Матеріали обласної
| Вид материала | Документы |
- З. Й. Красовицького 5 листопада 2008 року, м. Суми, 936.73kb.
- Чорненька Ольга Володимирівна Вчитель історії загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, 243.8kb.
- Управління культури І туризму Сумської обласної держадміністрації Обласна універсальна, 582.57kb.
- Актуальні питання сучасної післядипломної медичної освіти [Текст] : матеріали Обласної, 487.14kb.
- Михайло Андрійович Рудковський 2-й поверх. Матеріали приймаються до 29 березня, вручення, 40.41kb.
- Славутська міська рада, 43.68kb.
- Розпорядженням Луганської обласної державної адміністрації від 7 серпня 2008, 97.44kb.
- Матеріали до єдиного дня інформування населення Полтавщини у березні 2007 року, 776.07kb.
- Опорний конспект лекцій зміст teмa Загальні відомості про сировину, матеріали та засоби, 1244.3kb.
- Санітарний паспорт кабінету комп'ютерної техніки (ііктн), 34.42kb.
Аллергический ринит - встречаетсяу детей редко изолированно, часто в процесс вовлекаются пазухи, глотка, гортань, бронхи, евстахиевы трубы и среднее ухо. Нередко проблема в виде чихания, зуда в носу, бледности, покашливания. Ребенок трет нос. У некоторых детей сопровождается крапивницей, ларинготрахеитом, отеком Квинке. Часто повышается температура. Риниты иногда повторяются один за другим. После них - слабость, бледность и синяки под глазами.
Аллергический риносинусит - дети часто болеют ОРЗ, возникают полипозные изменения слизистых носа придаточных пазух. На фоне затрудненного через нос дыхания, выделения слизистые или слизисто-гнойные. Жалобы на головную боль, субфебрильную температуру. После удаления аденоидов - рецидивы. Но может протекать и латентно. ЛОРы обращают внимание на синюшность слизистых, их отечность. На рентгенограмме - полное или частичное пристеночное затемнение пазух носа. В слизи эозинофилия достигает 80%. Важное значение в диагностике имеет проведение проб с аллергенами.
Аденоидные разрастания в большинстве случаев аллергической этиологии. При этом только хирургическое лечение не дает ожидаемого эффекта.
Общепризнанной является инфекционно-алергическая природа и хронического тонзиллита, что подтверждается пробами с аллергенами. Часто сочетаются с аллергическими фарингитами. Этиологическими факторами являются пищевые аллергены. Особенность - быстрое развитие после употребления аллергенов
Аллергический ларингит - развивается остро, отек ведет к асфиксии. Причиной является чаще пищевая аллергия. Протекает по типу ложного крупа. Лечение в стационаре.
Острые и хронические средние отиты имеют рецидивирующее течение. Часто температура повышается до 39 град., отмечается боль в ухе. Особенность - рецидивы до 12 раз в год.
Аллергические трахеиты и бронхиты чаще у детей в возрасте 3-6 лет. Аллергические трахеиты нередко предшествуют появлению БА. Отмечается потливость, повышенная саливация, узкие зрачки. Часто сопровождается синуситами. Кашель напоминает коклюшный.
Аллергические бронхиты имеют упорно повторяющийся характер, температура субфебрильная или нормальная. Кашель чаще в ночное время. Диагноз ставится редко. Помогает в диагностике эффект элиминации, специфическая диагностика.
Аллергическая пневмония развивается как самостоятельное заболевание или на фоне других аллергических заболеваний. Часто на фоне бронхиальной астмы (у 3% всех больных БА). Локализация, как правило, в средней и правой нижней доле. В крови - эозинофилия, лимфоцитоз, СОЭ нормальная или повышенная. Температура нормальная. Характерно быстрое обратное развитие рентгенологических изменений.
Эозинофильный легочной инфильтрат - протекает бессимптомно. Обнаруживается случайно, чаще у больных бронхиальной астмой. Состояние при этом не отвечает рентгенологическим изменениям. В крови чаще эозинофилия.
Принципы лечения РА
-гипоаллергенная диета
-исключение контакта с аллергеном (элиминация)
-специфическая иммунотерапия (СИТ)
-гистаглобулинотерапия (гистоглобулин по схеме 3 раза в неделю от 0,1 до 1,0
-антигистаминные препараты (1 поколения: клемастин, кетотифен (задитен, бронитен), 2 поколения: цитиризин, лоратадин, эбастин, эзаластин)
-бета- 2 агонисты короткого действия (сальбутамол, фенотерол)
-бета-2 агонисты длительного действия (сальметерол, формотерол)
-антилейкотриеновые препараты внутрь (монтелукаст, зафирлукаст)
-комбинации бета-2 агонистов и холинолитиков (беродуал, комбивент)
-метаксантины короткого действия (эуфиллин, аминофиллин)
-местно ингаляционные кортикостероиды: флунизолид, беклометазон, моментазол, беклометазон, будезонид, и др.
