Програма для професійно-технічних навчальних закладів України Київ 2001

Вид материалаДокументы

Содержание


Зарубіжна література
Література ХІХ століття
З французької літератури
З російської літератури
З російської літератури
З літератури США
З французької літератури
З англійської літератури
З норвезької літератури
З російської літератури
З бельгійської літератури
З австрійської літератури
З французької поезії
З австрійської літератури
З німецької літератури
З німецької літератури
З французької літератури
З російської літератури
З літератури США.
З російської літератури
...
Полное содержание
Подобный материал:
Міністерство освіти і науки України

Науково-методичний центр професійно-технічної освіти

МОН України

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА




Програма для професійно-технічних навчальних закладів України




Київ – 2001




Програма для професійно-технічних навчальних закладів

(з отриманням повної загальної середньої освіти)




ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА



Предмет “Зарубіжна література” є важливою складовою літературної освіти для учнів ПТНЗ. Вивчаючи кращі твори зарубіжних письменників і поетів, вони мають можливість ознайомитися з фундаментальними світовими цінностями культури.

У нинішньому навчальному році викладання курсу зарубіжної літератури здійснюється за вибором викладача за однією з діючих програм, а саме:

- “Програми середньої загальноосвітньої школи з українською мовою навчання. Зарубіжна література, 5-11 класи” (за редакцією Д.С.Наливайка, керівник авторського колективу Ю.І,Ковбасенко), Київ: Перун, 1998р.;

- “Зарубіжна література 5-11 класи” (за редакцією Д.В.Затонського, К.О, Шахової, Є.В.Волощук, керівник авторського колективу Б.Б. Шалагінов), Київ: Шкільний світ, 2001р.

Програма “Зарубіжна література” для ПТНЗ розрахована на 70 годин і передбачає творчий підхід викладача. Обов’язковий компонент доповнюється в ній компонентом варіативним, який надає можливість самостійного вибору, індивідуальної самореалізації та адаптації програми до умов конкретної учнівської аудиторії.

Актуальним і бажаним є взаємопов’язане і скоординоване викладання зарубіжної і української літератур. Через незначну кількість годин вивчення творчості письменників буде переважно оглядовим, але тексти літературних творів повинні вивчатися.

Викладачам слід побудувати заняття із зарубіжної літератури так, щоб представити неповторне обличчя письменника, своєрідність літературного напряму чи культурно-історичної доби, розширити естетичне коло бачення учнів, яке в даний час не може обмежуватися полем однієї національної літератури.

Викладання курсу здійснюється українською мовою.

Викладачі зарубіжної літератури мають орієнтувати учнів на випереджальне ознайомлення з текстами програмних творів, запроваджувати різноманітні прийоми і заходи, сплановані заздалегідь, зараховувати самостійні роботи учнів (доповіді, реферати) до тематичного оцінювання.

На уроках варто залучати учнів до активної співпраці один з одним і викладачем.

Головним завданням “Зарубіжної літератури” як навчального предмета є розвиток гуманістичної культури учнів, виховання у них творчих життєвих орієнтацій, уміння спілкуватися з творами мистецтва слова. Тому слід приділити значну увагу самостійному опрацюванню програмних творів учнями.

Вивчаючи літературний твір, необхідно використовувати такі засоби і види роботи, які б сприяли розвитку творчих здібностей учнів, розвивали їх творче мислення та читацьку культуру.

Аналіз твору слід супроводжувати виразним читанням уривків, акцентуючи увагу учнів на проблематиці, образах, структурі твору, його жанрових і стильових ознаках.

Процес вивчення світової художньої літератури має позитивно впливати на формування творчої особистості, тому викладач має бути творчою людиною, ставити на перше місце особистість учня, розвиток якої здійснювати засобами словесного мистецтва та педагогічної майстерності.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою слід ґрунтувати на позитивному принципі, дотримуючись програмових вимог щодо знань, умінь і навичок.

Домінуючою формою навчання на уроках літератури взагалі, а зарубіжної – зокрема, є діалог, у процесі якого викладач залучає учнів до роздумів над твором, висновків і узагальнень, особистої оцінки.

Під час діалогу виявляється рівень компетентності учнів, здійснюється поточне оцінювання їхніх знань і вмінь.

