«Діяльність кредитних спілок в Україні»

Вид материала

Содержание

Національна система кредитних спілок США
Система кредитної кооперації Канади
Система кредитної кооперації Німеччини
Система кредитної кооперації Нідерландів
Система кооперативних банків Райфайзен (Австрія).
Система кооперативних кас (банків) Франції
Розділ 2 аналіз фінансового стану кредитних спілок в умовах сучасного регулювання їх діяльності

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7

Національна система кредитних спілок США. Кредитні спілки США, усвідомивши, що організовані в об’єднання, вони можуть досягти набагато більшого, ніж діючи по-одинці, почали активно формувати власні кооперативні організації на рівні кожного штату, які, в свою чергу, створили загальнонаціональні установи. Таким чином була створена міцна, високо розвинута кооперативна фінансова система.

Кредитні спілки формують перший рівень системи кредитної кооперації. Вони є неприбутковими кооперативами, заснованими як демократичні організації фінансової самодопомоги населення, що надають своїм членам майже повний перелік банківських послуг. Членами 9209 кредитних спілок США є понад 85 млн. громадян, що складає майже 44% економічно активного населення країни. Особливістю розвитку кредитних спілок США в останні кілька десятиліть стало злиття кредитних спілок, викликане необхідністю підвищення їх конкурентоспроможності в умовах глобалізації.

Ліги штатів складають другий (регіональний) рівень системи кредитної кооперації. Це асоціації кредитних спілок на рівні штату, створені кредитними спілками для отримання не фінансових послуг (моніторинг змін до законодавства, лобістська діяльність, навчання, консультації тощо). Понад 90% місцевих кредитних спілок є членами ліг.

Третій рівень – Національна асоціація кредитних спілок, кооперативна сервіс-група та Централь (обслуговують системи кредитних карток, чеків та грошових переказів, інвестиційні та інформаційні послуги, забезпечення пенсійних рахунків, підтримання ліквідності тощо).

Така структура забезпечує системі кредитних спілок США надійність та стабільність, за чим постійно наглядає державний орган – Національна Адміністрація кредитних спілок [10, с. 132-133].

Система кредитної кооперації Канади. Особливістю системи кредитної кооперації Канади є те, що вона складається з двох окремих автономних систем кооперативного кредиту: англомовної системи кредитних спілок та франкомовної системи кооперативних народних кас Дежардена провінції Квебек.

Кредитні спілки за організаційною структурою, фінансово-господарським механізмом діяльності та набором фінансових послуг майже не відрізняються від американських. Вони складають перший рівень системи кооперативного кредиту. Кредитні спілки в межах провінцій об’єднані в централі, які формують другий рівень системи.

Провінційні Централі та федерація народних кас провінції Онтаріо – регіональні асоціації кредитних спілок, що складають другий рівень системи кооперативного кредитування. Через централі кредитні спілки здійснюють майже всі фінансові операції (електронні платежі, підтримання ліквідності та ін.), навчання персоналу тощо. Особливістю централей в Канаді є поєднання фінансових та не фінансових функцій для надання послуг кредитним спілкам. Провінційні централі кредитних спілок створили Централь кредитних спілок Канади.

Централь кредитних спілок Канади - організація третього, національного рівня, яка завершує побудову. Була створена в 1953 році як національна фінансова асоціація для кредитних спілок, завданням якої було підтримання ліквідності та надання своїм членам – провінційним централям різноманітних фінансових послуг. В 1977 році Канадська національна асоціація кредитних спілок була реорганізована і Централь перебрала всі її не фінансові функції. Таким чином, сьогодні централь виконує розширені функції. Вона має широкі повноваження у сфері розвитку кредитних спілок. Через централь здійснюється доступ до національної та міжнародної системи АТМ, електронні платежі. Централь підтримує зв’язки з національними та міжнародними кооперативними системами, урядовими колами, здійснює лобістську діяльність та ін.

Сервісні кооперативи – належать членам системи кредитних спілок та обслуговують їх різноманітні потреби.

