Робоча навчальна програма дисципліни "Мікропроцесорні управляючи системи" для напряму підготовки 009604, "Техніка І електрофізика високих напруг" Узгоджено
Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма дисципліни методика підготовки документів для базового напряму, 156.32kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни " Електропостачання " для студентів напряму, 511.24kb.
- Робоча навчальна програма Дисципліна Філософія /назва дисципліни/ Для базового напряму, 270.03kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни комунікативні технології в інформаційному суспільстві, 158.35kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни промисловаестетик а для базового напряму, 169.18kb.
- Робоча навчальна програма розглянута І затверджена на засіданні кафедри менеджменту,, 239.86kb.
- Робоча навчальна програма розглянута І затверджена на засіданні кафедри менеджменту,, 138.81kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни Стилістика ділового мовлення Для базового напряму, 117.26kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни архівознавство для базового напряму документознавство, 134.33kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни етнограф І яукра ї н и для базового напряму документознавство, 139.31kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КОРАБЛЕБУДУВАННЯ
імені адмірала Макарова
ЗАТВЕРДЖЕНО
Директор інституту
автоматики і електротехніки,
д.т.н., професор
___________________ В.С. Блінцов
"______" ________________ 2009 р.
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
дисципліни “Мікропроцесорні управляючи системи”
для напряму підготовки 8.009604, “Техніка і електрофізика високих напруг”
Узгоджено Начальник навчального відділу,к.т.н., професор НУК С.В. Драган | Програму рекомендовано кафедрою електрообладнання суден та інформаційної безпеки (ЕОС та ІБ), протокол № ___ від “___”_____ 2009 р. Завідувач кафедри ЕОС та ІБ, д.т.н., професор _________________ В.С. Блінцов |
Миколаїв - 2009
Узгоджено:
Зав. кафедри імпульсних процесів
і технологій (ІПТ)
_______________ д.т.н., доцент О.І. Вовченко
ЗМІСТ
1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ …………….…………………………..……………………. | 4 |
2 РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ .…..……………………..……………………… | 4 |
3 МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ ………………………..………………………. | 4 |
4 СКЛАД, ОБСЯГ, ТЕРМІНИ ВИКОНАННЯ ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ ТА КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ .......………………………….. | 6 |
4.1 Короткий зміст тем лекцій змістових модулів курсу та посилання на джерела інформації ………………………………………...………………………………......... | 8 |
4.2 Лабораторні роботи …………………………....……..…………………………….... | 11 |
4.3 Практичні заняття …………………………...…..........……………………………... | 13 |
5 НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ …………..……………………………... | 16 |
5.1 Основні джерела інформації ……………………….…....………………………….. | 16 |
5.2 Додаткові джерела інформації ……………………….…....………………………... | 16 |
6 ПИТАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ …………….. | 17 |
7 ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТА ..……………….…………………………. | 19 |
8 САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА …...……………….…………………………. | 19 |
9 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ….……………………………..…………………………... | 20 |
10 КРИТЕРІЇ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ ТА СИСТЕМА РЕЙТИНГОВИХ БАЛІВ ... | 20 |
10.1 Критерії підсумкової оцінки ……………………………………………………..... | 20 |
10.2. Система рейтингових балів ……………………………………………………...... | 21 |
11 НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ТА ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ .....……………........................................................................ | 22 |
ЗМІНИ ТА ДОПОВНЕННЯ .……………………………………………………………. | 23 |
1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Робоча навчальна програма складена на основі робочої навчальної програми дисципліни «Мікропроцесорні керуючи системи» (МПКС), затвердженої у серпні — вересні 2003 р. Програма перероблена у зв’язку з оновленням базових навчально-методичних матеріалів та технічної бази навчання, впровадженням кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП), зміною навчального плану напряму.
Курс “Мікропроцесорні управляючи системи” (МПУС) передбачає придбання студентом уміння вирішувати технічні проблеми, пов’язані з розробкою і дослідженням роботи цифрових систем автоматичного управління, принципів опису і моделювання цифрових управляючих систем, обробки інформаційних сигналів, розробки людино-машинних інтерфейсів та системної інтеграції.
Програма враховує сучасний, в тому числі відображений в міжнародних стандартах, стан та напрями розвитку системної та програмної інженерії, інформаційних технологій, програмних засобів розробника цифрових систем автоматизації, індустрії комплектуючих виробів для створення мікропроцесорних управляючих систем.
Дисципліна “Мікропроцесорні управляючи системи” вивчається на основі знань, що отримують студенти після засвоєння дисциплін “Алгоритмічні мови і програмне забезпечення”, “Основи метрології та електровимірювальна техніка”, “Теорія автоматичного керування”, “Промислова електроніка”, “Мікропроцесорна техніка”, “Інформаційно-керуючи системи та комплекси”.