У журналі виставляються оцінки за знання змісту художніх творів, читання їх напам’ять та аналіз тексту, письмові контрольні роботи (твори, перекази та ін.), ведення зошитів і конспектів. Виставлення інших оцінок, які не впливають на оцінку (бал) тематичного оцінювання, не є обов’язковим.

Перевірка знань учнів з літератури може здійснюватися у формі тестування. До тесту доцільно вносити 12 питань, а правильну відповідь на кожне з тестових питань оцінювати в один бал.

Письмові роботи (твори, перекази) мають оцінюватися двома оцінками: перша – за зміст, друга – за мовленнєве оформлення та грамотність згідно з вимогами, однаковими для зарубіжної і української літератур.

При оцінювання письмових розгорнутих відповідей на питання проблемного та творчого характеру необхідно враховувати кількість завдань. Якщо це два завдання – відповідно кожна позитивна відповідь оцінюється 6-ма балами, якщо три – 4-ма балами, якщо чотири – 3-ма балами. При виявленні найвищих результатів сума становитиме 12 балів, а за інших умов оцінка знижується.

У зв’язку з тим, що основною структурною одиницею навчального предмета є тема, визначена навчальною програмою, то вирішальною ланкою у системі перевірки знань учнів є тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів.

Кожна оцінка – це результат опанування учнем конкретної теми, і фіксується вона в окремій колонці (за тему…).

Тематичне оцінювання доцільно проводити за певними розділами (блоками), що орієнтовно вказані в програмі, ознайомивши учнів з тривалістю вивчення теми, кількістю і тематикою обов’язкових письмових робіт, термінами їх виконання, формою проведення тематичного контролю. На прохання учнів воно може бути перенесене, але не більше, ніж на тиждень.

Якщо з поважних причин вивчення теми не завершено, то тематичне оцінювання можна перенести на наступний семестр.

Результати оцінювання аргументуються, оголошуються і заносяться до журналу, проте під час повторного оцінювання оцінка не знижується, а виставляється об’єктивно за наявні досягнення.

Для тематичного оцінювання в журналі відводиться дві клітинки – для першого і, можливо, повторного, яке може бути проведене з метою підвищення оцінки.

Наприкінці семестру та навчального року здійснюється підсумкове оцінювання. Підсумкова оцінка за семестр визначається за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на підставі семестрових оцінок. Семестрова і підсумкова оцінки виставляються лише за умови успішних тематичних оцінок.

Отже, на сучасному етапі навчання в ПТНЗ практикуються три форми оцінювання навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури – поточне, тематичне і підсумкове. Програма, що пропонується викладачам зарубіжної літератури ПТНЗ, розрахована на 70 годин. Години, виділені на тематичне оцінювання, включають усі його види: усне опитування (тестування, доповіді), письмове (твори, перекази, письмові відповіді на запитання, реферати тощо).

До програми включено рубрики, зокрема:

- “Теорія літератури” (мінімум теоретико-літературних понять, необхідних учням для розуміння, аналізу та оцінки художнього твору);

- “Вивчення напам’ять” (для збагачення читацької ерудиції учнів);

- “Література для додаткового читання” (тексти для самостійного опрацювання учнями).


Уроки зарубіжної літератури не повинні зводитися до моралізаторства.

Література може забезпечити індивідуальний розвиток особистості, тому вибір текстів творів ні в якому разі не може бути неаргументованим і формальним. Література – це надзвичайно багатий, сповнений образів, звуків, кольорів спосіб розуміння світу.

Таким чином, найважливішими завданнями викладачів є:
  • розширювати читацький досвід учнів;
  • прищеплювати їм критерії для орієнтації в океані сучасних друкованих видань;
  • навчати самостійно вибирати книжку та спілкуватися з нею;
  • виховувати в учнях толерантність до іншої точки зору, повагу до інших національних традицій;
  • формувати уміння усвідомлювати національну своєрідність української літератури та її внесок у скарбницю світової культури;
  • готувати учнівську молодь до життєдіяльності у полікультурному просторі.



Зарубіжна література

Орієнтовний тематичний план навчального курсу




Тема

Кількість годин

І
Література ХІХ століття







1. Соціально-психологічна проза ХІХ ст. (17 год.)







