Робоча навчальна програма з дисципліни ‘‘ Гігієна з основами епідеміології’’ для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету Львівського національного медичного університету

Вид материалаДокументы

Содержание


МОДУЛЬ Гігієна з основами епідеміології
Тема 3. Методика визначення та гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень.
Тема 8. Дослідження та гігієнічна оцінка якості питної води. Гігієнічна оцінка питної води за даними лабораторного аналізу.
Тема 10 (Лекція). Харчування та здоров’я. Наукові основи раціонального харчування. Особливості взаємодії харчових речовин і ліка
Тема 11. Методи визначення енерговитрат людини та її потреб в основних харчових речовинах.
Тема 12. Методика визначення та ігієнічна оцінка харчового статусу людини.
Тема 13. Профілактика харчових отруєнь. Методи біологічної профілактики патології хімічного генезу (на прикладі свинцю).
Конкретні цілі
Тема 15 (Лекція). Гігієнічне нормування шкідливих хімічних речовин, лікарських препаратів у об’єктах навколишнього та виробничог
Подобный материал:
1   2   3   4   5

МОДУЛЬ Гігієна з основами епідеміології


Змістовий модуль 1. Гігієна як наука. Гігієна повітряного середовища.

Конкретні цілі:

Знати мету, завдання та методи гігієни. Розвиток гігієни у різні історичні періоди. Емпіричний та науково-експериментальний етапи становлення гігієни як науки.Значення робіт М. Петенкоффера, О.П. Доброславіна, Ф.Ф. Ерісмана, Г.В. Хлопіна, В.А. суботіна. Видатні вчені-гігієністи України – В.А. Суботін, А.І. Якобій, О.В. Корчк-Чепурківський, О. М. Марзєєв, Л.І. Медмідь, В.З. Мартинюк, Р.Д. Габович. Внесок у розвиток вітчизняної науки вчених-гігієністів на сучасному етапі: Є. Г. гончарук, Ю. І. Кундієв, І. М. трахтенберг, А. М. Сердюк, В. Д. Ванханен, І. І. Даценко, Б. М. Штабський та ін. Історія розвитку кафедри загальної гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Знати механізми впливу температури, вологості, швидкості руху повітря, гігієнічне значення вентиляції, природного та штучного освітлення приміщень.

Засвоїти принципи методів дослідження температури, вологості, швидкості руху повітря, ефективності вентиляції, природної та штучної освітленості приміщень.

Вміти проводити гігієнічну оцінку мікроклімату приміщень, ефективності вентиляції, природної та штучної освітленості приміщень, розробляти оздоровчі заходи.

Знати механізм впливу пилу, токсичних хімічних речовин, вуглекислого газу на організм людини.

Засвоїти метод визначення концентрації СО2 в повітрі приміщень.

Вміти проводити гігієнічну оцінку вмісту пилу, газо- і пароподібних речовин у повітрі робочої зони і розробляти оздоровчі заходи. Вміти проводити гігієнічну оцінку мікробного забруднення повітря аптечних закладів.

Знати біологічну дію ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання, особливості впливу на організм людини.

Засвоїти методи дослідження ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання.

Вміти застосувати ультрафіолетове випромінювання для санації повітря в аптечних приміщеннях та у лікувально-профілактичних установах.

Знати механізм впливу клімато-погодних умов на організм людини та заходи профілактики геліометеотропних реакцій.


Тема 1 (Лекція). Гігієна як наука, санітарія. Предмет, завдання, методи дослідження. Основні етапи розвитку гігієни. Основи санітарного законодавства. Атмосфера та здоров’я. Гігієнічне значення фізичних і хімічних властивостей повітря.

Визначення гігієни, її мета, завдання, зміст, зв’язок з іншими науками. Профілактична спрямованість сучасної медицини. Значення гігієнічних знань у контексті формування професійного мислення та практичній діяльності лікаря-фармацевта. Методи вивчення стану навколишнього середовища і його гігієнічної оцінки, методи вивчення впливу навколишнього середовища на здоров’я. Санітарія як галузь практичної діяльності в системі охорони здоров’я. Санітарно-епідеміологічна служба в Україні. Санітарний нагляд, його сутність. Основи санітарного законодавства, його найважливіші елементи та значення реалізації профілактичних заходів.