-местно гормоны (кромогликат, недокромил)
-симптоматическая терапия.
Литература
ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ / СНІД У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ
М.Д. Чемич, А.І. Піддубна
Сумський державний університет, медичний інститут, кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією
ВСТУП
Сьогодні у світі спостерігається “фемінізація” епідемії ВІЛ-інфекції [7]. Наслідком активного залучення в епідемічний процес жінок репродуктивного віку стало збільшення кількості дітей, які народжені ВІЛ-інфікованими жінками [2, 3]. Згідно даним ВООЗ у глобальному масштабі кількість дітей у віці до 15 років, що живуть з ВІЛ збільшилася з 1,6 млн у 2001 р. до 2 млн у 2007 р. 370 000 дітей заразилися ВІЛ у 2007 р., 270 000 померли від захворювань, обумовлених СНІД, 90 % з них в Африці на південь від Сахари [6]. В Україні до застосування системи профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини перинатальна трансмісія збудника спостерігалася у 25 % випадків. При більш широкому охопленні вагітних програмами профілактики та відмові ІФА-позитивних жінок від грудного вигодовування ризик інфікування знизився до 7-12 % [4, 5].
Проте відомо, що діагноз ВІЛ-інфекції у дитини, народженої ВІЛ-інфікованою жінкою, може бути правомірно встановлений лише у випадку наявності АТ до ВІЛ у віці старше 18 місяців. Відповідно до нормативно-методичної документації МОЗ України, ці діти, незалежно від їх остаточного статусу, з моменту їх народження вважаються ВІЛ-інфікованими та знаходяться на диспансерному обліку. Тому показник захворюваності серед дитячого населення не відображає справжнього його значення, але може характеризувати тенденції розвитку епідемічного процесу [1, 2].
Епідемічний процес ВІЛ-інфекції в Україні продовжує характеризуватися високою інтенсивністю. Збільшення значимості статевого шляху передачі в епідемічному процесі ВІЛ-інфекції сприяє поступовому зростанню кількості випадків інфікування ВІЛ серед жінок репродуктивного віку та їх питомої ваги серед офіційно зареєстрованих ВІЛ-інфікованих у віці 15-49 років, що, у свою чергу, призводить до збільшення числа дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями. Показник інфікованості донорів залишається незмінним протягом останніх 4 років – 0,13 %, та значно вищий, ніж у будь якій іншій країні Європи; а серед вагітних коливається від 0,31 % до 0,38 %. За збереженням сьогоденних темпів розповсюдження хвороби очікується, що у 2010 р. майже 600000 людей будуть інфіковані ВІЛ, у 43000 розвинуться хвороби, обумовлені ВІЛ, 46000 дітей стануть сиротами [3, 5, 6].
МЕТА РОБОТИ
Вивчити епідеміологічні особливості ВІЛ-інфекції з перинатальним шляхом передачі збудника.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Методом ретроспективного епідеміологічного аналізу вивчено динаміку реєстрації нових випадків інфікування ВІЛ серед дітей та підлітків, проведена оцінка результатів обстежень вагітних жінок та донорів на наявність АТ до ВІЛ1/2 за період 2001-2009 р.р.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Протягом 2001-2009 р.р. відсоток виявлених серопозитивних осіб серед донорів крові в області знаходився на середньонаціональному рівні з максимальним значенням у 2007 р. - 0,05 %. За роки дослідження було виявлено 26 ВІЛ-інфікованих донорів. Усі вони проживали в регіонах з загальним високим рівнем інфікування, а саме в місті Суми, Сумському, Конотопському, Шосткинському і Охтирському районах. Усі були одноразовими донорами, 5 з них проходили строкову службу в лавах української армії.
При вивченні вікової структури встановлено, що серед вперше виявлених ВІЛ-інфікованих домінували особи віком 18-29 років, які склали 59,12 %. Істотну частку в епідемічному процесі займають особи 30-39-річного віку (31,58 %). Звертають на себе увагу показники залучення в епідемічний процес осіб до 18 років серед споживачів ін’єкційних наркотиків, вагітних жінок, ув’язнених та осіб з чисельними незахищеними сексуальними контактами. Кількість осіб з антитілами до ВІЛ1/2 віком від 18 до 40 років склала 90,7 %, що перевищує середньостатистичні значення в Україні (t > 3, СВБП > 99 %).
У Сумській області показник кількості дітей з вперше встановленим діагнозом ВІЛ-інфекції за період дослідження був нижчим за середньонаціональний, проте з кожним роком зростав від свого мінімального значення (1,45 на 100000 населення) у 2001 р. до максимального (22,32) – у 2009 р. (рис. 1). Це співпадає з загальноукраїнською тенденцією. Ситуацію, що склалася, можна пояснити зростанням загальної кількості ВІЛ-інфікованих жінок (рис. 2) (встановлено прямий сильний кореляційний зв’язок: у Сумській області r = 0,83, p < 0,05; в Україні r = 0,95, p < 0,01).
