«Діяльність кредитних спілок в Україні»
| Вид материала | Документы |
- План види небанківських фінасово-кредитних установ. Діяльність кредитних спілок в Україні., 95.95kb.
- План вступ Особливості відродження кредитних спілок в Україні. Законодавче регулювання, 410.87kb.
- Закон україни про кредитні спілки, 377.29kb.
- В. О. Буряк, студ гр. Фк 08–1, С. А. Фрунза,, 46.87kb.
- Опитування проводиться Всеукраїнською асоціацією кредитних спілок – червень 2011, 205.2kb.
- План Вступ Комерційні та кооперативні банки як учасники кредитної системи Сутність, 209.21kb.
- Нормативно-правова база діяльності кредитних спілок, 24.02kb.
- Програма регіонального круглого столу «Кредитні спілки сьогодні: особливості всеукраїнського, 55.56kb.
- 1. Затвердити Примірний статут кредитної спілки, що додається, 323.46kb.
- Верховною Радою України, а також виданими на виконання цього закон, 174.06kb.
Рис. 2.4 Кредитний портфель кредитних спілок
Аналізуючи зведені дані кредитних спілок (основні показники) у таблиці 2.5, спостерігаємо зростання кредитного портфеля на 214680 тис. грн., або 80,4 %. Таким чином, темпи зростання кредитного портфеля в кредитних спілках перевищують темпи зростання активів. Питома вага кредитного портфеля в активах складає 88%, що свідчить про те, що кредитування своїх членів було та залишається основним видом діяльності кредитних спілок.
Рис. 2.5 Сумарні активи кредитних спілок
Активи кредитних спілок зросли на 238609 тис. грн., що склало 78%.
Вклади членів на депозитні рахунки зросли на 173 мільйони, що склало 78,5%. Активи кредитних спілок на 72% фінансуються за рахунок вкладів членів на депозитні рахунки. Рівень фінансування активів за рахунок вкладів членів на депозитні рахунки коливається від 71% до 73%. Таким чином, вклади членів КС на депозитні рахунки лишаються основним джерелом коштів в кредитних спілках. Від процентних ставок за цими вкладами залежать в основному процентні ставки за кредитами. Щодо структури вкладів на депозитні рахунки, на 86% депозитний портфель складається з середньострокових вкладів (від 3 до 12 місяців), безстрокові вклади складають 2%, короткострокові вклади складають 1% портфеля, 11% депозитного портфеля припадає на довгострокові вклади, при цьому 2% на вклади, термін яких закінчується протягом 12 місяців.
Рис. 2.6 Заощадження членів кредитних спілок
Кількість членів в кредитних спілках зросла на 198 тисяч осіб, що склало 43%. При цьому 76% членів обслуговуються у великих кредитних спілках з кількістю членів понад 5000 осіб. В кредитних спілках з кількістю членів до 1000 осіб обслуговується лише 5% загальної кількості членства, в той же час, кількість таких спілок складає майже половину від загальної кількості КС.
Рис. 2.7 Кількість членів кредитних спілок
Рис. 2.8 Сумарний капітал кредитних спілок
Сумарний капітал кредитних спілок збільшився на 52,7 мільйони гривень, що склало 78%. Отже темпи зростання капіталу відповідають темпам зростання активів.
Основною складовою капіталу кредитних спілок лишається пайовий капітал, питома вага якого в складі загального капіталу дорівнює 60,7%. Приріст пайового капіталу склав 34 мільйони гривень, або 87%, що більше темпів зростання капіталу в цілому.
Рис. 2.9 Пайовий капітал кредитних спілок
Власний капітал кредитних спілок виріс на 18,7 мільйонів гривень, що складає 65%. Темпи зростання власного капіталу повільніші, ніж темпи зростання активів в цілому. Власний капітал кредитних спілок має три складові: резервний капітал, додатковий капітал, нерозподілений дохід. Основною складовою власного капіталу є резервний капітал, питома вага якого склала 69% від власного капіталу. Питома вага нерозподіленого доходу подвоїлася і склала 8% від власного капіталу.
Рис. 2.10 Власний капітал кредитних спілок
Резервний капітал системи кредитних спілок збільшився на 14,7 мільйонів гривень, що склало 82%. Такі темпи формування резервного капіталу відповідають вимогам, встановленим Держфінпослуг щодо його формування.