Огляд

1



З французької літератури

Стендаль (Анрі Марі Бейль) (1783-1842)

Роман “Червоне і чорне”

Оноре де Бальзак (1799-1850) “Гобсек”



3

2




Тематичне оцінювання

1




З російської літератури

Федір Достоєвський (1821-1881)

Роман “Злочин і кара”

Лев Толстой (1828-1910)

Роман “Війна і мир” або “Анна Кареніна”

Антон Чехов (1860-1904)

“Людина у футлярі”, “Дама з собачкою”,

“ Скрипка Ротшильда”



3


3


3




Тематичне оцінювання

1




2. Поезія середини ХІХ ст. (5 год.)







З російської літератури

Федір Тютчев (1803-1873).” І ще горить в душі бажання”...

Афанасій Фет (Шеншин) (1820-1892).” Я прийшов до тебе, мила…”та інші


1

1





З літератури США

Волт Вітмен (1819-1892).Збірка “Листя трави”(за вибором)

1




З французької літератури

Шарль Бодлер (1821-1867).Збірка” Квіти зла”( за вибором)


1




Тематичне оцінювання

1

ІІ

Література на межі ХІХ – ХХ ст. (12 год.)







Огляд. Декадентські настрої в літературі та інших видах мистецтва

1




1. Поезія (2 год.)







З французької літератури

Поль Верлен (1844-1896).”Поетичне мистецтво”

Артюр Рембо (1854-1891).”Голосівки”, “П’яний корабель”


1

1




2. Розвиток європейської прози

Неоромантизм та імпресіонізм

(2 год.)







Огляд. Оновлення європейського роману

Кнут Гамсун.Романи “Пан”, “Голод”

1




З англійської літератури

Оскар Вайльд (1854-1900)

“Портрет Доріана Грея”



1




3. Оновлення драматургії (7 год.)







Огляд. Передумови та головні шляхи оновлення європейського театру

1




З норвезької літератури

Генрік Ібсен (1828-1906) – засновник Європейської “нової драматургії”. “Ляльковий дім”



1




З російської літератури

Антон Чехов (1860-1904)

Лірична комедія “Вишневий сад”


2




З бельгійської літератури

Моріс Метерлінк (1862-1949).”Синій птах”


1




З англійської літератури

Джорж Бернард Шоу (1856-1950)

“Пігмаліон”


1




Тематичне оцінювання

1

ІІІ

Література першої половини ХХ ст. (28 год.)







Вступ (огляд). Історико-соціальна характеристика доби.

1




1. Психологічна та лірична проза. Вірші у прозі.

Максим Горький (Олексій Максимович Пєшков) – (1868-1936).”Пісня про Буревісника”



1




Іван Бунін (1870-1953)

Олександр Купрін (1870-1938)

1




Шолом-Алейхем (Шолом Рабинович, 1859-1916).”Пісня над піснями”

1




2. Модерністська проза на початку ХХ ст. (3 год.)







Огляд. Засновники європейської модерністської прози. Марсель Пруст (1871-1922)

“У пошуках утраченого часу” (“Кохання Сванна”)

Джеймс Джойс (1882-1941) “Джакомо Джойс”

1




З австрійської літератури

Франц Кафка (1883-1924) “Перевтілення”


1




Тематичне оцінювання

1




3. Авангардистські й модерністські тенденції

в поезії ХХ ст. (8 год.)







Західна поезія (2 год.)







Огляд. Найвідоміші представники авангардистської й модерністської течій першої половини ХХ ст.

1




З французької поезії

Гійом Аполлінер (Вільгельм Аполлінарій Костровицький) (1880-1918). “Зарізана голубка й водограй”

1




З австрійської літератури

Райнер Марія Рільке (1875-1926)

“Орфей. Еврідіка. Гермес”


1




Російська поезія (6 год.)







Огляд. “Срібна доба” російської поезії.

1




Олександр Блок (1880-1921).”Незнайома”

1




Анна Ахматова (Анна Горенко) (1889-1966).”Реквієм”

1




Володимир Маяковський (1893-1930). Рання лірика як зразок російського футуризму

1




Борис Пастернак (1890-1960).”У всьому хочу я дійти самої суті”

1




Тематичне оцінювання

1




4. Проза й драматургія 30-х років (7 год.)







