Програма курсу політології та методичні вказівки до організації самостійної роботи для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання мета І завдання викладання дисципліни
| Вид материала | Документы |
- Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни «екологія» для студентів, 566.78kb.
- Програма курсу соціології та методичні вказівки до організації самостійної роботи для, 445.97kb.
- Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 539.78kb.
- Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 446.22kb.
- Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни «охорона праці в галузі», 339.25kb.
- Програма курсу І методичні вказівки до самостійної роботи студентів заочної форми навчання, 665.46kb.
- Програма, методичні вказівки І контрольні завдання з дисципліни "основи екології" для, 325.1kb.
- Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи студентів денної та заочної, 2076.33kb.
- 1. завдання та мета курсу, 459.6kb.
- Робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання для, 393.01kb.
Програма
курсу політології та методичні вказівки
до організації самостійної роботи
для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання
1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ,
ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
- Мета і завдання викладання дисципліни, її місце у навчальному процесі
Політика являє собою одну з найважливіших сфер життя суспільства. Світ політики так чи інакше стосується кожного, оскільки люди живуть у суспільстві, виконують закони даної держави, звертаються до тих чи інших державних установ чи громадських організацій, працюючи чи навчаючись в коледжі чи університеті, підтримують ту чи іншу політичну партію, голосуючи на виборах за її кандидата, або ж безпосередньо приймаючи участь у діяльності якоїсь політичної сили чи у громадських акціях, мітингах тощо. Тому кожна людина у сучасному суспільстві повинна володіти хоча б необхідним мінімумом знань про цю сферу суспільного життя.
Значення ж політичної науки для якісної підготовки фахівців у вищій школі важко переоцінити, оскільки отримані в ході її вивчення знання та навички дозволять зрозуміти загальні механізми розвитку суспільства в цілому і політичної сфери зокрема, дадуть необхідну основу для розуміння принципів функціонування владних відносин та основних інститутів, що задіяні в реалізації влади. Політологічні знання дозволять зрозуміти і ті чинники, що визначають політичну свідомість та поведінку окремої людини групи чи нації. І хоча підготовка кваліфікованих фахівців передбачає вивчення ними цілого ряду предметів, що відносяться до соціально-гуманітарного циклу, політологія посідає в цьому переліку особливе місце, оскільки ті знання та навички, які вона дає студентам, з врахуванням нинішнього етапу становлення державності в Україні, є досить актуальними і затребуваними.
Програма курсу політології включає основні теми, що висвітлюють предмет та історію розвитку політичної думки, дають ґрунтовні уявлення про владні відносини та основні інститути і структури, через які ці відносини реалізуються, роблять можливим розуміння основних механізмів функціонування політичної культури та політичних ідеологій.
Лекційний курс з політології для студентів заочної форми навчання невеликий – всього 8 годин. Тому значна частина матеріалу передбачає самостійну роботу студентів. По кожній з тем курсу рекомендується відповідна література. Засвоївши курс, студент повинен знати в чому полягає предмет, завдання та функції політології, знати основні віхи розвитку політичної думки, володіти певним фактичним матеріалом, що відноситься до сфери політики та вміти застосувати теоретичні знання до аналізу сучасних політичних подій.
- Мета та завдання викладання дисципліни.
Курс "Політологія " читається для студентів заочної та дистанційної форми навчання всіх напрямів пiдготовки у 2 семестрі згiдно з навчальним планом. Виконання контрольної роботи по курсу непередбачено. Перед іспитом студенти проходять обов’язкове письмове тестування.
Метою викладання курсу політології є:
- формування у студентів наукових уявлень про владу, політичне життя, політичні процеси;
- формування політичної свідомості, адекватної сучасним реаліям, відповідного типу політичної культури і поведінки;
Завданнями вивчення дисципліни є:
- вироблення потреби, здатності та навичок розуміти, пояснювати та осмислювати політичні події;
- підвищення політичної культури майбутніх фахівців;
- оволодіння навичками аналізу конкретних політичних процесів в Україні та за кордоном;
- формування широкого кругозору, толерантності, здатності до певної творчості та сприйняття різних точок зору.
У сукупностi з iншими гуманітарними та спеціальними дисциплiнами політологія повинна забезпечити фундаментальну освіту i дати базу спецiальної освiти майбутнiх фахівців.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен:
знати:
- системні закономірності функціонування основних підсистем в суспільстві і особливості політичної підсистеми;
- основні принципи функціонування влади в суспільстві;
- механізми взаємодії різних політичних інститутів;
- різновиди політичних режимів, форм правління та державного устрою;
- механізми ідеологічних процесів та формування політичної свідомості громадян.
