Араса шевченка 175 річчю Київського університету І 75 річчю географічного факультету присвячується київ ніка-Центр 2007
| Вид материала | Документы |
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка С.І. Сніжкo теорія І методи, 3725.97kb.
- Iнтернет сторінка географічного факультету Київського національного університету імені, 43.27kb.
- Geo univ kiev, 329.36kb.
- Ої освіти та науки, присвяченої 65-річчю геологічного факультету Львівського національного, 116.42kb.
- Звіт про результати діяльності Наукового товариства студентів та аспірантів економічного, 65.15kb.
- Ну, а пока – зима…, 3393.89kb.
- 645-річчю села Хащувате присвячується, 1291.82kb.
- Програма курсу „Українознавство для студентів Київського, 378.15kb.
- Київський Національний університет імені Тараса Шевченка Кохановська Олена Велеонінівна, 751.92kb.
- Керівник практики від Прокуратури, 60.22kb.
Асистент кафедри економічної та соціальної географії, кандидат географічних наук
Народився в селі Вересоч Куликівського району Чернігівської області.
В 1998 р. закінчив кафедру економічної та соціальної географії Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю “географія” (магістр економічної та соціальної географії). З 1998 по 2001 рр. – аспірант географічного факультету цього ж університету.
З 2001 працює на посадах асистента кафедри економічної та соціальної географії та молодшого наукового співробітника науково-дослідної лабораторії.
У 2003 р. захистив дисертацію «Територіальна організація земельно-ресурсного потенціалу Чернігівської області» за спеціальністю 11.00.02 – економічна та соціальна географія.
Наукові інтереси: проблеми регіонального землекористування, регіональна економіка, регіональна політика.
Опублікував 10 наукових праць.
Читає курси: “Регіональна економіка”, “Основи регіональної політики”, “Регіональна політика в Україні”.
8. Запотоцький Сергій Петрович (1976)
Економіко-географ
Асистент кафедри економічної та соціальної географії, кандидат географічних наук
Народився у м. Каневі Черкаської області.
У 1998 р. закінчив географічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю економічна та соціальна географія.
1998–2001 рр. - аспірант кафедри економічної та соціальної географії. В 2002 р. захистив дисертацію “Територіальна організація продовольчого ринку Черкаської області”. З 2001 р. – молодший науковий співробітник, з 2002 р. - асистент кафедри економічної та соціальної географії
Наукові інтереси: продовольчі ринки та продовольчі комплекси України та її регіонів, регіональна економіка, бізнес-планування.
Автор 13 наукових праць.
Читає курси: „Економічна і соціальна географія зарубіжних країн” “Регіональна економіка”, “Бізнес-планування”, “Управління використанням природних ресурсів”
9. Тиква Леонід Миколайович (1977)
Економіко-географ
Асистент кафедри економічної та соціальної географії,
Народився в с. Ярошівка Роменського району Сумської області.
У 1999 закінчив географічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю економіко-географ, викладач географії.
1999-2002 рр. – аспірант кафедри економічної та соціальної географії. З 2002 року асистент кафедри економічної та соціальної географії.
Наукові інтереси: історія і методологія суспільної географії, промислові комплекси, сталий розвиток АПК, ГІС технології.
Автор та співавтор 8 наукових праць.
Читає курси: «Географія промислових комплексів», «Комп‘ютерні методи», «Соціальна географія», «Історія і методологія суспільної географії».
3.2. Види практик
Специфікою навчання на кафедрі є проходження різних видів практик: навчальна, навчально-виробнича, педагогічна, науково-дослідна (перед написанням магістерської, дипломної, бакалаврської робіт), асистентська.
Після першого курсу студенти проходять навчальні практики: топографо-геодезична на базі спортивно-оздоровчого табору університету «Мрія» та природничо-наукову (геологічна, метеорологічна, гідрологічна, грунтознавчо-біогеографічна, суспільно-географічна) у Канівському природному заповіднику. Після другого курсу студенти мають навчальні професійно-орієнтовані види практик (зимова навчальна за спеціальністю: з інформаційних системі технологій в суспільній географії: маршрутна міжзональна, комплексна географічна стаціонарна на базі Ясинянського стаціонару у Рахівському районі Закарпатської області).