Огляд. Світосприйняття “втраченого покоління” в 30-ті роки.

1




З німецької літератури

Томас Манн (1875-1955).”Маріо і чарівник”

1




З російської літератури

Михайло Булгаков (1891-1940)

“Майстер і Маргарита”


2




З німецької літератури

Бертольд Брехт (1898-1956) “Матінка Кураж та її діти”.

Епічні п’єси Брехта (“Добра людина з Сичуані”, або ”Трикопійчана опера” - за вибором)


2




Тематичне оцінювання

1




5. Друга світова війна у дзеркалі літератури (6 год.)







Проза (2 год.)







З французької літератури

Альбер Камю (1913-1960)

“Чума”

1




З німецької літератури

Генріх Белль (1917-1985) “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”

1




Поезія (2 год.)







З російської літератури

Олександр Твардовський (1910-1971).Поема “Василь Тьоркін”

1




З австрійської літератури

Пауль Целан (Пауль Анчель, 1920-1970).Поезія “Фуга смерті”

1




Бесіда за творами самостійного опрацювання

1




Тематичне оцінювання

1

ІV.

Література другої половини ХХ ст. (7 год.)







1. Західна проза.







З літератури США.

Ернест Міллер Хемінгуей (1899-1961). Повість

“Старий і море”

1




2.Японська, російська та латиноамериканська література

1




3. Західна драматургія (2 год.)







Огляд. Модерністські й неоавангардистські тенденції в драматургії другої половини ХХ ст.та ліриці

1




Із швейцарської літератури

Фрідріх Дюрренматт (1921-1990).Драма “Гостина старої дами”

Із французької літератури

Ежен Йонеско (1909-1998). Драма “Носороги”

З російської літератури

Йосип Бродський (1940-1996). Лірика

1




4. Постмодернізм (3 год.)







Постмодернізм як один із провідних напрямків мистецтва кінця ХХ ст. (Огляд).

1




З російської літератури

Йосип Бродський (1940-1996)

З італійської літератури – У.Еко.”Імя троянди”

З австрійської літератури – К.Рансмайр.”Останній світ”

З німецької літератури – П.Зюскінд.”Запахи”


(Замість творів У.Еко, К.Рансмайра, П.Зюскінда викладачі можуть взяти твори А.Кларка, А.Азимова, Р.Чеклі та ін. – за вибором).


1




Повторення вивченого матеріалу.

Підсумкове оцінювання.


1




Всього

70



Програма курсу

“Зарубіжна література”


І. Література ХІХ ст.

  1. Соціально-психологічна проза ХІХ ст. (17 год.)


Огляд (1год.)


Розквіт соціально-психологічної прози у ХІХ ст., його зв’язок з розвитком природничих наук.

“Золота доба” класичного роману.

Видатні французькі прозаїки ХІХ ст.: Ф.Стендаль, О. де Бальзак, П.Меріме, Г.Флобер, Г. де Мопассан, Е. Золя та ін. Провідні теми їх творчості.

Класики англійської соціально-психологічної прози: Ч.Діккенс, В.Теккерей, Ш.Бронте та ін.

Особливості розвитку російської соціально-психологічної прози другої половини ХІХ ст. (Г.Гончаров, І. Тургенєв, М.Лєсков, М.Салтиков-Щедрін, Ф.Достоєвський, Л.Толстой, А.Чехов).


Теорія літератури. Закріплення понять романтизм, реалізм.


З французької літератури

Стендаль (Анрі Марі Бейль) (1783-1842)

Червоне і чорне” (3 год.)


Життя і творчість Стендаля.

“Червоне і чорне”. Показ в образі Жульєна Сореля трагічної внутрішньої боротьби, сильних і щирих пристрастей та егоїстичного розрахунку. Своєрідність теми кохання та її втілення в жіночих образах.


Теорія літератури. Жанр соціально-психологічного роману.


Оноре де Бальзак (1799-1850)

Гобсек” (2 год.)

Життєвий і творчий шлях О. де Бальзака. Епопея “Людська коме-


дія” (оглядово).

Повість “Гобсек”. Зображення “влади золота” як руйнівної сили. Проблема уявних і справжніх життєвих цінностей. Описи “матеріального світу”.


Теорія літератури. Поняття про епопею.