Рис. 2.11 Резервний капітал кредитних спілок
Загальна сума прострочених кредитів зросла на 8,6 млн. грн. і склала 28,8 мільйонів гривень. Таке зростання не викликає занепокоєння, оскільки повністю компенсується зростанням власного капіталу, а також формуванням кредитними спілками резерву забезпечення покриття втрат від неповернених кредитів (РЗПВ), тим більше, що темпи зростання прострочених кредитів 42% майже вдвічі менші темпів зростання кредитного портфелю системи.
Необхідно відмітити, що частина спілок формує РЗПВ навіть у більшому обсязі ніж це вимагають нормативи Держфінпослуг, таке консервативне ставлення до якості кредитного портфеля свідчить про відповідальне ставлення керівництва кредитних спілок до здатності кредитної спілки відповідати по своїх зобов’язаннях. В цілому, по системі перевищення сум фактично сформованого РЗПВ над нормативним значенням складає 12,2%, отже загальні тенденції зростання прострочення та формування РЗПВ не викликають занепокоєння.
Рис. 2.12 Достатність резерву забезпечення покриття втрат від неповернених кредитів ( в процентах до нормативного значення)
Кредитними спілками проводиться наполеглива робота по зменшенню рівня простроченості. В цілому по системі співвідношення прострочених кредитів до власного капіталу зменшилося на 6,8% і склало – 48%. Питома вага кредитних спілок, якими не виконується встановлений Держфінпослуг норматив співвідношення прострочених, неповернених, безнадійних та пролонгованих кредитів до регулятивного капіталу, складає 11% від загальної кількості кредитних спілок.
2.2. Визначення якості кредитного портфеля кредитних спілок
Кредитний портфель можна визначити, як сукупність усіх кредитів (залишків основної суми), наданих кредитною спілкою. Іншими словами, це сума кредитів, яка знаходиться на руках у позичальників.
Дохідність і ризик – основні параметри управління кредитним портфелем. Рівень дохідності кредитного портфеля залежить від структури й обсягу портфеля, та рівня процентних ставок. Ризик кредитного портфеля залежить від рівня прострочення кредитного портфеля.
З метою управління кредитним портфелем необхідна система контролю, яка б швидко і чітко виявила проблеми прострочення.
Кредит є простроченим, якщо станом на дату, визначену кредитним договором, очікуваний платіж не надійшов повністю або надійшов частково. Отже, прострочення – це невчасно або не в повному обсязі погашений платіж. Факт того, що платіж прострочений, не означає, що в майбутньому він не буде погашений. Прострочення є сигналом про підвищений ризик можливих збитків кредитного портфеля. Оцінка прострочення проводиться з метою зниження ризику неповернення кредитів.
Аналіз причин прострочення провадиться за видами кредитних продуктів, з урахуванням інтенсивності впливу прострочення на діяльність кредитної спілки (інтенсивно, не інтенсивно) та частоти випадків прострочення (часто, нечасто). Доцільно провадити аналіз рівня та причин прострочення за кожним відокремленим підрозділом або регіоном, а в деяких випадках, і за характеристикою позичальників, а також за періодами часу, коли були видані кредити.
В кредитних спілках рівень прострочення змінюється швидше на відміну від комерційних банків. Необхідно вести облік кількох показників прострочення, причому жоден з них окремо не дає відповіді на всі важливі питання. Найбільш прийнятною методикою аналізу прострочення є оцінка кредитного портфеля за рівнем прострочення: до 3-х місяців, до 6-ти місяців, до 12-ти місяців, понад 1 рік. Залежно від рівня прострочення здійснюється формування резерву забезпечення покриття втрат від неповернених кредитів.
Розрахунок вартості прострочення дає об’єктивну оцінку збитків. Якщо платіж не буде погашений, то кредитна спілка повинна за рахунок доходу, отриманого від інших кредитів, покрити цей збиток.
Наведу приклад розрахунку вартості прострочення.
Кредит наданий – 1 квітня. Сума кредиту – 2000.