Цю систему можна вважати змішаного типу (2-3 рівнева), тому що народні каси провінції Квебек є членами Федерації безпосередньо, а каси провінцій Нью-Брунсвик, Манітоба і Онтаріо через свої провінційні федерації. Особливістю цієї кооперативної системи є потужна сервісна інфраструктура, яка дозволяє народним касам охопити понад 40% ринку фінансових послуг Квебеку і успішно конкурувати з комерційними банками [10, с. 133-135].

Система кредитної кооперації Німеччини. Німеччина є батьківщиною кредитної кооперації, яка за майже 150-літню історію свого розвитку перетворилась у потужну фінансову систему. Кредитна кооперація в Німеччині представлена кооперативними банками, організаційно-правовою формою яких є кооператив. Близько 75% всіх бізнесменів, 80% фермерів і 60% ремісників є членами кооперативних банків. Кредитні кооперативи Німеччини сформували найгустішу банківську мережу в Європі, яка складається з майже 20 тисяч кооперативних банківських установ та їх відділень, що діють фактично в кожному населеному пункті, в т.ч. й сільському.

Сучасна система кредитної кооперації Німеччини є 3-х рівневою: кредитні кооперативи, регіональні кооперативні банки, центральний кооперативний банк. За діяльністю кредитних кооперативів здійснює постійний нагляд федеральне відомство з кредитної системи.

Крім перелічених фінансових об’єднань, німецькі кредитні кооперативи створили Регіональні союзи (ліги) та Федеральний союз німецьких фольксбанків та райфайзенбанків (національна асоціація), які мають на меті сприяння, супровід та представництво інтересів членів та установ сфери кооперативного кредиту. Союз має повноваження від федерального уряду і несе відповідальність за проведення аудиту всіх німецьких кредитних кооперативів.

Німецьке законодавство дозволяє кооперативам проводити ділові операції і з особами, що не є членами. Членами кооперативу можуть бути фізичні особи; особові товариства та юридичні особи приватного або суспільного права.

Управління здійснюється за традиційною кооперативною схемою. Вищим органом є загальні збори, а у великих кооперативах – збори уповноважених. Вищий орган обирає правління та комітети. Статут встановлює розмір паю, який може сплачуватись частинами. Член кооперативу може мати більше одного паю. Фактично внесена сума паю (за виключенням розподілених на паї збитків, якщо такі мали місце) є пайовим внеском члена кооперативу, який може бути повернутим лише у випадку виходу із кооперативу. Пай може використовуватись в якості забезпечення отриманого кредиту, але не може слугувати в якості застави для третіх осіб.

Слід зазначити, що у зв’язку із постійно зростаючою конкуренцією на ринку банківських послуг кількість регіональних кооперативних банків в Німеччині (як і в інших країнах) поступово зменшується у зв’язку з їх злиттям для підвищення конкурентоспроможності [10, с. 136-138].

Система кредитної кооперації Нідерландів. Кредитна кооперація Нідерландів представлена кооперативною групою Рабобанк. В її основі лежать 288 автономних місцевих Рабобанків, у власності яких знаходиться національний кооперативний Рабобанк та ряд спеціалізованих установ по страхуванню, лізингу, фінансуванню торгівлі та торгівельного флоту, венчурному капіталу, Робеко Груп, компанія, яка управляє найбільшими в Європі інвестиційними фондами.

Система кооперативних банків Рабобанк, охопивши майже 40% ринку депозитних вкладів Нідерландів, на 90% забезпечує потреби сільського сектора країни в кредитних ресурсах. Загальна кількість клієнтів складає 9 млн. Із цієї кількості 1,3 млн. є членами. Кількість працівників – близько 27 тисяч. Система кооперативних банків «Рабобанк» за кількістю низових кооперативних установ та відділень перевищує всі разом узяті голландські комерційні банки.

Національний Рабобанк надає консультативну підтримку місцевим Рабо банкам, допомагає регулювати ліквідність та розміщувати тимчасово вільні кошти, здійснює нагляд за платоспроможністю.

