Про Державну програму співробітництва України з Організацією Північно-Атлантичного Договору (НАТО) на період до 2001 року
З метою забезпечення реалізації положень Хартії про особливе партнерство між Україною і Організацією Північно-Атлантичного Договору, підписаної 9 липня 1997 року в м. Мадриді, підвищення ефективності співробітництва України з НАТО та відповідно до пунктів 1, 3 і 17 статті 106 Конституції України постановляю:
1. Затвердити Державну програму співробітництва України з Організацією Північно-Атлантичного Договору (НАТО) на період до 2001 року (додається).
2. Кабінету Міністрів України забезпечити виконання Державної програми співробітництва України з Організацією Північно-Атлантичного Договору (НАТО) на період до 2001 року.
3. Державній міжвідомчій комісії з питань співробітництва України з НАТО інформувати Президента України про стан реалізації Державної програми співробітництва України з Організацією Північно-Атлантичного Договору (НАТО) на період до 2001 року.
Президент України
Л. КУЧМА
ЗАТВЕРДЖЕНО Указом Президента України від 4 листопада 1998 р. № 1209/98
ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА співробітництва України з Організацією Північно-Атлантичного Договору (НАТО) на період до 2001 року
1. Загальні положення
Стратегічною метою України є повномасштабна інтеграція до європейських та євроатлантичних структур та повноправна участь у системі загальноєвропейської безпеки. Реалізуючи цю мету, наша держава спрямовує свою діяльність на розвиток конструктивного співробітництва з існуючими на європейському континенті структурами безпеки - Організацією Північно-Атлантичного договору (НАТО), Європейським Союзом (ЄС), Західноєвропейським Союзом (ЗЄС), Радою Євро-Атлантичного Партнерства (РЄАП), Організацією з питань безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Радою Європи (РЄ), на основі яких формується нова архітектура європейської безпеки XXI століття.
Україна розглядає НАТО як найбільш ефективну структуру колективної безпеки в Європі і вагому складову системи загальноєвропейської безпеки. Це обумовлюється значним внеском даної організації у підтримання миру, стабільності та загального клімату довіри на євроатлантичному просторі, у створення нової архітектури безпеки в Європі, у поглиблення процесів роззброєння, контролю над озброєннями і нерозповсюдження зброї масового знищення тощо. Тому Україна бере активну участь у роботі РЄАП та в заходах Програми "Партнерство заради миру" (ПЗМ).
Новий рівень і характер відносин між Україною та НАТО визначається Хартією про особливе партнерство від 9 липня 1997 року (далі - Хартія). Розвиваючи співробітництво з НАТО, Україна має на меті забезпечити свою незалежність, демократичний розвиток та територіальну цілісність, зміцнити зовнішні гарантії національної безпеки, протидіяти виникненню нових загроз стабільності і безпеці у регіоні Центральної та Східної Європи, невід'ємною частиною якого вона є, а також використати досвід і допомогу країн-членів Альянсу у розбудові власних Збройних Сил та інших військових формувань.
Державна програма співробітництва України з НАТО (далі - Програма) розрахована на період до 2001 року і має на меті забезпечити повне і якісне виконання Хартії. Вона розроблена на основі та в розвиток відповідних положень Конституції України, Основних напрямів зовнішньої політики України, Воєнної доктрини України, Концепції (основ державної політики) національної безпеки України та інших нормативно-правових актів.
Цілі Програми:
досягти до кінця 2000 року виконання основних завдань, визначених Хартією;
поглибити співробітництво в рамках РЄАП, Комісії Україна-НАТО та Програми ПЗМ з тим, щоб вивести його на рівень, якому мають відповідати відносини особливого партнерства між Україною та НАТО;
слугувати основою для формування щорічного Робочого плану імплементації Хартії та Індивідуальної програми партнерства (ІПП), а також інструментом, що забезпечує їх повне і якісне виконання;
досягти визначених Україною цілей взаємосумісності за Процесом планування та оцінки (ПАРП);
сприяти встановленню тісних зв'язків між міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України, які беруть участь у реалізації Хартії, та відповідними структурами НАТО;
створити дієвий механізм інформаційного забезпечення співробітництва з НАТО.
Механізм координації та контролю:
Загальну координацію та контроль діяльності органів виконавчої влади по реалізації Програми, формуванню і виконанню Робочого плану імплементації Хартії та ІПП, по досягненню цілей взаємосумісності за ПАРП, а також по реалізації інших заходів співробітництва з НАТО здійснюють Президент України, Рада національної безпеки і оборони України та за їх дорученням Державна міжвідомча комісія з питань співробітництва України з НАТО (ДМК).
Організаційне забезпечення діяльності ДМК покладається на Апарат Ради національної безпеки і оборони України.
Міністерство закордонних справ України (МЗС):
розробляє концептуальні засади відносин з НАТО та надає ДМК рекомендації щодо розвитку співробітництва України з Альянсом, включаючи вдосконалення його нормативно-правової бази;
організовує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади по формуванню Робочого плану імплементації Хартії та ІПП;
здійснює оперативну координацію та контроль діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади по реалізації згаданого плану і програми.
Генеральна військова інспекція при Президентові України:
здійснює контроль за участю Збройних Сил та інших військових формувань України у заходах, передбачених Робочим планом імплементації Хартії та ІПП, а також за фінансовими витратами, пов'язаними з їх виконанням;
проводить щоквартальний аналіз кількісних та якісних показників виконання Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України згаданого плану і програми та подає його на розгляд ДМК;
здійснює оперативний вплив на хід підготовки, забезпечення та проведення заходів згаданого плану і програми.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, причетні до співробітництва з НАТО:
подають у встановлені строки до МЗС перелік заходів, в яких братимуть участь їх представники, для включення до проектів Робочого плану імплементації Хартії та ІПП, а також орієнтовні розміри необхідних витрат бюджетних коштів і фінансової допомоги з боку НАТО та її держав-членів;
забезпечують проведення відповідних заходів, передбачених Робочим планом імплементації Хартії та ІПП, і надсилають двічі на рік (до 15 липня та до 15 січня) до МЗС звіти про їх виконання (включаючи звіти про витрати коштів), яке на основі отриманих матеріалів готує зведений звіт і подає його на розгляд ДМК.