Строк (місяців) – 6. % ставка (місяць) – 10%.
| ГГрафік: періодична сплата % і основної суми рівними частинами | |||
| | Осн. суми | % | Разом |
| 1 травня | 333,33 | 200,00 | 533,33 |
| 1 червня | 333,33 | 166,67 | 500,00 |
| 1 липня | 333,33 | 133,33 | 466,67 |
| 1 серпня | 333,33 | 100,00 | 433,33 |
| 1 вересня | 333,33 | 66,67 | 400,00 |
| 1 жовтня | 333,33 | 33,33 | 366,67 |
| | 2000,00 | 700,00 | 2700,00 |
| Фактична сплата | |||
| | Осн. суми | % | Разом |
| 1 травня | 333,33 | 200,00 | 533,33 |
| 1 червня | 0 | 0 | 0 |
| 1 липня | 0 | 0 | 0 |
| 1 серпня | 0 | 0 | 0 |
| 1 вересня | 0 | 0 | 0 |
| 1 жовтня | 0 | 0 | 0 |
| | 333,33 | 200,00 | 533,33 |
Втрачений дохід по % = 700,00 – 200,00 = 500,00
Втрачена осн. сума = 2000,00 – 333,33 = 1666,67
Втрачено разом 2166,67
Витрати на 1 кредит 350,00
Кількість кредитів, щоб покрити втрачену суму і % = 2166,67/350,00 = 6
З цього прикладу можна зробити висновок, що у випадку неповернення кредиту збиток становитиме щонайменше 2166 гривень (розмір якого збільшується з кожним днем прострочення) і кредитній спілці, щоб покрити цей збиток, необхідно надати 6 кредитів на таких же умовах, що як правило, є мало ймовірним. Це є серйозним застереженням щодо прийняття рішення стрімко збільшувати кредитний портфель, надаючи нові кредити без належного аналізу причин прострочення та досвіду роботи з ними.
Вплив прострочення на діяльність кредитної спілки:
- сприяє збільшенню розміру кредитного портфеля і як наслідок – зменшенню оборотності;
- затримує отримання процентного доходу спілки – знижує самоокупність;
- виникає небезпека втратити кошти;
- боротьба з простроченням потребує додаткових грошових витрат та часу;
- репутація кредитної спілки знижується;
- формування резервів на покриття втрат від неповернених кредитів збільшує витрати спілки;
- погіршує моральний стан та діловий клімат працівників. [11, с. 261-270]
Кредитний портфель кредитних спілок останніми роками значно зріс. Лише протягом 2006 р. кредитні спілки надали своїм членам 958,5 тис. кредитів на загальну суму 4254,0 млн. грн. На кінець 2006 р. 566,2 тис. членів кредитних спілок мали чинні кредитні договори на суму 2596,7 млн. грн.
Середній розмір кредиту має чітку тенденцію до збільшення і за останні роки він зріс з 2100 грн. в 2004 р. до 4637 грн. на кінець 2006 р.
Заборгованість за простроченими та неповерненими кредитами на кінець 2006 р. становила 5,9 % кредитного портфеля, за безнадійними кредитами – 910,5 тис. грн. (0,03 % кредитного портфеля).
За строковістю повернення найбільша на сьогодні частка усіх кредитів (62%) видана на строк від 3 до 12 місяців, найменшим попитом користуються короткострокові кредити зі строком повернення до 3 місяців (2 % від загального обсягу кредитів, виданих станом на 31.12.06.
Серед виданих за весь період функціонування кредитних спілок кредитів найбільшим попитом користуються кредити на споживчі потреби. Попри те, що обсяги надання кредитних послуг зростають дуже великими темпами ( лише за 2006 р. приріст склав 82 %), сегментація кредитних послуг майже не змінюється. Зважаючи на агресивну політику завоювання споживчого ринку банківськими установами, останніми роками кредитні спілки змушені освоювати нові ніші. Для кредитної кооперації сьогодні найоптимальнішим і цілком природним шляхом не втрачати завойовані позиції на фінансовому ринку і надалі збільшувати свій потенціал залишається освоєння потенціалу села. Деякі кредитні спілки вже почали цей процес, але частка кредитів на ведення фермерського та особистого селянського господарства незмінно залишається на рівні 2,6 % від загального кредитного портфеля.
Загальна сума прострочених кредитів зросла протягом останніх 12 місяців на 16,3 млн. грн. і склала на кінець звітного періоду 39,5 млн. грн. З початку року простроченість зросла на 14 млн. грн., 10,7 з яких припадають на другий квартал. Таке зростання не може не викликати занепокоєння, оскільки воно не перекривається зростанням власного капіталу. Темпи зростання прострочених кредитів склали 70% тобто є фактично спів ставними з темпами зростання кредитного портфелю системи.
