План Політика як суспільне явище. Зміст І структура політичної сфери суспільства. Походження політики

Вид материала

Документы

Содержание 4. Політичні рішення: сутність, технології прийняття та впровадження. Стадії прийняття політичних рішень Реалізація політичного рішення. Питання для самоконтролю Рекомендована літеретура Додаткова література

Подобный материал:

• План Визначення політики. Політика як соціальне явище. Структура, мета, завдання, засоби, 208.45kb.
• Тематичний план для самостійного вивчення релігійна свідомість І проблеми сучасної, 1071.53kb.
• Політика як суспільне явище І об'єкт дослідження, 957.8kb.
• Програма вступного іспиту зі спеціальності «політологія» окр магістр (04. 03. 01), 402.07kb.
• Стратегія державної кадрової політики україни зміст основні поняття І. Засади державної, 580.48kb.
• Реферат на тему: Походження політики Термін "політика", 73.04kb.
• Стратегія державної кадрової політики україни зміст основні поняття, 1519.12kb.
• Стратегія державної кадрової політики україни зміст основні поняття, 1670kb.
• Стратегія державної кадрової політики україни зміст основні поняття, 1669.96kb.
• Стратегія державної кадрової політики україни  зміст  основні поняття, 1302.23kb.

4. Політичні рішення: сутність, технології прийняття та впровадження.

Особливістю будь-якої форми політичної діяльності, серцевиною усього процесу політичного функціонування, що забезпечує виконання політичною системою її головних функцій, є прийняття і реалізація політичних рішень. Рішення є засобом узгодження інтересів, розв'язання назрілих проблем суспільства.

Політичне рішення як момент політичного процесу і як продукт діяльності певних політичних суб'єктів (насамперед керівних центрів) виступає у двох аспектах. Для тих, хто його приймає, рішення є усвідомленим вибором напряму і способу дії, а для тих, кому воно адресоване, рішення є директивною вказівкою, яку належить виконувати.

Прикладом політичних рішень можуть бути закони, накази, розпорядження, постанови тощо. Таким чином політичні рішення поділяються на:

1) загальнодержавні, регіональні та місцеві;

2) колегіальні та одноосібні;

3) стратегічні і тактичні;

4) оперативні рішення (їх приймають задля вирішення гостроактуальних поточних проблем);

5) функціональні або дисфункціональні.

Суб’єктами процесу прийняття політичних рішень є або безпосередньо громадяни або опосередковано їх представники у представницьких органах політичних організаціях чи взагалі владні структури.

Стадії прийняття політичних рішень:

1. Висловлення інтересів і підготовка громадської думки. На першій стадії відбувається фіксація вимог, пов’язаних з проблемою задоволення потреб, інтересів, цінностей індивідуальних і групових суб’єктів політики у різних документах, а також організація масових акцій. Ця стадія передбачає масовий характер політичних дій з метою привернення громадської уваги до існуючої проблеми.

2. Підготовка рішення — стадія, в якій беруть участь різні співпра­цюючі організації, експерти, із залученням (прямим або опосередкованим) зацікавлених сторін, урахуванням їх думки. Це фактично стадія підготовки самого акту вибору. Отже, важливо визначити, від яких факторів цей вибір залежить:

по-перше, він залежить від того, чи запропоновані взагалі альтернативні курси політики. Якщо пропонується лише один політичний курс, неможливо говорити про вибір і про прийняття рішення;

по-друге, характер вибору грунтується на передбаченні можливих наслідків кожного з альтернативних курсів;

по-третє, у сумнівних ситуаціях характер вибору залежить від психологічної підготовленості суб’єктів прийняття рішень до ризику, урахування фактору непередбачуваності. Особливої ваги на стадії підготовки рішення набувають аналітичні політичні технології.

3. Прийняття рішення — це сам акт вибору. Він може здійснюватися одноособово і колективно. Відповідно існують директивні технології одноособового прийняття рішення та технології колективного прийняття рішення.

Здатність приймати рішення можна віднести до найнеобхідніших якостей політичного діяча, що є одним із факторів ефективності політичної діяльності.

4. Реалізація політичного рішення. На цій стадії важливу роль відіграють норми права, оскільки на їх основі діють органи влади і державної адміністрації. Для формування нормативної поведінки індивіда або суспільної групи, яких стосується прийняте рішення, використовують не тільки правові норми, а й різні мобілізуючі політичні технології, про які говорилося вище.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть різновиди політичного процесу.
   
2. Охарактеризуйте особливості політичної діяльності?
   
3. Проаналізуйте чинники ефективності політичної діяльності?
   
4. Дайте характеристику аналітичних, директивних та мобілізуючих технологій.
   
5. Охарактеризуйте стадії прийняття політичного рішення.
   

Рекомендована літеретура

1. Бодуен Ж. Вступ до політології: Пер. з фр.  К.: Вид-во „Основи”, 1995.  176 с.
   
2. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політологія. Навч. посібник.  7-е вид-ня. К., „Знання”, 2008. 415с.
   
3. Кузь О.М. Політологія.  Харків: Вид-во ХНЕУ, 2004.  340 с.
   
4. Політологія / за ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенька.  К.: Вид-во „Академія”, 2006.  567с.
   
5. Політологія / За ред. А. Колодій.  К.: Вид-во „Ельга, Ніка-центр”, 2003.  664 с.
   
6. Троян С.С. Вступ до теорії політики. Навч. посібник.  К.: НМЦВО, 2005.  250 с.
   
7. Холод В.В. Політологія.  Суми: ВТД „Університетська книга”, 2006.  480 с.
   

Додаткова література

1. Балашов А. Н. Технология избирательной кампании в западной политической науке // Весник Московского университета. - Серия 12: Политические науки. – 2000. - № 2. – С. 62-79.
   
2. Головатий М. Мистецтво здобувати владу // Політичний менеджмент. – 2003. - № 1. - С. 49-58.
   
3. Головатий М. Ф. Мистецтво політичної діяльності: Навчальний посібник. – Київ: МАУП, 2002. – 176 с.
   
4. Джабасов А. А. Политические технологии избирательных кампаний: проблема категориального осмысления // Весник Московского университета. - Серия 12: Политические науки. – 2000. - № 2. – С. 56-62.
   
5. Кабаченко А. П. Политический процесс и политическая система: источники саморазвития // Весник Московского университета. - Серия 12: Политические науки. – 2001. - № 3. – С. 102-119.
   
6. Словник-довідник політологічних термінів / За ред. М.П. Гетьманчука.  Львів: Військовий інститут, 2006.  228 с.
   
7. Соловьев А. И. Политология: Политическая теория, политические технологии: Учебник. - Москва: Аспект Пресс, 2000. - 559 с.
   
8. Телешун С. О., Баронін А. С. Політична аналітика, прогнозування та політичні консультації. – Київ: Вид. Паливода А. В., 2001. – 112 с.
   

Тема 3. Суб"єкти політики та форми їх взаємодії


План

1. Суб’єкти політики: поняття, типологія та функції..
   

1.1 Поняття “суб’єкт” та “об’єкт” політики.

1.2. Класифікація суб’єктів політики.

2. Форми взаємодії суб’єктів політики.
   

2.1 Політичний конфлікт: суть, функції, типологія та шляхи розв’язання політичних конфліктів.

2.2. Політична консолідація.

3. Нація як суб’єкт політики.
   

3.1 Сучасні нації та шляхи їх формування.

3.2. Типологія націй.