вміти:
- аналізувати політичну ситуацію в своїй країні та у світі, спираючись на знання механізмів реалізації політичної влади та принципів діяльності основних інститутів в цій сфері;
- отримувати необхідні знання та використовувати їх в професійній та повсякденній діяльності;
- використовувати знання, отримані в ході вивчення курсу для аналізу політичної ситуації в своїй країні та у світі, для розуміння та захисту своїх політичних прав;
- співставляти механізми здійснення влади в різних країнах, аналізувати особливості різних політичних систем.
1.2. Місце дисципліни в навчальному процесі
Курс “Політологія” закладає основи системи гуманітарних знань студентів. Він спирається на знання, отримані студентами в ході вивчення історії та культурології, доповнюючи та закріплюючи, в свою чергу, знання, отримані в процесі вивчення цих дисциплін. Курс політології буде основою для плідної роботи над курсами філософії, соціології, психології, правознавства, а також деяких економічних дисциплін, які студенти будуть вивчати на старших курсах.
Специфічні особливості дисципліни визначаються її пов'язаністю з реальними політичними подіями сучасності, інтересами і політичними уподобаннями студентів як громадян і учасників політичних процесів. Однак даний курс не передбачає цілеспрямованого ідеологічного впливу чи формування заданого типу політичної свідомості. Вивчення політології, як і будь-якої іншої гуманітарної дисципліни, як через зміст предмету, так і через особливості методології, передбачає формування широкого кругозору, толерантності, здатності до певної творчості і сприйняття різних точок зору. Знання основ політичної науки є необхідною умовою становлення громадянина як творця незалежної демократичної держави і члена громадянського суспільства.
2. Зміст дисципліни
- Лекції
| Но-мер роз-ділу | Номер під- розділу | Назва розділів, тем та основні питання, що розглядаються | Обсяг годин | Посилання на літературу |
| 1 | 1 | Предмет і історія політичної науки | | |
| | 1.1 | Політика як соціальне явище, наукова теорія і мистецтво. Місце і роль політичних відносин у системі суспільних відносин. Структура політичної науки. Місце політології в системі соціальних і гуманітарних наук. Політичні уявлення і концепції Древнього Сходу. Особливості політичної думки античності. Становлення і розвиток західноєвропейської політичної думки. Макіавеллі як засновник світської політичної науки. Політичні концепції Нового часу. Основні напрямки політичної думки ХІХ - ХХ сторіччя. Розвиток теорії демократії й аналіз феномену тоталітаризму в другій половині ХХ століття. | 0,5 | 13, с. 13-228 15, с. 7-83 |
| 2 | | Політична система суспільства | | |
| | 2.1 | Політична влада | | |
| | | Об’єктивна необхідність, види і форми влади. Джерела влади. Специфіка політичної влади. Функції політичної влади. Типи панування і типи політичної могутності. Ефективність політичної влади і фактори, що неї визначають. Легітимність влади. Державна влада. Розподіл влади. Співвідношення ефективності і легітимності влади. Шляхи легітимації влади. | 1 | 14, с. 25-39 8, с. 63-90 15, с. 86-108 |
| | 2.2 | Політична система | | |
| | | Політична система і її завдання в суспільстві. Структура політичної системи і взаємозв’язок її елементів. Типологія політичних систем. Політичні системи і політичні режими. Демократія як форма політичної самоорганізації суспільства. Ціннісні обґрунтування демократії. Система розподілу влади, стримування і противаг. Інститути законодавчої, виконавчої і судової влади, принципи їхньої взаємодії і функціонування. Економічні і соціальні передумови демократії. Розмаїтість моделей сучасної демократії. Особливості переходу до демократії в посттоталітарних країнах. | 1 | 2, с. 145-170, 173-190 14, с.115-133 8, с. 108-122 |
| | 2.3 | Держава та громадянське суспільство | | |
| | | Держава як основний інститут реалізації влади. Основні ознаки держави: територіальний імператив, суверенітет, монополія на легітимне насильство, абстрактність, загальність права і закону. Функції держави. Форми правління і форми державного устрою. Співвідношення гілок влади в парламентській і президентській республіках. Правова держава, її основні інститути, принципи і цінності. Соціальна держава. Держава і громадянське суспільство. Громадянське суспільство як сфера неполітичних відносин. Громадянське суспільство як новий рівень самоорганізації суспільства. Економічні, соціальні, політичні і духовні передумови формування громадянського суспільства. Громадянське суспільство і формування ідеї індивідуальної свободи особи. Взаємозв’язок громадянського суспільства і правової держави. | 1 | 2, с. 65-75, 99-139 8, с. 123- 150 15, с. 110-125 4, с. 142-165 |
