Закон україни
| Вид материала | Закон |
- Що є усуненням корупційних можливостей як крок на шляху до наближення України до світових, 24.42kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
- Кабінету Міністрів України проекту закон, 130.37kb.
- Закон України «Про бюджетну систему України», 13.72kb.
- Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Мінрегіонбуду України. Повний, 3825.57kb.
- Історія Конституції України. Поняття І призначення Конституції. Характеристика Конституції, 249.68kb.
- Методичні рекомендації, 165.4kb.
- Закон України «Про статус народного депутата України», 493.46kb.
- Верховною Радою України 21. 04. 2011 за №3262 прийнято закон, 143.15kb.
- Кабінетом Міністрів України, діє в межах Конституції України, цього закон, 189.69kb.
45. У Законі України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 46-47, ст. 403; 2001 р., № 17,ст. 80;2006 р., № 27, ст. 234; 2007 р., № 7-8,ст.66, № 22, ст. 292):
1) абзац десятий пункту 7 частини сьомої статті 17 і пункт 7 частини першої статті 22 виключити:
2) у пункті 3 розділу ХІ „Прикінцеві положення”:
у абзаці третьому виключити слова „і моральної (немайнової)”;
після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
„відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року”.
У зв’язку з цим абзаци четвертий-сьомий вважати відповідно абзацами п’ятим-восьмим.
46. У частині першій статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами) :
пункт „ж” викласти в такій редакції:
„ж) встановлення у державних закладах охорони здоров'я посадових окладів (тарифних ставок) на основі Єдиної тарифної сітки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”;
пункт „ї” доповнити абзацами другим-четвертим такого змісту:
„Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються:
працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
пенсіонерам за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”.
47. Частину четверту статті 38 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 27, ст. 218) викласти в такій редакції:
„Заробітна плата посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби визначається на основі Єдиної тарифної сітки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”.
48. У Бюджетному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., №37-38, ст.189):
1) з пункті 20 частини першої статті 87 слова „державне фінансування політичних партій” виключити;
2) частину першу статті 93 доповнити реченнями такого змісту: „Сільські, селищні та міські (міст районного значення) ради можуть передати частину видатків на виконання делегованих державних повноважень міській (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) чи районній раді з відповідними коштами у вигляді міжбюджетного трансферту. Ця передача здійснюється на підставі рішень відповідних рад і укладення договору”.
49. Закон України „Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” (Відомості Верховної Ради України, 2005р., № 10, ст.189) визнати таким, що втратив чинність.
50. У Законі України „Про освіту” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 21, ст. 84 із наступними змінами):
1) у статті 57:
а) абзаци дванадцятий – п'ятнадцятий частини першої виключити;
б) частину другу викласти в такій редакції:
„2. Держава забезпечує встановлення посадових окладів (ставок заробітної плати) науково-педагогічним, педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів та установ освіти на основі Єдиної тарифної сітки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”;
в) абзац перший частини четвертої доповнити реченнями такого змісту: „Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються:
працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
пенсіонерам за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України ”.
2) абзац сьомий частини четвертої статті 61 викласти в такій редакції:
„дивіденди від цінних паперів”.
51. У Законі України „Про освіту” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 21, ст. 84):
1) у статті 57:
абзаци дванадцятий – п'ятнадцятий частини першої виключити;
частину другу викласти в такій редакції:
„2. Держава забезпечує встановлення посадових окладів (ставок заробітної плати) науково-педагогічним, педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів та установ освіти на основі Єдиної тарифної сітки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”;
абзац перший частини четвертої доповнити реченнями такого змісту:
„Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються:
працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
пенсіонерам за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України ”.
2) абзац сьомий частини четвертої статті 61 викласти в такій редакції:
„дивіденди від цінних паперів”.
52. Частину другу статті 43 Закону України „Про загальну середню освіту” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2003 р., № 10-11, ст.86; 2004 р., №17-18, ст.250; №№ 17-19, ст.17-19, ст.267; 2006 р., №№ 9-11, ст.96; 2007 р., № 7-8, ст.66) виключити.
53. В Основах законодавства України про культуру (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 21, ст. 294 із наступними змінами):
1) текст статті 28 викласти в такій редакції:
„Держава гарантує працівникам державних закладів, підприємств і організацій культури встановлення посадових окладів (ставок заробітної плати) на основі Єдиної тарифної сітки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”;
2) статтю 29 доповнити частиною шостою такого змісту:
„Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються:
працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
пенсіонерам за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”.
