Програма підготовки фахівця окр «Магістр» 070800 «Екологія та охорона навколишнього середовища» Підготовка
| Вид материала | Документы |
- Екологія та охорона навколишнього середовища галузь знань: 0401, 261.61kb.
- Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр «бакалавр», 129.59kb.
- Програма навчальної дисципліни прикладна агроекологія, 218.49kb.
- Робоча навчальна програма з раціонального використання та відтворення водних ресурсів, 401.96kb.
- Робоча програма методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 349.15kb.
- Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 230.83kb.
- Програма фахового вступного випробування на навчання за освітньо-професійною програмою, 416.72kb.
- Зміст, 402.39kb.
- Зміст, 495.97kb.
- Конспект лекцій для студентів спеціальності 040106 "Екологія, охорона навколишнього, 1346.6kb.
Семестр, в якому читається – 9
Мета вивчення курсу: забезпечити студентам не лише сукупність відомостей з проблем навчання, виховання, освіти, але сформувати у них уяву про трактування екологічних проблем у різних країнах. «Методика викладання екології у вищій школі» як навчальний курс має розвивати педагогічне мислення, відчуття такту, пам’ять, уяву; виховувати відчуття відповідальності за вплив на оточуюче середовище.
Основні завдання курсу:
- засвоєння студентами основних педагогічних категорій (навчання, виховання, освіта, розвиток, формування):
- формування розуміння ними зв’язків і залежностей між категоріями;
- усвідомлення студентами витоків походження «методики», загальнокультурного значення «методики»;
- розуміння студентами різниці між екологічно-педагогічною теорією і практикою;
- поглиблення поняття про екологічне виховання людини, розуміння особливостей виховної взаємодії, способів виховного впливу на людину та форм організації екологічного виховання.
Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), практичні роботи, модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).
Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного екзамену.
Викладацький склад: Кирилюк Андрій Олександрович – асистент
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
„Вступ. Основні положення виховання та вивчення екології
у вищій школі”
НЕ 1.1 Загальні питання навчання і виховання у вищій школі
Суть і структура навчання. Методи навчання і викладання екології у вищій школі. Форми організації навчання у вищій школі. Принципи навчання як головний орієнтир викладацької діяльності. Підготовка матеріалів до лекцій з фундаментальних та професійно-орієнтовних дисциплін.
НЕ 1.2 Типи і структура занять з екології у вищій школі
Лекція. Практичні заняття, семінарські заняття. Лабораторні роботи. Психолого-педагогічні аспекти викладання екології у вузі. Самостійна робота студентів. Підготовка матеріалів до лекцій з дисциплін самостійного вибору вищого навчального закладу та вільного вибору студента.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
„Особливості викладання екології у вищій школі
за болонською системою”
НЕ 2.1 Особливості і специфіка викладання екологічних дисциплін у вищій школі
Особливості і специфіка викладання основ екології та екологічних дисциплін. Особливості та специфіка викладання екологічних проблем і заповідної справи. Позааудиторна робота з екології у вищій школі.
НЕ 2.2 Болонська система навчання. Поточний контроль знань. Форми проведення заліків та іспитів
Зміст і мета Болонської системи навчання. Оцінювання знань за кредитно-модульною системою. Самостійна робота студентів. Індивідуальні завдання. Підготовка до іспитів та заліків. Організаційні питання. Методика і досвід опитування студентів на іспитах. Вимоги до відповіді студента. Додаткові запитання. Критерії та мотивація оцінки відповіді студента.
Основна література до курсу:
Архангельский С.И. Лекции по теории обучения в высшей школе. – М.: Высшая школа, 1974. – 383 с.
- Астахова Е.В. Методика организации и проведения семинарских занятий по предметам гуманитарного цикла. – Харьков: Народная украинская академия, 2000. – 50 с.
- Бондар А.Д., Ранська Л.А. Лабораторні і практичні роботи у вищій школі. – К.: Вища школа, 1977. – 77 с.
- Гапонов П.М. Лекция в высшей школе. – Воронеж: изд-во Воронежского ун-та, 1977. – 94 с.
- Зільберштейн А.І., Солдатова Т.Д. Проведення екзаменів та заліків у вищій школі. – К.: Вища школа, 1980, - 81 с.
