Geum.ru

«Діяльність кредитних спілок в Україні»

Вид материалаДокументы

Содержание


Основні балансові статті
Список використаних джерел
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7



Плановий бюджет з розбивкою по місяцях автоматично передається у таблицю „Виконання бюджету”. На підставі даних бухгалтерського обліку заповнюються фактично отримані доходи та понесені витрати за кожний календарний місяць. Введені дані автоматично підсумовуються по кварталам та наростаючим підсумком з початку року.

Витрати на нарахування заробітної плати на наступний рік визначаємо виходячи з даних штатного розкладу. Дані щодо витрат на нарахування заробітної плати формуються автоматично.

Таблиця 4.2



Витрати на формування резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок (РЗПВ) формується на рівні середньомісячних витрат минулого року з коефіцієнтом, враховуючим зміни наступного року.



Фінансовий звіт, що надсилається членам кредитної спілки разом із запрошенням на загальні збори, також формується автоматично.

Таблиця 4.3

Фінансовий звіт для членів кредитної спілки

Основні балансові статті:

 
Початок року
Кінець року
Зміни за рік, %

Активи, разом
0
0
0,0%

Кредитний портфель
0
0
0,0%

в тому числі членам КС
0
0
0,0%

Кредити з порушенням режиму сплати, в тому числі:
0
0
0,0%

Прострочені кредити
0
0
0,0%

Неповернені кредити
0
0
0,0%

Безнадійні кредити
0
0
0,0%

Сума фактично сформованого резерву забезпечення покриття втрат від неповернених кредитів
0
0
0,0%

Фінансові інвестиції, в тому числі:
0
0
0,0%

Грошові кошти на депозитних рахунках в банках
0
0
0,0%

Внески (вклади) на депозитні рахунки в об"єднаній кредитній спілці
0
0
0,0%

Внески до капіталу кооперативного банку
0
0
0,0%















Висновки за розділом 4


Проведене дослідження підтверджує необхідність використання інформаційних технологій. Характер діяльності організації визначає його інформаційну систему, а також вид того що переробляється і виробленого інформаційного продукту. Якщо задачею організації є виробництво інформаційного продукту, оформленого у виді документів, то для неї найважливіший елемент діяльності - збереження інформації, що зв'язується зі специфікою діяльності і необхідно для прийняття управлінських рішень. Однак при всій специфіці діяльності сучасних бізнес-організацій найважливішим і невід'ємним елементом діяльності є забезпечення ефективності процесів проходження документів. Аналіз базових задач, розв'язуваних фахівцями в процесі економічної діяльності офісів показує, що їх основні інформаційні потреби можуть бути задоволені за допомогою наявних типових функціональних і проблемно-орієнтованих апаратно-програмних засобів. До них відносяться програмні засоби текстової, табличної і графічної обробки інформації, персональні комп'ютери і засоби оперативного розмноження документації, засоби електронних комунікацій для взаємодії між різними типами ЕОМ і мережами.


ВИСНОВКИ


Сучасна економіка не може успішно розвиватись без ефективного функціонування її фінансової підсистеми. Фінанси мають цілий ряд життєво важливих функцій розподілу (перерозподілу національного багатства суспільства та виробленого в ньому внутрішнього валового продукту, а також контролю за формуванням доходів та видатків фізичних і юридичних осіб.

Держава, її громадяни та суб’єкти підприємницької діяльності витрачають належні їм кошти неодночасно. Це пов’язано з необхідністю накопичення певних обсягів фінансових ресурсів для подальших інвестицій, здійснення обов’язкових платежів тощо. Увесь час, поки людина чи організація зберігає заощадження, гроші можуть працювати на інших, забезпечуючи їм можливість здійснення виробничої, комерційної діяльності чи споживання. Роботу з надання різноманітних фінансових послуг виконують численні фінансові установи.

Кредитні спілки є лише одним з елементів розгалуженої системи фінансових установ, що діють в Україні. До цієї системи належать також банки, інвестиційні та пенсійні фонди, трасти (довірчі товариства), лізингові компанії, ломбарди та інші організації та установи.