Дотримання кооперативної структури та принципів діяльності дозволили кооперативній системі Рабобанку досягти вражаючих показників надійності. Багато рейтингових агенцій називають його найміцнішим й найбільш кредитоспроможним з недержавних банків світу [10, с. 139-140].

Система кооперативних банків Райфайзен (Австрія). Банківська Група Райфайзен є найбільшою кооперативною банківською групою Австрії на чолі з центральним банком, який є одним з лідерів в Європі.

Група складається з трьох рівнів:

Понад 700 місцевих Райффайзенбанків з 2350 філіями;
8 регіональних Райфайзен Ландесбанків;
Центральний банк.

Вся Австрійська райффайзенівська Група являє собою найбільшу банківську мережу країни і надає 25% банківських послуг в Австрії, маючи 2350 офісів і 22 тисячі працівників.

Національний рівень банківської групи складається з:

Центральний Банк;
Мережі банків Райффайзенбанк в інших країнах;
Сервісна інфраструктура у вигляді участі в капіталі різноманітних сервісних установ для обслуговування потреб учасників групи [10, с.140].

Система кооперативних кас (банків) Франції. Особливістю системи кредитної кооперації Франції є паралельне існування трьох потужних національних системи кооперативних банків. Крім цього, законом від 25 червня 1999 року французькі ощадні каси були трансформовані в систему кооперативних банків, які на думку французьких законодавців є більш прогресивною формою фінансової установи.

Таким чином, зарубіжні системи кредитної кооперації багатьох країн з ринковою економікою мають важливі спільні риси:

Об’єднання первинних (низових) кредитних кооперативів в регіональні фінансові та не фінансові об’єднання для підвищення конкурентоспроможності низових організацій та полегшення їм ведення діяльності;
Об’єднання регіональних фінансових та не фінансових кооперативних об’єднань в національні структури для відстоювання їх інтересів перед державними органами, а також для ефективного управління фінансовими ресурсами системи.
Створення регіональними та національними кооперативними об’єднаннями відповідної сервісної кооперативної інфраструктури, яка полегшує діяльність низових кооперативних організацій та робить її надійною і стабільною.
Завдяки своїм кооперативним об’єднанням та участі у системі кредитної кооперації невеликі низові кооперативні установи отримали переваги великих організацій, що дозволяє їм успішно конкурувати з комерційними банками та іншими суб’єктами фінансового ринку.
Створення системи кредитної кооперації кожної країни здійснювалось знизу-вверх, чим була забезпечена демократична структура управління та концентрація економічної влади в низових кооперативних організаціях (вони мають реальні важелі впливу на свої об’єднання) [10, с.141-144].

Висновки за розділом 1

Розвиток кредитного ринку в Україні в останні роки відбувається досить активно. Протягом останніх років в Україні продовжувалося формування правової бази, необхідної для розвитку кредитного ринку України. Метою розвитку кредитного ринку в Україні є створення ефективних ринкових механізмів залучення фінансових ресурсів у фінансово-кредитну сферу та забезпечення функціонування на цій основі ринку кредитування із застосуванням сучасної ринкової інфраструктури та фінансових інструментів, що дозволить поступово знизити вартість кредитів та збільшити строки кредитування для суб’єктів господарювання та населення.

Розвитку системи кредитних спілок в Україні загалом притаманні позитивні тенденції: зберігаються високі темпи зростання основних фінансових показників; збільшується власний капітал кредитних спілок; на фоні постійного зниження процентних ставок за кредитами діяльність спілок залишається фінансово стабільною; підвищується ефективність діяльності кредитних спілок, свідченням чого є зменшення питомої ваги операційних витрат.