- Коженкова З.П. Некоторые вопросы методики обучения в высшей школе (пособие для начинающих преподавателей вуза ). – Алма-Ата, Изд-во Казахского госуниверситета, 1974. – 97с.
- Правила оформлення курсових і дипломних робіт, Регламент їх виконання та захисту. Методичні рекомендації. – Чернівці, Рута, 2000. – 44 с.
- Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі, - К.: НПУ, 2000. – 210 с.
- Сучасні системи вищої освіти іх порівняння для України. – К.: Видавничий дім «KM Akademia», 1997. – 288 с.
- Олійник Я.Б., Самойленко В.М., Хільчевський В.К. Навчально-методичний комплекс з виконання курсових та кваліфікаційних робіт. – К.: Ніка-Центр, 2001. – 59 с.
- Положення про державний вищий заклад освіти. Постанова кабінету Міністрів від 5 вересня 1996 року № 1074.
- Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах; Наказ Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року, №93.
- Методичні вказівки та поради викладачам з обліку знань та атестації студентів. – Чернівці, вид-во ЧДУ, 1981.-36 с.
Педагогіка та психологія у ВШ
Філософські проблеми екології
- Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – спеціаліст, магістр
- Шифр дисципліни – 7.070801/Гм.1.3, 8.070800/Гм.1.3
- Назва напряму – Екологія та охорона навколишнього середовища
- Кількість кредитів – 1,5
- Загальна кількість годин – 54
- Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія та
охорона навколишнього середовища”
- Семестр, в якому читається – 9
Мета вивчення курсу: філософське узагальнення отриманих спеціальних знань, що повинно сприяти максимальному розкриттю теоретичних та практичних перспектив фахової самореалізації студентів-екологів.
Основні завдання курсу:
- користуватися на практиці класичними та сучасними методами науково-філософського пізнання – дедукцією, індукцією, діалектикою, феноменологією, герменевтикою, методами аналітичної філософії та іншими;
- осмислювати історичний розвиток екологічної науки та її перспективи в загальнонауковому контексті;
- засвоювати та вміти використовувати на практиці методологічні принципи новітньої екології;
- самостійно осмислювати гуманістичні аспекти проблем сучасної екології.
Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), семінарські заняття, модульні контрольні роботи.
Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного екзамену.
Викладацький склад:
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
„ФІЛОСОФІЯ НАУКИ”
НЕ 1.1 Загальні проблеми взаємодії філософії і природознавства
Лекція 1: Наука і філософія: взаємозв’язки, взаємовпливи, відмінності. Класична, некласична, постнекласична наука. Філософія науки як спеціальна галузь філософських досліджень. Плюралізм сучасної філософії науки: аналітична, феноменологічна, герменевтична та постмодерністська версії.
Лекція 2: Філософія науки постпозитивізму. Взаємозв’язок філософії науки з історією науки. Евристичні можливості концепції Т.Куна, Дж.Холтона, І.Лакатоса в дослідженні історії науки. Філософські засади науки. Поняття філософської проблеми природознавства.
НЕ 1.2 Філософський аналіз екологічних проблем (філософія екології) в системі філософії науки
Лекція 3: Екологія як фундаментальний напрямок в сучасних наукових дослідженнях. Особливе місце екології в сучасному природознавстві. Роль екології в розвитку методології сучасної науки.
Лекція 4: Предмет філософії екології. Філософія екології та історія екології. Концепція парадигми в філософському аналізі історії екології.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
„ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОЇ НАУКИ”
НЕ 2.1 Екологія класичного і некласичного періоду: об’єкти досліджень та методологія
Лекція 5: Класичний етап розвитку екологічної науки: геккелівська екологія та популяційна екологія. Особини і популяції як об’єкти дослідження. Механіцизм, редукціонізм та еволюціонізм в методології класичної екології.
Лекція 6: Некласичний етап розвитку екології: системна екологія. Екосистема як об’єкт дослідження. Дилема “холізм-редукціонізм”. Синтетична теорія еволюції в контексті екосистемних досліджень. Проблема поєднання еволюціонізму і холізму.