Наявність такого розмаїття фінансових установ викликана тим, що кожна з них прагне найбільш повно пристосуватись до певного виду діяльності на широкому полі фінансових послуг. Кожна з цих установ є найбільш ефективною у своїй власній маркетинговій ніші, оскільки вузька спеціалізація на певному виді діяльності завжди приводить до підвищення продуктивності праці аналітиків і юристів, менеджерів і комп’ютерних спеціалістів цієї установи.

Діяльність кредитної спілки спрямована, перш за все, на задоволення фінансових потреб своїх членів. Вони виникають як реакція людей на проблеми, пов’язані з тимчасовою нестачею коштів і неможливістю знайти їх у великих банках і фондах.

Уряд України підтримує запровадження кооперативної банківської системи в Україні, розрахованої (головним чином) на задоволення потреб фермерів та юридичних осіб/підприємств у сільських регіонах України. Забезпеченість формальним банківським фінансуванням на ринкових умовах завжди була передумовою для здорового економічного розвитку та ефективності. Проте формальні фінансові ринки доволі часто обминають увагою сільські регіони, оскільки комерційні банки вважають обслуговування таких «віддалених» регіонів надто дорогим, ризикованим і, в кінцевому підсумку, не достатньо прибутковим. Створення кооперативу (тобто організації самодопомоги, яка сама відповідає за себе) тими, хто, врешті-решт, виграє від цього, розглядається як спосіб вирішення цієї проблеми (в інших країнах це було зроблено цілком успішно). Такі ідеї закладалися при створені вже існуючих кредитних спілок, які, в Україні обслуговують, як правило, фізичних осіб. Однак сільські – сільськогосподарські та несільськогосподарські – підприємства, які в переважній більшості є малими юридичними особами й відносяться до групи МСП – малих та середніх підприємств, загалом, не можуть бути членами кредитних спілок і одержувати послуги, які надаються їхнім членам. Тож ідея створення в Україні кооперативної банківської системи, яка має заповнити собою прогалину між «системами» кредитних спілок та комерційних банків є дуже своєчасною. Від цього виграє економіка села України, її загальна ефективність і завдяки підвищенню зайнятості, кінець кінцем, виграє все населення України. У цьому контексті і з метою створення сприятливих умов для нагляду за фінансовими ринками України виникла ідея включити «систему» кредитних спілок до цієї новостворюваної кооперативної банківської системи, тим самим створивши справжню і єдину Систему народних банків.

Проблемами, які стосуються значної частини створених кредитних спілок, є нерівномірно розподілені кредитні спілки по територіях своїх областей, що особливо важливо для надання фінансових послуг сільським громадам (становище не поліпшує навіть створення філій у інших, ніж місце їх головного офісу, районах) та недостатня інтенсивність їх роботи, яка призводить до ослаблення їх позицій у конкурентній боротьбі на фінансових ринках.

Процес відродження українських кредитних спілок набирає останнім часом дедалі більших темпів. Зараз в Україні їх 745 з сумарними активами, що перевищують 1 млрд. грн. Зважаючи на досвід країн з розвинутою ринковою економікою, є всі підстави очікувати подальшого як зростання кількості спілок, так і збільшення числа їх членів.

Більшість кредитних спілок в Україні прагнуть сповідувати кооперативні ідеї, що йде на користь як їм, так і їхнім членам. Вони підтримують створення кооперативної системи кредитних спілок як об’єднання незалежних у правовому сенсі та економічно самостійних кредитних спілок, важливими складниками якого є регіональні асоціації та обласні об’єднані кредитні спілки. Завдання цих регіональних структур полягає в узгодженні фінансових та спільних не фінансових інтересів КС – учасниць. У майбутній системі кредитної кооперації КС – учасниці обласних об’єднаних кредитних спілок міцнішатимуть у фінансовому відношенні. Підтримка з боку обласних об’єднаних кредитних спілок сприятиме конкурентоспроможності окремих кредитних спілок, які при цьому зберігатимуть свою автономність.

Слід звернути увагу на слабкі місця на ринку кредитних спілок, які можуть стати на заваді розвитку кредитної кооперації. Йдеться, перш за все, про недостатньо високу якість руху кредитних спілок: при високому рівні концентрації ринку ступінь його консолідації є неадекватно низьким. Крім того, доводиться констатувати, що професійний рівень керівників і працівників кредитних спілок залишається недостатнім – тож існує нагальна потреба його якісного покращення. Недостатньо активно відбувається впровадження сучасних управлінських, фінансових та інформаційних технологій. Спостерігаються порушення кооперативних принципів в частині управління, внутрішнього контролю та розкриття інформації.