| | 2.4. | Політичні партії та партійні системи | | |
| | | Політичні партії. Історичні форми партійних організацій. Функції політичних партій. Політичні партії як невід’ємна складова частина механізму сучасної демократії. Класифікація політичних партій. Виборчі системи. Особливості функціонування політичних партій у політичній системі конкретної країни. Громадсько-політичні об’єднання і рухи в політичній системі. Групи тиску. Лобізм. Партійні системи. Особливості і тенденції розвитку партійних систем у сучасному світі | 1 | 2, с. 203-235 8, 231-248 |
| 3 | | Політична культура | | |
| | 3.1. | Політичні ідеології та їх роль у суспільстві | | |
| | | Поняття політичної ідеології. Сутнісні характеристики політичної ідеології, її складові елементи і структура. Історичні форми політичних ідеологій. Етатизм і егалітаризм як напрямки в розвитку ідеологій. Основні завдання, призначення і функції ідеології в суспільстві. Ідеологія та утопія. Основні ідеологічні концепції в сучасному світі. Їх основні принципи, установки і підходи до визначення суті політики, держави, його інститутів, проблем взаємини особистості, держави і суспільства, прав людини, волі, рівності, справедливості. Особливості сучасних ідеологічних процесів. | 1 | [327-339] [103-230] 2, [403-441] |
| | 3.2. | Політична культура | | |
| | | Особистість як елемент політичної системи. Політична свідомість. Рівні політичної свідомості. Масова політична свідомість. Політична свідомість і політична культура. Чинники, що визначають формування політичної культури. Типи політичної культури: патріархальна, підданицька, активістська. Сфери функціонування і реалізації політичної культури. Політична культура як складова загальнонаціональної культури і соціокультурної системи. Функції політичної культури. Політична соціалізація особистості. Політична культура і морально-правові основи суспільного життя. Політичний популізм. | 1 | 2, с. 312-338 15, с. 293-309 4, с. 233-269 |
| 4. | 4. | Політичні еліти і лідерство | | |
| | | Основні положення теорії еліт як напрямку політичної думки. Типологія політичних еліт. Аристократичні і демократичні політичні еліти. Фрагментовані, консолідовані, надконсолідовані політичні еліти. Економічна, військова, наукова, культурна еліти і їхній вплив на формування політичної еліти суспільства. Завдання політичної еліти в суспільстві. Політичне лідерство. Основні теорії лідерства. Об’єктивні і суб’єктивні характеристики лідерства. Типології лідерства. Функції політичного лідерства в суспільстві. Специфіка політичного лідерства в конкретних політичних системах | 0,5 | 14, с. 41-55,71-85 8,с. 257-275 15, с. 138-254 |
| 5. | 5. | Національні відносини іполітика | | |
| | | Етнос як найдавніша людська спільнота. Нація, її формування і розвиток. Національна самосвідомість. Нація як суб’єкт політики. Суверенність, державність і соборність нації. Форми національно-державного устрою: унітарна держава, федерація, імперія, конфедерація, співдружність. Міжнаціональні взаємини в політичній, культурній, духовній сферах. Види національної політики. Особливості національної політики держав у сучасному світі. | 0,5 | [ 117-128] 8,[291-321] [174-202] [568-589 |
| 6 | 6 | Політична модернізація та міжнародні відносини | | |
| | 10.1 | Місце і роль міжнародної політики в житті суспільства. Зовнішня політика як складова частина загальнополітичної діяльності. Рівні зовнішньополітичної діяльності держави: регіональний, міждержавний, глобальний. Геополітика. Чинники, що визначають авторитет і можливості країни в геополітичній сфері. Суб’єкти міжнародних відносин і сфери реалізації їхніх інтересів – економічна, дипломатична, ідеологічна, культурна. Основні форми міждержавних відносин: стратегічне партнерство, співробітництво, суперництво, конфлікт. Конфліктні ситуації в міждержавних відносинах і шляху вирішення конфліктів. Принципи міжнародної політики. | 0,5 | 15,с. 349-378 |
3. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
| Ном. п/п | Назва (повне бібліографічне описання) | Наявна кількість примірн. | Вид |
| 1 | Гаджиев К.С. Введення в політичну науку : Підручник для вищих навчальних закладів. Видання 2, перероблене і доповнене. – М.: Видавнича корпорація “Логос”, 2000. –544с. | 3 | Друк. |
| 2 | Гаджиев К.С. Політологія: Підручник для вищих навчальних закладів. – М.:Логос, 2001.-488с. | 2 | Друк. |
| 3 | Панарин А.С. Політологія. Підручник. Видання друге, перероблене і доповнене.-М.: “ПБОЮЛ С.М.Грачов”, 2000.-448с. | 4 | Друк. |
| 4 | Агафонов Ю.А., Визнер С.В., Самигін С.І., Шило С.І., Щербакові Л.І. Основи політології.: уч. Посібник. – Ростов н/Д.: Фенікс, 200. – 448с. | 3 | Друк. |
| 5 | Історія політичних і правових вчень: Домарксистський період: Підручник/ під ред. О.Е. Лей ста. – М.: Юрид.літ., 1991.–528 с. | 4 | Друк. |
| 6 | Політологія. Короткий словник. – Ростов н/Д.: Фенікс, 2001. – 448с. | 1 | Друк. |
| 7 | Політологія: Посібник для студентів вищих навчальних закладів /За ред. О.В.Бабкіної, В.П. Горбатенко. – К.:Видавн. Центр “Академія”, 1998. – 367с. | 20 | Друк. |
| 8 | Основи політичної науки: курс лекцій за ред. Б.Кухти Ч.2.- Львів: Кальварія, 1999. – 436с. | 3 | Друк. |
| 9 | Політологія: Підручник /І.С.Дзюбко, К.М.Лемківський, В.П.Андрущенко та ін. – К.: Вища школа, 1998. –415с. | 40 | Друк. |
| 10 | Основи демократії: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів./За ред. А.Колодій.-К.: вид-во “Ай Бі”, 2002. – 680 с. | 4 | Друк. |
| 11 | В.М.Піча, Н.М.Хома Політологія. Підручник для студентів вищих закладів освіти 4-те видання. – Вид-во “Магнолія Плюс” Львів 2004. – 475 с. | 40 | Друк. |
| 12 | Політологія./ За ред. Семківа О.І. – Львів, 1994. | 4 | Друк. |
| 13. | Основи політичної науки: курс лекцій за ред. Б.Кухти Ч.2.- Львів: Кальварія, 1997. – 288с. | 3 | Друк. |
| 14. | Лазаренко О.В., Лазоренко О.О. Теорія політології .- Навч. посібн. – К., Вища школа., 1996.- 197 с. | 20 | Друк. |
| 15. | Холод В.В. Лекції з політології. – Навч. посібн.- Суми, 2001.- 407 с. | 6 | Друк. |
4 . САМОСТІЙНА РОБОТА
4.Самостійна робота студентів над курсом
| Но-мер роз-ділу | Номер під- розділу | Назва розділів, тем та основні питання, що розглядаються | Об-сяг го-дин | Посилання на літературу |
| 1 | 1 | Предмет і історія політичної науки | | |
| | 1.1 | Місце політології в системі соціальних і гуманітарних наук. Методи політології та її основні категорії. Основні етапи розвитку української політичної думки. | 4 | 13, с. 13-228 15, с. 7-83, 381-400 |
| 2 | 2 | Політична влада | | |
| | 2.1 | Основні концепції влади. Джерела влади, її суб’єкти, об’єкти та ресурси. Специфіка політичної влади. Співвідношення ефективності і легітимності влади. Шляхи легітимації влади. | 4 | 14, с. 25-39 8, с. 63-90 15, с. 86-108 |
| 3 | 3 | Політична система | | |
| | 3.1 | Функції політичної системи в суспільстві. Чинники, що впливають на стабільність політичної системи. Посттоталітарні політичні системи. Політична система сучасної України. | 4 | 2, с. 145-170, 173-190 14, с.115-133 8, с. 108-122 |
| 4 | 4 | Політична культура | | |
| | 4.1 | Чинники, що впливають на формування масової політичної свідомості. Співвідношення політичної свідомості та політичної культури. Основні концепції політичної культури. Політична культура західного та східного типів. Особливості політичної культури українців. | 4 | 2, с. 312-338 15, с. 293-309 4, с. 233-269 |
| 5 | 5 | Національні відносини і політика | | |
| | 5.1 | Основні етапи становлення етнічних спільнот. Суверенність, державність і соборність нації. Форми національно-державного устрою. Види національної політики. Національна ідея як чинник політичного життя в Україні. | 4 | [ 117-128] 8,[291-321] [174-202] [568-589] |
| 6 | 6 | Політичні ідеології і їхня роль у суспільстві | | |
| | 6.1 | Історичні форми політичних ідеологій. Етатизм і егалітаризм як напрямки в розвитку ідеологій. Ідеологія та утопія. Основні ідеологічні концепції в сучасному світі. Ідеологічні процеси в сучасній Україні. | 4 | [327-339] [103-230] 2, [403-441] |
| 7 | 7 | Держава та громадянське суспільство | | |