Маршрутна міжзональна практика відбувається на автобусі за одним з двох маршрутів – південним або західним. Оптимальний термін практики – 3 робочі тижні.
Мета та завдання практики. Метою практики є ознайомлення студентів з особливостями природи та окремих природних компонентів (геологічна будова, рельєф, рослинність, тваринний світ тощо), заповідними територіями, окремими пам'ятниками природи та унікальними географічними об'єктами території України на маршруті. Особлива увага звертається на екологічні відмінності різних зон.
Метою практики є закріплення й поглиблення знань, одержаних під час аудиторних занять у процесі вивчення теоретичних і практичних засад загальногеографічних дисциплін. Це здійснюється шляхом спостереження і вивчення природних географічних, геологічних об'єктів, процесів та явищ, їх опису.
Під час практики студенти знайомляться з особливостями природи та окремих природних компонентів, результатами дії сучасних і минулих фізико-географічних процесів, характером і типом ландшафтів, результатами антропогенної діяльності, особливостями екологічної ситуації, забрудненням довкілля, географічними пам'ятками та унікальними природними об'єктами.
Зміст і структура практики. Практика може проводитися за такими орієнтовними маршрутами.
Західний маршрут: Київ - Шацьк - Львів - Ворохта - Карпатський заповідник(г.Говерла) - Ужгород - Чернівці - Кам'янець-Подільський-Вінниця - Житомир - Київ.
Південний маршрут: Київ - Умань - Миколаїв - Херсон - Асканія-Нова-Генічеськ - Феодосія - Севастополь - Сімферополь - Кривий Ріг - Канів -Київ.
Маршрути залежно від обставин, що виникають (погодні умови, транспортні можливості, фінанси та ін.), можуть дещо змінюватися-додаються або вилучаються деякі міста та географічні об'єкти.
Маршрутній практиці передує підготовчий період, під час якого викладач знайомить студентів на загальних зборах із маршрутом та програмою практики, читає їм ознайомчу лекцію, консультує з питань самоуправління, ефективної організації роботи та побуту на період практики, господарських заходів, комплектування необхідного в полі особистого майна та колективного спорядження, фотографування.
Методичні рекомендації. Маршрутна практика, як і більшість практик, організується за бригадним принципом. Бригади отримують завдання як загального, так і індивідуального порядку, а кожен студент в бригаді одержує "свою" ділянку маршруту. Перед виїздом студенти готують реферати, де мають висвітлюватися усі найсуттєвіші природні й господарські характеристики району, у якому розташована "його" ділянка. Власне реферат є допуском до проходження практики.
Під час практики студенти обов'язково ведуть щоденник, і кожен проводить екскурсію по "своїй" ділянці маршруту.
Завершується практика камеральним періодом. Студенти аналізують і систематизують свої спостереження, узагальнюють побачене, готують ілюстрації, пишуть звіт.
Форми і методи контролю. Під час практики керівник кожної групи безпосередньо спрямовує і контролює роботу студентів. Групи розбиваються на бригади, і кожна отримує окреме завдання. Крім того, індивідуальне завдання на період практики отримує кожен студент. Під час практики бригади готують звіт, який здається керівникові групи в останні дні практики. Звіт захищається перед викладачем, і за результатами захисту виставляється залік та оцінки за практику.
Вимоги до звіту. При написанні звіту студенти повинні додержуватися такої структури:
Вступ
1. Загальний опис маршруту
2. Фізико-географічна характеристика
2.1. Особливості геологічної будови
2.2. Рельєф
2.3. Ґрунтовий покрив
2.4. Рослинний світ
2.5. Тваринний світ
2.6. Клімат
2.7. Ландшафтні особливості
3. Соціально-економічна характеристика
3.1. Населення та трудові ресурси
3.2. Промисловість
3.3. Сільське господарство
4. Краєзнавча та туристична характеристики
5. Екологічна характеристика
Висновки
Звіт ілюструється фотографіями, розрізами, профілями, графіками, таблицями.
Підведення підсумків практики. Керівник практики перевіряє звіти кожної бригади і в найближчі 2-3 дні після повернення з маршруту кожен студент складає залік.
Суспільно-географічну практику студенти проходять у складі комплексної географічної практики на одній з навчальних баз Київського університету (Канівський заповідник, с. Чорна Тиса Закарпатської області).