Атмосфера та її будова. Сонячна радіація, сонячний спектр на земній поверхні. Значення озонового шару атмосфери, озонові “дірки”. Гігієнічне значення ультрафіолетової радіації. Основні види біологічної дії ультрафіолетової радіації. Гігієнічне значення інфрачервоного випромінювання. Біологічна дія на організм. Природний хімічний склад атмосферного повітря, його гігієнічне значення та біологічна роль складових повітря. Гігієнічне значення електричного стану атмосфери: аероіонізація повітря, біологічне значення, аероіонотерапія; електричне і геомагнітне поле землі, ЕМП радіочастот. Радіоактивність атмосфери – природна та штучна. Комплексна дія фізичних чинників повітряного середовища на організм.


Тема 2. Методи гігієнічних досліджень. Структура санітарної організації України. Запобіжний і поточний санітарний нагляд. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості і їх впливу на теплообмін. Дослідження барометричного тиску.

Методи гігієнічних досліджень параметрів довкілля та реакцій організму на їх дію.

Структура санітарної організації України та її завдання. Форми санітарного нагляду: запобіжний і поточний. Основи санітарного законодавства України. Документи санітарного законодавства: Закон України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, “Положення про санітарно-епідеміологічну службу України”, державні санітарні норми і правила, будівельні норми і правила, стандарти, технічні умови тощо.

Гігієнічне значення температури повітря та радіаційної температури, їх вплив на тепловіддачу організму. Методи дослідження температури повітря та радіаційної температури, просторового і часового температурного режиму приміщень різного призначення. Гігієнічне значення вологості повітря, її вплив на тепловіддачу організму. Методи дослідження вологості повітря (психрометрія і гігрометрія). Гігієнічні вимоги до вологості повітря в приміщеннях різного призначення.

Способи оптимізації температурно-вологісного режиму приміщень. Гігієнічне значення опалення приміщень, його види. Гігієнічні вимоги до опалення приміщень різного призначення.

Гігієнічне значення атмосферного тиску. Барометрія. Погода, особливості впливу погодних умов на здоров’я. Сезонні захворювання, геліометеотропні реакції. Медичні класифікації погоди. Система профілактичних заходів відповідно до прогнозу погоди. Клімат, гігієнічне значення.


Тема 3. Методика визначення та гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень.

Гігієнічне значення природної та штучної освітленості приміщень. Методи визначення показників природної освітленості приміщень (світлового коефіцієнту, кута падіння світлових променів на робоче місце, кута отвору, коефіцієнта природної освітленості). Гігієнічні вимоги до природної та штучної освітленості приміщеннях аптек і хіміко-фармацевтичних підприємств. Види штучного освітлення приміщень. Методи дослідження штучної освітленості (об’єктивні та розрахункові). Гігієнічні вимоги до штучної освітленості в приміщеннях аптек і хіміко-фармацевтичних підприємств.

Тема 4. Методика визначення та гігієнічна оцінка ультрафіолетової та інфрачервоної складових сонячного спектра, використання їх у лікувальних та профілактичних цілях.

Гігієнічне значення ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання. Методи дослідження та оцінки ультрафіолетового випромінювання. Поняття про біодозу та методику її визначення. Біогенний та абіогенний вплив УФ-випромінювання. Гігієнічні регламенти та їх використання в профілактиці ультрафіолетової недостатності та контролі за переопроміненням ультрафіолетом, використання УФ для санації повітря та для профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, а також внутріашньоаптечих інфікувань.


Тема 5. Методика визначення та гігієнічна оцінка санітарно-хімічного і мікробіологічного забруднення повітря виробничої зони аптечних закладів та хіміко-фармацевтичних підприємств. Визначення вуглекислого газу як непрямого показника
антропогенного забруднення повітря приміщень.


Пил та його класифікація за походженням, хімічним складом, дисперсністю. Види пилової патології. Класифікація шкідливих хімічних речовин за агрегатним станом. Отруєння свинцем, ртуттю, сірководнем, аміаком, оксидами хлору і азоту. Методи відбору проб і дослідження вмісту пилу та промислових отрут у повітрі виробничих приміщень. Експресні методи визначення шкідливих речовин на хіміко-фармацевтичних підприємствах. Мікробна контамінація.

Гігієнічне значення вуглекислого газу як непрямого показника антропогенного забруднення повітря приміщень. Гігієнічні норми вмісту СО2 в повітрі приміщень різного призначення. Методи визначення вуглекислого газу та розрахунку ефективності вентиляції приміщень за його вмістом.


Тема 6. Методи дослідження та гігієнічна оцінка руху атмосферного
повітря, побудова рози вітрів. Визначення ефективності
природної та штучної вентиляції приміщень.


