Третя сесія школи професійної журналістики

Вид материала

Документы

Содержание Правове забезпечення Етапи проведення реформи публічної адміністрації (основні заходи) 5. Очікувані результати реформи Критерії ефективності проведення реформи

Подобный материал:

• Четверта сесія школи професійної журналістики "нова україна", 460.44kb.
• Третя сесія, 148.34kb.
• О. К. Мелещенко Історія журналістики Великобританії, 2940.28kb.
• Метод журналістики Загальні уявлення про метод. Загальнофиіософські засади методу журналістики, 275.85kb.
• Реферат з журналістики, 106.87kb.
• Пілягіна Наталя Анатоліївна, 58.65kb.
• А/ Робота школи в режимі інноваційного розвитку, 365.92kb.
• Літературою школярів, 1274.67kb.
• Інститут журналістики І масової комунікації Класичного приватного університету (м., 76.83kb.
• Актуальні) проблеми музичної журналістики (в Україні), 110.07kb.

Правове забезпечення

Для правового забезпечення реформи публічної адміністрації, насамперед, необхідно прийняти закони:

- “Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади”,

- “Про природні монополії” (зміни або нова редакція);

- “Про державну службу” (нова редакція);

- “Про службу в органах місцевого самоврядування” (нова редакція);

- “Про місцеві державні адміністрації” (нова редакція);

- Адміністративно-процедурний кодекс.

- “Про нормативно-правові акти” (“Про підзаконні нормативно-правові акти”);

- “Про доступ до публічної інформації”.

З прийняттям Закону “Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади” має бути вирішено питання: видів центральних органів виконавчої влади, їх основних завдань, принципів та організації діяльності; нової структури керівництва міністерством; загальної компетенції центральних органів виконавчої влади; завдань, організації та діяльності урядових органів.

На реалізацію цих законів повинна бути прийнята нова редакція Закону “Про державну службу” (можливо з новою назвою – “Про державну цивільну службу”), яким необхідно вирішити питання: розмежування типів посад в органах державної влади; встановлення засад політичної нейтральності державних службовців; реформування системи поділу посад державних службовців на категорії; встановлення порядку проведення конкурсу для відбору осіб на державну службу; визначення порядку проведення оцінки діяльності державних службовців; реформування системи оплати праці державних службовців; дисциплінарної відповідальності тощо. Аналогічні проблеми у службі в органах місцевого самоврядування мають бути вирішені новою редакцією Закону “Про службу в органах місцевого самоврядування”.

Змінами до Закону “Про природні монополії” (або його новою редакцією) необхідно забезпечити реальну незалежність регуляторів в усіх сферах природних монополій та суміжних ринків.

Порядок зовнішньої діяльності публічної адміністрації, зокрема в частині прийняття адміністративних актів, має бути врегульовано Адміністративно-процедурним кодексом. Цей законодавчий акт повинен визначити порядок провадження за заявами фізичних та юридичних осіб, за ініціативою адміністративних органів, процедуру адміністративного оскарження.

Порядок підготовки і прийняття нормативно-правових актів має бути вирішено Законом “Про нормативно-правові акти”. Особливий акцент у ньому має бути зроблено на обмеженні кола суб’єктів, які мають право видавати нормативно-правові акти, а також на забезпеченні прозорості прийняття рішень органами публічної адміністрації та формах участі громадськості у підготовці та прийнятті нормативних актів.

Новий Закон “Про доступ до публічної інформації” повинен визначити види публічної інформації, режими оприлюднення публічної інформації та доступу до неї, відповідальність за порушення права на доступ до інформації тощо. При цьому необхідно дотримуватися двох принципів. Має бути забезпечено доступ до інформації, пов’язаної з діяльністю органів публічної адміністрації. Кількість винятків повинна бути обмежена, винятки повинні бути зрозумілими, описуватися чітко, підлягати контролю на предмет наявності “шкоди” і впливу на “суспільні інтереси”.

У ході реформи потребуватимуть перегляду та змін десятки інших законів та підзаконних нормативних актів.


Наукове забезпечення реформи публічної адміністрації


Підготовка заходів у сфері реформи публічної адміністрації потребує ґрунтовного науково-методичного забезпечення. Особливої уваги потребують питання, що є новими для української держави, зокрема, доктрина публічної адміністрації, інститут публічної служби, функціонування регуляторів, проблеми децентралізації, деконцентрації, делегування, регіонального самоврядування, професійного самоврядування, адміністративної процедури (процедур).

Інформаційно-просвітницьке забезпечення

Проведення реформи публічної адміністрації вимагає комплексного інформування основних адресатів реформи, а також суспільства в цілому, про цілі реформи, зміст її основних заходів, очікувані результати та хід реформи.