Мета і завдання практики. Мета практики полягає у виробленні у студентів уяви про територію (у даному випадку на прикладі локальної ТВС Рахівського району) як певну єдність, утворену взаємодією природи та суспільства. Конкретним завданням є досягнення розуміння головних народногосподарських функцій цієї єдності та основних її територіальних відмінностей.
Завдання практики навчально-методичного характеру полягають в ознайомленні студентів з постановкою великомасштабних економіко-географічних досліджень, у виробленні у них уявлення про основні методи польових економіко-географічних досліджень, особливості роботи із статистичними матеріалами, первинною економіко-географічною інформацією.
Зміст практики. Завдання і порядок їх виконання. На початку роботи студенти знайомляться із об'єктом вивчення за матеріалами лекції "Функціонально-галузева і територіальна структура господарства Рахівського району" (лектори - керівник практики або представник районної планової комісії). Після цього студенти виконують 5 навчальних завдань:
1. Оцінка стану природокористування. Опис землекористування на вивченому раніше ландшафтному профілі з акцентуванням на виявленні характеру використання землі в сільському господарстві і під інфраструктурні об’єкти.
2. Аналіз демографічної ситуації й сільського розселення на прикладі поселення (сільського населеного пункту).
3. Ознайомлення із сільськогосподарським підприємством.
4. Ознайомлення із промисловим підприємством на прикладі промислового підприємства місцево-сировинної орієнтації.
5. Опис територіальної системи сфери обслуговування на прикладі сфери обслуговування м.Рахова.
При виконанні кожного завдання студенти одержують довідку про стан досліджуваної підсистеми по району в цілому (невеликий огляд), необхідний мінімум статистичних матеріалів по об’єкту дослідження і пояснення щодо методики виконання завдання. Обсяг завдання дається в розрахунку на можливість його виконання протягом робочого дня при наявності автотранспорту.
Примітка: Незважаючи на те, що вибрані для вивчення об’єкти знаходяться в безпосередній близькості від границь стаціонарного табору "Чорна Тиса", відстань до найближчих сільрад і підприємств становить 20-30км. Тому для виконання завдання необхідне використання автотранспорту.
У зв’язку із обмеженим часом практики дослідження підприємств і населення проводяться за скороченими програмами.
Після виконання завдань студенти оформляють звіти. В останній день практики проводиться колоквіум (або невелика конференція), на якому про результати практики звітують відповідальні за певні аспекти роботи.
Завдання 1. Оцінка стану природокористування
Завдання: скласти профіль (маршрутну карту) з інформацією про стан природокористування на оточуючих трасу маршруту територіях і дати бальну оцінку інтенсивності землекористування. Об’єкт: профіль за маршрутом:
1) с.Чорна Тиса - дорога на смт Ясиня - Кваси - Рахів;
2) Рахів - Ростоки - Богдан - Лучи;
3) Рахів - Вільховатий - Ділове - Хмелів;
4) Ділове - Великий Бичків - Біла Церква
Матеріали: карта Рахова і карти землекористування господарств Рахівського району.
Примітка:З фізико-географічними характеристиками ландшафту по профілю маршруту студенти знайомляться під час ландшафтної практики.
Методи: візуальна ідентифікація території та оцінка використання землі із застосуванням карт землевпорядкування і фізико-географічної інформації. В основі методу лежить уявлення про те, що вибрані профілі з високим ступенем адекватності відображають основні риси природокористування в даній локальній ТВС. Студенти повинні вміти: нанести на карту первинну інформацію про стан землевикористання на прикладі оцінок інтенсивності землекористування й використання інфраструктури; мати уявлення про метод бальних оцінок природокористування на прикладі розрахунку інтенсивності землекористування.
Завдання 2. Аналіз демографічної ситуації та сільського розселення
Завдання: дати опис функціонального типу сільського населеного пункту і демографічної ситуації в ньому.
Об’єкт: поселення в сільрадах, що прилягають до території табору. (селища Чорна Тиса, Ясиня, Стебний, Лазенщина, Кваси, Белін).
Матеріали: статистика населення досліджуваних населених пунктів. Карти поселень.