Для додаткового читання: Ч.Діккенс. “Пригоди Олівера Твіста”,

Г. Флобер. “Пані Боварі”


Тематичне оцінювання (1год.)


З російської літератури


Федір Достоєвський (1821-1881)

Злочин і кара” (3год.)


Життєвий і творчий шлях письменника. “Злочин і кара”. Зобра-

ження краху наслідків моральної вседозволеності.

Суперечливість “теорії” Раскольникова. Соціальний, матеріальний і філософський сенс бунту героя. Осмислення шляхів “сильної особистості” та “маленької людини”. Ствердження християнських цінностей у творі.

Теорія літератури. Поняття про філософський морально-психологічний роман.

Для додаткового читання: Ф.Достоєвський. “Ідіот”.


Лев Толстой (1828-1910)

Війна і мир”

(або Анна Кареніна, за вибором) (3 год.)


Життєвий і творчий шлях письменника. Історична епопея “Війна і мир”. Основні плани твору: воєнно-історичний, приватно-родинний, авторсько-філософський. Втілення різних шляхів пошуків сенсу буття в долях Андрія Болконського та П’єра Безухова. Жіночі образи в романі. Філософські роздуми автора про історію, особис-


тість і народ у романі. Народ як головна сила історії, оберіг національної незалежності, культури, традицій. Духовні пошуки головних героїв. Загальнолюдське значення твору.

Роман “Анна Кареніна” – художнє дослідження сімейних стосунків. Образи–характери роману, пластичність змалювання і психологічна глибина.

Суперечливий образ Анни Кареніної. Паралелізм у композиції роману, особливості стилю.

“Діалектика душі” толстовських героїв.


Теорія літератури. Поняття про роман-епопею. Внутрішній монолог як композиційний прийом автора.


Антон Чехов (1860-1904)

Людина у футлярі”. “Дама з собачкою”,

Скрипка Ротшильда” (3 год.)


Життєвий і творчий шлях письменника. Зображення трагізму “дрібниць життя” в оповіданнях А.Чехова. Викриття штучності людських почуттів, проявів бездуховності й пошлості. Художні особливості оповідань. Роль символічної деталі, психологічного підтексту. Лаконізм чеховської прози.


Теорія літератури. Поняття про підтекст, символічну деталь.


Для додаткового читання: А.Чехов. “Про любов”, “Іонич”, “Агрус”, “Моє життя”.


Тематичне оцінювання (1 год.)

  1. Поезія середини ХІХ ст. (5 год.)

Розвиток поезії від романтизму до символізму


З російської літератури


Федір Тютчев (1803-1873)

Іще горить в душі бажання…” та ін. (1 год.)


Ф. Тютчев – пізній романтик. Змалювання трагізму людського існування на тлі універсального природного життя.


Афанасій Фет (Шеншин) (1820-1892)

Я прийшов до тебе, мила…”. “Шепіт… ніжний звук зітхання…” та ін. (1 год.)


А.Фет – представник “чистого мистецтва” в російській поезії. Детальність і витонченість пейзажних картин у творах А.Фета.


Для додаткового читання: М.Некрасов.


З літератури США


Волт Вітмен (1819-1892)

Із збірки “Листя трави” (за вибором) (1 год.)


Особливості творчого розвитку В.Вітмена. Історія створення збірки “Листя трави”. Національний характер поезії В.Вітмена. Нові засади бачення й зображення людини.


Теорія літератури. Поняття про верлібр.


З французької літератури


Шарль Бодлер (1821-1867)

Із збірки “Квіти зла” (за вибором) (1 год.)


Ш.Бодлер – пізній романтик і предтеча символізму.

Збірка “Квіти зла” – пристрасні пошуки краси в оточенні вульгарного буржуазного існування.


Тематичне оцінювання (1 год.)


ІІ. Література на межі ХІХ-ХХ ст. (12 год.)


Огляд (1год.)

Декадентські настрої в літературі та інших видах мистецтва. Формування нових художніх напрямів і течій. Натуралізм. Імпресіонізм. Символізм – один із найзначніших напрямів у літературі останньої третини ХІХ-ХХ ст. Європейський символізм та його видатні представники (П.Верлен, А.Рембо, С.Малларме, Лотреамон, М.Метерлінк та ін.)


  1. Поезія (2 год.)


