Робоча навчальна програма з загальної хірургії та анестезіології на 2008-2009 навчальний рік Факультет медичний

Вид материалаДокументы

Содержание


Тематичний план
Спеціальність “медична психологія”
Знайомство з організацією роботи хірургічної клініки.
Шинні пов’язки
Асептика і антисептика
Хірургічний інструментарій
Методи підготовки рук хірурга до операції
Анестезіологія і реанімація.
Термінальні стани
Післяопераційний період
Кровотеча, методи зупинки.
Методи зупинки кровотечі
Методи зупинки кровотечі
Покази та протипокази до переливання крові
Основні принципи лікування доброякісних та злоякісних пухлин.
Подобный материал:
1   2   3   4



Зав. кафедри загальної хірургії, професор Ф.Г. Кулачек


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН


ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ ТА АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ №3 НА 2008-2009 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ “МЕДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ”



пп

З М І С Т


Кількість годин

Примітка

1

2


3

4

1.

Знайомство з організацією роботи хірургічної клініки.


2




2.

ДЕСМУРГІЯ.











2.1. Характеристика перев’язочного матеріалу, правила накладання бинтових пов’язок. Накладання бинтових пов’язок на верхню кінцівку, голову, грудну клітку.

2





2.2. Накладання бинтових пов’язок на нижню кінцівку, промежину Накладання хусточкових пов’язок. Лейкопластирні пов’язки, сітчасто-трубчасті пов’язки, їх перевага перед бинтовими.







2.3. Шинні пов’язки. Класифікація, покази до накладання, правила накладання. Гіпсові пов’язки, види, правила гіпсування. Ускладнення при накладанні гіпсових пов’язок, профілактика.

2




3.
АСЕПТИКА І АНТИСЕПТИКА










3.1. Асептика, визначення поняття. Підготовка хірургічної білизни і перев’язочного матеріалу до операції. Автоклав, його будова, принцип роботи. Стерилізація перев’язочного матеріалу. Методи контролю стерильності. Джерела контактної інфекції.


2







Антисептика. Визначення поняття. Види антисептики. Основні вимоги до антисептичних речовин. Суть та значення активної і пасивної імунізації. Види сучасної антисептики.


2







3.2. Хірургічний інструментарій, класифікація в залежності від матеріалу, з якого він виготовлений. Стерилізація різних видів інструментарію. Шовний матеріал, який використовують в хірургії. Методи стерилізації шовку, капрону, лавсану, кетгуту.



2







3.3. Методи підготовки рук хірурга до операції. Сучасні методи обробки рук хірурга (рецепт С-4, хлоргексидином біглюконатом, 0,1% р-ном йодопірона, ультразвуком, синтетичними аніогенними препаратами. Обробка операційного поля. Робота в операційній.







3.5. Підсумкове заняття на тему: "Десмургія", "Асептика та антисептика".

2




4.

АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ І РЕАНІМАЦІЯ.










4.1. Визначення поняття наркозу. Теорії наркозу. Інгаляційний наркоз, методи і способи інгаляційного наркозу. Будова і принцип роботи наркозного апарату. Ефірний наркоз, покази та протипокази, техніка. Клінічне протікання ефірного наркозу (стадії). Ускладнення наркозу та боротьба з ними (асфіксія, зупинка серця, закритий масаж серця, внутрішньо-серцеві ін’єкції, внутрішньоартеріальні переливання крові), блювота. Інтубаційний наркоз, покази та протипокази, ускладнення. М’язеві релаксанти. Наркоз закисом азоту, циклопропановий наркоз.


2








4.2. Неінгаляційний наркоз. Методи. Штучна гіпотермія. Потенційований наркоз, Нейролептаналгезія. Комбіновані методи знечулення.







4.3. Місцеве знеболення. Способи місцевого знеболювання. Термінальна (поверхнева) анестезія – анестезія зрошуванням, змащуванням, шляхом аплікацій. Інфільтраційна анестезія, місцева анестезія за О.В. Вишневському, провідникова, внутрішньокісткова, в/венна і в/артеріальна місцева). Спинномозкова анестезія, покази, протипокази, техніка виконання. Перидуральна анестезія, покази, протипокази, техніка.


2


2







4.4 . Термінальні стани. Обмороки, колапс, шок (травматичний, теорії клініка, лікування). Преагонія, агонія, клінічна та біологічна смерть. Принципи лікування термінальних станів (внутрішньо-артеріальне нагнітання крові, масаж серця, дефібриляція серця, штучна вентиляція легень, допоміжний штучний кровообіг).




5.