Методи: робота з матеріалами первинної демографічної статистики з використанням елементів польового соціально-географічного анкетування. Студенти повинні: вміти визначити функціональний тип поселення і оцінити демографічну ситуацію в ньому, оперуючи даними демографічної статистики (чисельність, динаміка, статево-віковий склад населення, зайнятість тощо); мати уявлення про методи соціально-географічного опитування, зокрема, метод анкетування.
Завдання 3. Ознайомлення із сільськогосподарським підприємством
Завдання: скласти характеристику виробничої спеціалізації полонинських господарств на основі аналізу природних, економічних, соціальних умов розвитку господарства.
Об’єкти: полонини, територія яких наближена до території табору.
Матеріали: первинні матеріали сільськогосподарської статистики; річні звіти сільськогосподарських підприємств, схеми землекористування, книги історії полів.
Методи: робота з первинними матеріалами господарської звітності з використанням фізико-географічної інформації про територію господарств.
Примітка: 3 агрокліматичними особливостями території, станом ґрунтового покриву, ерозійними процесами студенти знайомляться на попередніх етапах фізико-географічної практики. Студенти повинні: вміти використовуючи консультації спеціалістів і звітні матеріали сільськогоспо-дарських підприємств, визначити спеціалізацію господарства, його фондо- та енергозабезпеченість, стан трудових ресурсів; мати уявлення про можливості роботи із сільськогосподарською статистикою.
Завдання 4. Ознайомлення з промисловим підприємством
Завдання: скласти економіко-географічну характеристику промислового підприємства та його сировинної бази.
Об’єкт: підприємство сировинної орієнтації (Рахівського району. Рахівський хлібзавод, Рахівський сирзавод, Рахівський лісокомбінат, Великобичківський лісокомбінат, картонажно-паперова фабрика, біохімічний завод, завод силікатних стінових матеріалів, завод господарчих виробів).
Матеріали: карта Рахівського району; дані опитування спеціалістів за програмою, що включає інформацію про склад підприємств, особливості технології, обладнання, постачання сировини, палива, енергії, водопостачання, транспорту, збут готової продукції.
Методи: економіко-географічне дослідження підприємства і його сировинної зони за заданою програмою. Студенти повинні: вміти використовуючи дані спеціалістів і доступні статистичні матеріали, дати економіко-географічну характеристику промислового підприємства за заданою програмою; мати уявлення про можливості роботи із промисловою статистикою (форма СП).
Завдання 5. Опис територіальної системи сфери обслуговування.
Завдання: скласти схему розміщення підприємств невиробничої сфери м. Рахова.
Об’єкт: м. Рахів.
Матеріали: карта вулиць м. Рахова, статистичні матеріали про роботу підприємств торгівлі та сфери обслуговування.
Методи: економіко-географічне картографування з використанням карти, статистичних даних, даних особистого спостереження. Студенти повинні: вміти використовуючи дані статистики та особистих спостережень, скласти економіко-географічну карту і довідку до неї з описом системи розміщення об'єктів (у даному випадку об’єктів сфери обслуговування); мати уявлення про способи складання найпростішої економіко-географічної карти.
Після третього курсу студенти мають можливість проходити навчально-виробничу практику в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України, на базі різних Міністерств і відомств.
Навчально-виробнича практика студентів III курсу є першою суспільно-географічною практикою із спеціальної фахової підготовки економіко-географів. Вона є складовою навчального плану і покликана закріпити та поглибити суспільно-географічні знання. Під час практики студенти набувають виробничих навичок, необхідних для майбутніх спеціалістів, вчаться проводити самостійні наукові дослідження.
Мета та завдання практики. Метою виробничої практики є закріплення основних положень методики польових суспільно-географічних досліджень, набуття виробничих навичок підготовки статистичних, картографічних і текстових матеріалів для розробки і складання суспільно-географічних прогнозів розвитку міст, адміністративних районів, областей.
Важливе значення має обґрунтування суспільно-географічних основ розвитку господарства окремих адміністративно-територіальних одиниць, а також визначення еколого-географічного, соціального і ринкового аспектів розвитку території.
Кінцевим результатом виробничої практики є курсова робота. її мета - розвинути у студентів інтерес до наукового дослідження, поглибити вміння суспільно-географічного дослідження різних об'єктів, а також вдосконалити навички збирання, систематизації й оформлення матеріалів на основі широкого використання сучасних математичних методів і електронно-обчислювальної техніки.