З французької літератури


Поль Верлен (1844-1896) (1 год.)


“Поетичне мистецтво” П.Верлена – віршований маніфест символізму. Ствердження принципу музичної поезії. Картини сутінок буття, настрій задумливого суму-провідні мотиви верленівських поезій.


Теорія літератури. Поняття про символізм як художній напрям.


Для додаткового читання: “Осіння пісня”, “Сентиментальна прогулянка”, “Так тихо серце плаче”.


Артюр Рембо (1854-1891)

Голосівки”. “П’яний корабель” (1 год.)


Захопленість вільною волею, сп’яніла насолода життям, анархічний бунт проти усталеної буржуазної дійсності – емоційне підгрунтя поезій Рембо. Змалювання духовних поривань ліричного героя – відщепенця й мандрівника. “Голосівки” – яскравий зразок символістського пошуку “відповідностей” між різними началами життя. Багатство асоціацій при створенні панорами Всесвіту.


Для додаткового читання: “Моя циганерія”.


  1. Розвиток європейської прози. Неоромантизм (2 год.)


Огляд (1 год.)


Оновлення європейського роману. Роман “Голод” Кнута Гамсуна. Зображення зовнішнього світу крізь призму свідомості з її потрясіннями, імпульсивними реакціями на події. Новаторське висвітлення теми кохання; неоромантичні та імпресіоністичні тенденції в романі “Пан” Кнута Гамсуна (оглядово).


Теорія літератури. Неоромантизм.


Для додаткового читання: Кнут Гамсун. “Пан”.


З англійської літератури


Оскар Вайльд (1854-1900)

Портрет Доріана Грея” (1 год.)

Віддзеркалення декадентської доби в особистості й долі О.Вайльда.

Естетизм як провідний принцип світогляду й художньої творчості письменника.

“Портрет Доріана Грея” – пам’ятка декадентської доби. Втілення різних аспектів естетизму в образах Доріана Грея, лорда Генрі та Безіла.


Теорія літератури. Поняття про естетизм.


  1. Оновлення драматургії (7 год.)


Огляд (1 год.)


Культурні, історико-літературні передумови та головні шляхи оновлення європейського театру: “драма ідей” Г.Ібсена, “драма-дискусія” Б.Шоу, ліро-психологічна драма А.Чехова, символістська драма М.Метерлінка.


З норвезької літератури


Генрік Ібсен (1828-1906)

(1 год.)


Г.Ібсен – засновник європейської “нової драматургії”, творець “драми ідей”. Наближення його драм до проблем звичайного, щоденного буття, глибокий психологізм, новаторство у структурі драматичної дії.

“Ляльковий дім” як соціально-психологічна драма. Показ шляху становлення особистості в долі Нори. Проблема морального максималізму в драмі.


Теорія літератури. Поняття про зовнішню і внутрішню дію.


З російської літератури


Антон Чехов (1860-1904)

(2 год.)


Сутність чеховського перевороту в драматургії; відкриття нових можливостей у зображенні на сцені психології людини та плину буденного життя. Розробка нової структури дії, побудова сюжету на основі синхронного розвитку кількох ключових тем, лейтмотивів, настроїв. Новий тип драматичного конфлікту. Специфіка підтексту в чеховських п’єсах.

“Вишневий сад” – “лірична комедія” про Росію на зламі століть. Проблема життєвого вибору інтелігенції на поч. ХХ ст. Багатозначність образів Ранєвської, Гаєва, Фірса – Лопахіна - Ані, Трофимова. Символічне значення образу вишневого саду.


З бельгійської літератури


Моріс Метерлінк (1862-1949)

(1 год.)


“Синій птах” – світла, лірична феєрія про вищі цінності людського буття. Символічний сенс сюжету пошуків Синього птаха та символістська картина світу в п’єсі. Образи Тільтіля та Мітіль – символ людства, що робить перші кроки в осягненні сенсу й гармонії буття. Багатозначність образу Синього птаха.


З англійської літератури


Джон Бернард Шоу (1856-1950) – творець соціально-аналітичної “драми–дискусії” (1 год.)


“Пігмаліон” – зразок “драми-дискусії. “Осучаснення” античного міфу в п’єсі Б.Шоу, конфлікт між науковими інтересами Хіггінса та його моральною відповідальністю за долю Елізи – основа полеміки навколо “експерименту над людиною”. Сутність соціального конфлікту і духовного переродження Елізи.


