Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Тернопільський національний економічний університет Вінницький інститут економіки Кафедра «Фінанси І кредит» робочий зошит

Вид материала

Документы

Содержание Абсолютна стійкість Нормативна стійкість Несталий (передкризовий) фінансовий стан Кризовий фінансовий стан Коефіцієнт концентрації власного капіталу Коефіцієнт фінансової залежності Коефіцієнт маневрування власного капіталу Коефіцієнт довгострокового залучення позичкових коштів Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Тернопільський національний економічний, 125.18kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Тернопільський національний економічний, 187.68kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Київський національний торговельно-економічний, 1946.82kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний, 630.11kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний, 640.26kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
• Міністерство освіти І науки України Київський національний торговельно-економічний, 510.06kb.
• Міністерство освіти І науки України Київський національний торговельно-економічний, 325kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький торговельно-економічний, 712.26kb.

Автор роботи [4 о.л.] виявляє чотири типи фінансової стійкості

Абсолютна стійкість фінансового стану, якщо запаси і витрати (З) менше суми власного оборотного капіталу (ВОК) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КБ_тмц)

З < ВОК + КБ_тмц ,

а коефіцієнт забезпечення запасів і витрат джерелами засобів більше одиниці

К_ззв = (ВОК + КБ_тмц) / З > 1

2. Нормативна стійкість, при якій гарантується платоспроможність підприємства, якщо

З = ВОК + КБ_тмц,

К_ззв = (ВОК + КБ_тмц) / З = 1

3. Несталий (передкризовий) фінансовий стан, при якому порушується платіжний баланс, але зберігається можливість поновлення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов’язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел коштів (Д_тч) в оборот підприємства

З = ВОК + КБ_тмц + Д_тч

К_ззв = (ВОК + КБ_тмц + Д_тч) / З

При цьому фінансова стійкість вважається припустимою, якщо забезпечуються такі умови:

а) виробничі запаси плюс готова продукція рівні або перевищують суму короткострокових кредитів і позичених коштів, що беруть участь у формуванні запасів;

б) незавершене виробництво рівне або менше суми власного оборотного капіталу.

Якщо ці умови не виконуються, то має місце тенденція погіршення фінансового стану.

4. Кризовий фінансовий стан (підприємство знаходиться на межі банкрутства), при якому
   

З > ВОК + КБ_тмц + Д_тч

К_ззв = (ВОК + КБ_тмц + Дтч) / З < 1

Рівновага платіжного балансу в даній ситуації забезпечується за рахунок прострочених платежів з оплати праці, кредитів банку, постачальників, бюджету і т. д. Фінансова стійкість у довгостроковому плані характеризується співвідношенням власних і позичкових коштів. Однак цей показник дає лише загальну оцінку фінансової стійкості. Тому в світовій і вітчизняній обліково-аналітичній практиці розроблена система показників.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійке, стабільне і незалежне від зовнішніх кредиторів підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації залученого (позичкового) капіталу – їх сума дорівнює одиниці (або 100%). З приводу ступеню залучення позичкових коштів в іноземній практиці існують різні, інколи протилежні думки. Найбільш поширена думка, що частка власного капіталу достатньо велика. Вказують і нижню межу цього показника – 0, 6 (або 60%). У підприємство з високою часткою власного капіталу вкладають кошти більш охоче, оскільки воно з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів. Навпаки, багатьом японським компаніям притаманна висока частка залученого капіталу (до 80%), а значення цього показника в середньому на 58% вище, ніж, наприклад, в американських корпораціях. Справа в тому, що в цих двох країнах інвестиційні потоки мають цілком різну природу – в США основний потік інвестицій поступає від населення, в Японії – від банків. Тому високе значення коефіцієнта концентрації залученого капіталу свідчить про ступінь довіри до корпорації з боку банків, а значить, про їх фінансову надійність, навпаки, низьке значення цього коефіцієнту для японської корпорації свідчить про їх неспроможність одержати кредити банку, що є певним попередженням інвесторам і кредиторам.

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до коефіцієнта концентрації власного капіталу. Ріст цього показника в динаміці означає збільшення частки позичкових коштів в фінансуванні підприємства. Якщо його значення знижується до одиниці (або 100%), це значить, що власники повністю фінансують своє підприємство. Інтерпретація показника проста і наочна: його значення рівне 1,25 означає, що в кожній 1,25 грн., вкладеній в активи підприємства, 25 коп. позичкові. Даний показник широко використовується в детермінованому факторному аналізі.

Коефіцієнт маневрування власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка частина капіталізована. Значення цього показника може відчутно варіювати залежно від структури капіталу і галузевої належності підприємства.

Логіка розрахунку коефіцієнта структури довгострокових вкладень основана на припущенні, що довгострокові кредити і позички використовуються для фінансування основних засобів і інших капітальних вкладень. Коефіцієнт показує, яка частина основних засобів і інших позаоборотних активів профінансована зовнішніми інвесторами, тобто (в деякому розумінні) належить їм, а не власникам підприємства.

Коефіцієнт довгострокового залучення позичкових коштів характеризує структуру капіталу. Ріст цього показника в динаміці – в певному розумінні – негативна тенденція, означає, що підприємство все більше і більше залежить від зовнішніх інвесторів.

Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів, як і деякі з вищенаведених показників, дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Він має досить просту інтерпретацію: його значення, рівне 0,179, означає, що на кожну гривню власних коштів, вкладених в активи підприємства, припадає 17,8 коп. позичкових коштів. Ріст показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про деяке пониження фінансової стійкості, і навпаки.

Необхідно ще раз підкреслити, що не існує якихось єдиних нормативів для розглянутих показників. Вони залежать від багатьох факторів: галузевої належності підприємства, принципів кредитування, структури джерел коштів, які склалися – оборотності оборотних коштів, репутації підприємства та ін. Тому придатність значень цих коефіцієнтів, оцінка їх динаміки та напрямів зміни можуть бути встановлені лише в результаті просторово-часових співставлень за групами споріднених підприємств. Можна сформулювати одне правило, яке “працює” для підприємств будь-яких типів: власники підприємства (акціонери, інвестори та інші особи, які зробили внесок в статутний капітал) надають перевагу розумному росту в динаміці частки позичкових коштів; навпаки, кредитори (постачальники сировини і матеріалів, банки, які надають короткострокові кредити, і інші контрагенти) надають перевагу підприємствам з високою часткою власного капіталу, з більшою фінансовою автономністю.

Ліквідність, фінансова сталість, ділова активність, рентабельність підприємства оцінюється системою показників (коефіцієнтів). Основні з цих показників та методика їх визначення за фінансовою звітністю наведені у дод. 1.

Показники	Звітні періоди