В. О. Болотова Паблік рілейшенз в овс конспект

Вид материала

Конспект

Содержание 2. Зовнішня громадськість ОВС Групи респондентів Обізнані респонденти Рівень довіри

Подобный материал:

• 1. Назва модуля, 40.55kb.
• Философско-антропологические доминанты в философии русского просветителя А. Т. Болотова, 225.1kb.
• Программа базового курса «Основы военной службы», 568.12kb.
• Анотація до курсу «Паблік рілейшинз», або Зв’язки з громадськістю, 321.15kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни основи паблік рилейшнз (шифр І назва навчальної, 469.96kb.
• Общая характеристика работы, 309.44kb.
• Поддьяков А. Н. Неопределенность в решении комплексных проблем // Человек в ситуации, 216.75kb.
• Как составить конспект урока русского языка. Конспект урока, 4218.04kb.
• Реферат на тему, 182.05kb.
• Новости ->, 27.43kb.

2. Зовнішня громадськість ОВС

З точки зору активності, міри впливу на діяльність організації, зовнішню громадськість можна розділити на активну, тобто таку, що своєю діяльністю істотно впливає на функціонування організації та пасивну, якій з першого погляду байдуже, як діє та чи інша організація. У випадку зв’язків з громадськістю ОВС, фахівців повинні цікавити обидві групи, бо пасивна громадськість своєю бездіяльністю може завдати істотної шкоди охороні правопорядку. Крім того, якщо мова йде про органи внутрішніх справ, як пасивна, так і активна громадськості можуть розглядатись з точки зору їх ставлення до цього інституту. Наприклад, люди можуть не цікавитись діяльністю міліції, не знати її прав та обов’язків, але в той самий час позитивно ставитись до неї та коли потрібно надавати допомогу. Може бути й навпаки, незнаючі діяльність ОВС, отримуючи інформацію про них тільки за чутками, людина ставиться до цього інституту з підозрою, вважає його неспроможним виконувати відповідні функції.

Визначення груп громадськості в сфері паблік рілейшнз ОВС було одним із завдань соціологічного дослідження, яке проводилось у 1999р. співробітниками науково-дослідної лабораторії “Соціальна та психологічна робота в ОВС’ Університету внутрішніх справ. Загалом було опитано 456 мешканців м. Харкова, вибірка багатоступенева, квотна. Основними значущими критеріями для виділення пріоритетних груп громадськості були: ставлення до ОВС, готовність співпрацювати з міліцією у майбутньому, ступінь поінформованості про діяльність співробітників міліції, рівень довіри до цього соціального інституту та його працівників.

Для формування системи заходів впливу на населення з метою підвищення його активності, бажання співробітничати з міліцією, було з’ясовано специфіку груп громадськості згідно з установками на готовність надавати міліції різні види допомоги. За результатами проведеного дослідження було виділено дві основні групи населення:

“Пасивні”, тобто ти, хто ні за яких обставин не погодиться надати міліції навіть незначну допомогу (вони склали 12% опитаних)

“Активні” – ти, хто в принципі згоден надати співробітникам ОВС будь-яку допомогу: від надання необхідної інформації до охорони громадського порядку (таких серед опитаних виявилось 35%).

Решта респондентів не виявила чітких установок на співробітни­ц­тво. Деякі з них згодні надавати тільки інформативні послуги, інші, при певних обставинах, можуть допомогти при затримці злочинця.

Порівняльний аналіз основних характеристик виділених груп дозволив зробити висновок, що на активність населення значною мірою не впливає наявність попередніх контактів з міліцією, привід цих контактів (це могло бути оформлення документів, звертання до міліції про допомогу, наявність претензій з боку міліції, роль понятого або свідка) і навіть їх результат (тобто була надана допомога з боку міліції чи ні). Але більше значення має ставлення співробітників міліції до населення в процесі їх взаємодії. Так, у групі “пасивних” 62% респондентів зазначили, що ставлення до них було або байдуже, або вороже. “Активні” респонденти оцінили ставлення як байдуже або вороже у 43% випадків. Крім того, 13% описали ставлення до себе як співчутливе, чого в першій групі зовсім не спостерігалось.

Щодо стереотипів у відношенні до міліції, то респонденти обох груп дотримуються схожих уявлень: у свідомості населення міліція в порівнянні з іншими професійними групами асоціюється з більшою корумпованістю, агресивністю, алкоголізмом, зв’яз­ками зі злочинцями. Але “активні” респонденти частіше вважають, що, в порівнянні з іншими, співробітники міліції більш сміливі, мужні та розумні. У цілому ці респонденти, орієнтовані на співробітництво, в більшій мірі довіряють міліції. Розподіл респондентів обох груп за рівнем довіри надано в таблиці 1. Індекс довіри може варіюватися від -1 (повна недовіра) до +1 (повна довіра).