Тематичне оцінювання (1 год.)


ІІІ. Література першої половини ХХ ст. (28 год.)


Вступ (огляд)


Історико-соціальна характеристика доби: падіння імперій, революції, Перша світова війна, світова економічна криза, поява тоталітарних режимів.

Вплив філософських, наукових, соціологічних, культурологічних та ін. концепцій на формування світобачення людини ХХ ст. (Ф.Ніцше, З.Фрейд, К.Маркс, А.Бергсон, О.Шпенглер та ін.). Формування нових принципів художнього мислення. Розкол літератури на елітарну та масову. Взаємини літератури з ідеологією (соцреалізм у СРСР, “залізна романтика” в Німеччині).

  1. Психологічна та лірична проза ( 3 год.)

Вірші у прозі


“Пісня про Буревісника” Максима Горького, або “Легке дихання”

І.Буніна, або “Гранатовий браслет” О.Купріна, або “Пісні над піснями” Шолом-Алейхема (за вибором).


Максим Горький (Олексій Максимович Пєшков)

(1868-1936) ( 1 год.)


Трагічні суперечності життєвого і творчого шляху.

“Пісня про Буревісника” – пам’ятка доби російських революцій.


Теорія літератури. Поняття про неоромантизм, вірш у прозі.


Іван Бунін (1870-1953)

Олександр Купрін (1870-1938)

(1 год.)


І.Бунін - життєвий і творчий шлях як приклад трагічної долі російської творчої інтелігенції після революції 1917р.

“Легке дихання” – шедевр новелістики ХХ ст.


Теорія літератури. Фабула і сюжет. Імпресіонізм.


О.Купрін – життєвий і творчий шлях. Купрін і Україна. “Гранатовий браслет” – гімн “сильному, як смерть”, коханню.

Шолом-Алейхем (Шолом Рабинович)

(1859-1916) (1 год.)


Життєвий і творчий шлях. Шолом-Алейхем і Україна.

“Пісня над піснями” як зразок ліричної прози початку ХХ ст.


Для додаткового читання: Максим Горький “Коновалов”, “Стара Ізергіль”, “Макар Чудра” (за вибором); І.Бунін “Антонівські яблука”, цикл “Темні алеї” (2-3 оповідання за вибором); О.Купрін “Суламіф”, “Гамбрінус”, “Штабс-капітан Рибников” (за вибором); С.Цвейг “Лист незнайомої”.

  1. Модерністська проза на початку ХХ ст. (3 год.)


Огляд (1 год.)


Світоглядні й естетичні засади модерністського мистецтва, його художнє новаторство.

Засновники європейської модерністської прози: М.Пруст, Ф.Кафка, Дж.Джойс.


Марсель Пруст (1871-1922)


М.Пруст – французький письменник-модерніст. Життя і творчий шлях.

“Кохання Сванна” (із циклу романів “У пошуках утраченого часу”).

Місце Пруста у світовій літературі.


Джеймс Джойс (1882-1941) ( 1 год.)

Життєвий і творчий шлях письменника.

Головні етапи творчої еволюції. Есе “Джакомо Джойс”. “Улісс” як “роман одного дня” та епопея вічної “одіссеї” людського духу.

З австрійської літератури


Франц Кафка (1883-1924)

Перевтілення” (1 год.)


Життєвий і творчий шлях письменника. Проблематика творчості, пов’язана з життєвими конфліктами.

Зображення трагедії відчуження особистості в новелі “Перевтілення”. Образ Замзи як гротескний літературний

“автопортрет” письменника й уособлення типу “маленької людини” ХХ ст.


Теорія літератури. Поглиблення понять про модернізм, гротеск.


Тематичне оцінювання (1 год.)

  1. Авангардистські й модерністські тенденції

в поезії ХХ ст. (9 год.)


Західна поезія (3 год.)


Огляд (1 год.)


Широкий спектр літературних течій та їх художніх програм на початку ХХ ст. у західній поезії. Найвідоміші представники авангардистської й модерністської течій першої половини ХХ ст. (П.Елюар, Т.С. Еліот, Г.Тракль, Ф.Гарсіа Лорка, В.Незвал, К.І.Галчинський та ін.).