НЕ 2.2 Синергетика та глобальний еволюціонізм в новітніх екологічних дослідженнях
Лекція 7: Синергетика як загальна теорія самоорганізації. Синергетика Г.Хаккена, нелінійна нерівноважна термодинаміка І.Пригожина. Нестабільність, порядок і хаос, точки біфуркації, аттрактори, незворотність часу. Філософія нестабільності.
Лекція 8: Синергетика в новітніх екологічних дослідженнях. Дослідження Д.Сімберлофа. Евристичний потенціал синергетики в екологічних дослідженнях.
Лекція 9: Глобальний еволюціонізм – ідея універсальної еволюції. Глобальний еволюціонізм в екологічних дослідженнях.
НЕ 2.3 Людиномірність екологічного знання
Лекція 10: Включення світу людини у структуру знання – вимога нового ідеалу науковості. Суб’єктивність образу екологічного світу. Дослідження антропогенних впливів на довкілля та визнання людини як спеціального об’єкта новітніх екологічних досліджень.
Лекція 11: Сучасна філософська антропологія і сучасна екологія. Образ людини в сучасних філософсько-антропологічних концепція та образ людини в сучасному природознавстві. Мораль, політика, ідеологія, масова свідомість та екологічна проблема.
Основна література до курсу:
- Берталанфи Л. История и статус общей теории систем // Системные исследования. Ежегодник 1973: Пер. с англ. – М.: Наука, 1973. – С.20-37.
- Білявський Г., Падун М. Проблеми і завдання сучасної екології // Вісник Академії наук України. – 1993. – № 3. – С.26-32.
- Бубер М. Проблема человека // Философ. науки. – 1992. – № 3. – С.65-82.
- Василенко Л.И. Экологическая этика: от натурализма к философскому персонализму // Вопросы философии. – 1995. – № 3. – С.37-42.
- Ворощук А.Н., Пегов С.А., Перфильев К.Г. Вопросы системной экологии. – М.: Б.И., 1979. – 52 с.
- Гиляров А.М. Популяционная экология. – М.: Изд. Московского университета, 1990. – 191 с.
- Голубець М.А., Семенюк Е.П. Сучасна екологія і загальнонаукові засоби пізнання // Вісник Академії наук Української РСР. – 1982. – № 1. – С.70-76.
- Гродницкий Д.Л. Эпигенетическая теория эволюции как возможная основа нового эволюционного синтеза // Журнал общей биологии. – 2001. – Т. 62. – № 2. – С.99-109.
- Делокаров К.Х. Системная парадигма современной науки и синергетика // Общественные науки и современность. – 2000. – № 6. – С.110-118.
- Задубрівська О.М. Людиномірність сучасної екології // Науковий вісник Чернівецького університету. Філософія. Випуск 130. – Чернівці: Золоті литаври, 2002. – С.94-97.
- Зубаков В.А. Прошлое и будущее человечества глазами эколога // Общественные науки и современность. – 1997. – № 3. – С.114 -128.
- Ермолаева В.Е. Космизм и экологическая этика // Общественные науки и современность. – 1995. – № 4. – С.118-124.
- Ильин В.В. Классика-неклассика-неонеклассика: три эпохи в развитии науки // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. – 1993. – № 2. – С.16-34.
- Канке В.А. Основные философские направления и концепции науки. Итоги ХХ столетия. – М., 2000. – 320 с.
- Кисельов М М., Канак Ф.М. Національне буття серед екологічних реалій. – К.: Тандем, 2000. – 320 с.
- Князева Е.Н. Саморефлективная синергетика // Вопросы философии. – 2001. – № 10. – С.99-113.
- Крисаченко В.С. Людина і біосфера. Основи екологічної антропології. – К.: Заповіт, 1998. – 689 с.
- Круть И.В., Забелин И.М. Очерки истории представлений о взаимоотношениях природы и общества. - М.: Наука, 1988. – 414 с.
- Кучерявий В. П. Екологія. – Львів: Світ, 2000. – 500 с.
- Майнцер К. Сложность и самоорганизация. Возникновение новой науки и культуры на рубеже века. Пер. с англ. // Вопросы философии. – 1997. – № 3. – С.48-61.
- Марчук М.Г. Ціннісні потенції знання. – Чернівці: Рута, 2001. – 319 с.
- Миркин Б.М. Плюрализм в фитоценологии: истоки и тактика плюралистической науки // Журнал общей биологии. – 1990. – Т. 51. – №2. – С.261-272.
- Преображенский Б.В. Системный подход в современной биологии // Природа биологического познания. – М.: Наука, 1991. – С.69-86.
- Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1986. – 432 с.
- Розенберг Г.С. Анализ определений понятия «экология» // Экология. -1999. - № 2. - С.89-98.
- Семенова Н. Возмутители спокойствия // Знание – сила. – 1989. – № 2. - С.75-81.
- Философия и методология науки. Под ред. В. И. Купцова. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 551 с.
- Хакен Г. Синергетика. Иерархии неустойчивостей в самоорганизующихся системах. Пер. с англ. – М.: Мир, 1985. – 419 с.
- Холтон Дж. Тематический анализ науки. Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1981. – 383 с.
- Чернов Ю.И. Эволюционная экология – сущность и перспективы // Успехи современной биологии. – 1996. – Т. 116. – Вып. 3. – С.277-291.
Сучасні концепції оптимізації природокористування
- Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – магістр
- Шифр дисципліни – 8.070800/Пм.2.1
- Назва напряму – Екологія та охорона навколишнього середовища
- Кількість кредитів – 5
- Загальна кількість годин – 162
- Статус курсу – вибірковий для підготовки магістрів напряму „Екологія та охорона
навколишнього середовища”
- Семестр, в якому читається – 9
Мета вивчення курсу: закласти основи знань з теорії та практики сучасного природокористування, показати необхідність екологізації всіх сфер життя людства, розкрити географічну і соціально-економічну суть понять “природні ресурси” та “ природокористування”, їх значення для формування наукового світогляду майбутніх магістрів - екологів.
Основні завдання курсу:
- закріпити теоретичні і практичні навички прийняття управлінських рішень різних рівнів щодо оптимізації природокористування різних галузей народного господарства.
Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні), модульні контрольні роботи, консультації (групові), самостійна робота студентів.
Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного екзамену.
Викладацький склад: Сівак Володимир Карлович – доцент
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
„Взаємодія суспільства і природи”
НЕ 1.1 Сучасні концепції оптимізації природокористування
Необхідність управління процесами природокористування на сучасному етапі в зв‘язку із загостренням екологічних проблем. Місце курсу в системі навчальних дисциплін. Поняття “концепції природокористування”, “оптимізації природокористування.
НЕ 1.2 Природні ресурси та їх класифікація
Природні ресурси як чинник розвитку суспільного виробництва. Поняття “природні ресурси”, ”природні умови”, “навколишнє середовище”, його головні функції. Класифікація природних ресурсів за різними ознаками. Загальні поняття про деякі групи природних ресурсів.
НЕ 1.3 Принципи природокористування
Суть соціоекологічного принципу природокористування (принципи раціонального природокористування). Принципи екологобезпечного розвитку. Загальні принципи природокористування та їх еволюція.
НЕ 1.4 Концепції сучасного природокористування в Україні
Важливість екологічних цілей в економіці й політиці. Створення правової основи екологічного природокористування. Економія ресурсів як нагальне завдання раціонального природокористування. Необхідність економічної відповідальності підприємств за забруднення навколишнього середовища. Державна екологічна експертиза. Екологізація освіти як необхідна передумова запровадження екологічно чистого природокористування.
НЕ 1.5 Теоретичні передумови оптимізації використання і охорони земель
Вдосконалення використання земельних ресурсів. Наукові основи збереження і відновлення родючості грунтів. Роль водно-земельної меліорації.
НЕ 1.6 Концепції сталого природокористування в сільськогосподарському виробництві
Загальна характеристика аграрного виробництва і його еколого-економічні проблеми. Основні еколого-деструктивні чинники впливу аграрного виробництва на довкілля. Шляхи оптимізації сільськогосподарського природокористування.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
„Оптимізація використання людством біосфери”
НЕ 2.1 Оптимізація водокористування
Загальна характеристика води як важливого природного ресурсу. Поняття водокористуання, раціональне і нераціональне водокористування. Стан водокористування в різних країнах світу.