Основними чинниками низьких обсягів кредитування є:

надто висока вартість кредитів для багатьох потенційних позичальників через високі очікувані ризики повернення кредитів, високу вартість ресурсів;
відсутність у кредиторів інформації щодо кредитної історії потенційних позичальників;
кількість банків, що кредитують домашні господарства, є недостатньою. Особливо у маленьких містах та селищах;
слабкість гарантій першочергового права заставоутримувача на задоволення своїх вимог при реалізації заставленого майна і складна процедура реалізації застави в Україні;

Система кредитної кооперації України зараз перебуває у стадії формування. Сьогодні кожній окремій кредитній спілці надзвичайно важко конкурувати з банками і самостійно забезпечити якнайкраще задоволення потреб своїх членів у фінансових послугах і, незважаючи на те, що багато спілок пропонує своїм членам досить вигідні умови вкладів та кредитів, часто вони не можуть забезпечити такого рівня послуг, який надається комерційними банками (наприклад, дешеві кредити, оплату комунальних послуг, пластикові картки, лізинг та факторинг тощо). Тому в Україні важливо розвивати саме систему кредитної кооперації за прикладом інших країн, яка б дозволила спілкам стати потужними гравцями на фінансовому ринку.

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ КРЕДИТНИХ СПІЛОК В УМОВАХ СУЧАСНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1. Аналіз фінансової діяльності кредитних спілок

Із розвитком кооперативної банківської системи України в ній, поряд із кредитними спілками, з’являться нові фінансові установи: кредитні кооперативи та кооперативні банки. Усі вони конкурують на своїх власних ринках, а отже, просто змушені прагнути надавати якнайкращі послуги своїм клієнтам.

Найкращий шлях завоювати довіру клієнтів і, в такий спосіб, одержати доступ до їхнього бізнесу – це, безумовно, прагнення кожної фінансової установи досягти досконалості в послугах, які вона розробляє і надає для задоволення потреб клієнтів. Лише шляхом постійного контролю своєї власної діяльності та критичного аналізу власної роботи як фінансової установи менеджери та їхній персонал можуть забезпечити конкурентоспроможність на внутрішньому і/або міжнародному фінансових ринках.

При розробці методики фінансового аналізу кредитних спілок України були використані матеріали Всесвітньої Ради кредитних спілок, нормативні документи українського законодавства про кредитні спілки та аналітичні дані про фактичну діяльність кредитних спілок України, зібрані авторами методом польових досліджень. Методологія фінансового аналізу базується на розрахунках та інтерпретації системи фінансових показників (коефіцієнтів). Система включає 32 ключових показників, об’єднаних у шість груп відповідно до їхнього функціонального призначення. Групи показників охоплюють основні позиції фінансового стану кредитної спілки, а саме:

Захист членських заощаджень.
Ефективність фінансової структури.
Якість активів.
Прибутковість та витратність.
Ліквідність.
Показники зростання.

Усі показники можна розрахувати, використовуючи дані офіційної обов’язкової звітності кредитної спілки до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

Фактичні числові значення показників, включених до аналізу, порівнюються з їх нормативними (рекомендованими) значеннями. Нормативні значення відображають вимоги українського законодавства (там де вони є) або узагальнюють передовий світовий досвід роботи сучасних кредитних спілок. Нормативні значення показників є вираженими у чисельному вимірі фінансовими цілями кредитної спілки, яка бажає досягти рівня фінансової стабільності та відповідати міжнародним стандартам діяльності.

Порівнюючи фактичні значення показників за різні періоди часу, керівники можуть проаналізувати напрями розвитку кредитної спілки та спрогнозувати майбутні проблеми ще до того, як вони з’являться. На основі отриманої інформації необхідно здійснювати відповідну корекцію поточної діяльності та планів.

Згідно поданими за 2006 рік до Держфінпослуг звітами 728 кредитних спілок, їх загальна кількість членів збільшилася на 18,52% і станом на 1 січня становила 1460 тис. осіб. З них 564 тис. осіб (38,65%) – члени КС, які мали чинні кредитні договори, та 90 тис. осіб (6,17%) – члени, котрі відкрили депозити в спілках. Можна відмітити, деяку негативну тенденцію по активності діючих членів. Зокрема, станом на 1 січня 2007 року членів, які мали кредитні договори було 40,4% від загальної кількості, а тих хто тримав депозити в КС нараховувалося 6,4%. При цьому загальна сума внесків на депозитних рахунках членів спілок зросла з 1145,9 млн. грн. до 1387,5 млн. грн. (або на 21,08%).