Гігієнічне значення швидкості руху повітря, вплив на тепловіддачу організму. Методи дослідження швидкості руху повітря (анемометрія і кататермометрія). Гігієнічні вимоги до швидкості руху повітря у приміщеннях аптек і хіміко-фармацевтичних підприємств. Види вентиляції. Поняття про кратність повітрообміну. Дослідження ефективності вентиляції за швидкістю руху повітря. Гігієнічні вимоги до вентиляції приміщень аптек і хіміко – фармацевтичних підприємств. Роза вітрів, її гігієнічне значення.


Змістовий модуль 2. Гігієна води, водопостачання та ґрунту.

Конкретні цілі:

Знати гігієнічні вимоги до якості питної води при організації централізованого та децентралізованого господарсько-питного водопостачання (Державні санітарні правила і норми “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” від 12 травня 2010 року № 400).

Знати традиційну схему очистки питної води, вміти запропонувати схему заходів для покращання якості питної води.

Засвоїти гігієнічне значення води, роль води у виникненні та розповсюдженні захворювань інфекційної та неінфекційної природи.

Знати види джерел водопостачання, джерела та шляхи їх забруднення, принципи організації та утримання зон санітарної охорони (ЗСО).

Знати гігієнічне значення грунту, поняття про біогеохімічні провінції та біогеохімічні ендемії.

Засвоїти основні показники, що характеризують гігієнічний стан грунту; основні гіпо- і гіпермікроелементози, що пов’язані з природними і штучними біогеохімічними провінціями.


Тема 7 (Лекція). Вода та здоров’я. Гігієнічне та епідемічне значення води. Гігієнічні вимоги до якості питної води. Грунт та здоров’я. Гігієнічне та епідемічне значення грунту.

Вода як фактор навколишнього середовища, її гігієнічне значення. Норми споживання води в залежності від рівня комунального і санітарно-технічного благоустрою населеного пункту, умов життя, перебування і діяльності людини.

Загальні гігієнічні вимоги до якості питної води, її органолептичних властивостей, хімічного складу, епідемічної безпеки.

Вплив органолептичних властивостей питної води на рівень споживання води і стан санітарної культури населення.

Вода як етіологічний фактор захворювань неінфекційної природи. Небезпечність для здоров`я людини надмірного вмісту у воді різноманітних хімічних речовин природного походження та хімічних сполук, що потрапляють внаслідок антропогенного забруднення у водні джерела та питну воду при її очистці та інших способах поліпшення якості. Поняття про біогеохімічні провінції. Ендемічний флюороз, водно-нітратна метгемоглобінемія.

Гігієнічне значення недостатнього вмісту деяких мікроелементів у воді для виникнення карієсу (фтор), ендемічного зобу (йод) та інших захворювань.

Епідеміологічне значення води. Роль води і умов водопостачання у розповсюдженні інфекційних захворювань. Класифікація інфекційних захворювань, збудники яких передаються водою (холера, черевний тиф, дизентерія та ін.).


Тема 8. Дослідження та гігієнічна оцінка якості питної води. Гігієнічна оцінка питної води за даними лабораторного аналізу.

Гігієнічна оцінка аналізу питної води за даними органолептичних, хімічних, епідеміологічних показників, а також показників радіаційної безпеки та фізіологічної повноцінності якості води. Гігієнічні вимоги до якості питної води при організації централізованого та децентралізованого господарсько-питного водопостачання (Державні санітарні правила і норми “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” від 12 травня 2010 року № 400).


Тема 9 (самостійна робота). Джерела та види водопостачання. Інфекційні та неінфекційні захворювання, що передаються через воду, їх профілактика. Методи покращення якості питної води. Способи хлорування питної води.

Гігієнічне, фізіологічне та господарське значення води. Норми водопостачання для покриття фізіологічних, комунально-господарських та промислових потреб. Джерела водопостачання, їх види. Санітарно-протиепідемічні заходи охорони вододжерел при організації централізованого та децентралізованого водопостачання. Зони санітарної охорони (ЗСО). Гігієнічні вимоги до безпеки води в епідемічному відношенні. Вода як джерело захворювань інфекційної природи. Гігієнічне значення води для забезпечення населення мінеральними солями та мікроелементами. Роль води у виникненні неінфекційних захворювань (водно-нітратна метгемоглобінемія, свинцева інтоксикація, карієс, флюороз тощо), заходи профілактики.

Гігієнічне значення загальних методів покращення якості води: відстоювання, коагуляція, фільтрація. Спеціальні методи покращення (кондиціонування) якості води. Фізичні та хімічні методи знезараження води.

