Програма підготовки фахівця окр «Магістр» 070800 «Екологія та охорона навколишнього середовища» Підготовка

Вид материала

Документы

Содержание НЕ 1.4 Єдина політика в галузі охорони природи Змістовий модуль 2 НЕ 2.2 Особливості діяльності неурядових організацій НЕ 2.3 Умови забезпечення людства чистим довкіллям НЕ 2.4 Природоохоронні декларації України Основні завдання курсу Методика викладання та методи навчання Змістовий модуль 1 НЕ 1.2 Система інтелектуальної власності НЕ 1.3 Охорона права на об'єкти інтелектуальної власності НЕ 1.4 Економіка інтелектуальної власності НЕ 1.5 Захист прав інтелектуальної власності Завдання практики

Подобный материал:

• Екологія та охорона навколишнього середовища галузь знань: 0401, 261.61kb.
• Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр «бакалавр», 129.59kb.
• Програма навчальної дисципліни прикладна агроекологія, 218.49kb.
• Робоча навчальна програма з раціонального використання та відтворення водних ресурсів, 401.96kb.
• Робоча програма методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 349.15kb.
• Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 230.83kb.
• Програма фахового вступного випробування на навчання за освітньо-професійною програмою, 416.72kb.
• Зміст, 402.39kb.
• Зміст, 495.97kb.
• Конспект лекцій для студентів спеціальності 040106 "Екологія, охорона навколишнього, 1346.6kb.

НЕ 1.4 Єдина політика в галузі охорони природи

Міжнародні норми по охороні середовища. Оцінка можливостей встановлення загальних прав і обов’язків держав у питаннях сталого розвитку. Заходи по запобіганню чи вирішенню міжнародних суперечок з питань сталого розвитку.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

„Неурядові організації та їхня інформаційна діяльність”

НЕ 2.1 Завдання в галузі освіти та інформації

Просвітницька діяльність щодо питань розвитку і збереження довкілля. Концепція розвитку та охорони навколишнього середовища. Місцеві і регіональні дослідження стану природного середовища. Заохочення урядів, промисловості, навчальних закладів, недержавних громадських організацій до підготовки кадрів в галузі раціонального використання навколишнього середовища. Робота засобів масової інформації, рекламної індустрії, мистецтва для заохочення більш активної участі населення в обговоренні проблем навколишнього середовища.

НЕ 2.2 Особливості діяльності неурядових організацій

Незалежність від державних та інших секторів суспільства. Забезпечення екологічно безпечного і соціально надійного сталого розвитку. Шляхи переходу суспільства від нестійкого до стійкого розвитку.

НЕ 2.3 Умови забезпечення людства чистим довкіллям

Розвиток законодавчо-правового поля у вирішенні екологічних проблем. Розвиток нових інфраструктурних можливостей для посилення громадської екологічної активності. Судова гілка влади як дієвий механізм вирішення екологічних зв’язків.

НЕ 2.4 Природоохоронні декларації України

Основні напрямки державної екологічної політики у галузі охорони ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Загальнодержавна програма поводження з токсичними відходами. Загальнодержавна програма формування національної екомережі на 2000-2015 роки. Екологічна Конституція Землі.


Основна література до курсу:

1. Гор А. Земля у рівновазі. Екологія і людський дух. – К. : Інтел.сфера, 2001.
   
2. Данилишин Б.М. та ін. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. – Київ, 1999. – 716 с.
   
3. Добровольский В.В. Екологічні знання. – Київ, 2005. – 304 с.
   
4. Наше общее будущее. Доклад Международной комиссии окружающей среды и развития. –М.: Прогресс, 1980. – 389 с.
   
5. Основи стійкого розвитку. Навчальний посібник. – Суми, 2005. – 654 с.
   
6. Проблеми сталого розвитку України. – Київ, 1998. – 400 с.
   
7. Порядок денний на ХХI ст., 1992 р.
   
8. Стан світу. 2000. Інститут Всесвітнього Спостереження про прогрес до сталого суспільства. – К. 2000.
   
9. Стан світу. 2001. Інститут Всесвітнього Спостереження про прогрес до сталого суспільства. – К. 2001.
   
10. Стан світу. 2002. Інститут Всесвітнього Спостереження про прогрес до сталого суспільства. – К. 2002.
    
11. Туниця Ю.Ю. Екологічна Конституція Землі. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2002.
    

Вища освіта і Болонський процес


Інтелектуальна власність

• Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – спеціаліст (магістр)
  
• Шифр дисципліни – 7.070801, 8.070800
  
• Назва напряму – Екологія та охорона навколишнього середовища
  
• Кількість кредитів – 1
  
• Загальна кількість годин – 36
  
• Статус курсу – обов’язковий для підготовки спеціалістів (магістрів) напряму
  

„Екологія та охорона навколишнього середовища”

• Семестр, в якому читається – 9, 10
  

Мета вивчення курсу: формування базових уявлень студентів про інтелектуальну власність, розкриття основних понять та об’єктів, що складають систему інтелектуальної власності, економічних аспектів, таких як оцінка та комерціалізація інтелектуальної власності, а також правової охорони і правового захисту в юрисдикційній та неюрисдикційній формах.