Розподіл кредитних спілок за регіонами України виглядає наступним чином.

Таблиця 2.1

Регіон	Кількість КС	Кількість членів	Активи	Капітал	Депозити
Східний	182	369592	601242359	214491464	353996105
Південний	115	356511	697589421	309375073	361470048
Центральний	251	401910	821985581	331752749	388359776
Західний	179	331180	447262626	142264315	283652339
Всього	727	1459193	2568079987	997883601	1387478268

Найбільша їх кількість зосереджена в центральному регіоні та східному.

За результатами звітного періоду, більшість кредитних спілок об’єднує невелику кількість членів (до 500 осіб); третина спілок об’єднує від 500 до 3 тис. осіб, 64 кредитні спілки залучили від 3 тис. до 10 тис. членів і 24 кредитні спілки об’єднують понад 10 тис. членів. За півріччя загальні активи по всій системі зросли з 1939,5 млн. грн. до 2568,1 млн. грн. (або на 32,44%), в той час як зобов’язання за залученими депозитами зросли на 21% (245,0 млн. грн.)

Що стосується розподілу кредитних спілок за обсягами активів, то тут відбулися досить суттєві зміни. Зокрема, якщо на 1 липня найбільша кількість кредитних спілок (150) мала найменший обсяг активів ( до 50 тис. грн.), то на 1 січня їх кількість скоротилась до 109. А питома вага таких спілок по всій системі зменшилась з 20,1% до 14,99%. Також скоротилася частка спілок з активами до 500 тис. грн. В цілому ж кількість установ з активами до 1 млн. грн. за півроку зменшилась з 475 до 422, а їх питома вага – відповідно з 64% до 58%. Натомість збільшилась кількість спілок з розміром активів понад 10 млн. грн. Їх чисельність зросла з 33 до 45 установ (або з 4,4% до 6,2%). Тобто можна впевнено констатувати, що процес консолідації ринку продовжується.

Кредитний портфель за звітний період виріс на 37,19% з 1441,6 млн. грн. до 1977,7 млн. грн. По розмірам активів лідирує центральний регіон (821,99 млн. грн.), за ним слідують – південний (697,59 млн. грн.), східний (601,24 млн. грн.) та західний (447,26 млн. грн.).

Середній розмір кредиту має чітку тенденцію до збільшення і за останні роки він зріс з 2100 грн. в 2004 році до 4637 грн. на кінець 2006 р.

Фактично ніяких змін не відбулось в структурі кредитного портфелю. Як і раніше левова частка позик припадає на споживче (49,5%) та комерційне (14%) кредитування. Питома вага кредитів, наданих на ведення фермерських та господарських підприємств на жаль продовжує займати останнє місце – всього 3%. Також практично незмінними залишились середньозважені ставки по всім видам кредитів, які знаходяться в межах від 31,4% до 43,3%. Найдорожчими є фермерські позички (40,8%) та особисті селянські (43,3%).

Деяке занепокоєння продовжує викликати класифікація кредитів та депозитів за термінами. І хоча доля депозитів терміном до 3-х місяців скоротилася (з 29,3% до 20,8%), все рівно значною мірою частина довгострокових кредитів фінансується за рахунок короткострокових залучених коштів [15, с. 7-8].

Таблиця 2.2

Термін	Кредити % від загальної суми кредитів	Депозити % від загальної суми депозитів
До 3-х місяців	2,4	11,6
Від 3 до 12 місяців	64	67,6
Більше 12 місяців	33,6	20,8

На кінець 2006 року звіти до Держфінпослуг подали 619 кредитних спілок. За даними цих звітів, членами кредитних спілок було 668 тисяч громадян. Дані про структуру кредитних спілок за кількістю членів, розмірами активів та цільовим призначенням кредитів наведені на схемах.