НЕ 2.2 Оптимізація надрокористування
Загальна характеристика надр України. Компетенція різних гілок влади у галузі регулювання використання надр. Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин. Економічний механізм забезпечення управління у галузі охорони і використання надр.
НЕ 2.3 Забезпечення інтегрованого менеджменту відходів
Проблеми утворення відходів .Зв’язок накопичення відходів з раціональним використанням природних ресурсів. Політика регулювання використання відходів, як вторинних ресурсів. Економічні важелі стимулювання. Роль територіальних громад в сфері поводження з відходами.
НЕ 2.4 Оптимізація лісокористування
Загальна характеристика лісових ресурсів і лісового природокористування. Основні складові лісового природокористування. Лісохімічне користування лісами та його екологічні наслідки. Рекреаційне лісокористування. Захист і охорона лісів. Управління й моніторинг лісів.
НЕ 2.5 Роль заповідної справи у відновленні природних комплексів і їх компонентів
Організаційно-правові засади заповідної справи в Україні. Структура природно-заповідного фонду. Території та об’єкти природно-заповідного фонду як елементи національної екомережі.
НЕ 2.6 Ресурсоємність виробництва і принципи використання ресурсів
Поняття про ресурсозабезпеченість і ресурсоємність виробництва. Ресурсозберігаюча функція НТП. Ресурсозбереження та його основні показники. Основні причини відставання в ресурсозбереженні та шляхи економії природних ресурсів.
НЕ 2.7 Екологічні проблеми України та екологічна політика
Негативні тенденції розвитку економіки України та екологічні проблеми, викликані ними. Екологічна політика України на сучасному етапі та її завдання в світлі концепції сталого розвитку.
Основна література до курсу:
- Баландин Р.К., Бондарев Л.Г. Природа и цивилизация. – М: Мысль, 1988. – 397 с.
- Барановський В. До концепції переходу України на модель сталого розвитку // Економ. України. – 2001. – №7. – С.27-31.
- Барановський В. Екологічна ситуація в України // Економіка України. – 1998. – № 8. – С. 14-23.
- Данилишин Б. Сучасні тенденції регулювання процесів природокористування в Україні // Економіка України. – 1994. – №11. – С. 59-62.
- Дрейер О.К., Лось В.А. Развивающийся мир и экологические проблемы. – М.: Знание, 1991. –64с.
- Іванух Р. Екологізація розвитку продуктивних сил України // Економ. України. – 1992. – № 10. – С.24-33.
- Крачило М.П. Основи екології та економіка природокористування. – Київ: Крамар, 1998. – 170 с.
- Кукушкин Г.О. О некоторых вопросах экономического механизма природопользования // Экономика. – 1993. – №1. – С.92-96.
- Масляк П.О., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Словник-довідник учня з економічної і соціальної географії світу. –К.:Лібра,1996. –328 с.
- Національна доповідь України “Навколишнє середовище і розвиток” у Ріо-де-Жанейро. – К.: Час, 1992. – 42 с.
- Попова О.Л. Еколого-економічні проблеми сталого природокористування в аграрній сфері // Економіука АПК. – 2000. – №11. – С.57-63.
- Природокористування: методологічні та соціальні проблеми оптимізації. - К.: Наук. думка, 1992. – 140 с.
- Реймерс В.П. Природопользование. - М.: Мысль,1990. – 638 с.
- Топчиев А.Г. Геоэкология: географические основы природопользования. – Одесса: Астропринт, 1996. – 392 с.
- Швиденко А.Й. Складові лісового природокористування: Методичні поради. – Чернівці: Рута, 1998. – 40 с.
- Швиденко А.Й., Данілова О.М., Кібич І.В. Концепції сучасного природокористування: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 1999. – 84 с.
- Шевчук В.Я. Еколого-економічний підхід до проблем природокористуванння і охорони навколишнього середовища // Укр. геогр. журнал. – 1997. – № 2. – С. 3-9.
- Экология и экономика природопользования: Учебник для вузов / Под ред. проф. Э.В. Гирусова. - М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – 455 с.