Geum.ru

Укази президента україни зміст

Вид материалаДокументы

Содержание


Розділ 8. СЕКТОРАЛЬНА ПОЛІТИКА 8.1. Промисловість
Подобный материал:
1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   ...   174

Розділ 8. СЕКТОРАЛЬНА ПОЛІТИКА

8.1. Промисловість


Поточна ситуація

Для набуття Україною статусу асоційованого члена ЄС у середньостроковій перспективі та повноправного членства до 2007 року секторальна політика в промисловості України повинна забезпечити виконання регламентованих ЄС правових, організаційних та технічних вимог.

Правові вимоги щодо секторальної політики викладені в таких документах:

Угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами (УПС);

Європейська енергетична хартія;

Зобов'язання у зв'язку з членством в ООН;

Заключний акт Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ);

документи Боннської наради НБСЄ;

Паризька хартія для Нової Європи та Гельсінський документ НБСЄ "Виклик змін";

Зобов'язання щодо дотримання загальновизнаних норм і принципів багатосторонньої торговельної системи ГАТТ/СОТ.

Організаційні вимоги включають вимоги до регуляторної діяльності та умови ліцензування.

Технічні вимоги, що містяться в технічних регламентах, передбачають гармонізацію систем стандартизації і сертифікації, імплементацію систем випробувань техніки, а також організацію універсальних служб.

Для забезпечення інтеграції промисловості України до промислового комплексу ЄС необхідно виконати такі основні завдання:

реалізація положень УПС, зокрема статті 53 "Співробітництво в галузі промисловості", статті 54 "Заохочення та захист інвестицій", статті 63 "Навколишнє середовище", статті 64 "Транспорт", статті 73 "Малі та середні підприємства", статті 75 "Захист прав споживачів" та інших;

адаптація законодавства і технічних нормативів України до законодавства та норм ЄС;

приєднання України до ГАТТ та вступ до СОТ;

забезпечення відповідності зовнішньоторговельного режиму України вимогам ринку ЄС;

проведення роботи щодо створення зони вільної торгівлі України з ЄС;

стимулювання ринкових перетворень у промисловості, забезпечення гарантованого та однакового рівня захисту економічних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності;

активізація промислової кооперації;

участь України в проведенні спільної зовнішньої та безпекової політики з державами - членами ЄС;

участь України в регіональних ініціативах ЄС.

Ці вимоги і завдання реалізуються з додержанням вимог Послання Президента України до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000 - 2004 рр.", а також Указів Президента України від 24 лютого 1998 року № 148, від 11 червня 1998 року № 615, Програми інтеграції України до ЄС у галузі промисловості.

Короткострокові пріоритети (2000 - 2001 роки)

Забезпечення зростання ВВП у промисловості у 2000 році на 3 відсотки і у 2001 році - на 7 відсотків шляхом вжиття таких заходів:

реалізації Комплексної програми реструктуризації державних підприємств;

забезпечення сприятливих умов для підприємницької діяльності, насамперед у реальному секторі економіки;

узгодження економічної політики держави з потребами підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва;

інформаційно-аналітичного та інституційного забезпечення функціонування вітчизняного виробництва, надання правової підтримки конкурентоспроможним вітчизняним виробникам на зовнішніх ринках;

послідовного скорочення податкового навантаження і запровадження податкових стимулів для зростання виробництва та інвестицій;

розширення цільового банківського кредитування пріоритетних галузей;

забезпечення кредитної, правової і політичної підтримки вітчизняних компаній - виробників продукції високого технологічного рівня, які прагнуть освоїти світові ринки, створення відповідних преференцій у сфері податкового і митного регулювання;

розв'язання проблеми неплатежів;

вжиття тимчасових протекціоністських заходів - тарифних та нетарифних методів регулювання імпорту відповідно до міжнародно визначених норм та принципів;

удосконалення нормативно-правової бази виробничої діяльності та підвищення ефективності регулювання цін на продукцію природних монополій;

сприяння конверсії та диверсифікації надлишкових потужностей військово-промислового комплексу;

приватизація державних підприємств під інвестиційні зобов'язання із запровадженням жорсткого контролю та майнової відповідальності за їх дотриманням;

спрямування значної частки державних інвестицій на розвиток галузей з високим науково-технологічним потенціалом;

забезпечення трансформації результатів досліджень у комерційні ефективні технології, зразки і моделі конкурентоспроможних товарів, надання державних замовлень на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;

створення інкубаторів, технопарків, інших форм інформаційного та організаційного нагромадження науково-технологічного потенціалу;

