Geum.ru

Ерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти

Вид материалаДиплом

Содержание


· період шоку (перші 3-6 годин); · період уявного благополуччя (між 7-12 годинами після перфорації); · період перитоніту (через
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

· період шоку (перші 3-6 годин);

· період уявного благополуччя (між 7-12 годинами після перфорації);

· період перитоніту (через 10-12 годин).


I. Період «гострого живота» (шоку або перфорації). Тривалість 6—8 г. Ця стадія, по словах Мондора, є найлегшою для діагностики і найсприятливішою для лікування за умови термінової операції.

Біль — раптова, жорстока, болісна. Кожен хворий описує біль по-своєму, але частіше всього: «Ножем ударило під ложечку», «страшно кольнуло», «щось лопнуло», «удар кинджалом в живіт». Нерідко хворі говорять, що із-за нестерпного болю непритомніли і падали.

Болі зазвичай локалізуються в епігастрії або правому підребер'ї, продовжуються 2—3 г, іррадіюют в плече, лопатку, ключицю (симптом Елеккера, або «френікус-симптом»).

Огляд. Хворий лежить на спині або на правому боці з приведеними до живота ногами. Шкіра бліда, покрита холодним потом, вираз обличчя переляканий.

Хворий стогне, пульс в перших годинах рідкий (вагус-пульс), до 50—60 ударів за хвилину.

В кінці фази шоку брадикардія починає змінюватися почастішанням пульсу.

Артеріальний тиск протягом першої фази залишається зниженим, але вже через 1,5—2 ч може нормалізуватися. Зниження тиску залежить від швидкого розвитку і тяжкості перитоніту. Нестійким виявляється артеріальний тиск у немолодих і старих хворих [5,9,11].

Температура нормальна.

Дихання в першій фазі прискорене до 25—30 в хвилину. Спроба хворого вдихнути глибше приводить до різкого посилення болей в животі.

Після прориву хворих турбує спрага. Передня черевна стінка на початку захворювання нерухома, не бере участі в диханні, втягнута.

Пальпація напруженого живота болісна. Напруження черевної стінки і симптом Щеткіна-Блюмберга відносяться до самого початкового періоду, пізніше у міру зміни клінічної картини змінюється і ступінь напруги, і зона виявлення симптому Щеткіна-Блюмберга.

При перкуссиі живота визначається сильний біль в епігастрії і правому підребер'ї. Дуже часто вдається встановити зникнення печінкової тупості, тимпаніт, високий коробочний звук над печінкою.

Цей симптом викликаний тим, що у момент прориву виразки через отвір в шлунку або дванадцятипалій кишці в черевну порожнину виходить не тільки рідкий вміст, їжа, але і повітря, що спрямовується догори. Повітря розташовується під діафрагмою, над печінкою.

Чим більше повітря проникло в черевну порожнину, тим більше виразним буде цей симптом. Але відсутність цього симптому у жодному випадку не може служити підставою для виключення прориву. У пізніший період при перкусії живота визначається притуплення у відлогих ділянках.

Діагностика типових випадків перфорації виразок ускладнень не викликає. Мондор виділив симптоми, характерні для перфоративної виразки: різкий біль, напруження м'язів передньої черевної стінки, виразковий анамнез.

Гострий, раптово виникаючий, "кинджальний" біль у животі (симптом Делафуа) вважається провідною ознакою перфоративної виразки. Спочатку біль локалізується в епігастрії, потім, у міру розвитку захворювання, поширюється по всьому животу. Напад болю настільки інтенсивний, що у ряді випадків супроводжується больовим шоком.

Напруження м'язів передньої черевної стінки при пальпації характерне й буває настільки виражене, що доречно назвати такий живіт "дошкоподібним" (симптом Краснобаэва-Крювельє). Виняток можуть становити хворі похилого віку.

Виразковий анамнез у більшості випадків допомагає правильній діагностиці, однак нерідкі випадки так званих "німих" перфорацій.

Блювання може бути рефлекторним (раннім) і пізнім на стадії перитоніту як наслідок інтоксикації й паралітичної непрохідності кишечника. Наслідками вираженої гіповолемії є спрага, сухість слизових рота й губ.

Положення хворого вимушене, частіше - на правому боці з приведеними до живота коліньми. Рухи викликають посилення болю у животі. Шкірні покриви бліді.

Характерними вважаються такі симптоми:

симптом Чугаєва - виникнення поперечних шкірних складок на передній черевній стінці вище пупка відповідно перетинок прямих м'язів живота;

симптом Вігіацо - наявність підшкірної емфіземи у ділянці пупка характерна для атипових перфорацій виразок задньої стінки дванадцятипалої кишки й кардіального відділу шлунка в заочеревинну клітковину.

Симптом Де Кервена - за наявності значної кількості ексудату в черевній порожнині при перкусії визначається вкорочення перкуторного звуку в пологих місцях живота.

Симптом Жобера - зникнення "печінкової тупості" при перкусії через скупчення вільного газу у верхніх відділах черевної порожнини.

Симптом Менделя - виникнення або посилення болю у вогнищі запалення при легкому постукуванні кінчиками пальців по передній черевній стінці хворого.

Патогномонічним симптомом подразнення очеревини, що може визначатися при перфоративній гастродуоденальній виразці, є симптом Щоткіна-Блюмберга.

При дослідженні прямої кишки визначається симптом Куленкампфа - різкий біль при пальпації дугласового простору через скупчення в ньому перитонеального ексудату та шлункового вмісту.

Менш характерний симптом Бернштейна (генітальний симптом) - рефлекторне підтягування яєчок до зовнішнього кільця пахового каналу.

Відразу після перфорації пульс вповільнений, потім у міру прогресування перитоніту помітно частішає. Дихання частішає, а температура тіла підвищується до фібрильних цифр [10,19,20,21].

Copyright © 2023. All rights Reserved.