Об’єкт вивчення - суспільно-географічний комплекс області, адміністративного району, міста.
Зміст практики. Практика включає три етапи: підготовчий, польовий і заключний. Головним завданням першого етапу є всебічна підготовка до поїздки в район практики - навчально-методична, організаційна і технічна. Кожен студент одержує індивідуальний план проходження виробничої практики, розроблений і підписаний науковим керівником і керівником практики. Перед проходженням виробничої практики керівник проводить інструктаж із студентами з техніки безпеки і охорони праці на виробництві. Кожен студент одержує щоденник виробничої практики, затверджений деканом факультету.
Керівник практики проводить інструктивно-методичну нараду з питань організації та проходження виробничої практики. Далі студенти розподіляються за об'єктами дослідження, одержують наукову консультацію, конкретні завдання щодо збирання необхідної інформації, підготовки таблиць, графіків, схем, картосхем, тексту.
Практика включає такі види робіт:
1. Підбір літератури. Складання плану і консультація у наукового керівника.
2. Збирання первинних матеріалів з певної проблематики. Вивчення і систематизація матеріалу.
3. Оформлення карт, таблиць, діаграм, графіків. Написання в першому варіанті курсової роботи.
Первинний матеріал включає записи особистих спостережень і бесід з місцевими робітниками, звітні дані про роботу сільськогосподарських, переробних та інших підприємств і організацій.
Місце практики - адміністративний район, місто, область. Основні організації, де збирається інформація: міністерства, науково-дослідні й проектні інститути, статистичні управління обласних, міських та районних адміністрацій, мале підприємство, об'єднання підприємств (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни), господарські товариства, організації орендарів, кооперативи, селянські (фермерські) господарства та ін.
Поряд з навчально-науковими завданнями виробнича практика має на меті підвищення культурного й освітнього рівня студентів, пропаганду суспільно-географічних знань.
Форми і методи контролю. Науковий керівник здійснює контроль за проведенням виробничої практики студентами у вигляді однотижневої перевірки виконання індивідуального плану, обсягу і якості завдання, стану роботи. Після закінчення четвертого курсу студенти одержують диплом бакалавра і після складання вступних іспитів можуть бути зараховані для продовження навчання за програмами – спеціаліста або магістра. Під час навчання за цими програмами спеціалісти проходять науково-дослідну практику у різних відомствах та організаціях та переддипломну (підготовка написання та захист дипломної роботи і складання державного іспиту) і педагогічну практику (на базі середніх шкіл).
Науково-дослідна практика студентів кафедри економічної та соціальної географії проводиться на V курсі. Вона є важливою складовою навчального плану і покликана закріпити й поглибити знання, набуті з профілюючих теоретичних дисциплін.
Мета та завдання практики. Мета практики - закріпити теоретичні знання студентів, навчити застосовувати їх на конкретному робочому місці, сприяти оволодінню сучасними методами й прийомами наукового аналізу, прогнозування і проектування складних виробничо-географічних комплексі і процесів, сприяти засвоєнню і закріпленню професійних навичок тощо.
Завданням переддипломної виробничої практики є, з одного боку, виконання конкретного обсягу роботи в рамках трудового процесу бази виробничої практики, з другого - збирання інформації, необхідної для написання дипломної роботи, проведення потрібних спостережень й експериментів, апробація ідей та задуми, що захищатимуться у науковому дослідженні.
Обґрунтування виробничої практики. Переддипломна виробнича практика студентів кафедри проводиться на постійних базах виробничих практик. Такими базами є міністерства, відомства, науково-дослідні та проектні заклади. Їх вибір визначається напрямком роботи кафедри - підготовкою кадрів з управління господарством на рівні регіонів, з регіонального управління.
Кінцевим результатом виробничої практики є набуття умінь та навичок управління господарством адміністративного району, області, регіону тощо. Одночасно кожен практикант повинен підготувати матеріали, необхідні для написання дипломної роботи. В основу цієї частини виробничої практики покладено індивідуальний план роботи студента, що розробляється за допомогою наукового керівника дипломної роботи. Він дозволяє керівнику виробничої практики ефективніше контролювати виконання плану роботи і допомагати оперативно розв'язувати поточні проблеми. В індивідуальному плані роботи студента під час виробничої практики чітко обґрунтовується об'єкт дослідження і вказуються методичні розробки з теми.