2 РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ
Форма навчан-ня | Семестр | Всього годин / залікових кредитів | Розподіл за семестрами та видами занять | Форма підсум- кового контролю | ||||
Лекції (конструк- тивна методика), годин | Практич-ні заняття, годин | Лабора- торні роботи, годин | Індиві- дуальна робота, годин | СРС (у тому числі контрольні роботи), годин | ||||
Денна (ДФН) | 9 | 135 | 18 | 18 | 18 | 36 | 45 | Залік |
10 | 189 | 28 | 14 | 28 | 56 | 63 | Екзамен | |
Разом: | 324 | 46 | 32 | 46 | 92 | 108 | |
3 МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Метою вивчення дисципліни є отримання необхідних теоретичних та практичних знань, опанування базовими принципами:
- системної і програмної інженерії (міжнародні стандарті ISO/IEC 15288-2005 та 12207-99),
- розробки людино-машинного інтерфейсу, системної інтеграції, опису та моделюванню цифрових управляючих систем,
- обробки сигналів, розробких структурних модулів, розробки програмного забезпеченя цифрових управляючих систем.
Завдання дисципліни — вивчати:
- принципи побудови типових систем програмного управління;
- склад, структуру, технічні характеристики, галузі засосування мікропроцесорних комплектів (МПК / MCS) найпоширеніших модифікацій: MCS-51™, PIC™ в порівнянні зі вже знаємими мікроконтролерами AVR™ фірми ATMEL®;
- структуру, основні технічні характеристики мікроконтролера (МК) на прикладі вітчизняного МК 1816ВЕ51™ (в порівнянні з МК АТ89C2051™ фірми ATMEL®);
- принципи реалізації програмних конструктивів (стандарт ISO/IEC 8631-94) з використанням мови Асемблеру МК з повною системою команд (CISC) - MCS-51™ та PIC™ зі скороченою системою команд (RISC);
-
Після вивчення дисципліни студент повинен:
знати:
- закони електричних та магнітних кіл;
- загальні фізичні явища у колах постійного, змінного, несинусоїдального струмів;
- методи розрахунку лінійних та нелінійних кіл.
- методи аналізу та синтезу усталених та перехідних процесів в лінійних електричних та магнітних колах із зосередженими та розподіленими параметрами; особливості перебігу електромагнітних процесів в нелінійних електричних і магнітних колах та методи їх розрахунку;
- загальні властивості та еквівалентні параметри електричних та магнітних кіл, методи розрахунку електричних та магнітних кіл при різних формах струмів, розрахунок перехідних процесів різними методами, метод синтезу кіл;
- процеси, що відбуваються у колах, зв’язаних через магнітне та електричне поле, резонансні явища в електричних колах, багатофазні кола, аналіз типових електричних кіл (мостові схеми, трансформатори і таке інше);
уміти:
- складати розрахункову схему конкретного електричного пристрою, оптимізувати її, вибирати раціональні методи розрахунку;
- складати рівняння стану електричних кіл і вирішувати їх, правильно подавати оптимальні результати;
- проводити науковий експеримент та узагальнювати його результати, використовувати електровимірювальну апаратуру;
- розраховувати усталені та перехідні процеси в електричних і магнітних колах та однорідних лініях електропередач. Використовувати сучасні методи моделювання і розрахунку процесів в технічних пристроях із застосуванням ЕОМ;
- вибрати оптимальну розрахункову модель, скласти електричну схему, що відображує суть явища, вибрати метод розрахунку отриманого кола, проаналізувати отримані результати;
- складати та збирати схеми, які відображують розглянуті процеси, вибрати приладдя дослідження та аналізу цих процесів, використовувати отримані результати для виявлення та пояснення суті явищ;
мати уяву:
- про сучасний стан методів машинного розрахунку складних електричних кіл при проектуванні електронних пристроїв.
4 СКЛАД, ОБСЯГ, ТЕРМІНИ ВИКОНАННЯ ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ
ТА КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ
Блоки змістових модулів | Найменування тем змістових модулів | Розподіл навчального часу за елементами модуля (видами занять), год. | Термін кон-трольного заходу (МКЗ), тиждень | Джерела інформації | ||||||
Найме-нування | Обсяг, кредити | Сума залікових балів | ||||||||
Лекції | Лабораторні роботи | Практичні заняття | індивідуальні заняття | СРС | ||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
9 семестр | ||||||||||
| | | Тема 1 - | | | | | | | [ ] |
| | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | |
4.1 Короткий зміст тем лекцій змістових модулів курсу та посилання на джерела інформації
4.2 Лабораторні роботи
Цикл лабораторних робіт має за мету набуття практичних навичок, поглиблення знань та підтвердження основних законів, які є основою розрахунку енергетичних процесів в електричних колах постійного та змінного струму. Передбачає на лабораторних стендах організацію та вимірювання електричних та магнітних характеристик, розрахунки похибок та аналіз точності виміру.
