Проблема створення діючої системи безоплатної правової допомоги в Україні є актуальною вже не перший рік

Вид материалаДокументы

Содержание


Рис. 2.1.4. Відсотковий розподіл відповідей засуджених осіб на запитання «Хто надавав вам безоплатну правову допомогу?»
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Рис. 2.1.4. Відсотковий розподіл відповідей засуджених осіб на запитання «Хто надавав вам безоплатну правову допомогу?»


Аналіз відповідей засуджених осіб на запитання стосовно суб’єктів надання безоплатної правової допомоги дозволяє зробити висновок, що більшість респондентів цієї категорії (15,1 %) отримали таку допомогу від адвокатів, призначених органами дізнання або судом (рис.2.1.4). Знайомий юрист надавав допомогу 4,8 % опитаних, громадська правозахисна організація — 3,3 %, безоплатну юридичну консультацію у державній установі отримали — 1,2 % та безоплатну юридичну консультацію при ву-
зах — лише 0,7 % опитаних.

Рис. 2.1.5. Відсотковий розподіл відповідей мешканців м. Харкова на запитання «Які недоліки безоплатної правової допомоги ви могли б відзначити?»


У ході дослідження респондентам було запропоновано визначити основні недоліки наданої їм безоплатної правової допомоги. Слід зазначити, що на це запитання відповіли лише 204 респонденти (близько шостої частини) (рис.2.1.5). Значна кількість респондентів, які отримали безоплатну правову допомогу, скористалися послугами знайомих юристів. Саме тому особливих претензій до якості такої допомоги у цих респондентів не виникло, про що й вказали 53 % опитаних. 21 % як основний недолік відзначили недисциплінованість адвоката, 14 % — неуважність до клієнта. Недоліки, пов'язані з недосвідченістю, такі як слабкі знання та брак практичного досвіду, відзначили відповідно 7 % і 3 % опитаних. 2 % респондентів вважають, що адвокат діяв проти їх інтересів.





Рис. 2.1.6. Відсотковий розподіл відповідей засуджених осіб на запитання «Які недоліки безоплатної правової допомоги ви могли б відзначити?»


Дещо іншими були відповіді ув’язнених (рис.2.1.6). У їх випадку безоплатна правова допомога найчастіше була спрямована на захист від кримінального звинувачення. Як видно з рисунку, найбільшим недоліком наданої безоплатної правової допомоги ув’язнені назвали байдужість до їх проблем того, хто надавав цю допомогу. Цей варіант відповіді обрали 15,8 % респондентів.

На другому місті за частотою згадування (8,1 %) засудженими знаходиться недолік, сформульований в анкеті так: „безоплатна правова допомога лише частково досягла своєї мети”. На думку 6,1 % респондентів безоплатна правова допомога діяла проти їх інтересів. Погане знання законів та брак практичного досвіду як недоліки безоплатної правової допомоги відзначили 3,2 % та 2,8 % респондентів. І лише 2,3 % опитаних нами в’язнів не відмітили особливих недоліків у роботі особи, яка надавала їм безоплатну правову допомогу.

Дещо інший перелік недоліків було отримано під час опитування слідчих (рис. 2.1.7). Респонденти цієї категорії до основних недоліків, що властиві призначеним адвокатам, віднесли: недостатній прояв уваги до клієнта — 33 %, недисциплінованість — 12 %, нестаток практичного досві-
ду — 9 % та погане знання законів — 8 %. Третина ж опитаних (28 %) не по-мітили суттєвих недоліків у діяльності адвокатів




Рис.к 2.1.7. Відсотковий розподіл відповідей слідчих на запитання «Які недоліки безоплатної правової допомоги ви могли б відзначити?»


Таким чином, можна підкреслити, що найбільшим недоліком безоплатної правової допомоги у кримінальних справах є неуважність та байдужість до інтересів клієнта, — прояв низької мотивованості адвокатів у таких справах. Це, в свою чергу, призводить до того, що саме там, де безоплатна правова допомога є найбільш потрібною, а саме при кримінальному обвинуваченні, вона найменш ефективна.

Перелічені недоліки згідно з даними дослідження й детермінують оцінку респондентами якості наданої безоплатної правової допомоги. Так, більш ніж половина опитаних мешканців міста (52,6 %) оцінили якість отриманої юридичної допомоги як високу, причому з них 8,5 % респондентів вважають її дуже високою (рис.2.1.8). Третина опитаних утруднилися з оцінкою якості отриманої допомоги (27,7 %).

Отже, можна констатувати, що лише кожний п’ятий (19,7 %) респондент-мешканець м. Харкова схиляється до критичної оцінки якості отриманої безоплатної правової допомоги. Як абсолютно неякісну її оцінило трохи більше відсотка респондентів (1,1 %).




Рис 2.1.8. Порівняльний аналіз відповідей мешканців м. Харкова та засуджених осіб на запитання «Як би ви оцінили якість наданої вам безоплатної правової допомоги?» (у %)


Зовсім протилежні оцінки якості наданої безоплатної правової допомоги були отримані під час опитування засуджених. Так, на думку 32 % опитаних, допомога була абсолютно неякісною, ще 28,6 % респондентів вважають, що якість наданої їм допомоги була низькою. Вагаються у своїх оцінках 22,2 % респондентів. Високу якість допомоги відзначили 7,4 %, дуже високу — 9,9 % опитаних засуджених.

