ґрунт для дальшого розвитку історії етнографії: від еклектичного засвоєння всіх доктрин перейти до органічного з’єднання їх у суцільній системі» (с. 15). Сьогоднішні історики етнографії з В. Петровим не полемізують, але оцінюють цілком позитивно діяльність М. Сумцова як історика науки. Див., напр.: Качкан В.А. Народознавчі студії Миколи Сумцова // Качкан В. А. Українське народознавство в іменах:
У 2 ч. : Навч. посіб. – К., 1994. – С. 103.

136. Сумцов запропонував утворити меморіальний музей О.О. Потебні ще 1905 року та звернувся до громадськості з проханням допомогти у створенні музею.

137. Сумцов // Энциклопедический словарь... – С. 69.

138. Див.: Фрадкін В.З. Спадщина Миколи Сумцова // Сумцов М.Ф. Слобожане: Іст.-етногр. розвідка. – Х., 2002. – С. 272.

139. Див.: Листування... – С. 105–106.

140. Див.: Das Gesсhlechtleben Des Ukrainischen Bauernvolkes Folkloristische Erhebungen Aus Der Russischen Ukraina. Aufzeichnungen Von Pavło Tarasevśkyj,

Einleitung Und Parallelennachweise Von Vołodymyr Hnatjuk, Vorwort Und Erläuterungen von Friedrich S. Krauss. I. Teil: Dreihundertneunzehn Schwänke Und novellenartiger Erzählungen, die in der Gegend von Kupjanśk und Šebekyno der Gouvernements Charkiv und Kurśk gesammelt worden. – Leipzig: Deutsche Verlagaktiengesellschaft, 1909. – 457 S.

141. К экспертизе по делу М.П. Старицкого // ЮК. – 1901. – 21 дек.; Сумцов Н.Ф. К вопросу о плагиате // ЮК. – 1902. – 23 сент.

142. Листи П. Іванова до М. Сумцова див.: Айзеншток И.Я. Фольклорно-этнографическая деятельность П.В. Иванова // Очерки истории русской этнографии, фольклористики и антропологии / АН СССР. – М., 1971. – Вып. 5. – С. 102–110. – (Тр. Ин-та этнографии им. Н.Н. Миклухо-Маклая. Новая сер.; Т. 95). Про взаємини П. Іванова з М. Сумцовим докладніше див.: Красиков М. Петро Іванов і справа його життя // Іванов П.В. Жизнь и поверья крестьян Купянского уезда Харьковской губернии. – Х., 2007. – С. V–XLIII. Див. також у коментарях до публікації: П.В. Іванов. Листи до М.А. Янчука / Передм., публ. та коментар М. Красикова // Зб. Харк. іст.-філол. т-ва. Нова сер. – 1994. – Т. 3. – С. 161–166. Бібліографію праць, присвячених М. Сумцовим П. Іванову див. за іменним покажчиком у кн.: Петро Іванов – дослідник Куп’янщини (1837–1931): Бібліогр. покажч. / Харк. держ. наук. б-ка ім. В.Г. Короленка; Спілка етнологів та фольклористів м. Харкова; Уклад. О.М. Дмитрієва; Наук. ред. М.М. Красиков. – Х., 2007. – С. 100.

143. Проф Л.Ю. Шепелевич слушно вважав, що «по объему сравнительного материала – Сумцов занимает первое место среди русских ученых его специальности» (Редин Е.К. Профессор… – С. 24–25.)

144. Див.: Иванов П.В. Игры крестьянских детей в Купянском уезде / Предисл. Н.Ф. Сумцова // Сб. ХИФО. – 1890. – Т. 2., [вып 3.]. – С. 1–81.

145. Сумцов Н.Ф. П.В. Іванов // ЮК. – 1907. – 15 дек.

146. Камінський В. Етнографія та її питання в працях акад. М.Ф. Сумцова // ЗІФВ УАН. – 1926. – Кн. VII–VIII. – С. 19.

147. Вислів «от колыбели до могилы» в етнографічній літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст. був доволі популярний. Зустрічаємо його, наприклад, у П.В. Шейна: «… Как и везде в великорусских губерниях, песни до сих пор остаются верной спутницей многотрудной жизни русского человека, от колыбели до могилы» (цит. за: Новиков Н.В. Павел Васильевич Шейн: Кн. о собирателе и издателе русского и белорусского фольклора. – Минск, 1972. – С. 68).

148. Сумцов Н.Ф. Программа для собирания этнографических сведений о крестьянском населении Харьковской губернии // Харьковский сборник: Лит.-науч. прил. к «Харьк. календарю» на 1989 г. – Х., 1989. – Вып. 3. – С. III.

149. Див.: Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии: Очерки по этнографии края / Под ред. В.В. Иванова. – Х.: Изд. Харьк. губ. стат. комитета, 1898. – Т. 1. – 1012 с.

150. Зокрема: Малорусские сказки, предания, пословицы и поверья, зап. И.И. Манжурой в Екатеринославской губ. / Предисл. Н.Ф. Сумцова // Сб. ХИФО. – 1894. – Т. 6, вып. 2. – С 161–197.

151. Сумцов Н.Ф. Памяти И.И. Манжуры // КС. – 1893. – Т. 43, окт. – С. 83.

152. Ткаченко І. Акад. М. Сумцов і Слобожанське письменство // Науковий збірник... – С. 20.

153. Там само.

154. Щоголів Я.І. Твори. Повний збірник з ілюстраціями / Упоряд. проф.
М. Сумцов. – Х., 1919. – С. 27.

155. Продовжимо цитату: «… одна з самих кепських – Чоботарська» (там само). Ймовірно, це аберація пам`яті або випадкова помилка. Сумцов неодноразово бував у Щоголева, і в першому будинку, і в другому, і добре знав, де він живе. У листах Щоголев називає свою адресу: у 1885 р. він вказує: Коцарська, 33 (текстолог неточно прочитав або Щоголев зробив описку – у опублікованому листі до Д. Яворницького від 24.12.1885 – «Ко

Blog

Вдячний син слобожанщини