Лабораторні роботи студент представляє звітами, що оформлюються згідно діючих вимог. Звіт включає: завдання на роботу, практичний матеріал, результати обчислень, висновки, список використаної літератури.
Курс лабораторних робіт за планом виконується у ІІІ семестрі.
Змістовий модуль І. Електричні кола постійного струму
1. Лабораторна робота № 1. Дослідження характеристик стенду УДЛС (2 години).
Мета роботи: Вивчення особливостей насичення стенду УДЛС. Зняття характеристик експериментальних наборів зразків активних та реактивних опорів.
Джерела інформації: [1, 6, 16].
4.3 Практичні заняття
Цикл практичних занять має на меті надати можливість студентам з мінімальної втратою часу ознайомитись та засвоїти основні методи та прийоми практичних розрахунків електрих кіл постійного та змінного струмів.
5 НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
5.1 Основні джерела інформації
1. Бессонов Л.А. Теоретические основы электротехники. Электрические цепи: Учебник. – 10-е изд. – М.: Гардарики, 2002. – 638 с.
2. Бессонов Л.А. Теоретические основы электротехники. Электромагнитное поле: Учебник. – 9-е изд., перераб. и доп. – М.: Гардарики, 2001. – 317 с.
3. Векштейн Е.Г. Сборник задач по электродинамике. М., 1966.
5.2 Додаткові джерела інформації
10. Данилов И.А., Иванов П.М. Общая электротехника с основами электроники: Учеб. пособие. – 3-е изд., стер. – М.: Высш. шк., 1998. – 752 с.
11. Захарія Й.А. Методи прикладної електродинаміки: Навч. посібник. – Львів: Видавництво «Бескид Біт», 2003. – 352 с.
12. Зевеке Г.В., Ионкин П.А. и др. Основы теории цепей. – М.: Энергоиздат, 1989. - 528 с.
13. Зельдович Я.Б., Мышкис А.Д. Элементы прикладной математики. – М.: Наука, 1967. – 646 с.
6 ПИТАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
9 семестр
Змістовий модуль І. Електричні кола постійного струму
1. Лінійні кола постійного струму (терміни, поняття, визначення). Методи еквівалентних перетворень.
2. Закони Ома – Кірхгофа. Потенціальна діаграма. Баланс потужностей.
3. Принцип та метод суперпозиції.
4. Метод контурних струмів.
5. Метод вузлових потенціалів.
6. Метод еквівалентного генератора.
7. Нелінійні кола постійного струму. Методи їх розрахунку (на прикладах).
Змістовий модуль ІІ. Електричні кола синусоїдального та несинусоїдального струму
8. Лінійні кола синусоїдального струму, їх елементи.
9. Послідовне, паралельне та змішане з’єднання RLC-елементів. Векторні діаграми.
.....
.....
100. Розповсюдження хвиль у анізотропних середовищах.
7 ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТА
Теми рефератів даються кожному студенту по всіх темах, що вивчаються дисципліною. Їх зміст узгоджується індивідуально з кожним студентом у відповідності з переліком питань по кожному з модулів програми. Загалом це становить 3 завдання. Рішення та захист кожного завдання враховується як складовий бал складання іспиту.
8 САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА
Самостійна робота студента передбачає:
а) розширену проробку матеріалів на яких базуються аудиторні лекційні заняття,
б) підготовку до практичних та лабораторних занять,
в) опрацювання окремих питань тем змістових модулів з використанням рекомендованої та додаткової літератури,
г) підготовку до поточного (модульного) контролю знань.
9 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Важливою особливістю вивчення матеріалу є обов’язкова і строга послідовність, оскільки теоретичний матеріал викладається в постійному розвитку і тісному взаємозв’язку з попередніми розділами і темами.
Обов’язковою умовою також повинно бути постійне закріплення теоретичного матеріалу на практичних заняттях та при виконанні і захисті лабораторних робіт.
З метою роз’яснювання найбільш складних питань дисципліни та підвищення якості виконання індивідуального завдання зі студентами проводяться групові та індивідуальні консультації за розкладом кафедри.
Рівень засвоєння матеріалу змістового модуля оцінюється під час проведення контрольних заходів, шляхом проведення модульної контрольної роботи (МКР) та захисту лабораторних робіт.
10 КРИТЕРІЇ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ ТА СИСТЕМА
РЕЙТИНГОВИХ БАЛІВ
10.1 Критерії підсумкової оцінки
Згідно тимчасового положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу прийнято 100-бальну оцінювальну шкалу кількісної оцінки рейтингу студента.