Окрему увагу в інформуванні має бути присвячено декільком цільовим групам:

- особам, які займають політичні посади усіх рівнів;

- державним службовцям та службовцям місцевого самоврядування;

- засоби масової інформації;

- інститути громадянського суспільства.

Для цього мають готуватися цільові інформаційні матеріали та інформаційні кампанії.

Необхідно налагодити зворотній зв’язок та забезпечити ефективний моніторинг змін в системі публічної адміністрації, результатом якого є інформування громадськості.

Етапи проведення реформи публічної адміністрації¹ (основні заходи)

І етап:

1. Визначення та сформування інституцій відповідальних за розробку та впровадження адміністративної реформи, в тому числі:

1) введення тимчасової посади члена Кабінету Міністрів з питань адміністративної реформи;

2) утворення консультативно-дорадчого органу (ради чи комісії), сформованої спільно Президентом України, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України², для формування громадсько-політичного консенсусу у питанні реформи системи місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою.

2. Ухвалення на базі Концепції реформування публічної адміністрації в Україні закону “Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади”.


ІІ етап:

напрямок – реформа органів виконавчої влади. Функціонально-секторне обстеження центральних органів виконавчої влади, урядових органів, запровадження посад державних секретарів міністерств, впровадження інших норм Закону “Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади”;

напрямок – реформа системи публічної служби. Прийняття законів “Про державну службу” (нова редакція) та “Про службу в органах місцевого самоврядування” (нова редакція);

напрямок – адміністративна процедура. Прийняття Адміністративно-процедурного кодексу, Закону “Про доступ до публічної інформації” та Закону “Про нормативно-правові акти”, розроблення стандартів надання адміністративних послу г.


ІІІ етап:

у напрямку – реформа органів виконавчої влади. Інституційна реформа секторів державного управління за результатами функціонально-секторного обстеження; децентралізація та деконцентрація управлінських функцій та повноважень;

у напрямку – реформа системи публічної служби. Впровадження Закону “Про державну службу”, в тому числі утворення Ради державної служби, та нової редакції Закону “Про службу в органах місцевого самоврядування”. Особлива увага – реформуванню системи навчання державних службовців та службовців місцевого самоврядування;

у напрямку – адміністративна процедура та адміністративні послуги. Реформа системи адміністративних послуг: електронні послуги, “універсами послуг”, впровадження адміністративно-процедурного кодексу, делегування функцій з надання адміністративних послуг, реалізація стандартів їх надання та тощо.


IV етап:

у напрямку – реформа органів виконавчої влади. Подальша децентралізація та деконцентрація управлінських функцій та повноважень; “автономізація” діяльності урядових органів.

у напрямку – реформа системи публічної служби. Навчання державних службовців та службовців місцевого самоврядування.

у напрямку – адміністративна процедура та адміністративні послуги. Подальше вдосконалення організації надання адміністративних послуг: електронні послуги, “універсами послуг”, делегування та впровадження конкуренції, підвищення стандартів послуг тощо.

Впровадження заходів у сфері реформи публічної адміністрації супроводжується постійним моніторингом їх реалізації.


5. Очікувані результати реформи

Реформування публічної адміністрації в Україні має привести до таких результатів:

1) ефективна система органів виконавчої влади;

2) належний та оптимальний розподіл функцій між рівнями публічної адміністрації;

3) раціональні та прозорі процедури формування державної політики із залученням громадськості та інших заінтересованих суб’єктів;

4) ефективні правові механізми захисту прав та законних інтересів громадян у відносинах з органами публічної адміністрації;

5) фінансово самодостатні громади, спроможні надавати необхідний обсяг публічних послуг;

6) ефективна, професійна та політично-нейтральна публічна служба;

7) мінімізація умов для корупції;

8) ефективний контроль парламенту, місцевих рад, а також інститутів громадського суспільства за функціонуванням публічної адміністрації.

Одним із критеріїв ефективності проведення адміністративної реформи (досягнення поставленої мети) можуть стати результати щорічної оцінки системи державного управління за базовими показниками SIGMA.


КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ РЕФОРМИ


1. Інтегрованим показником ефективності публічної адміністрації є рівень довіри громадян до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно показником досягнення цілей реформування публічної адміністрації є стабільне підвищення рівня довіри до значення, що перевищує 50 відсотків. В подальшому повинно бути забезпечено не зниження цього показника.

2. Критерієм ефективності проведення реформи, наближення функціонування публічної адміністрації до європейських стандартів належного врядування є міжнародна оцінка державного управління в Україні.

Показником досягнення цілей реформи можуть бути позитивні тенденції, підтверджені результатами чергової оцінки системи державного управління України за базовими показниками SIGMA.