В. О. Болотова Паблік рілейшенз в овс конспект

Вид материала

Конспект

Содержание 2. Формування громадської думки Шляхи формування громадської думки

Подобный материал:

• 1. Назва модуля, 40.55kb.
• Философско-антропологические доминанты в философии русского просветителя А. Т. Болотова, 225.1kb.
• Программа базового курса «Основы военной службы», 568.12kb.
• Анотація до курсу «Паблік рілейшинз», або Зв’язки з громадськістю, 321.15kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни основи паблік рилейшнз (шифр І назва навчальної, 469.96kb.
• Общая характеристика работы, 309.44kb.
• Поддьяков А. Н. Неопределенность в решении комплексных проблем // Человек в ситуации, 216.75kb.
• Как составить конспект урока русского языка. Конспект урока, 4218.04kb.
• Реферат на тему, 182.05kb.
• Новости ->, 27.43kb.

2. Формування громадської думки

Соціальним психологом Хэдлі Кэнтріл у 1944 р. сформульовані деякі закони, що управляють формуванням громадської думки.

1. Думка людей чуттєва до важливих подій.

2. Незвичні події можуть тимчасово коливати ГД від однієї крайності до іншої. Думка не стабілізується, доки не буде видно перспективу подій.

3. На думку сильніше діють події, ніж слова, якщо самі слова не інтепретуються як події.

4. Словесні твердження і дії максимально значущі тоді, коли думка ще не сформувалася, або коли люди піддаються навіюванню і довіряють надійному джерелу.

5. У більшості випадків ГД не бере участі у перебігу подій – вона тільки реагує на них.

6. Психологічно думка визначається особистим інтересом. Події, слова або щось інше впливають на думку тільки тоді, коли є інтерес.

7. Збудження людей не може тривати довго, якщо люди не почувають особистого інтересу. Інтерес збуджується словами, а підтримується подіями.

8. Якщо є присутнім особистий інтерес, то думку змінити важко.

9. Коли є особистий інтерес, то ГД в умовах демократії може випереджати офіційну політику.

10. Коли думка належить незначній більшості або коли вона не структурована, то на її прийняття впливає зроблена дія.

11. У критичний час люди більш прислухаються до свого лідера. Якщо вони довіряють йому, то виявляють більш ніж просту відповідальність, а якщо ні, то менш терпимі, ніж звичайно.

12. Люди менш критичні до свого лідера, якщо вони хоч якось брали участь у рішенні.

13. Люди краще сприймають і легше формують думку стосовно цілей, ніж до методів їхніх досягнень.

14. ГД так само, як і індивідуальна, відчуває на собі вплив інтересу, і коли вона базується на ньому, а не просто на інформації, то найбільш гостро реагує на події.

15. Важливими психологічними характеристиками думки є спрямованість, інтенсивність, широта і глибина

16. Критики говорять, що не можна говорити про закони стосовно до такого складного явища, як ГД, але існує п’ять основних ідей, що присутні у всіх дослідженнях ГД:

На думку найбільший вплив мають самі події.

Звичайна реакція на ГД – вимога щось робити.

Особистий інтерес має сильний вплив на думку людей.

Лідерство високо цінується, хоча не завжди об’єктивно і критично.

Важко оцінити достовірність ГД, правоту людей.

Можна виділити наступні стадії формування громадської думки як переконання

1. Поява інформації.

2. Увага.

3. Виникнення інтересу.

4. Розуміння.

6. Зміна позиції.

7. Збереження інформації в пам’яті.

8. Дослідження інформації і її відтворення.

9. Ухвалення рішення.

10. Поведінка відповідно до рішення.

11. Посилення бажаних дій.

12. Наступна консолідація.

Принципи переконання

1. Ідентифікація. Люди будуть виявляти цікавість до ідеї, думки або точки зору тільки тоді, коли вони бачать прямий зв’язок із їхніми особистими надіями, побоюваннями, бажаннями або прагненнями.

2. Вплив дії. Люди будуть підтримувати ідеї, тільки якщо вони супроводжуються можливими діями тих, хто їх висуває.

3. Близькість і довіра. Люди не люблять засвоювати ідеї з джерел (плітки, організації, газети), яким вони не довіряють.

4. Ясність. Суть думки повинна бути ясною, незважаючи на те, що це: подія, ситуація або повідомлення

Шляхи формування громадської думки

Є три шляхи впливу на людей: влада, заступництво і переконання.

1) Влада тримається на авторитеті. Одне джерело влади – закони. Інший – вплив друзів, їхні прохання і т.п.

2) Патронаж може включати плату комусь заради реклами або внесок у який-небудь проект.

3) ПР найбільше тісно пов’язані з переконанням. Приклад – рекламні кампанії. Вирішальний чинник у переконанні – це інформація або її нестача, а також засіб, яким вона подана або прихована. Спеціалісти ПР поширюють її серед людей, попередньо ведучи її добір.

Формуючи громадську думку, використовують різні методи. Не всі з них є чесними. Є багато шляхів для обману, відомих як пропаганда.

1. Наклеювання ярликів. Воно може бути позитивним і негативним. Когось можна назвати мудрим, а когось – брехливим.

2. Звучні вирази. Є багато туманних слів типу "ентузіазм мас" або "юрба вітаючих".

3. Перенесення. Передача під час політичної або рекламної кампанії "аури" відомої людини менш відомій.

4. Свідчення. Фаховий спортсмен і інші відомі особи говорять у рекламних цілях, що вони чимось користуються..

5. Простота. "Я такий же людина, як і ви" – незважаючи на високий статус.

6. Примикайте до більшості. Опрацювання тих, хто вагаються, так, щоб вони пішли за більшістю.

7. Підтасування. Одностороння подача фактів.

8. Емоційні стереотипи. Використання уяв усіх видів (добра людина, гарна домогосподарка, багатий іноземець і т.д.)

9. Умовчування. Це прийоми "тонкої" пропаганди, такі як натяки, обмова й ін.

10. Знищення за допомогою риторики. Дискредитація мотивів особистості для знецінення ідеї. Приміром, можна заявити, що голова адміністрації хоче побудувати міст через ріку, тому що на іншій стороні розташована його дача.