Необхідно відмітити, що в структурі прострочених кредитів переважають кредити, прострочені від 1 до 3 місяців, тобто такі, формування резерву забезпечення покриття втрат за якими нормативними документами Держфінпослуг не передбачене. Отже, зростання простроченості не призвело до збільшення витрат кредитних спілок на формування РЗПВ і рівень фактично сформованого РЗПВ є достатнім для покриття простроченості.
Станом на 1 липня 2006 року лише одна кредитна спілка не сформувала РЗПВ в достатньому обсязі, що складає менше 1% від загальної кількості спілок системи, а сума необхідного доформування РЗПВ у цієї спілки складає 13,3 тисячі гривень. Необхідно відмітити, що у цієї спілки сума прострочених кредитів у другому кварталі суттєво зросла.
Частина спілок формує РЗПВ навіть у більшому обсязі ніж це вимагають нормативи Держфінпослуг, таке консервативне ставлення до якості кредитного портфеля свідчить про відповідальне ставлення керівництва кредитних спілок до здатності кредитної спілки відповідати по своїх зобов’язаннях.
В другому кварталі 2006 року співвідношення прострочених кредитів до власного капіталу суттєво зросло і є найвищим за останній рік – 56,5%. Питома вага кредитних спілок, якими не виконується встановлений Держфінпослуг норматив співвідношення прострочених, неповернених, безнадійних та пролонгованих кредитів до регулятивного капіталу, зросла на 6% і складає 17% від загальної кількості кредитних спілок.
Результатом різкого зростання прострочення стало погіршення у виконанні нормативу співвідношення суми прострочених, неповернених, безнадійних та пролонгованих кредитів не перекритих сформованим РЗПВ до загальної суми кредитного портфеля: питома вага кредитних спілок, які не виконують цей норматив складає 17% від загальної кількості кредитних спілок (27 спілок). В цілому по системі це співвідношення складає на останню звітну дату 4,3% від загального кредитного портфеля.
Рівень прострочення платежів, строк погашення яких настав в поточному місяці, визначає частку простроченої заборгованості в кредитному портфелі і розраховується за формулою:
РіПр = Сума прострочених платежів осн.суми, строк погашення яких настав / кредитний портфель.
Рівень прострочення строкових платежів показує, наскільки типовим є непогашення в спілці, і характеризує якість кредитного портфеля. Проте, слід зауважити, що ця характеристика справляє дуже оптимістичне враження, оскільки прострочені платежі порівнюються не з очікуваними, а із загальною сумою всіх кредитів. Проблема в тому, що сума платежів, строк погашення яких настав, може бути невеликою в порівнянні з загальною сумою кредитів. Таким чином, величина показника теж невелика, що дозволяє керівникам залишатись безтурботними навіть тоді, коли якість портфеля погіршується. Там, де застосовується тільки цей показник, проблеми часто залишаються невиявленими до того часу, коли вирішувати їх стає пізно.
Рівень прострочення кредитного портфеля показує, яку частину портфеля може втратити спілка, якщо всі позичальники з простроченими кредитами не погасять їх.
РиПф = Сума залишку осн.суми прострочених кредитів / кредитний портфель.
Порівняно з банками, кредитним спілкам рекомендується більш консервативно визначати прострочення, оскільки їхні кредити, як правило, коротші за термінами, платежі проводяться частіше, а прострочення більш нестабільні.
Класифікація кредитів за рівнем сумнівності (розбивка за строками старіння простроченості: 1-30, 30-90, 90-180, 180-360, >360) відділяє більш ризикові кредити від менш ризикових. Чим довше кредит не погашається, тим більший ризик неповернення. Ризик портфеля краще аналізувати за строками прострочення (90, 180). Проранжирований за строками Ризик портфеля є найбільш корисним показником.
Існує ще один аналогічний показник ризику портфеля – це процент прострочених кредитів, який за тією ж формулою в розрахунках використовує кількість кредитів.