54. Статтю 30 Закону України „Про бібліотеки і бібліотечну справу” (Відомості Верховної Ради України,2000 р., №23, ст.177) доповнити частиною третьою такого змісту:
„Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються:
працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
пенсіонерам за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”.
55. Абзац десятий частини другої статті 28 Закону України „Про музеї та музейну справу” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 25, ст. 191 із наступними змінами) доповнити частиною третьою такого змісту:
„Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються:
працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
пенсіонерам за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”.
56. У Законі України „Про статус народного депутата України” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 42, ст.212; 2002 р., № 35, ст.264, № 43, ст.314; 2004 р., № 22, ст.315; 2005 р., № 4, ст.100, № 9, ст.173, № 34, ст.445; 2006 р., № 22 ст.180; №№ 9-11, ст.96; 2007 р., № 7-8, ст.66):
1) у частині четвертій статті 18:
абзац перший виключити;
в абзаці другому слова „обраним у багатомандатному виборчому окрузі”, „(групою)” виключити;
2) у статті 20:
а) абзац перший частини другої викласти в такій редакції:
„2. Час роботи народного депутата у Верховній Раді України зараховується до стажу державної служби, а також зараховується до його загального і безперервного стажу роботи, стажу роботи (служби) за спеціальністю”;
б) частину третю викласти в такій редакції:
„3. До загального і безперервного стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою народний депутат працював до його звільнення у зв'язку з обранням народним депутатом, зараховується і той час, коли колишній народний депутат безпосередньо після закінчення строку його повноважень тимчасово не працював у зв'язку з неможливістю надати йому попередню або рівноцінну роботу (посаду), але не більше одного року”;
в) частини п’яту та шосту викласти у такій редакції:
„5. Верховна Рада України забезпечує колишньому народному депутату безпосередньо після закінчення строку його повноважень, на період його працевлаштування, виплату матеріальної допомоги у розмірі заробітної плати з урахуванням всіх доплат та надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, але не більше трьох місяців. Порядок проведення зазначених виплат визначається Верховною Радою України
6. Народний депутат, який є військовослужбовцем, атестованим працівником органів Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, органів і установ виконання покарань, прокуратури, інших правоохоронних органів, направляється після закінчення повноважень народного депутата в установленому порядку в розпорядження відповідних органів і установ для подальшого проходження служби на попередній або, за його згодою, на іншій, не нижчій ніж попередня, посаді.
Час роботи у Верховній Раді України поширюється на строки присвоєння військових та спеціальних звань, класних чинів та зараховується до відповідного стажу”;
г) у частині восьмій слова „з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі подвійної місячної заробітної плати” виключити;
ґ) частину дев'яту виключити;
д) у частині одинадцятій абзац перший виключити;
е) частини дванадцяту і тринадцяту викласти в такій редакції:
„12. При досягненні встановленого законом пенсійного віку за наявності трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, а також у разі визнання інвалідом I або II групи народному депутату призначається пенсія в розмірі 80 відсотків місячної заробітної плати працюючого народного депутата на момент призначення пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія за віком та по інвалідності збільшується на один відсоток наведеного вище заробітку, але не більше 90 відсотків зазначеного заробітку. Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до солідарної системи нараховуються з усієї суми заробітної плати народного депутата у Верховній Раді України.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти тисяч гривень на місяць.
У випадку смерті народного депутата призначається пенсія у разі втрати годувальника непрацездатним членам сім'ї, які були на його утриманні, за їх заявою (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника) у розмірі 70 відсотків заробітної плати працюючого народного депутата з урахуванням всіх доплат та надбавок до посадового окладу на одного непрацездатного члена сім'ї та 90 відсотків - на двох і більше членів сім'ї на день звернення за пенсією за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України.
У разі зміни розміру заробітної плати працюючим народним депутатам відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється з усієї суми заробітної плати працюючих народних депутатів з дня виникнення права на перерахунок пенсій.
13. За народним депутатом, строк повноважень якого закінчився, зберігається медичне обслуговування на умовах і в тих закладах охорони здоров'я, до яких він був прикріплений у період виконання депутатських повноважень.