Порівняльна гігієнічна характеристика різних видів хлорування води. Методика звичайного хлорування води (за хлорпотребою). Гігієнічне значення та методика визначення залишкового хлору у водопровідній воді.


Змістовий модуль 3. Гігієна харчування.

Конкретні цілі:

Знати рекомендовані норми потреби в харчових речовинах та енергії для населення України різних вікових груп, основні показники, що характеризують харчовий статус організму, клінічні ознаки при білковій, білково-енергетичній недостатності, основних видах вітамінної недостатності та недостатності мікро- та макроелементів.

Вміти визначити і обгрунтувати індивідуальні енерговитрати, фізіологічні індивідуальні потреби в основних харчових речовинах, оцінити харчовий статус людини.

Знати значення основних харчових речовин у харчуванні здорової і хворої людини, різних вікових груп населення, показники гігієнічної оцінки якості раціону харчування та гігієнічні вимоги до його побудови.

Засвоїти рекомендовані норми потреби в харчових речовинах та енергії для населення різних вікових груп. Вміти оцінити склад і енергоцінність раціону харчування, внести раціональну корекцію.

Знати харчову і біологічну цінність продуктів тваринного (м’яса, м’ясопродуктів, молока та молочних продуктів, риби) і рослинного походження (хліба, хлібо-булочних виробів, борошна). Вміти проводити санітарну експертизу харчових продуктів.

Знати класифікацію харчових отруєнь. Вміти здійснювати заходи з профілактики харчових отруєнь мікробної, немікробної природи та нез’ясованої етіології.

Вміти використовувати лікувальні та дієтичні властивості харчових продуктів у профілактичному та лікувальному харчуванні.

Знати роль харчових речовин у лікувальному харчуванні, у процесах метаболізму та детоксикації ксенобіотиків.

Засвоїти основні принципи побудови лікувального (дієтичного) і лікувально-профілактичного харчування, загальну характеристику лікувальних дієт, види і загальну характеристику раціонів лікувально-профілактичного харчування.


Тема 10 (Лекція). Харчування та здоров’я. Наукові основи раціонального харчування. Особливості взаємодії харчових речовин і лікарських препаратів.

Значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин у харчуванні здорової та хворої людини. Функції їжі та види харчування. Принципи раціонального харчування. Гігієнічні вимоги до раціонального харчування. Особливості харчування дітей та осіб похилого віку. Джерела надходження харчових речовин і енергії. Рекомендовані фізіологічні норми споживання енергії і основних харчових речовин для різних груп населення України. Значення медичного контролю за харчуванням різних груп населення. Показники гігієнічної оцінки якості харчового раціону. Гігієнічні вимоги до харчового добового раціону і режиму харчування. Взаємодія харчових речовин і лікарських препаратів.


Тема 11. Методи визначення енерговитрат людини та її потреб в основних харчових речовинах.

Енергетичні витрати організму, складові сумарних добових витрат енергії людини, енергетичний баланс. Групи фізичної активності працездатного населення. Поняття про коефіцієнт фізичної активності. Рекомендовані величини потреб в енергії та харчових речовинах для різних груп населення України (1999). Методика визначення (розрахункові методи) середньодобових енерговитрат (ВООЗ, 1986) та індивідуальних потреб в основних харчових речовинах і енергії, особливості визначення добової потреби в енергії для дітей і людей похилого віку.


Тема 12. Методика визначення та ігієнічна оцінка харчового статусу людини.

Поняття про харчовий статус організму. Методика вивчення та оцінка харчо­вого статусу. Методика об'єктивного обстеження пацієнта для вивчення і оцінки харчового статусу. Аліментарні та аліментарно-залежні захворювання. Білкова, білково-енергетична, вітамінна недостатність, мікроелементози, аліментарне ожи­ріння. Причини їх виникнення. Профілактика. Втрати вітамінів при холодній та тепловій кулінарній обробці.


Тема 13. Профілактика харчових отруєнь. Методи біологічної профілактики патології хімічного генезу (на прикладі свинцю).

визначення поняття харчове отруєння. Класифікація харчових отруєнь.

Харчові токсикоінфекції, етіологія, патогенез, профілактика.

Бактеріальні токсикози. Ботулізм, етіологія, патогенез, профілактика. Стафілококовий токсикоз, етіологія, патогенез, профілактика.

Харчові отруєння немікробної природи. Значення харчових ланцюгів в міграції токсичних і радіоактивних речовин з різних об`єктів навколишнього середовища до організму людини. Значення залишкових кількостей хімічних речовин в харчових продуктах.

