Укази президента україни зміст
Вид материала | Документы |
СодержаниеРозділ 8. СЕКТОРАЛЬНА ПОЛІТИКА 8.1. Промисловість |
- Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України (далі, 140.66kb.
- Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, Постанови Міністерства, 81.78kb.
- Рішення, 109.14kb.
- 1. Затвердити Положення про Пенсійний фонд України (додається), 262.87kb.
- О. В. Грабовський 2011 року, 206.65kb.
- Укази Президента України, постанови, рішення Верховної Ради, Кабінету Міністрів України,, 1080.41kb.
- Номенклатура справ лозівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей, 88.71kb.
- Удк 37. 031 Ó Брюханова Н. О. Зміст освіти: аспекти вивчення, 245.11kb.
- Збірник нормативно – правових документів, які визначають та регулюють напрямки діяльності, 10243.96kb.
- Указ Президента України №584/2011, 247.49kb.
Розділ 8. СЕКТОРАЛЬНА ПОЛІТИКА
8.1. Промисловість
Поточна ситуація
Для набуття Україною статусу асоційованого члена ЄС у середньостроковій перспективі та повноправного членства до 2007 року секторальна політика в промисловості України повинна забезпечити виконання регламентованих ЄС правових, організаційних та технічних вимог.
Правові вимоги щодо секторальної політики викладені в таких документах:
Угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами (УПС);
Європейська енергетична хартія;
Зобов'язання у зв'язку з членством в ООН;
Заключний акт Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ);
документи Боннської наради НБСЄ;
Паризька хартія для Нової Європи та Гельсінський документ НБСЄ "Виклик змін";
Зобов'язання щодо дотримання загальновизнаних норм і принципів багатосторонньої торговельної системи ГАТТ/СОТ.
Організаційні вимоги включають вимоги до регуляторної діяльності та умови ліцензування.
Технічні вимоги, що містяться в технічних регламентах, передбачають гармонізацію систем стандартизації і сертифікації, імплементацію систем випробувань техніки, а також організацію універсальних служб.
Для забезпечення інтеграції промисловості України до промислового комплексу ЄС необхідно виконати такі основні завдання:
реалізація положень УПС, зокрема статті 53 "Співробітництво в галузі промисловості", статті 54 "Заохочення та захист інвестицій", статті 63 "Навколишнє середовище", статті 64 "Транспорт", статті 73 "Малі та середні підприємства", статті 75 "Захист прав споживачів" та інших;
адаптація законодавства і технічних нормативів України до законодавства та норм ЄС;
приєднання України до ГАТТ та вступ до СОТ;
забезпечення відповідності зовнішньоторговельного режиму України вимогам ринку ЄС;
проведення роботи щодо створення зони вільної торгівлі України з ЄС;
стимулювання ринкових перетворень у промисловості, забезпечення гарантованого та однакового рівня захисту економічних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності;
активізація промислової кооперації;
участь України в проведенні спільної зовнішньої та безпекової політики з державами - членами ЄС;
участь України в регіональних ініціативах ЄС.
Ці вимоги і завдання реалізуються з додержанням вимог Послання Президента України до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000 - 2004 рр.", а також Указів Президента України від 24 лютого 1998 року № 148, від 11 червня 1998 року № 615, Програми інтеграції України до ЄС у галузі промисловості.
Короткострокові пріоритети (2000 - 2001 роки)
Забезпечення зростання ВВП у промисловості у 2000 році на 3 відсотки і у 2001 році - на 7 відсотків шляхом вжиття таких заходів:
реалізації Комплексної програми реструктуризації державних підприємств;
забезпечення сприятливих умов для підприємницької діяльності, насамперед у реальному секторі економіки;
узгодження економічної політики держави з потребами підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва;
інформаційно-аналітичного та інституційного забезпечення функціонування вітчизняного виробництва, надання правової підтримки конкурентоспроможним вітчизняним виробникам на зовнішніх ринках;
послідовного скорочення податкового навантаження і запровадження податкових стимулів для зростання виробництва та інвестицій;
розширення цільового банківського кредитування пріоритетних галузей;
забезпечення кредитної, правової і політичної підтримки вітчизняних компаній - виробників продукції високого технологічного рівня, які прагнуть освоїти світові ринки, створення відповідних преференцій у сфері податкового і митного регулювання;
розв'язання проблеми неплатежів;
вжиття тимчасових протекціоністських заходів - тарифних та нетарифних методів регулювання імпорту відповідно до міжнародно визначених норм та принципів;
удосконалення нормативно-правової бази виробничої діяльності та підвищення ефективності регулювання цін на продукцію природних монополій;
сприяння конверсії та диверсифікації надлишкових потужностей військово-промислового комплексу;
приватизація державних підприємств під інвестиційні зобов'язання із запровадженням жорсткого контролю та майнової відповідальності за їх дотриманням;
спрямування значної частки державних інвестицій на розвиток галузей з високим науково-технологічним потенціалом;
забезпечення трансформації результатів досліджень у комерційні ефективні технології, зразки і моделі конкурентоспроможних товарів, надання державних замовлень на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;