Рис. 2.1 Структура кредитних спілок за кількістю членів

Рис. 2.2 Структура кредитних спілок за розміром активів

Рис. 2.3 Структура кредитного портфелю кредитних спілок

Наведені на схемах 1-3 дані переконливо демонструють, що кредитні спілки у своїй більшості є переважно невеликими фінансовими установами, діяльність яких спрямована на дрібне споживче кредитування своїх членів. При цьому слід відзначити, що спілки не є конкурентами комерційних банків, бо вони працюють у інших сегментах ринку, надаючи послуги особам, які не є «привабливими» для банків.

За строковістю повернення найбільша на сьогодні частка усіх кредитів (62%) видана на строк від 3 до 12 місяців, найменшим попитом користуються короткострокові кредити зі строком повернення до 3 місяців (2% від загального обсягу кредитів, виданих станом на 31.12.06.).

Попри те , що обсяги надання кредитних послуг зростають дуже великими темпами (лише за 2006 рік приріст склав 82%), сегментація кредитних послуг майже не змінюється. Зважаючи на агресивну політику завоювання споживчого ринку банківськими установами, останніми роками кредитні спілки змушені освоювати нові ніші. Для кредитної кооперації сьогодні найоптимальнішим і цілком природним шляхом не втрачати завойовані позиції на фінансовому ринку і надалі збільшувати свій потенціал залишається освоєння потенціалу села. Кредитні спілки надто повільно освоюють ресурси малого та середнього бізнесу та потенціал села, надаючи перевагу споживчому кредитуванню. Лише деякі кредитні спілки вже почали цей процес, але частка кредитів на ведення фермерського та особистого селянського господарства незмінно залишається на рівні 3% від загального кредитного портфеля.

Зростання вкладів (внесків) членів кредитної спілки на депозитні рахунки у цілому та у розрахунку на одного члена кредитної спілки, який має депозитний рахунок, свідчить про зростання довіри споживачів до кредитних спілок як не тільки кредитних, а і депозитних установ.

На кінець 2006 р. на депозитних рахунках членів кредитних спілок обліковувалось вкладів на загальну суму 1926,5 млн. грн., що вшестеро більше порівняно з 2004 роком і майже вдвічі – порівняно з попереднім, 2005 роком.

Середній розмір депозитного внеску зріс за останні роки з 8,9 тис. грн. у 2004 році до 18,7 тис. грн. на кінець 2006 р. Найбільший обсяг внесків (майже 65%) було залучено на період від 3 до 12 місяців, найменшою (2,1%) є частка внесків до запитання. Останніми роками спостерігається позитивна тенденція відступати від роботи з короткими пасивами, що свідчить про довіру членів до своїх кредитних спілок як до надійних фінансових установ.

Зважаючи на досить широкий діапазон середньозважених відсоткових ставок за кредитами членам кредитних спілок, можна стверджувати, що найбільша кількість (191 із 700) спілок, що вказали цей показник у звітності, надають кредити за середньозваженою ставкою у межах від 40% до 50% річних. Більше половини усіх кредитних спілок надають своїм членам кредити за відсотковою ставкою у межах від 30% до 50% річних.

Таблиця 2.3

Розподіл кредитних спілок за середньозваженими відсотковими ставками за кредитами членам станом на кінець 2006 року

Інтервали відсоткових ставок	Кількість кредитних спілок	Частка від загальної кількості кредитних спілок, %
До 10%	24	3,4
10%-20%	43	6,1
20%-30%	96	13,7
30%-40%	181	26,0
40%-50%	191	27,3
50%-60%	89	12,7
60%-70%	47	6,7
70%-80%	21	3,0
80% і більше	8	1,1
Разом	700	100

Зниження процентних ставок є природним процесом на сучасному фінансовому ринку [11, с. 261-270].

Blog

«Діяльність кредитних спілок в Україні»

Содержание