Це положення не поширюється на колишнього народного депутата, повноваження якого припинено достроково у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо нього, припиненням його громадянства або виїздом на постійне проживання за межі України, або за рішенням суду у разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата”;
є) частину сімнадцяту викласти в такій редакції:
„17. Положення частин другої, третьої, шостої, дванадцятої, тринадцятої, чотирнадцятої, п'ятнадцятої, шістнадцятої цієї статті поширюються також на народних депутатів України починаючи з першого скликання”;
3) частину першу статті 21 викласти в такій редакції:
„1. У разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради України народний депутат має право на отримання грошової допомоги згідно із законодавством”;
частину другу виключити;
4) статтю 22 виключити;
5) у статті 23:
а) частину першу викласти в такій редакції:
„1. Народний депутат на території України у зв'язку з виконанням депутатських повноважень користується правом позачергового отримання проїзних документів. Це право поширюється також на особу, яка супроводжує народного депутата, зазначену у його посвідченні на відрядження”;
б) частини другу і третю виключити;
в) у частині четвертій слово „безкоштовного” виключити;
г) частини п'яту – восьму виключити;
6) у статті 25 слово „повнолітні” виключити;
7) у статті 28:
а) частину першу виключити;
б) у частині четвертій слова „у порядку, встановленому законом” замінити словами „відповідно до закону”;
в) частини п'яту та шосту викласти в такій редакції:
„5. Місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, в управлінні яких знаходиться відповідно державна власність чи комунальна власність територіальної громади, надають народному депутату окреме технічно обладнане службове приміщення в обласному центрі або (за заявою народного депутата) в районах, містах області, яка закріплена за народним депутатом депутатською фракцією, з розташуванням у ньому постійного робочого місця помічника-консультанта народного депутата з наступним відшкодуванням витрат за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України.
Розмір витрат на утримання службового приміщення, придбання необхідного технічного обладнання визначається щорічно Верховною Радою України виходячи з розміру бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України за поданням комітетів Верховної Ради України, до компетенції яких входять питання забезпечення діяльності народних депутатів та державного будівництва і місцевого самоврядування.
Керівник органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, до якого письмово звернувся народний депутат щодо виділення йому службового приміщення, несе юридичну відповідальність за неналежне виконання цього Закону по створенню умов для здійснення повноважень народного депутата.
6. У межах виконання депутатських повноважень народний депутат має право безперешкодно скористатись урядовим та іншими видами зв'язку, які є у наявності в органів державної влади та органів місцевого самоврядування чи державного, комунального підприємства, установи та організації”;
у частині сьомій слово „безоплатно” виключити;
частину восьму виключити;
8) статті 30 і 31 виключити;
9) частину четверту статті 32 викласти в такій редакції:
„4. Народному депутату протягом всього строку виконання депутатських повноважень за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України здійснюються щомісячні виплати на забезпечення здійснення депутатських повноважень у розмірі місячної заробітної плати народного депутата – члена комітету (без урахування доплати за науковий ступінь, знання мов, почесне звання), що не підлягають оподаткуванню”;
10) у статті 33:
частину другу виключити;
частину сьому статті 33 викласти в такій редакції:
„7. Народний депутат забезпечується медичним обслуговуванням”;
11) у статті 34:
частину третю викласти в такій редакції:
„3. Помічники-консультанти народного депутата працюють за строковим трудовим договором на постійній основі чи за сумісництвом або на громадських засадах.
Не більш як чотири помічники-консультанти є державними службовцями, посади яких належать до четвертої категорії посад державних службовців, відповідно присвоюється їм не вище ніж сьомий ранг державного службовця. Вони прикріплюються для кадрового та фінансового обслуговування до Апарату Верховної Ради України.
Помічники-консультанти народного депутата, які працюють за строковим трудовим договором, але не є державними службовцями, також прикріплюються для кадрового та фінансового обслуговування до Апарату Верховної Ради України.
Помічник-консультант народного депутата звільняється з попереднього місця роботи в порядку переведення в зазначений у його заяві і поданні народного депутата строк.