Рейтинг студента складається тільки з балів, отриманих ним на проміжному контрольному заході, а сума балів, одержаних ним за поточну роботу, розглядається лише як допуск студента до заліку.
По кожному з вказаних в табл. 1 елементів модуля студент отримує оцінку в балах. Протягом семестру студент може отримати від 0 до 100 балів. Студент, який отримав не менше 60 балів, за його бажанням може бути звільнений від заліку за умови, що він набрав за виконання усіх видів навчальних робіт по всім модулям суму балів, яка складається з суми балів по кожному модулю. Сума балів повинна перевищувати суму встановлених мінімумів, з урахуванням виконання КЗ та лабораторних робіт. Мінімум складає 60 балів.
Загальна оцінка (контрольні та лабораторні роботи) проводиться за наступною схемою: 1) виконано без помилок, у встановлений термін – 60 балів; 2) з незначною кількістю помилок, у встановлений термін – 50 балів; 3) без помилок, пізніше встановленого терміну – 40 балів; 4) з помилками, пізніше встановленого терміну – 30 балів.
Студент, який набрав за всі контрольні заходи менше 60 балів, здає підсумковий семестровий залік (проводиться у письмовій формі), до якого він допускається, якщо має за виконання всіх передбачених елементів модуля суму балів не менше 50.
Оцінка елементів модуля здійснюється таким чином: виконано КЗ без помилок або з незначною помилкою – максимальна, або близька до неї кількість балів; за значну кількість помилок виставляється кількість балів близька до середніх значень; з одною грубою помилкою, або значною кількістю дрібних помилок – мінімальна кількість балів, або близька до неї.
Підсумкова оцінка з дисципліни складається з оцінок, отриманих за поточний (модульний) контроль, результатів виконання індивідуального завдання та екзамену. У разі успішного навчання протягом семестру, тобто своєчасного та якісного захисту лабораторних робіт, виконання індивідуального завдання, отримання мінімально встановленої суми балів по кожному модулю, підсумкова оцінка може бути виставлена без іспиту.
Екзаменаційні оцінки виставляються відповідно до шкали оцінювання ECTS (таблиця).
Оцінка ECTS | Визначення | Оцінка в балах | Традиційна оцінка |
A | ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок | 96 - 100 | ВІДМІННО |
B | ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками | 86 - 95 | |
C | ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю помилок | 71 - 85 | ДОБРЕ |
D | ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків | 61 -70 | ЗАДОВІЛЬНО |
E | ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії | 60 | |
FX | НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим як досягти мінімального критерію | 50 -59 | НЕЗАДОВІЛЬНО |
F | НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота | < 50 |
Під час співбесід та при розв’язанні задач з’ясовується загальний рівень знань та умінь студента.
Кінцева оцінка знань здійснюється за наступними критеріями:
оцінка «відмінно» - цілком вірно розв’язанні задачі та їх захист під час співбесіди. Якщо при цьому студент демонструє свою ознайомленість з додатковою літературою, він може бути звільнений під час екзамену від відповідей на контрольні питання за конкретною темою курсу;
оцінка «добре» - вірно розв’язані задачі з незначними помилками та неточностями при відповіді на контрольні запитання;
оцінка «задовільно» - 60 % вірно розв’язаних задач з їхнім захистом під час співбесіди.
Якщо за результатами усіх контрольних опитувань студент отримав оцінку «відмінно», то він може отримати загальну оцінку по вивченню усього курсу «відмінно» без проходження семестрового контролю (екзамену).
10.2 Система рейтингових балів
Рейтинг студента з дисципліни складається з балів, що він отримує за:
- розв’язання задач на практичних заняттях;
- результатами виконання індивідуального завдання (рефератів);
- відповіді на екзамені.
1 Практичні заняття.
Ваговий бал – 1 5 за активну участь та відповідь у дошки (за кожне заняття).
2 Лабораторні роботи
Ваговий бал – 2 за своєчасний захист роботи.
3 Індивідуальна робота
Ваговий бал – 10 за своєчасний захист КЗ.
4 Штрафні та заохочувальні бали за:
- пропуск практичного заняття …………………………………... – 3 бали;
- пропуск лабораторного заняття ………………………………… – 3 бали;
- захист КЗ у термін, пізніш ніж на тиждень …………………..... – 2 бали;
- використання додаткової літератури при виконанні КЗ ………. + 5 балів.
5 Екзаменаційна складова шкали - 25 балів.
11 НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ТА
ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ
1 Персональні комп’ютери;
2 Лабораторно-навчальні стенди спеціалізованої лабораторії;
3 Навчально-методична література, рекомендована з дисципліни.
-
Розробив
ст. викладач
_________________
В.В. Попов
ЗМІНИ ТА ДОПОВНЕННЯ