створення інкубаторів, технопарків, інших форм інформаційного та організаційного нагромадження науково-технологічного потенціалу;
модернізація та створення інфраструктури для забезпечення світового рівня наукових досліджень, формування необхідних організаційних, економічних і нормативно-правових засад забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності;
стимулювання реструктуризації підприємств з метою поліпшення управління активами, впровадження ефективного фінансового планування, відновлення мотивів для довгострокової інвестиційної діяльності;
залучення іноземних інвестицій на принципах забезпечення іноземним інвесторам сприятливих умов для діяльності на рівних правах з вітчизняними інвесторами;
поширення об'єктивної інформації про інвестиційні перспективи підприємств, галузей та регіонів;
поліпшення технологічної структури промислового виробництва з активним сприйняттям науково-технологічних досліджень світового рівня;
підвищення ефективності товарної структури виробництва, передусім шляхом збільшення частки продукції з високим ступенем обробки, переважно кінцевого призначення;
зосередження державної промислової політики на напрямах науково-технічного розвитку, зокрема структурній гармонізації промислового виробництва, що забезпечує життєво важливі потреби людини, суспільства, держави;
стимулювання прискореного розвитку виробництва, здатного поліпшити експортний потенціал, сформувати спеціалізацію України в міжнародному поділі праці, яка відповідає її національним інтересам; освоєння і збільшення випуску імпортозамінної продукції;
переорієнтація машинобудування, металургійної та хімічної галузей промисловості на задоволення потреб власної міжгалузевої кооперації;
зменшення ресурсомісткості, насамперед - енергомісткості виробництва;
науково-технологічне оновлення виробництва, прискорення розвитку наукоємких та високотехнологічних галузей і виробництв з максимальним використанням досвіду, нагромадженого у сфері військового виробництва;
екологізація виробництва, зменшення техногенного навантаження на довкілля, перехід до збалансованого використання і відтворення природно-ресурсних факторів життєдіяльності;
посилення соціальної спрямованості виробництва, збільшення випуску товарів широкого вжитку, пом'якшення соціальних наслідків структурної перебудови економіки;
розвиток виробничої і ринкової інфраструктури;
наближення якісних характеристик вітчизняного науково-технологічного потенціалу до рівня стандартів розвинутих країн, інтенсифікація процесу опанування науковими знаннями, новими технологіями та їх практичного використання.
Середньострокові пріоритети (2002 - 2003 роки)
Реалізація технічних, технологічних, організаційних, економічних та фінансових заходів для забезпечення зростання ВВП в середньому на 6,5 відсотка на рік, у тому числі в промисловості - 8 - 9 відсотків, за напрямами:
гармонізація законодавства України та ЄС щодо організаційно-правових форм юридичних осіб, їх створення, функціонування та припинення діяльності; інтелектуальної, промислової та комерційної власності; оподаткування, митного регулювання; охорони праці та довкілля; здійснення державних закупівель; захисту прав споживачів; інвестиційної діяльності тощо;
гармонізація технічних нормативів стандартизації і сертифікації продукції з нормативами ЄС;
освоєння суб'єктами промислової діяльності в Україні параметрів гармонізованого законодавства та технічних нормативів;
підвищення конкурентоспроможності промислового виробництва України;
розвиток промислової кооперації України та ЄС;
розвиток торгівлі промисловою продукцією між Україною та ЄС;
комерційне співробітництво промислових комплексів України та ЄС;
науково-технічне співробітництво;
військово-технічне співробітництво;
прямі інвестиції підприємств (акції, паї, спільні виробництва) на території України та на території держав - членів ЄС;
створення спільних суб'єктів промислової діяльності на території України та на території держав - членів ЄС;
співробітництво у галузі перепідготовки, підвищення кваліфікації, обміну та еміграції промислового персоналу;
співробітництво в галузі охорони праці, техніки безпеки та збереження природного середовища;
співробітництво промислових комплексів України та ЄС у галузі створення транс'європейських коридорів;
співробітництво між компетентними інституціями України та ЄС з проблем інтеграції промислових комплексів.
Довгострокові пріоритети (2004 - 2007 роки)
Спрямування промислової політики на реалізацію таких цілей:
досягнення Україною Копенгагенських критеріїв щодо членства в ЄС;
утвердження України як високотехнологічної держави;
подолання штучного заниження вартості робочої сили в Україні і забезпечення випереджувального її зростання.
Фінансові потреби
Оцінка прямих витрат інституційного плану для здійснення інтеграційних заходів, які організаційно-економічними та нормативно-правовими методами забезпечують можливість інтеграції української промисловості із промисловим комплексом Європейського Союзу та витримують конкурентний тиск вільної торгівлі на засадах системи ГАТТ/СОТ, показує, що на період 2000 - 2007 років вони становитимуть близько 2 млн. гривень.