Зміст практики. Зміст переддипломної виробничої практики студентів освітнього рівня "спеціаліст" визначається її метою. З одного боку, він включає в себе всю сукупність робіт, які потрібно виконати па робочому місці конкретної бази практики з тим, щоб забезпечити виробничу практику, підвищити професійно-кваліфікаційний рівень практиканта, з другого - передбачає збирання інформації і проведення дослідів, необхідних для підготовки дипломної роботи.
Індивідуальні завдання. Кожному студенту на період практики надається індивідуальне завдання. Його виконання передбачає конкретизацію, ілюстрацію окремих положень, суджень дипломної роботи, зокрема, її прикладних розділів. Індивідуальне завдання може передбачати проведення експерименту в процесі підготовки і прийняття конкретних управлінських рішень, ілюстрації процедури оптимізації виробничої структури господарства, регіону тощо.
Важливою складовою змісту практики є організація роботи студента на робочому місці та його участь в експедиції. Особлива увага приділяється організації експедиційних досліджень. Специфіка роботи географа полягає в тому, що його діяльність на робочому місці та підготовка дипломної роботи завжди вимагають експедиційних досліджень. З цією метою керівники практики й дипломної роботи розробляють маршрути експедицій для кожного студента і терміни їх проведення. Одночасно визначається обсяг і зміст роботи кожного практиканта.
Виробнича практика студентів забезпечується необхідними посібниками і методичною літературою, зокрема, методиками проведення виробничих практик.
При проходженні переддипломної виробничої практики студенти користуються двома методиками: організації праці на робочому місці та збирання, систематизації й узагальнення інформації, необхідної для підготовки дипломної роботи.
Методика організації праці на робочому місці розробляється спільно працівниками кафедри та керівниками практик від виробництва, співробітниками баз спільних практик. Вона, враховуючи теоретичні знання та інтереси студента, допомагає йому швидше зорієнтуватися в особливостях організації праці на конкретному робочому місці, передовим досвідом у виконанні основних трудових операцій на даній посаді тощо.
Методика збирання, систематизації та узагальнення інформації по конкретному об'єкту дослідження спрямовує студента на опрацювання теоретичної літератури по конкретних проблемах, оволодіння сучасними методами дослідження і прогнозування, підбір системи показників, цілеспрямоване збирання, систематизацію і узагальнення статистичної інформації та матеріалів, зібраних експедиційним методом.
Переддипломна виробнича практика поділяється на 3 основні етапи: підготовчий, експедиційний (виробничий), камеральний.
Підготовчий етап. На цьому етапі передбачаються такі основні види роботи:
ознайомлення із спеціальною теоретичною літературою та науковими розробками, що стосуються обраного об'єкта, вибір і поглиблене вивчення найефективніших засобів пізнання, виявлення їх пізнавальних можливостей;
конструювання логіко-географічних і географо-математичих моделей конкретних об'єктів дослідження;
підготовка картографічних основ, табличних форм тощо, необхідних при формуванні банку інформації;
розробка й збирання програм користувача для персональних ЕОМ;
підготовка документації, необхідної для працевлаштування на базі виробничої практики й на право збирання інформації.
Виробничий ( експедиційний) етап. Він визначає роботу студента на робочому місці в організації та в експедиції. Основна увага приділяється виконанню денних, тижневих та місячних виробничих завдань і збиранню інформації, проведенню експерименту та формування банку інформації. На цьому етапі збирається така основна інформація:
про сучасний стан і розвиток кожного підприємства (установи, організації);
про сучасний стан і розвиток галузі (виду діяльності);
про сучасний стан і розвиток конкретного територіального утворення; про стан і перспективи розвитку ресурсної бази (мінерально-сировинні, водні, земельні, біотичні, трудові, грошові ресурси тощо);
про внутрішні та зовнішні зв'язки об'єкта дослідження;
про стан і перспективи розвитку транспортної системи.
На цьому етапі розробляється індивідуальний план роботи студента, в якому вказується зміст роботи і календарний план виконання основних робіт.
