Geum.ru

Пропозиції щодо удосконалення між бюджетних відносин

Вид материалаДокументы

Содержание


2. Цілі реформи на середньострокову перспективу
3. Принципи і механізми реформи
4. Необхідні кроки / рекомендації
5. Необхідні ресурси
Пропозиції щодо удосконалення механізму залучення інвестицій
2. Цілі реформи на середньострокову перспективу
3. Принципи і механізми реформи
4. Необхідні кроки / рекомендації
Подобный материал:

Пропозиції щодо удосконалення між бюджетних відносин





1. Виклад проблеми / формулювання основного завдання

Проблема нестачі фінансових ресурсів в органах місцевого самоврядування та нестабільності їх дохідних джерел останніми роками носить загальнодержавний характер. За таких умов серйозним чинником економічної ситуації в країні має стати ефективне формування місцевих фінансів, здатне перетворити територіальні громади із дотаційних на суб’єкти, які самостійно, за рахунок власних доходів, спроможні розв’язувати будь-які соціально-економічні проблеми.

Найбільша питома вага в доходах місцевих бюджетів, які формують обсяг закріплених доходів, сьогодні належить надходженням від загальнодержавних податків і зборів та інших надходжень, і які не прямо пов’язані з власною діяльністю органів місцевого самоврядування. По місту Хмельницькому, в структурі надходжень до загального фонду, такий відсоток складає майже 80%.

Такий стан певною мірою суперечить одному з головних принципів місцевого самоврядування – принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу

З метою зміцнення фінансової спроможності місцевих бюджетів, на наш погляд, необхідно довести питому вагу місцевих бюджетів у зведеному бюджеті до 50%, для цього передбачити передачу до місцевих бюджетів частки податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств (не лише комунальних, значна більшість яких збиткова). Потрібно збільшити дохідну базу місцевих бюджетів за рахунок запровадження нарешті податку на нерухоме майно із зарахуванням його у повному обсязі до місцевих бюджетів, який в подальшому може стати основою дохідної бази місцевих бюджетів. Крім того, необхідно прискорити внесення змін до законодавства, які б могли вплинути на збільшення обсягу доходів, що не враховуються при визначенні між бюджетних трансфертів.

3. Принципи і механізми реформи

Реалізація всіх вищезазначених заходів, спрямованих на удосконалення міжбюджетних відносин, сприятиме зміцненню фінансової спроможності органів місцевого самоврядування та, як наслідок, ефективному виконанню поставлених перед ними завдань в задоволені потреб територіальних громад в отриманні високоякісних соціальних послуг. А втілення їх можливе лише через механізм внесення відповідних змін та доповнень до Бюджетного кодексу України та законів з питань оподаткування суб’єктів господарювання.

4. Необхідні кроки / рекомендації

Для досягнення поставлених цілей необхідно внести зміни до законодавства, що дасть можливість значно збільшити фінансові можливості місцевих бюджетів, а саме:
  • прийняття нової редакції Закону України "Про місцеві податки і збори";
  • перерозподілу доходів між рівнями місцевих бюджетів ( передача з обласних до міських бюджетів надходжень плати за ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами);
  • перегляду складу доходів, які враховуються чи не враховуються при визначенні обсягів між бюджетних трансфертів ( передача з 1-го до 2-го кошика надходжень єдиного податку та плати за торгові патенти на деякі види підприємницької діяльності, тощо);
  • підвищення максимального рівня фіксованого та єдиного податку, враховуючи, що з моменту їх запровадження (1998-1999 роки) кумулятивний індекс інфляції склав понад 230%, а ставки зазначених податків залишились незмінними;
  • впровадження дієвої системи стимулювання органів місцевого самоврядування, які щороку нарощують дохідну базу, та таких, що постійно забезпечують збільшення надходжень до Державного бюджету.

Крім того, на виконання положень діючого законодавства необхідно внести зміни в розрахунок обсягу видатків, які враховуються по бюджетній сфері при визначенні міжбюджетних трансфертів, реально збільшивши обсяг видатків для фінансового забезпечення виконання органами місцевого самоврядування делегованих державою повноважень.