Окреме запитання анкети було присвячене аналізу задоволення респондентів наданою їм безоплатною правовою допомогою. Розподіл відповідей на це запитання дуже відрізняється у різних респондентів (рис.2.1.9). Так, якщо більшість опитаних — представники населення
м. Харкова, — визнали її в тій чи іншій мірі задовільною (61,4 %), причому 18,5 % респондентів зазначили, що вони залишилися повністю нею задоволеними, то результати опитування засуджених є цілком проти-лежними. Тільки 17,4 % ув’язнених задоволені безоплатною правовою допомогою, причому в повному обсязі — лише 4,5 %. На відміну від населення більшість опитаних в’язнів (66,8 %) визнали результати правової допомоги незадовільними. З них 47 % підкреслили, що вони є абсолютно незадоволеними. Приблизно рівна кількість респондентів серед обох категорій опитаних вагалася з оцінкою — 15,3 % респондентів серед населення та 15,8 % серед ув’язнених не змогли відповісти на це питання.

Рис. 2.1.9 Порівняльний аналіз відповідей мешканців м. Харкова та засуджених осіб на запитання «Наскільки ви задоволені результатами наданої вам безоплатної правової допомоги?» (у %)


Для ретельнішого вивчення якості безоплатної правової допомоги, наданої засудженим, нами було підраховано сумарний індекс якості безоплатної правової допомоги (БПД). Значення індексу коливається від 1 до -1. Значення 1 означає, що якість безоплатної правової допомоги «дуже висока». Значення індексу -1 означає, що безоплатна правова допомога «абсолютно неякісна». Середнє значення індексу якості БПД = - 0,33. Це свідчить про негативну оцінку наданої засудженим безоплатної правової допомоги.

Для виявлення міри задоволеності результатами наданої засудженим безоплатної правової допомоги нами було підраховано сумарний індекс задоволеності результатами БПД. Значення індексу коливається від 1 до -1. Значення 1 означає, що респондент повністю задоволений результатами наданої йому безоплатної правової допомоги. Індекс -1 означає, що респондент зовсім незадоволений результатами наданої йому БПД. Середнє значення індексу задоволеності результатами БПД = -0,46. Це свідчить про високу незадоволеність наданою безоплатною правовою допомогою.

За допомогою індексів якості БПД та задоволеності її результатами ми проаналізували розбіжності за видами БПД (табл. 1) та суб’єктами БПД (табл. 2.1.1 та 2.1.2). Як видно з табл. 2.1.1, найменша якість БПД та найменша задоволеність її результатами відзначається респондентами відносно представлення їх інтересів у суді та їх захисту від обвинувачення. Найменші претензії опитані нами засуджені висловлюють до якості правового консультування та роз’яснення, а також до допомоги у написанні документів. Значення індексу задоволеності результатами БПД для цих видів допомоги також найбільше.

Таблиця 2.1.1

Розподіл значень індексів якості БПД та задоволеності її результатами у залежності від виду наданої безоплатної правової допомоги (ув’язнені)






Індекс якості БПД

Індекс задоволеності результатами БПД

Допомога у досудовому врегулюванні спорів

- 0,22

- 0,34

Надання правової інформації

- 0,37

- 0,27

Правове консультування та роз’яснення

- 0,05

- 0,07

Допомога у написанні документів

- 0,09

- 0,18

Захист від обвинувачення

- 0,48

- 0,59

Представлення інтересів у суді

- 0,54

- 0,63


Як видно з табл. 2.1.2, найменша якість БПД та найменша задоволеність її результатами відзначається респондентами, які отримували безоплатну правову допомогу від адвоката, призначеного органами дізнання у суді, а також від інших суб’єктів. Слід зазначити, що саме ці суб’єкти найчастіше надавали БПД за оцінками опитаних нами засуджених.

Також слід зазначити, що чим більшим був строк, на який були засуджені респонденти, тим менше вони були задоволені результатами правової допомоги і тим меншу якість наданої їм допомоги вони відзначають. Окрім того, цікавим є факт, що серед респондентів-в’язнів, так само як і серед населення, досвід отримування безоплатної правової допомоги впливає на задовленість її результатами.


Таблиця 2.1.2

Розподіл значень індексів якості БПД та задоволеності її результатами у залежності від того, хто надавав респондентам безоплатну правову допомогу (ув’язнені).






Індекс якості БПД

Індекс задоволеності результатами БПД

Знайомий юрист

- 0,12

- 0,18

Громадська правозахисна організація

- 0,15

- 0,12

Адвокат, призначений органами дізнання у суді

- 0,51

- 0,55

Безоплатна юридична консультація при вузі

- 0,38

0

Безоплатна юридична консультація у державній установі

- 0,14

- 0,36

Інші суб’єкти

- 0,37

- 0,63