Укази президента україни зміст
| Вид материала | Документы |
Содержание6.1.2. Державна допомога |
- Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України (далі, 140.66kb.
- Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, Постанови Міністерства, 81.78kb.
- Рішення, 109.14kb.
- 1. Затвердити Положення про Пенсійний фонд України (додається), 262.87kb.
- О. В. Грабовський 2011 року, 206.65kb.
- Укази Президента України, постанови, рішення Верховної Ради, Кабінету Міністрів України,, 1080.41kb.
- Номенклатура справ лозівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей, 88.71kb.
- Удк 37. 031 Ó Брюханова Н. О. Зміст освіти: аспекти вивчення, 245.11kb.
- Збірник нормативно – правових документів, які визначають та регулюють напрямки діяльності, 10243.96kb.
- Указ Президента України №584/2011, 247.49kb.
6.1.2. Державна допомога
Поточна ситуація
З метою підтримки вітчизняного виробника органами державної влади України різного рівня надається державна допомога у великих розмірах та різноманітних формах, зокрема у формі прямих платежів підприємствам та у непрямій формі через надання режиму сприяння підприємствам, позики під нижчі проценти, пільгові зниження рівня державних внесків та виплат на соціальну допомогу, пільгові тарифи на енергію, відстрочення сплати податків, списання боргів, закупівля акцій за надмірно високою ціною або надання фондів за зниженою вартістю тощо).
Зниження обсягів субсидування суспільного виробництва країни разом із стимулюванням інвестицій на його технічне переоснащення є найважливішою передумовою реформування економіки, стабілізації бюджету, збільшення бюджетних доходів та зниження державних витрат.
На сьогодні в Україні немає прозорої, чітко визначеної процедури надання державної допомоги та органу, який би мав повноваження щодо здійснення контролю за наданням державної допомоги (моніторинг).
Українське законодавство не дає визначення поняття "державна допомога (субсидії)" і не містить правових норм, які забезпечували б системний контроль за наданням такої допомоги і регулювали б її застосування як інструмента державної економічної політики.
На сьогодні правовим підґрунтям упорядкування державної допомоги в Україні є тільки стаття 6 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" та стаття 49 УПС, яка накладає зобов'язання загального характеру щодо:
утримання від надання державної допомоги окремим підприємствам чи виробникам товарів (крім первинних товарів, визначених ГАТТ) та послуг за умови, що така допомога спотворює або може спотворити конкуренцію і таким чином впливає на торгівлю між ЄС та Україною;
надання інформації на прохання однієї із Сторін іншій Стороні про свої схеми допомоги або про окремі випадки надання державної допомоги.
Однак ці правові норми не містять визначення ні допомоги, ні процедурних правил. Разом з тим стаття 49 УПС посилається на визначення ГАТТ щодо переліку товарів, до яких застосовується правило "м'якої заборони".
Загалом, у рамках Угоди Україна взяла на себе зобов'язання "лібералізувати торгівлю на принципах, які містяться у ГАТТ, з поправками, внесеними Уругвайським раундом".
Виходячи із зазначеного, та за умови, що приєднання України до ГАТТ/СОТ є невід'ємною складовою розвитку економічних реформ в Україні та її інтеграції в ЄС, постає проблема приведення механізму державної підтримки підприємств у відповідність з нормами ЄС і принципами ГАТТ/СОТ.
Довідково. Угода про субсидії та компенсаційні заходи СОТ вперше дає визначення субсидій, зокрема особливих та неспецифічних субсидій, і встановлює по суті три категорії субсидій:
заборонені (експортні субсидії та субсидії на заміщення імпорту);
субсидії, які не дають підстав для компенсаційних заходів (неспецифічні субсидії, призначені для здійснення науково-дослідних робіт, а також для розв'язання регіональних проблем та проблем довкілля);
субсидії, які не забороняються, але можуть бути оскаржені та підлягають компенсаційним заходам у випадку, якщо вони мають негативні наслідки для членів СОТ.
Зазначена Угода чітко регулює процес надання субсидій промисловим підприємствам, передбачає, що уряд має право втручатися в економіку країни для досягнення певного сприятливого економічного і соціального ефекту. Саме тому відповідно до норм і принципів ГАТТ/СОТ заходи щодо регулювання субсидій здійснюються з метою заборони або обмеження надання субсидій, які справляють найбільш спотворювальний вплив на конкуренцію, і сприяння іншим видам субсидій, спрямованих на розв'язання нагальних соціально-економічних проблем.
Визначення субсидій у рамках ГАТТ/СОТ базується на широкому трактуванні цього поняття.
До субсидій у широкому розумінні належать усі форми втручання держави в економічну діяльність, які ведуть до зміни цін на товари або чинників виробництва, а отже, до зміни умов конкуренції на користь окремих підприємств.