Профілактика харчових отруєнь мікробної, немікробної природи та нез`ясованої етіології, обов`язки лікаря при розслідуванні харчових отруєнь та в їх профілактиці.

Роль аерогенних, гнійних захворювань, здорового носійства збудників кишкових інфекцій серед персоналу харчоблоків у виникненні харчових отруєнь мікробної природи та інфекцій.

Поняття про біологічну профілактику патології хімічного генезу. Поняття про хелотерапію. Основні клінічні прояви отруєння свинцем. Допустима добова доза свинцю (ДДД). Допустиме добове надходження свинцю (ДДН). Вміст свинцю у біосередовищах організму (кров, сеча, волосся, зуби). Сучасні методи і способи біологічної профілактки отруєння свинцем.


Тема 14 (самостійна робота). Гігієнічна характеристика основних видів продуктів харчування. Лікувальні та дієтичні властивості харчових продуктів. Гігієнічна оцінка лікувального (дієтичного), лікувально-профілактичного та превентивного харчування.

Значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин у харчуванні здорової і хворої людини. Значення різних видів продуктів рослинного і тваринного походження для людини. Харчова і біологічна цінність продуктів тваринного і рослинного походження (м’яса, риби, молока, яєць, овочів, фруктів, круп, борошна і хліба). Лікувальні та дієтичні властивості м’яса, риби, молока, яєць, овочів, фруктів, круп, борошна, хліба, риби.

Дієтичне харчування як лікувальний фактор. Фармакологічна дія іжі. Основні принципи побудови лікувального харчування. Загальна характеристика дієт. Особливості технології приготування дієтичних страв. Значення лікувально-профілактичного харчування (ЛПХ) у профілактиці професійних захворювань. Захисна дія їжі, роль харчових речовин у механізмах детоксикації. Основні принципи побудови ЛПХ. Види раціонів. Молоко і пектини в ЛПХ. Значення превентивного харчування у профілактиці захворювань неспецифічної природи.


Змістовий модуль 4. Гігієна аптечних закладів. Гігієна праці робітників фармацевтичної промисловості та працівників аптек. Виробнича токсикологія. Радіаційна гігієна.

Конкретні цілі:

Знати вимоги до розташування, планування, благоустрою та санітарного режиму аптечних закладів.

Знати характеристику шкідливих виробничих чинників, що супроводжують роботу фармацевта і провізора та вміти запропонувати заходи для їх покращення.

Засвоїти основні технологічні процеси отримання синтетичних лікарських речовин, антибіотиків, біотехнологічних фітопрепаратів.

Вміти провести гігієнічну оцінку сучасних технологічних процесів, які використовуються у хіміко-фармацевтичній промисловості для отримання синтетичних лікарських речовин, антибіотиків, фітопрепаратів.

Засвоїти етапи гігієнічної оцінки хімічних речовин, схему токсикологічного експерименту, основні параметри токсикометрії.

Вміти дати гігієнічну оцінку шкідливих речовин за ступенем токсичності і небезпечності.

Знати види взаємодії ксенобіотиків, типи комбінованої дії та механізми прогнозування комбінованої дії ксенобіотиків на організм.

Засвоїти типи комбінованої дії ксенобіотиків, методи її оцінки.

Знати особливості радіаційної небезпеки при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань.

Засвоїти основні принципи і методи досліджень, що використовуються в радіаційній гігієні (дозиметричний, радіометричний та розрахунковий); ме­тодику організації радіаційного контролю в лікувально-профілактичних та фармацевтичних установах; призначення, будову та принципи протирадіаційного захисту.


Тема 15 (Лекція). Гігієнічне нормування шкідливих хімічних речовин, лікарських препаратів у об’єктах навколишнього та виробничого середовища.

Принципи і методи гігієнічного нормування шкідливих хімічних речовин. Гігієнічне нормування лікарських препаратів у об’єктах навколишнього середовища. Профілактична токсикологія. Шляхи надходження, розподіл, метаболізм, виділення з організму, механізм дії виробничих отрут. Залежність токсичної дії від хімічної будови, фізико-хімічних властивостей, експозиції, концентрації та інших факторів. Віддалені наслідки впливу хімічних факторів виробничого середовища на організм. Алергенна дія. Гігієнічне нормування у повітрі робочої зони. Поняття про токсикометрію, токсикокінетику, токсикодинаміку ксенобіотиків. Матеріальна і функціональна кумуляція.