Основні завдання курсу:

- орієнтуватись в питаннях сфери інтелектуальної власності та ефективно використовувати результати своєї творчої та технічної діяльності;

- розпізнавати порушення своїх прав на результат інтелектуальної діяльності та захищати їх;

- правильно оцінювати об’єкти інтелектуальної власності та отримувати від них комерційну вигоду; не порушувати прав інтелектуальної власності інших осіб.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль – залік.


Викладацький склад:


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

„Інтелектуальна власність

як право на результати творчої діяльності людини”

НЕ 1.1 Загальні положення

Основні поняття. Еволюція інтелектуальної власності в Україні. Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави.

НЕ 1.2 Система інтелектуальної власності

Класифікація об'єктів права інтелектуальної власності. Суб'єкти права інтелектуальної власності. Система законодавства України про інте­лектуальну власність. Державна система правової охорони інте­лектуальної власності. Міжнародна система інтелектуальної власності.

НЕ 1.3 Охорона права на об'єкти інтелектуальної власності

Мета і принципи правової охорони. Охорона прав на об'єкти промислової вла­сності. Охорона прав на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності. Охорона об'єктів авторського права і суміжних прав. Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном. Паризька, Бернська та Римська конвенції і їх принципи.

НЕ 1.4 Економіка інтелектуальної власності

Особливості права інтелектуальної власності як товару. Інтелектуальна власність як нематеріальний актив. Мета і способи комерціалізації прав на об'єкти інтелектуальної власності. Види ліцензійних договорів та платежів. Договори лізингу. Оцінка вартості прав на об'єкти інтелекту­альної власності: підходи та методи. Життєвий цикл об'єкта інтелектуальної власності.

НЕ 1.5 Захист прав інтелектуальної власності

Дії, що визнаються порушенням права ін­телектуальної власності. Категорії спорів. Форми і порядки захисту права інтелектуальної власності. Способи захисту права інтелектуальної власності: адміністративно-правовий, цивільно-правовий спосіб захисту та кримінальна відповідальність за порушення прав.


Основна література до курсу:

1. Понікаров В.Д., Єрмоленко О.О., Медведєв І.А. Авторські права та інтелектуальна власність. Підручник. Х: ВД "ІНЖЕК", 2008. - 304 с.
   
2. Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності / Навчальний посібник. – К.: “Інст. інтел. власн. і права”, 2005. – 108 с.
   
3. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 336 с.
   
4. Цибульов П.М., Чеботарьов В.П., Популярно про інтелектуальну власність: абетка / За заг. ред. к.е.н. М.В. Паладія. – К.: ТОВ "Альфа-ПіК", 2004. – 56 с.
   
5. Дроб'язко В.С., Дроб’язко Р.В. Право інтелектуальної власності: навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.
   

Асистентська практика

8 тижнів (12 кредитів)

Педагогічна (асистентська) практика є завершальним етапом формування викладача вищої школи та дає оцінку готовності магістрантів до виконання функціональних обов’язків викладача ВНЗ різного рівня акредитації.

Педагогічна (асистентська) практика магістрантів передбачає їх підготовку до виконання функцій викладача педагогічних дисциплін та конкретних методик зі спеціальності „Екологія та охорона навколишнього середовища”, куратора студентської групи, молодого науковця.

Практика має комплексний характер і передбачає забезпечення фахової діяльності за такими напрямами роботи:

1) психолого-педагогічний – підготовка магістранта до забезпечення викладання загально-педагогічних дисциплін (блок психолого-педагогічних дисциплін) та методик викладання навчальних дисциплін зі спеціальності;

2) організаційно-практичний та методичний – підготовка магістранта як викладача-методиста, організатора педагогічної практики;

3) організаційно-виховний – підготовка магістранта до організації виховної роботи в академічній групі (на посаді куратора академічної групи);

4) науково-дослідний – підготовка магістранта як науковця-дослідника.


Завдання практики:

• ознайомлення зі специфічними особливостями педагогічної діяльності викладача ВНЗ І-ІV рівнів акредитації;
  
• оволодіння уміннями та навичками організації навчально-виховної, методичної та науково-дослідницької роботи зі студентами;
  
• організація науково-дослідної роботи в умовах педагогічної діяльності;
  
• виконання магістрантом функцій викладача фахових дисциплін напряму; молодого науковця; консультанта з практичної підготовки студентів (організація та проведення педагогічної практики в початковій школі); куратора студентської групи.
  

За своєю організацією педагогічна практика поділяється на три етапи:

1. адаптаційний;
   
2. професійно-діяльнісний;
   
3. завершальний.
   

Кожен із них охоплює такі напрями – навчальна, виховна, методична та науково-дослідна робота.