Камеральний етап. Він передбачає виконання таких видів робіт:
систематизація й попереднє узгодження матеріалів;
складання чорнових варіантів картосхем, картограм;
розробка таблиць, графіків, схем тощо;
попередній аналіз матеріалів експедиції;
підготовка звіту.
Форми і методи контролю. Методикою переддипломних виробничих практик передбачається застосування різних форм і методів контролю роботи студентів на робочому місці і в експедиціях. На кафедрі застосовуються такі основні форми і методи; перевірка своєчасності виходу студента на роботу і завершення трудового дня; перевірка виконання запланованого обсягу роботи протягом робочого дня, тижня, місяця; контроль за збереженням визначених кафедрою пропорцій витрат часу на виконання робіт на конкретному робочому місці в організації та на збирання інформації, необхідної для написання дипломної роботи.
Вимоги до звіту. Структура звіту про виробничу практику передбачає такі основні розділи;
вступ;
інформація про зміст роботи студента у підготовчий період;
інформація про зміст роботи на робочому місці
інформація про збирання, систематизацію інформації для дипломної роботи;
інформація про зміст роботи протягом камерального періоду;
висновки та пропозиції.
Підведення підсумків практики. Підсумки переддипломних виробничих практик підводяться на засіданні кафедри. Кожен студент доповідає про результати роботи і одержує відповідну оцінку.
Педагогічну практику проходять студенти всіх напрямів підготовки та спеціальностей, які передбачають можливість присвоєння фахівцю кваліфікації вчителя, викладача вищого навчального закладу І рівня акредитації. Педагогічну практику проходять студенти освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр (на 4 курсі) та спеціаліст відповідних напрямів підготовки і спеціальностей. Педагогічна практика є невід'ємною частиною підготовки до викладацької діяльності майбутніх висококваліфікованих фахівців, які отримують диплом бакалавра та спеціаліста. Умовою успішного проходження педагогічної практики є опанування студентами змісту фундаментальних дисциплін, методики їх викладання, основ педагогіки для викладання відповідних дисциплін у загальноосвітніх школах, гімназіях, ліцеях, спеціалізованих середніх навчальних закладах.
Магістри проходять астенську практику, яка полягає у проведені семінарських і практичних завдань з певних суспільно-географічних дисциплін на географічному факультеті під керівництвом провідних викладачів кафедри, а також науково-дослідну у відповідних установах та переддипломну (підготовка і написання та захист магістерської роботи і складання державного іспиту).
Асистентська практика є складовою і обов’язковою частиною суспільно-географічної підготовки кращих студентів, рекомендованих для навчання за магістерською програмою. Вона здійснюється на основі навчального плану кафедри під керівництвом викладача-професора чи провідного доцента протягом 9 і 10 семестрів. Всі заняття магістрантів проходять за присутності науково-педагогічного керівника кафедри, який повинен дати всебічну оцінку проведеного заняття, його організаційної, наукової та методичної складових. Організація роботи асистентської практики полягає в такому: а) перед практикою магістрант обирає спеціальні дисципліни з яких будуть в тому чи іншому семестрі проведені заняття (перш за все ті, що читаються науковим керівником, а також іншими викладачами кафедри); б) під егідою керівника магістрант чітко тематично і хронометрично планує свою роботу на кожний семестр; в) план і облік роботи магістранта заноситься до щоденника з такою схемою: дата проведення заняття, тема практичного чи семінарського заняття, назва дисципліни за навчальним планом, курс і прізвище та ініціали викладача, що викладає дану дисципліну, підпис наукового керівника практики, що засвідчує реальне проведення цього заняття. Перед заняттям викладач-керівник практики консультує магістранта з усіх питань проведення цього заняття, яке потім провидить у присутності викладача дисципліни і наукового керівника практиканта. Після завершення практики викладач на основі проведеної та облікованої роботи магістрантом виставляє йому оцінку, яку записує у відомість та залікову книжку.
Все це у підсумку повинно забезпечити досягнення поставленої мети – навчити магістранта проводити на належному науково-методичному та організаційному рівнях аудиторні семінарські та практичні заняття зі студентами та учнями ліцеїв, коледжів та гімназій із суспільної географії. Вважати за доцільне доручати магістрам керівництво написанням курсової роботи на другому курсі.