Табл.1

Групи респондентів	Рівень довіри до міліції			Індекс довіри
	Високий	Середній	Низькій
“Пасивна’	17%	16%	67%	-0,5
“Активна’	26%	36%	38%	-0,1

Специфіку установок респондентів на можливість надання міліції різних видів допомоги, їх рівень довіри до міліції, уявлення про співробітників ОВС можна пояснити соціальним статусом опитаних, їх соціально-демографічними характеристиками. В наш час найбільш пристосованими виявились люди, які відчувають власну відповідальність за своє життя і добробут. Ці люди розуміють, що правопорядок в країні залежить не тільки від роботи правоохоронних органів. Відповідно вони більш впевнені в майбутньому, більш вільно почувають себе у відносинах з владними структурами.

Група “пасивних” респондентів в основному представлена жінками (65%). Вік респондентів зосереджується, головним чином, у двох інтервалах: від 20 до 34 років (32%) і за 55 років (45%). За родом занять члени цієї групи у 43% випадків пенсіонери, у 20% – домогосподарки або безробітні. Свій рівень матеріального стану 56% з них оцінили як набагато нижче середнього, 22% – нижче середнього та ще 22%, як середній.

Щодо іншої групи, то чоловіки та жінки в ній представлені в рівній мірі. Ці люди, в основному знаходяться в працеспроможньому віці (від 20 до 55 років), мають більш високий рівень освіти. З них 21% – спеціалісти різного профілю, 12% – службовці, 14% – кваліфіковані робітники, 6% – підприємці, 5% – керівники різного рівня. Безробітні, домогосподарки та пенсіонери в цій групі складають 31%. Свій матеріальний стан вони оцінюють трохи вище в порівнянні з респондентами першої групи.

Ще одним важливим критерієм виділення груп громадськості може бути знання прав, обов’язків міліції та порядку звернення в ОВС. Цю інформацію повинен знати кожний громадянин, бо вона може допомогти уникнути непорозумінь у взаємовідносинах з міліцією, виникненню чуток та негативних стереотипів. Згідно з даними дослідження цією інформацією в повній мірі, за словами самих опитаних, володіють тільки 6% респондентів, 71% поінформовані в більшій або меншій мірі, а 23% визнали свою необізнаність. Якщо прийняти до уваги схильність більшості людей завищувати рівень своїх знань, то чисельність необізнаних буде вище.

Порівняння двох полярних груп дозволяє виявити фактори, які впливають на рівень поінформованості населення з одного боку, а також вплив, який має поінформованість на ставлення до міліції – з іншого. Так, серед поінформованих більше чоловіків (70%), а в протилежній – жінок (66%). Перша група в основному складається з людей активного працездатного віку – 25-55 років (70%), а у другій більш-менш рівномірно репрезентовані всі вікові групи. Поінформовані респонденти мають у середньому вищий рівень освіти та матеріальний стан. До факторів, що впливають на обізнаність людей у цих питаннях можна віднести наявність безпосередніх контактів з міліцією; родичів або друзів, які працюють в міліції; інтересу до інформації про міліцію. Відмінність виділених груп за цими факторами відображена в таблиці 2.

Табл. 2

	Обізнані респонденти	Необізнані респонденти
Наявність безпосередніх контактів з міліцією	50%	23%
Наявність родичів або друзів, які працюють в міліції	73%	19%
Наявність постійного інтересу до інформації про діяльність міліції	27%	12%

Соціально-демографічні характеристики першої групи є типовими характеристиками людей, які займаються активною діяльністю, пов’язаною з бізнесом. Мабуть це і є причиною інтересу до міліції, знання її прав та обов’язків.

Високий рівень поінформованості впливає на рівень довіри до правоохоронних органів (див. табл. 3)

Табл.3

Рівень довіри	Обізнані респонденти	Необізнані респонденти
Високий	63%	16%
Середній	15%	19%
Низький	23%	64%

Респонденти обох груп головним чином розділяють існуючі стереотипи відносно співробітників ОВС. Щодо бажання допомогти міліції, то респонденти першої групи виявили більшу готовність, в порівнянні з другою групою, надати ОВС “інфор­ма­ційну” допомогу (виступити в ролі понятого або свідка, заявити про можливе скоєння злочину, за умов, що до нього непричетні родичі або друзі). Але до більш активних видів допомоги (наприклад, прийняти участь в охороні громадського порядку) респонденти обох груп не схильні.

Таким чином, на фоні поширеного негативного образу співробітника ОВС, існують незначні прошарки населення, які більш-менш адекватно сприймають діяльність міліції, розуміють свою власну відповідальність за правопорядок в країні. Як показало дослідження, соціальний статус людини, її місце в суспільстві, рівень добробуту, впевненість у собі та своєму майбутньому в значній мірі впливають на ставлення до міліції, бажання співробітничати з нею. Виділені групи громадськості можуть служити орієнтиром при розробці програм з паблік рілейшнз, спрямованих на підвищення авторитету міліції серед населення, формування позитивних установок щодо співробітництва з нею.