Народний депутат самостійно визначає кількість помічників-консультантів, які працюють за строковим трудовим договором на постійній основі, за сумісництвом і на громадських засадах у межах загального фонду, який встановлюється йому для оплати праці помічників-консультантів Постановою Верховної Ради України; здійснює їх підбір, розподіляє обов'язки між ними та здійснює особисто розподіл місячного фонду заробітної плати помічників-консультантів”;
частину шосту викласти у такій редакції:
„6. У випадку звільнення помічника-консультанта народного депутата на підставі дострокового припинення повноважень народного депутата помічнику-консультанту народного депутата, який працює за строковим трудовим договором на постійній основі, виплачується грошова допомога згідно із законодавством”;
12) статтю 35 виключити.
57. Закон України „Про внесення змін до статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 22, ст. 180) визнати таким, що втратив чинність.
58. Частину другу статті 428 та статтю 429 Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 38 - 39, ст. 288) виключити.
59. У Законі України „Про Центральну виборчу комісію” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 36, ст. 448):
1) пункт 6 статті 19 виключити;
2) частину другу статті 37 виключити.
60. Частини другу та третю статті 39 Закону України „Про Рахункову палату” (Відомості Верховної Ради України, 1996, N 43, ст. 212) виключити.
61. Частину другу статті 27 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 50, ст. 472; 2000 р., N 41, ст. 343) виключити.
62. У статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 33, ст. 175; 2003, N 46, ст. 367; 2004, N 10, ст. 104; 2006, N 1, ст. 18):
частину другу виключити;
у частині третій слова „органом місцевого самоврядування, виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і посад” замінити словами „Кабінетом Міністрів України”.
63. Статтю 18 Закону України „Про Службу безпеки України” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 27, ст. 382; 2006 р., №51, ст. 51) після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
„Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ”.
У зв’язку з цим, частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою.
64. У Законі України „Про статус суддів” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 8, ст. 56; 1994 р., N 26, ст. 203):
1) у частині четвертій статті 43:
у першому абзаці слова „без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання” виключити;
після абзацу третього доповнити абзацами такого змісту:
„Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти тисяч гривень на місяць.
Призначення і виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється органами Пенсійного фонду за рахунок коштів державного бюджету.
Заява про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду України у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виплачується у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується щомісячне довічне грошове утримання, у грошовій формі у порядку, встановленому для виплати пенсій.
Виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за минулий час, за час перебування особи на повному державному утриманні, у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон, утримання надміру виплачених сум та відрахувань зі щомісячного довічного грошового утримання здійснюється у порядку, передбаченому Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
У разі смерті особи, яка одержувала щомісячне довічне грошове утримання, особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання у розмірі двомісячного щомісячного довічного грошового утримання, яке склалося на момент смерті.
Виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, припиняється у разі:
1)винесення кваліфікаційною комісією суддів рішення про припинення відставки судді;
2) визнання судді безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
3) смерті судді;
4) подання ним заяви про припинення виплати щомісячного довічного грошового утримання;
5) призначення пенсії;
6) настання підстав, передбачених статтею 49 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
У зв’язку з цим абзаци четвертий - п’ятий вважати відповідно абзацами вісімнадцятим-дев’ятнадцятим.
2) у статті 44:
у частині другій слова „у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя” замінити словами „Кабінетом Міністрів України”;
у абзаці другому частини четвертої слова „загальної суми щомісячного заробітку” замінити словами „посадового окладу”;
абзац перший частини сьомої викласти в такій редакції:
„7. Не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду, вищого спеціалізованого суду, апеляційного та місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири чи будинку або службовим житлом за місцем знаходження суду. Судді військових судів забезпечуються таким же житлом і в ті ж строки за рахунок Міністерства оборони України”;
частину восьму доповнити абзацами такого змісту:
„Безплатне користування на території України всіма видами транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі) надаються:
суддям за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом судді за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
суддям, які знаходяться у відставці або на пенсії за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім’ї у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”;
частину дев’яту доповнити абзацами такого змісту:
„Пільги зазначені у частині дев’ятій надаються:
суддям за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом судді за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
суддям, які знаходяться у відставці або на пенсії за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім’ї у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”.
65. У Законі України „Про судоустрій України” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 27 - 28, ст. 180):
1) у частині другій статті 123 слова „і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців апаратів законодавчої та виконавчої влади” виключити;
2) у другому реченні частини другої статті 130 слова „оплати праці” виключити.