Показник ризику портфеля може бути спотворений за рахунок неправильно відображених реструктуризованих кредитів (накопичення невиплачених процентів і відтер мінування платежів основної суми) або рефінансування проблемних кредитів (надання нових кредитів для погашення попередніх боргів). Тому звіт про стан кредитного портфеля повинен відображати окремо кредити реструктуризовані та рефінансовані, з урахуванням можливості нарахування резервів передбачених внутрішньою політикою спілки.
Недоліком показника ризику портфеля є політика списання прострочених кредитів. Якщо кредити списуються часто, ризик портфеля буде заниженим. Щоб побачити цілісну картину якості портфеля, показники ризику портфеля повинні розглядатись разом зі звітом про списані кредити.
Рівень щорічних збитків за кредитами визначає вартість щорічних неплатежів, тобто ту суму, яку щорічно кредитна спілка втрачає і яка повинна компенсуватись за рахунок більших доходів шляхом встановлення більш високих процентних ставок:
РіЗб = Сума списаних кредитів за рік / середній кредитний портфель [11, с. 261-270].
В зв’язку з внесенням Держфінпослуг змін до Положення про фінансові нормативи діяльності кредитних спілок та об’єднаних кредитних спілок, найбільш критичними для кредитних спілок є зміни до визначення регулятивного капіталу, до складу якого з 1 січня 2007 року буде включатися лише частина додаткових пайових внесків.
Найбільш важливим показником, пов’язаним з регулятивним капіталом є норматив платоспроможності, яким встановлюється, що регулятивний капітал кредитної спілки не повинен бути меншим ніж 8% від суми її активів, зважених на ризик.
За наведеними даними можна зробити висновок про те, що система кредитних спілок динамічно розвивається і в цілому відповідає фінансовим нормативам, встановленим Держфінпослуг [15, с. 16-22].
2.3. Методи управління ефективністю діяльності кредитної спілки
В загальній теорії економіки ефективність відображає зв'язок між витратами, ресурсами спрямованими на випуск товарів чи послуг та кількістю таких товарів чи послуг отриманою в результаті. При цьому, мета полягає у виробництві товару чи послуги з найменшими витратами та використанні мінімальної кількості ресурсів для створення визначеного обсягу товарів чи послуг. Таким чином ефективність є обернено пропорційною розміру витрат на одиницю товару чи послуги, і можна зазначити, що чим нижча собівартість товарів чи послуг, тим більша ефективність.
Першочерговим завданням для кредитної спілки є визначення самоокупної процентної ставки за кредитами. Її розрахунок базується на визначенні собівартості діяльності кредитної спілки і в спрощеному вигляді є відношенням цієї собівартості до середнього кредитного портфелю та здійснюється за формулою:
R = D + O + K / Pa
де, R – самоокупна процентна ставка;
D – плата за користування внесками;
O – операційні витрати;
K – прогнозоване поповнення капіталу (рівень капіталізації);
Pa – середній кредитний портфель.
Аналіз складових формули самоокупної процентної ставки свідчить про залежність її розміру передусім від плати за користування вкладами і є відправною точкою при розрахунку собівартості послуг кредитної спілки, яка є не лише об’єктом аналізу, але й основою планів розвитку на майбутнє. Діяльність кредитної спілки пов’язана з низкою витрат, які групуються на постійні та змінні. До постійних витрат належать: амортизація, витрати, пов’язані з управлінням кредитною спілкою (заробітна плата, оренда офісу, витрати на охорону, зв'язок, рекламу та інше), матеріальні витрати. До змінних – витрати, пов’язані із залученням коштів (нараховані проценти за отриманими кредитами, на внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки. Саме ці витрати закладаються в кошторис кредитної спілки, а для новоствореної кредитної спілки фактично визначають умови надання кредитів.
Фактично ефективність відображає вміння будь-якого підприємства чи установи, в тому числі і кредитної спілки, управляти ресурсами, які перебувають в їх розпорядженні. Завдання кредитної спілки щодо забезпечення належного рівня ефективності є складнішим, ніж будь-якої з підприємницьких структур зорієнтованих лише на максимізацію прибутку. Адже підвищення ефективності діяльності кредитної спілки, що забезпечує її стабільний розвиток як установи, має бути досягнуто за умови підвищення рівня задоволення потреб свого членства.
При визначенні плати за користування вкладами (% ставки на вклади) кредитна спілка мусить врахувати вплив кількох факторів, серед яких: