Модуль Основи теорії держави І права

• Лекція 1 Тема 1: Основи теорії держави, 1651.69kb.
• Президія вищої атестаційної комісії україни, 28.47kb.
• Лекція на тему „Основи теорії держави І права" > Лекція на тему, 3538.68kb.
• Основи теорії держави І права поняття та ознаки держави. Функції та механізм держави, 252.1kb.
• Основи теорії виникнення держави І права, 472.93kb.
• Навчально-методичний комплекс із дисципліни «актуальні проблеми теорії держави та права», 708.36kb.
• Основні положення теорії держави та права, 84.69kb.
• Кафедра теорії та історії держави І права, 30.3kb.
• Тестова база на іспит з теорії права та держави, 912.11kb.
• Програма вступних випробувань з дисципліни «Основи держави І права» для абітурієнтів, 114.88kb.

Владних приписів Відносини в рамках адміністративного права будуються на підпорядкуванні одного учасника іншому Рівності Суб’єкти які знаходяться на одному рівні державного механізму здійснюють спільні дії у формі адміністративного договору Узгодження Цим методом регулюються відносини між учасниками, які не знаходяться між собою в підпорядкуванні Рекомендації Рекомендації суб’єкта управління здобувають правову силу при умовах прийняття їх іншим учасником управління У найбільш загальному вигляді метод адміністративно-правового ре­гулювання можна визначити як нерівність сторін, тобто як метод влади і підлеглості (імперативний метод). Один із учасників суспільних відносин — суб'єкт управлін­ня, другий — об'єкт управління. Об'єкт, як правило, є залежним в тій чи іншій мірі від суб'єкта, тому об'єкт має меншу компетенцію, ніж суб'­єкт. При цьому одна сторона є юридичне владною, а друга — юридич­не підвладною. А питання, що виникають в адміністративних правовід­носинах, вирішуються на основі однобічного волевиявлення. Підвладність в управлінських відносинах характеризується однобіч­ним волевиявленням. Проте владність адміністра­тивно-правового методу полягає не стільки в підлеглості однієї сторони іншій, скільки в однобічності і юридичній обов'язковості приписів суб'­єкта управління. 3. Адміністративно-правова норма та адміністративно-правові відносини Найбільш істотною ознакою правової норми є державно-обов'язковий характер, за яким ми розпізнаємо норму права серед інших правил. Адміністративно-правова норма, як і будь-яка інша, являє собою встановлене державою правило поведінки. Специфіка її змісту складається з того, що на відміну від норм ін­ших галузей права вона регулює відносини у сфері виконавчої діяль­ності, тобто у певній галузі суспільних відносин: економічних, соціальних, адміністративних, політичних та інших. Усі ці відносини регулюються поряд з іншими і адміністративно-пра­вовими нормами. Адміністративно-правові норми є регулятором суспіль­них відносин, їх зміст обумовлений своєрідністю положення суб'єктів (органів) в управлінні, через те, що один з суб'єктів в управлінській ді­яльності має більший комплекс повноважень порівняно з іншими. Адміністративно-правова норма мас загальнообов'язковий характер. Без регулюючої ролі адміністративно-правових норм неможливий чіткий процес управління, упорядкування у всіх його ланках. Адміністративно-правові норми у своїй більшості є імперативними, тобто містять обов'язкові приписи норм поведінки, і їх порушення тягне за собою передбачену у нормах адміністративного права відповідаль­ність. Імперативність адміністративно-правових норм виражається: 1. У прямому приписі, який зобов'язує суб'єкта діяти тільки певним чином (наприклад, особи, що займаються комерційною діяльніс­тю, повинні подати декларацію про доходи). 2. У можливості обрати один з передбачених у нормі варіан­тів поведінки (наприклад, для здійснення приватно-підприємницької ді­яльності можна обрати шляхи: одержати патент або ліцензію на занят­тя цією діяльністю). 3. У наданні суб'єктові права вибору діяти на свій розсуд, проте не переступаючи меж поведінки, визначених нормою (наприклад, при утворенні підприємства – товариства з обмеженою відповідальністю законодавс­тво передбачає, що громадяни, установи можуть утворювати підприєм­ства з обмеженою відповідальністю, причому кількісний склад не обме­жений, але статутний фонд не може бути менше визначеної суми встановленої законодавством на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю – це не­обхідна умова для реєстрації такого підприємства). Адміністративно-правова норма В адміністративному праві, за загальним правилом, виділяються такі групи норм: норми, які визначають порядок утворення і правове поло­ження органів виконавчої влади; норми, які визначають основи організації і діяльності гос­подарських підприємств і організацій; норми, які визначають методи господарського управління різних ланок (від вищих до нижчих); норми, які закріплюють принципи державної служби, по­рядок її проходження, посадові права і обов'язки службовців; норми, які визначають юридичну форму і вимоги, що ставляться до управлінських рішень; норми, які регулюють порядок здійснення нагляду і контролю у сфері управління; норми, які регулюють порядок управління в окремих сферах суспільного життя (наприклад: господарча, адміністративно-по­літична та інші).