| | 7.1 | Основні теорії походження держави й історичних типів держав. Функції держави. Структура державного механізму. Співвідношення гілок влади в парламентській і президентській республіках. Соціальна держава. Взаємозв’язок громадянського суспільства і правової держави. | 4 | 2, с. 65-75, 99-139 8, с. 123- 150 15, с. 110-125 4, с. 142-165 |
| 8 | 8 | Політичні партії і партійні системи | | |
| | 8.1 | Історичні форми партійних організацій. Кадрові і масові політичні партії. Особливості функціонування політичних партій у політичній системі України. Громадсько-політичні об’єднання і рухи в політичній системі. Групи тиску. Партійна система сучасної України та тенденції її розвитку. | 4 | 2, с. 203-235, 7, с. 269-284. 8, 231-248 |
| 9 | 9 | Політичні еліти і лідерство | | |
| | 9.1 | Основні положення теорії еліт як напрямку політичної думки. Економічна, військова, наукова, культурна еліти і їхній вплив на формування політичної еліти в українському суспільстві. Основні теорії лідерства. Специфіка політичного лідерства в конкретних політичних системах | 4 | 14, с. 41-55,71-85 8,с. 257-275 15, с. 138-254 |
| 10 | 10 | Політична модернізація та міжнародні відносини | | |
| | 10.1 | Зовнішні функції держави. Чинники, що визначають авторитет і можливості країни в геополітичній сфері. Основні форми міждержавних відносин. Україна в сучасному геополітичному просторі. Проблеми Євроінтеграції. Конфліктні ситуації в міждержавних відносинах і шляху вирішення конфліктів. | 4 | 11. с. 304-314, 15,с. 349-378 |
5. ФОРМИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ.
Формою контролю знань студентів з політології є іспит. На іспиті студент повинен продемонструвати знання основних питань курсу, не залежно від того, розглядались вони на лекціях чи виносились на самостійне вивчення. Перелік цих питань подається в кінці даного видання. На основі цих питань розроблені тести і складені екзаменаційні білети.
Іспит проходить у два етапи. Спочатку студенти проходять письмове тестування по курсу. Кожен студент отримує окремий варіант завдань-тестів, які охоплюють різні теми курсу, а не якусь одну. Зразки таких тестів по окремих темах наводяться в методичних рекомендаціях. Позитивні результати тестування будуть служити допуском до іспиту.
Слід звернути увагу на те, що тести різні: в одних варіантах тестів від студента вимагається вибрати один чи декілька вірних варіантів відповіді, в інших – вписати прізвища вчених, в третіх – визначити послідовність дій чи відповідність твердження певному поняттю (означенню). Серед них є такі, які не мають вірного варіанту, і такі, де всі варіанти вірні. Студенти повинні уважно підійти до роботи над тестами, оскільки негативний результат тестування (менше 60% правильних відповідей) означатиме недопуск до іспиту або повторне тестування.
Безпосередньо на іспиті студент отримує білет і повинен продемонструвати знання теоретичних питань курсу. Основні положення по кожному питанню білета студент викладає письмово.
6. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НАД КУРСОМ.
Загальні зауваження.
Роботу над будь-якою темою курсу бажано починати з чіткого розуміння і засвоєння основних термінів і понять теми. Для цього варто звернутись до словників, енциклопедій чи базового конспекту лекцій. Володіння термінологією дозволить краще зрозуміти суть питань, окреслити послідовність і взаємозв’язок окремих явищ політичного життя, позбавить необхідності повертатись в процесі роботи над курсом до попередніх тем і питань, оскільки буде час від часу виникати необхідність уточнення.
В роботі над курсом можна використовувати як базовий конспект лекцій, так і підручники з політології. Конкретні теми чи розділи підручників, необхідні до опрацювання по кожній темі, вказані у наведеній вище програмі.
Методичну допомогу і консультації викладачів по тих темах, робота над якими буде викликати певні проблеми і труднощі, Ви можете отримати на кафедрі політології, соціології та психології, яка знаходиться на сьомому поверсі Головному корпусу університету – ауд. Г-710 ( тел.. 392-325). На кафедрі працює методичний кабінет, де Вам запропонують підручники, додаткову наукову та методичну літературу, періодичні видання, електронні варіанти методичного забезпечення.
Бажаємо Вам успіхів у роботі над курсом.