Інше слабке місце кредитної кооперації пов’язане з ринковим позиціонуванням. Необхідно терміново докласти зусиль для вдосконалення структури кредитного портфеля, більш зважено підходити до визначення процентної політики та політики формування та управління активами та пасивами. Вузьким місцем, яке значною мірою гальмує розвиток системи, є відсутність доступу до дешевих і довгих фінансових ресурсів. Без активного розвитку другого рівня системи кредитної кооперації одержати доступ до них практично неможливо. Кредитним спілкам вкрай необхідно створити узгоджену довготермінову ринкову стратегію. Дуже важливим резервом розвитку системи є також впровадження нових видів послуг та ринкових інструментів.

Для ефективного розвитку життєво необхідною є системна завершеність. Йдеться про наявність відповідного сервісного супроводження і механізмів підтримання фінансової стабільності кредитних спілок та гарантування вкладів їх членів. Одним із важливих підходів тут є підвищення ступеня системної інтеграції кредитних спілок в режимі саморегулювання.

Істотним чином розвиток кредитних спілок гальмує неможливість комплексного підтримання ліквідності у разі виникнення системних фінансових криз та нездатність гнучко реагувати на істотні зміни ринкової кон’юнктури.

Створення системи стабілізації і гарантування депозитів повинно складатися з трьох етапів:
  1. Створення стабілізаційної організації, членство в якій є добровільним, з подальшим перетворенням її в єдину загальнодержавну структуру.
  2. Внесення змін до законодавства, якими буде забезпечена обов’язковість членства кредитних спілок у стабілізаційному фонді.
  3. Перетворення Стабілізаційного фонду на Установу гарантування депозитів, членство в якій буде обов’язковим для всіх кредитних спілок. При цьому мається на увазі, що буде значно покращено фінансовий стан кредитних спілок та вироблено ефективні механізми проведення стабілізаційних заходів.

Таким чином, демонструючи в цілому високі темпи росту, система кредитних спілок має цілу низку невирішених проблем.