Примітка. * - достовірна різниця показників у Сумській області в порівнянні з даними в Україні; t > 3, СВБП > 99 %.
Рис. 1. Реєстрація дітей з вперше встановленим діагнозом ВІЛ-інфекції у Сумській області та в Україні
Рис. 2. Відсоток ВІЛ-інфікованих вагітних у Сумській області та в Україні
Примітка.* - достовірність різниці показників у Сумській області та в Україні; t > 2, СВБП > 95 %.
Кількість дітей з остаточно встановленим діагнозом ВІЛ-інфекція на 100 000 дитячого населення у 2009 р. на Сумщині у 3,8 разу менша за середньодержавну (30,32) та у 11,3 разу менша за максимальну у державі, що зафіксована у Дніпропетровській області (90,17), проте більша у 7 разів ніж у Тернопільській (1,14), у 3,7 разу – у Закарпатській (2,16), у 3 рази – у Чернівецькій (2,64), у 2,9 разу – у Рівненській (2,72), у 2 рази – у Львівській (3,99), у 1,7 разу – в Івано-Франківській (4,68) та у 1,1 разу – у Вінницькій (7,24) областях.
Станом на 01.01.2010 р. на території Сумської області 14 дітям, що народжені ВІЛ-інфікованими жінками, остаточно встановлений діагноз ВІЛ-інфекція та 56 дітей знаходяться в стадії лабораторного дообстеження.
При аналізі виявлення випадків СНІДу серед дітей та підлітків (табл. 1) встановлено, що у Сумській області протягом 2001-2004 р.р не було зареєстровано жодного випадку захворювання на СНІД серед дітей. У 2005-2009 р.р. показник реєстрації нових випадків захворювань на СНІД дітей знаходився на рівні загальноукраїнських значень. На 01.01.2010 р. на території регіону під наглядом перебувають 9 дітей хворих на СНІД.
Таблиця 1. Динаміка реєстрації нових випадків СНІДу серед дітей, які народжені ВІЛ-інфікованими жінками
-
Рік
Сумська область
Україна
Хворі на СНІД
Хворі на СНІД
абс.
На 100 тис. дит. населення
абс.
На 100 тис.
дит. населення
2001
0
0
30
0,37
2002
0
0
47
0,61
2003
0
0
68
0,92
2004
0
0
96
1,35
2005
1
0,6
143
2,01
2006
2
1,25*
123
1,79
2007
1
0,64
110
1,74
2008
2
1,32*
73
1,13
2009
3
1,36*
86
1,18
Примітка. * - недостовірна різниця показників у Сумській області в порівнянні з даними в Україні; t < 2, СВБП < 95 %.
ВИСНОВКИ
- Серед ВІЛ-інфікованих громадян переважають особи репродуктивного та працездатного віку (на віковий діапазон від 18 до 40 років припадає 90,7 % усіх ІФА-позитивних осіб). Спостерігається зростання значимості статевого і вертикального шляхів передачі збудника.
- У Сумській області все більш актуальною проблемою в плані соціально-економічних наслідків ВІЛ/СНІДу є збільшення кількості дітей, що народжені серопозитивними матерями.
- Є тенденція до збільшення показника захворюваності на ВІЛ-інфекцію серед дітей, що пов’язано із зростанням загальної кількості ВІЛ-інфікованих вагітних жінок.
- Показники нових випадків СНІДу серед дітей у Сумській області протягом останніх років знаходиться на рівні середньодержавних.
Література
- Дядик В.П. Епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції/СНІДу і заходи профілактики в Україні / В.П. Дядик, Л.С. Некрасова, В.М. Світа // Інфекційний контроль. – 2005. - № 1. – С. 21.
- ВІЛ-інфекція в Україні. Інформаційний бюлетень Міністерства охорони здоров’я України № 31. – К., 2008. – 31 с.
- ВІЛ-інфекція в Україні. Інформаційний бюлетень Міністерства охорони здоров’я України № 33. – К., 2009. – 53 с.
- Запорожан В.М. ВІЛ-інфекція і СНІД / В.М. Запорожан, М.Л. Аряєв // К.: Здоров’я, 2003. – 624 с.
- Покровский В.В. ВИЧ/СПИД: ситуация и прогноз / В.В. Покровский // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2008. - № 3. - С. 4-10.
- Report of global AIDS epidemic // UNAIDS. – Geneva, 2008. – P.14.
- EuroHIV. HIV/AIDS surveillance in Europe: mid-year report 2007, No 76. Institut de Veille Sanitaire.