Субсидії в широкому розумінні включають не тільки бюджетне фінансування поточних витрат і податкові пільги, але також:
державний контроль за цінами;
обмеження щодо виходу на ринок;
покриття або списання збитків суб'єктів економічної діяльності;
бюджетне фінансування інвестицій;
заходи митного захисту та інші заходи щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
надання підприємствам державних гарантій для отримання кредитів з правом регресної вимоги держави до підприємств.
Крім цього, стосовно державних підприємств у світовій практиці використовується поняття "приховані субсидії". Такими вважаються:
пільгові кредити;
багаторазові відстрочення виплати основної суми кредиту і процентів за ним, повне списання боргів за кредитами;
заборгованість із сплати податків, списання податкової заборгованості;
привілеї щодо отримання державних замовлень;
привілеї в купівлі товарів і послуг у держави або інших підприємств за цінами, нижчими від ринкових;
користування державними землями і будівлями без сплати за оренду.
Основними ознаками, які характеризують поняття "державна допомога" з точки зору законодавства ЄС і є критерієм при здійсненні контролю за її наданням, є такі:
наявність переваг, які отримує підприємство, та їх характер;
джерело допомоги (надається державою чи з державних ресурсів);
підтримка окремих підприємств чи виробництва окремих товарів;
спотворення чи загроза спотворення конкуренції;
вплив на міждержавну торгівлю.
У процесі приєднання до ГАТТ/СОТ та інтеграції до ЄС Україні необхідно привести механізм державного субсидування підприємств у відповідність до норм ГАТТ/СОТ та ЄС, одночасно забезпечуючи використання механізму захисту внутрішнього ринку від імпорту, який є предметом забороненого субсидування. Закон України від 22 грудня 1998 року "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" передбачає запровадження системи державного захисту національного товаровиробника на засадах норм та правил ГАТТ/СОТ у випадку здійснення нелегітимного імпорту.
Короткострокові пріоритети (2000 - 2001 роки)
Здійснення заходів щодо виявлення та перевірки наявних форм державної допомоги, яка надається органами державної влади всіх рівнів, на відповідність статті 49 УПС.
Підготовка проекту Закону України про врегулювання надання державної допомоги підприємствам та пропозицій стосовно опрацювання інших нормативно-правових актів, якими регулюються надання державної допомоги з урахуванням:
статті 49 УПС;
статей 92, 93, 94, 150а та 130в Римського договору про заснування Європейського Співтовариства (в Амстердамському договорі, який набрав чинності в 1999 році, це відповідно статті 87, 88, 89, 158 та 159);
положення Угоди СОТ про субсидії і компенсаційні заходи.
Опрацювання концепції діяльності структурного підрозділу, який здійснюватиме функції контролю за державною допомогою (моніторинг).
Забезпечення захисту конкуренції та запобігання її обмеженню шляхом запровадження процедури погодження з Антимонопольним комітетом України надання усіх видів державної допомоги.
Інституційні потреби
Визначення системи органів, відповідальних за здійснення контролю за наданням державної допомоги.
Розподіл функціональних обов'язків між органами державної влади щодо здійснення контролю за наданням державної допомоги із забезпеченням дотримання норм ЄС та СОТ щодо субсидування.
Створення структурного підрозділу, який здійснюватиме функції контролю за державною допомогою (моніторинг), забезпечить отримання необхідної інформації від задіяних урядових структурних підрозділів проведення необхідної експертизи. Визначення повноважень та функціональних обов'язків підрозділу.
Проведення комплексного навчання та підготовка фахівців, які займатимуться проблемами опрацювання нормативно-правової бази з контролю за наданням державної допомоги та здійсненням процедури контролю (20 осіб).
Середньострокові пріоритети (2002 - 2003 роки)
Опрацювання процедури системного контролю за наданням державної допомоги на основі процедурних норм законодавства ЄС, яка має забезпечити прозорість процесу надання державної допомоги.
Інституційні потреби
Започаткування створення інформаційної бази у сфері державної допомоги.
Підвищення кваліфікації спеціалістів, які займаються проблемами надання державної допомоги, та організація стажування у відповідних структурах ЄС і державах - кандидатах на вступ до ЄС.
Проведення семінарів для державних службовців з питань запровадження в Україні міжнародних правил стосовно субсидування.
Довгострокові пріоритети (2004 - 2007 роки)
Удосконалення правових норм у галузі контролю за наданням державної допомоги з метою досягнення необхідного рівня адаптації законодавства щодо державної допомоги.
Здійснення систематичної перевірки всіх форм державної допомоги на сумісність з правилами ЄС та СОТ з урахуванням положень щодо забезпечення спеціальних умов для розв'язання проблем перехідного періоду.
Забезпечення запровадження процедури інформування Європейської Комісії про схеми та окремі випадки надання державної допомоги.
Оцінка фінансових витрат на реалізацію заходів щодо контролю за наданням державної допомоги на період (2001 - 2002 роки)
Бюджетні витрати - 1 млн. гривень;
Потреба у технічній допомозі - 2 млн. гривень.