Завдяки підвищенню конкурентоспроможності КС, які приєднаються до системи кредитної кооперації, та навчанню, що проводиться регіональними асоціаціями кредитних спілок для членів, керівництва і працівників КС, тобто завдяки реалізації соціальної функції, вони сприятимуть формуванню з числа своїх членів самостійного середнього класу громадян та підприємців. Отже, є всі підстави сподіватися, що діяльність КС та функціонування системи кредитної кооперації допомагатиме українському народу та державі в розбудові середнього класу.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Декрет Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 р. № 15-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 17.
  2. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.01 р. № 2664-ІІІ – ВР // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 1.
  3. Закон України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» від 23 червня 2005 р. № 2704- IV // Голос України. – 2005. - № 138.
  4. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 р. № 2346-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 29.
  5. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003р. № 755-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 31-32.
  6. Закон України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 р. № 898- IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 38.
  7. Указ президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» від 19 лютого 1994 р. // Урядовий кур’єр. – 1994. - № 31-32. – с. 38-46.
  8. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 18.05.04 р. № 1726-IV – ВР // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 36.
  9. Закон України «Про кредитні спілки» від 20.12.01 р. № 2908-ІІІ – ВР // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 15.
  10. Кредитні спілки в Україні: основні засади діяльності. Навчальний посібник. В 2-х книгах. / За редакцією Оленчика А.Я. – К.: УІРФР, книга перша. – С. 3-146.
  11. Кредитні спілки в Україні: основні засади діяльності. Навчальний посібник. В 2-х книгах. / За редакцією Оленчика А.Я. – К.: УІРФР, книга друга. – С. 104-206, 261-270, 630-649.
  12. Котова В.В. Ринок фінансових послуг. Курс лекцій. – Донецьк: ДІЕГП. – 2001. – С. 15-17.
  13. Калустова К. Огляд систем страхування депозитів провінцій Манітоба та Онтаріо // Бюлетень кредитних спілок України. - 2005. - № 5. – С. 21-29.
  14. Оленчик А.Я. Ми маємо чіткі орієнтири і розраховуємо на співпрацю з учасниками ринку // Бюлетень кредитних спілок України. - 2006. - № 6-7. – С. 32-35.
  15. Оленчик А.Я. Режими регулювання // Бюлетень кредитних спілок України. - 2006. - № 9. – С. 36-38.
  16. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. Б.С. Івасіва. – Тернопіль: Карт-бланш, 2000. – С. 451-468.
  17. Марін Б.М. Кредитні спілки: освоєння сільського фінансового ринку: Посібник / Канадське агентство з міжнародного розвитку; Спільний українсько-канадський проект «Зміцнення кредитних спілок в Україні». – К.: «Основа», 2007. – С. 7-10.
  18. Зарицка М. Ціна питання – захищеність людських грошей // Україна Business. – 2007. - № 6 (787). – С. 3.
  19. Організація та управління діяльністю кредитної спілки / Проект ЄС-ТАСІС «Надання підтримки малим і середнім підприємствам на селі «. - / О.В. Амброва, І.В. Гриню, М.М. Дяченко, М.Ю. Зарицка, Н.А. Іванова, Е. Копф, О.Г. Приходько, О.О. Прокопович, О.І. Романюк, / - К.: Знання-Прес, 2006. – 275 с.
  20. Кредитные союзы: основы деятельности (серия «Сельский вопрос: село и рынок»). – Донецк, 2005. – 82 с.
  21. Суслов В.І. Державне регулювання ринку фінансових послуг та розвиток його правового забезпечення // Інвест-газета. – 2004. - № 50 (428). – 5-17 с.
  22. Опарін В.Н. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 164 с.
  23. Основы финансов / Под ред. чл.-кор. НАН Украины, д-ра экон. наук А.Н. Амоши и д-ра экон. наук А.Н. Кутыркина – Донец: ДИЭХП, 2000. – 308 с.
  24. Павлова Л.Н. Финансы предприятия: Учебник. – М.: Финансы, 1998. – 639 с.
  25. Реверчук Н.Й. Вплив кредитування на економічну безпеку підприємств // Фінанси України. – 2002. - № 7. – с. 66-70.
  26. Резниченко А.П., Чередник А.Л. Финансы предприятий: Учебник. – Донецк: Лебідь, Регіон, 1998. – 356 с.
  27. Сало І.В. Фінансово-кредитна система України та перспективи її розвитку. – К.: Наук. думка, 1995. – 178 с.
  28. Финансы предприятий: Учебник / Н.В. Колчина, Г.Б. Поляк, Л.П. Павлова и др. под ред. проф. Н.В. Колчиной. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998. – 413 с.
  29. Финансы: Учебник для вузов / Под ред. проф. Л.А. Дробозиной. – М.: ЮНИТИ, 2000. – 527 с.
  30. Финансы: Учеб. пособие / Под. ред. А.М. Ковалёвой. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 384 с.
  31. Філимоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2002. – 360 с.
  32. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. – 3-те вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 460 с.
  33. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. – 4-те вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 571 с.
  34. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятий: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 343 с.
  35. Ільїна Н. Нові обрії становлення системи кредитної кооперації України. // Вісник кредитної кооперації. – 2007. - № 2. – С. 4-6.
  36. Башкатов О., Вишневський І. Програма стабілізації та фінансового оздоровлення: кредитні спілки беруть ініціативу в свої руки. // Вісник кредитної кооперації. – 2007. - № 2. – С. 8-10.
  37. Головицька А. Система навчально-консультаційних центрів для кредитних спілок – дієвий системний інструмент їх обслуговування та розвитку. // Вісник кредитної кооперації. – 2007. - № 2. – С. 12-14.
  38. Гринюк І. Реальні кроки обласних асоціацій до зміцнення кредитних спілок. // Вісник кредитної кооперації. – 2007. - № 2. – С. 18-19.
  39. Оленчик А. Про актуальні питання, тенденції та проблеми на ринку кредитних спілок. // Вісник кредитної кооперації. – 2007. - № 2. – С. 24-29.
  40. Кутиркін А.М., Гребеньков Г.В., Жорняк Т.С. Наукові дослідження: теорія, методологія, праксеологія: Навч. посіб. – Донецьк: ІЕП НАН України; ДІЕГП, 2001. – 118 с.
  41. Прокопенко Н.Д., Кутыркин А.Н. Основы научных исследований. – Донецк: ИЭП НАН Украины; ДИЭХП, 2000. – 154 с.