До видатків, що держава залишає на розсуд місцевого самоврядування і які не беруться для розрахунку при визначенні обсягів трансфертів, належать передусім видатки на підтримку та розвиток комунальної інфраструктури населених пунктів – упорядкування житлового фонду, ремонт та утримання доріг, вивезення сміття, тощо. А, враховуючи, що на виконання делегованих державою повноважень, не забезпечених доходами 1-го кошика, територіальній громаді доводиться спрямовувати майже весь обсяг власних доходів, що в свою чергу і позбавляє фінансової підтримки та розвитку саме житлово-комунальну сферу. Звідси і проблеми житлово-комунального господарства, які можливо вирішувати виключно численними державними субвенціями, за відсутності відповідних фінансових можливостей місцевих бюджетів.

5. Необхідні ресурси

Організаційне забезпечення проведення поетапних економічних реформ з питань оподаткування та зміцнення фінансової спроможності бюджетів територіальних громад можливе протягом 1-2 бюджетних років шляхом прийняття відповідних законів Верховною Радою України та приведення до їх вимог рішень органів місцевого самоврядування.



Додаток 2

Пропозиції щодо удосконалення механізму залучення інвестицій





1. Виклад проблеми / формулювання основного завдання

Низький рівень зацікавленості потенційних інвесторів щодо інвестування економіки регіону через:

- нестабільність законодавчої бази, яка регулює присутність їх капіталу на території України;

- надмірну зарегульованість інвестиційної діяльності в країні;

- відсутність чіткої стратегії залучення інвестицій у регіоні;

- політичну нестабільність;

- суттєві бюрократичні бар’єри започаткування та впровадження інвестиційної діяльності.

Зокрема, інвестиційну діяльність на території України регулюють понад 200 нормативних документів. Основним чинним законодавчим актом регулювання діяльності іноземних інвесторів у державі є Господарський кодекс України, який доповнюється законодавчими актами різного рівня. Водночас прийнято спеціальні закони, які загалом або значною мірою регулюють інвестиційну діяльність, в тому числі й іноземних інвесторів. Законодавча база має два основних недоліки: по - перше, ненадійність; по - друге, відсутність комплектності та наявність суперечностей у законодавчих актах.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу

Підвищення конкурентоспроможності України і формування позитивного інвестиційного іміджу, удосконалення законодавства щодо залучення інвестицій, здійснення процесу інвестування на прозорих та цивілізованих засадах, забезпечення стійкого росту надходження інвестицій в економіку країни, формування чітких пріоритетів та напрямків розвитку інвестиційної діяльності в регіоні.

3. Принципи і механізми реформи

Основним принципом реформи має стати формування позитивного інвестиційного іміджу України .

Механізмами для забезпечення зазначеного принципу стане:
  • створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій;
  • забезпечення державою гарантій для інвесторів та удосконалення законодавства;
  • надання ряду преференцій інвесторам, що вкладатимуть капітал у розвиток реального сектору економіки нашої держави;
  • створення інвестиційно-промислового парку у Хмельницькій області.

4. Необхідні кроки / рекомендації

Необхідними кроками у впровадженні реформи має стати:
  • визначення територій пріоритетного розвитку в державі та в Хмельницькій області.;
  • надання окремих податкових пільг підприємствам - експортерам;
  • підтримка суб’єктів господарювання, що розпочинають виробництво імпортозаміщаючої продукції та /або ввозять обладнання для сучасного виробнитва;
  • створення інвестиційно – промислового парку у Хмельницькій області, формування його структури;
  • створення чіткої промоційної системи інвестиційної привабливості регіону.

Необхідне внесення змін до нормативних актів, якими регулюється зовнішньоекономічна діяльність, які б передбачали державну програму підтримки українського експортооріентованого виробника.

5. Необхідні ресурси

Активізація залучення інвестицій не потребує додаткового фінансування, а вимагає лише чітких і прозорих рішень місцевої та державної влади