модернізація та створення інфраструктури для забезпечення світового рівня наукових досліджень, формування необхідних організаційних, економічних і нормативно-правових засад забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності;

стимулювання реструктуризації підприємств з метою поліпшення управління активами, впровадження ефективного фінансового планування, відновлення мотивів для довгострокової інвестиційної діяльності;

залучення іноземних інвестицій на принципах забезпечення іноземним інвесторам сприятливих умов для діяльності на рівних правах з вітчизняними інвесторами;

поширення об'єктивної інформації про інвестиційні перспективи підприємств, галузей та регіонів;

поліпшення технологічної структури промислового виробництва з активним сприйняттям науково-технологічних досліджень світового рівня;

підвищення ефективності товарної структури виробництва, передусім шляхом збільшення частки продукції з високим ступенем обробки, переважно кінцевого призначення;

зосередження державної промислової політики на напрямах науково-технічного розвитку, зокрема структурній гармонізації промислового виробництва, що забезпечує життєво важливі потреби людини, суспільства, держави;

стимулювання прискореного розвитку виробництва, здатного поліпшити експортний потенціал, сформувати спеціалізацію України в міжнародному поділі праці, яка відповідає її національним інтересам; освоєння і збільшення випуску імпортозамінної продукції;

переорієнтація машинобудування, металургійної та хімічної галузей промисловості на задоволення потреб власної міжгалузевої кооперації;

зменшення ресурсомісткості, насамперед - енергомісткості виробництва;

науково-технологічне оновлення виробництва, прискорення розвитку наукоємких та високотехнологічних галузей і виробництв з максимальним використанням досвіду, нагромадженого у сфері військового виробництва;

екологізація виробництва, зменшення техногенного навантаження на довкілля, перехід до збалансованого використання і відтворення природно-ресурсних факторів життєдіяльності;

посилення соціальної спрямованості виробництва, збільшення випуску товарів широкого вжитку, пом'якшення соціальних наслідків структурної перебудови економіки;

розвиток виробничої і ринкової інфраструктури;

наближення якісних характеристик вітчизняного науково-технологічного потенціалу до рівня стандартів розвинутих країн, інтенсифікація процесу опанування науковими знаннями, новими технологіями та їх практичного використання.

Середньострокові пріоритети (2002 - 2003 роки)

Реалізація технічних, технологічних, організаційних, економічних та фінансових заходів для забезпечення зростання ВВП в середньому на 6,5 відсотка на рік, у тому числі в промисловості - 8 - 9 відсотків, за напрямами:

гармонізація законодавства України та ЄС щодо організаційно-правових форм юридичних осіб, їх створення, функціонування та припинення діяльності; інтелектуальної, промислової та комерційної власності; оподаткування, митного регулювання; охорони праці та довкілля; здійснення державних закупівель; захисту прав споживачів; інвестиційної діяльності тощо;

гармонізація технічних нормативів стандартизації і сертифікації продукції з нормативами ЄС;

освоєння суб'єктами промислової діяльності в Україні параметрів гармонізованого законодавства та технічних нормативів;

підвищення конкурентоспроможності промислового виробництва України;

розвиток промислової кооперації України та ЄС;

розвиток торгівлі промисловою продукцією між Україною та ЄС;

комерційне співробітництво промислових комплексів України та ЄС;

науково-технічне співробітництво;

військово-технічне співробітництво;

прямі інвестиції підприємств (акції, паї, спільні виробництва) на території України та на території держав - членів ЄС;

створення спільних суб'єктів промислової діяльності на території України та на території держав - членів ЄС;

співробітництво у галузі перепідготовки, підвищення кваліфікації, обміну та еміграції промислового персоналу;

співробітництво в галузі охорони праці, техніки безпеки та збереження природного середовища;

співробітництво промислових комплексів України та ЄС у галузі створення транс'європейських коридорів;

співробітництво між компетентними інституціями України та ЄС з проблем інтеграції промислових комплексів.

Довгострокові пріоритети (2004 - 2007 роки)

Спрямування промислової політики на реалізацію таких цілей:

досягнення Україною Копенгагенських критеріїв щодо членства в ЄС;

утвердження України як високотехнологічної держави;

подолання штучного заниження вартості робочої сили в Україні і забезпечення випереджувального її зростання.

Фінансові потреби

Оцінка прямих витрат інституційного плану для здійснення інтеграційних заходів, які організаційно-економічними та нормативно-правовими методами забезпечують можливість інтеграції української промисловості із промисловим комплексом Європейського Союзу та витримують конкурентний тиск вільної торгівлі на засадах системи ГАТТ/СОТ, показує, що на період 2000 - 2007 років вони становитимуть близько 2 млн. гривень.