Адаптаційний етап охоплює перший тиждень і передбачає:

• виробнича нарада – допуск студентів до асистентської практики;
  
• знайомство й установлення контакту з членами кафедри, студентами прикріпленої групи;
  
• складання й затвердження індивідуального плану навчально-методичної, науково-дослідницької та виховної роботи магістранта-практиканта;
  
• опрацювання кафедральної документації;
  
• відвідування засідань кафедри, методологічного і методичного семінарів, спостереження за ходом обговорення наукових проблем;
  
• складання індивідуального графіка роботи, де відображено загальну кількість пробних і залікових занять, спостережень навчальних занять викладачів та визначено види позааудиторної діяльності.
  

Професійно-діяльнісний етап передбачає:

• самостійну розробку планів та відповідного методичного забезпечення лекційних і семінарських занять з їх подальшим аналізом та самоаналізом;
  
• підготовку і проведення виховних заходів у студентській аудиторії;
  
• проведення консультацій, відвідування та аналіз пробних уроків і виховних заходів студентів у закріплених за магістрантами базовими школами практик;
  
• відвідування консультацій з теми магістерської роботи та підготовка її тексту;
  
• підготовку тез і наукової статті за темою магістерської роботи, керівництво науковою роботою студентів молодших курсів, аналіз курсової роботи студентів 3-4 курсів;
  
• ведення звітної документації (щоденник практики, розгорнуті плани-конспекти лекційних та семінарських занять, виховних заходів в академгрупі, аналіз і самоаналіз занять, уроків, виховних заходів).
  

Завершальний етап включає:

• оформлення щоденника асистентської практики;
  
• підготовку звіту про виконання індивідуального плану роботи магістранта-практиканта;
  
• прилюдний звіт про виконану за час асистентської практики роботу на засіданні кафедри, методичній конференції.
  

Змістове та організаційне наповнення педагогічної

практики магістрантів:

1. Організаційний блок (модуль):
   

• участь у проведенні навчального інструктажу з асистентської практики;
  
• зустріч із викладачами-наставниками;
  
• ознайомлення з графіком роботи на період педагогічної практики та складання індивідуального плану;
  
• ознайомлення з правилами і обов'язками магістранта-практиканта;
  
• ознайомлення з навчальним закладом (зустріч з адміністрацією, завідувачем кафедри, викладачами педагогічних дисциплін, кураторами академічних груп;
  
• ознайомлення з матеріально-технічною базою навчального закладу (кафедри);
  
• ознайомлення з системою професійної підготовки студентів у ВНЗ;
  
• моніторинг та аналіз навчально-методичного забезпечення підготовки майбутніх фахівців;
  
• моніторинг можливості використання новітніх технологій навчання;
  
• ознайомлення із змістом роботи, функціями куратора;
  
• вивчення структури студентських груп курсів.
  

2. Науково-методичний модуль:

• аналіз нормативної документації щодо керівництва педагогічною діяльністю у ВНЗ:
  
  • Закон України „Про вищу освіту”;
    
  • Концепція педагогічної освіти;
    
    • аналіз документації навчального закладу, факультету, кафедри, де магістранти проходять практику:
      
      • статут навчального закладу;
        
      • перспективний план роботи ВНЗ (відділу кафедри);
        
      • план роботи факультету, кафедри на рік;
        
      • ОКХ, ОПП, спеціальності;
        
      • навчальний (робочий) план спеціальності;
        
      • індивідуальний план роботи викладача;
        
      • робочі навчальні програми професійно-орієнтованих дисциплін (ІІ-ІІІ цикл);
        
      • ознайомлення з навчально-методичною літературою відділу, кафедри (підручники, посібники, навчально-методична продукція викладачів);
        
      • спостереження та аналіз відвіданих навчальних занять викладачів (не менше 10) та магістрантів (не менше 10 занять), самоаналіз власних занять;
        
      • добір та виготовлення дидактичного матеріалу до занять з навчальних дисциплін, визначених для проведення під час практики.
        

3. Дидактично-виховний модуль:

• підготовка та проведення:
  

• лекційного заняття з дисципліни психолого-педагогічного циклу;
  
• семінарського заняття з дисципліни педагогічного циклу;
  
• лекційного заняття з методик викладання навчальних дисциплін у початковій школі;
  
• семінарського або практичного заняття з методик викладання навчальних дисциплін у початковій школі;
  

• організація навчально-пізнавальної діяльності студентів з фаху в процесі аудиторної та позааудиторної роботи;
  
• індивідуально-консультативна робота зі студентами;
  
• підготовка і проведення однієї з форм виховної роботи в академічній групі.
  

Студент повинен:

• визначити й обговорити тему заняття;
  
• здійснити аналіз навчально-методичного забезпечення визначеної дисципліни (навчальні плани, програми, підручники, посібники, методичні рекомендації, тематика курсових робіт, наочне обладнання, ТЗН, тести);
  
• підготувати план-конспект заняття;
  
• вивчати й аналізувати шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів у навчальному процесі.