Передопераційний та післяопераційний періоди










5.1. Передопераційний період і підготовка хворого до операції по системам і органам. Відвідування операційної. Операція. Визначення поняття, класифікація операцій. Небезпека хірургічної операції. Оперативний доступ і оперативний прийом, закінчення операції.

2






5.2. Післяопераційний період, його фази і основні задачі. Зміни, які проходять в організмі після операції (порушення вуглеводного, водно-електролітного обміну, зміни складу крові). Післяопераційні ускладнення зі сторони нервової системи, легень, серцево-судинної системи, органів черевної порожнини і сечовидільної системи. Ускладнення операційної рани (кровотеча, гематома, інфільтрат, нагноєння рани).




6.

КРОВОТЕЧА, МЕТОДИ ЗУПИНКИ.










6.1. Кровотеча. Визначення поняття. Класифікація і клінічна картина кровотеч (зовнішньої і внутрішньої). Загальні і місцеві симптоми при кровотечі. Компенсаторні механізми при кровотечі. Небезпека та наслідки кровотечі.

2








6.2. Методи зупинки кровотечі: тимчасові - давляча пов’язка, припідняте положення кінцівки, максимальне згинання, пальцьове притиснення, накладання джгута, техніка, недоліки при накладанні джгута. Накладання на судину кровозупинного затискувача.



2







6.3. Методи зупинки кровотечі: кінцеві - механічні (перев’язка судин в рані, перев’язка судин на протязі, накладання судинного шва, закручення судини). Термічний метод - дія високих і низьких температур, електрокоагуляція. Хімічний метод - використання судинозвужуючих і підвищуючих згортання крові препаратів (адреналін 1:1000, хлористий кальцій, етамзилат натрію і інші). Біологічні методи - тампонада рани живими тканинами (чепець, м’язи, фасції), переливання компонентів крові, введення вітамінів, місцеве використання похідних крові (тромбін, гемостатична губка, фібринна плівка, біологічні антисептичні тампони і інші).




7.

Переливання компонентів крові і кровозамінників.










7.1. Вчення про групи крові (системи АВО). Стандартні сироватки, їх приготування. Визначення групи крові по стандартним сироваткам, еритроцитам, цоліклонам. Правило Оттенберга. Ускладнення при визначенні груп крові, класифікація, методи попередження.


2









7.2. Резус-фактор. Характеристика резус - антигенів. Методи визначення резус-фактору експрес і стаціонарним способом. Профілактика резус-конфлікту в хірургічній та акушерсько-гінекологічній практиці. Проби на сумісність компонентів крові донора і сироватки (плазми) реципієнта (групова, резус-сумісність, біологічна проба).







7.3. Покази та протипокази до переливання крові та її компонентів. Геморагічний шок, ступені, клініка, принципи лікування. Протипокази до переливання крові (порушення функції печінки, нирок, декомпенсація серцевої діяльності, алергічні стани, активний туберкульозний процес та ін.)



2


2







7.4. Ускладнення при переливанні крові: класифікація:
  1. ускладнення механічного характеру;
  2. ускладнення реактивного характеру: гемотрансфузійний, анафілактичний, цитратний шок, посттрансфузійні пірогенні, алергічні реакції, синдром масивних гемотрансфузій. Клініка, профілактика, лікування.
  3. Ускладнення, пов’язані з передачею захворювань від донора до реципієнта (СНІД, гепатит, тифи, сифіліс і інші).







7.5. Компоненти крові та кровозамінники. Компоненти крові (альбумін, фібриноген, плазма ( суха, нативна і заморожена), лейкоцитарна маса, лейко-тромбомаса, еритроцитарна маса, відмиті еритроцити і інші) їх приготування, покази до використання. Терміни зберігання. Кровозамінники: гемодинамічні, дезінтоксикаційні, для парантерального живлення, сольові та вуглеводні препарати, покази до використання, механізм дії.




8.

Підсумкове заняття по темам: "Кровотеча" і "Переливання крові і кровозамінників".

2




9.

10.1. Пухлини, визначення поняття, теорії розвитку пухлин. Клінічна та морфологічна характеристика доброякісних та злоякісних пухлин. Передпухлинні стани, визначення, клініка, профілактика. Ранні візуальні форми раку (рак шкіри, губи, молочної залози), діагностика. Клінічні групи в онкології.


2








10.2. Основні принципи лікування доброякісних та злоякісних пухлин. Визначення про абластику та антибластику. Хірургічні методи лікування пухлин, поняття про радикальну та паліативну операцію. Лікування пухлин променевою енергією (актинотерапія). Хіміотерапія пухлин, основні групи хіміопрепаратів. Комбіновані методи лікування злоякісних пухлин.







ВСЬОГО

36






Завідувач кафедри загальної хірургії,

професор Ф.Г. КУЛАЧЕК