З французької поезії


Гійом Аполлінер (Вільгельм Аполлінарій Костровицький)

(1880-1918) ( 1 год.)

Життєвий і творчий шлях письменника.

Г.Аполлінер – чільна постать європейського авангарду. Змалювання почуттів особистості в урбанізованому динамічному світі.

Осмислення трагедії Першої світової війни в поезії “Зарізана голубка й водограй”.


Теорія літератури. Поглиблення поняття про верлібр.


Для вивчення напамять: Гійом Аполлінер “Міст Мірабо”.


Для додаткового читання: Гійом Аполлінер “Лорелея”, “Маленьке авто”, “Зона” (за вибором).


З австрійської літератури


Райнер Марія Рільке (1875-1926)

Орфей. Еврідіка. Гермес” (1 год.)


Життєвий і творчий шлях поета”. Рільке й Україна. Збірка “Нові поезії”. Відображення в творі “Орфей. Еврідіка. Гермес” взаємозв’язку життя і смерті, трагічних конфліктів у взаєминах чоловіка та жінки, сутності й покликання мистецтва.


Для додаткового читання: Р.М.Рільке “Осінній день”, “Пантера”, “Сонети до Орфея” (за вибором).


Російська поезія (6 год.)


Огляд (1 год.)


“Срібна доба” російської поезії. Розквіт релігійно-філософської думки на межі ХІХ-ХХ ст. (В.Соловйов, М.Федоров, М.Бердяєв, П.Флоренський та ін.).

Розмаїття літературних напрямів, течій та шкіл у поезії. Символізм (Д.Мережковий, К.Бальмонт, В.Брюсов, О. Блок та ін.). Акмеїзм (М.Гумільов, А.Ахматова, О.Мандельштам). Футуризм (В.Хлєбников, В.Маяковський та ін.) “Нові селянські” поети (М.Клюєв, С.Єсенін та ін.). Поети поза літературними угрупованнями (М.Волошин, М.Цвєтаєва, Саша Чорний та ін.).

Трагічні долі митців.


Олександр Блок (1880-1921) (1год.)


Творчість О.Блока – вершина російського символізму. “Незнайома”. Образ Незнайомої як втілення Вічної Жіночості.

Поезія “Весно, весно, без меж і без краю…” (ідеї “двобою з життям”).

Вірш “Про доблесті, про подвиги, про славу…” (мотиви втрати кохання й сенсу життя, трагічної самотності).


Теорія літератури. Поглиблення поняття про символізм, символ.


Для вивчення напам’ять: О.Блок. “Незнайома”. “Про доблесті, про подвиги, про славу…” (за вибором).


Анна Ахматова (Анна Горенко)

(1889-1966) (1 год.)


Творчість А.Ахматової – яскраве явище поезії ХХ ст.

“Реквієм” – пам’ятка доби сталінського терору. Створення в поемі узагальненого портрета народного страждання, розкриття єдності материнської трагедії ліричної героїні і країни, проблема історичної пам’яті у творі.


Теорія літератури. Поняття про акмеїзм.


Володимир Маяковський (1893-1930)

(1 год.)


Трагічна доля поета. Рання лірика В.Маяковського як зразок російського футуризму.

Поетичне “Я” в поезіях. Новаторство поезії Маяковського (експресія ритму і рими, ораторські прийоми та інтонації, використання уособлень, розгорнутих метафор, гіпербол). “Послухайте”, “А ви змогли б?”, “Лілічко! Замість листа” (оглядово).


Теорія літератури. Поняття про футуризм.


Борис Пастернак (1890-1960)

(1 год.)


Життя і творчий шлях митця.

“Цей лютий! Час для сліз і віршів…”, “Зимова ніч”, “У всьому хочу я дійти самої суті…” (оглядово). Ствердження ідеї спорідненості життя й творчості, “побуту й екстатичності”. Музичність і яскрава мальовничість пастернаківських поезій. Еволюція від футуристських формальних пошуків до філософсько-поетичного осягнення “вічних тем”.

Теорія літератури. Поняття про філософську лірику.


Для вивчення напамять: Б.Пастернак “У всьому хочу я дійти самої суті…”. “Цей лютий! Час для сліз і віршів…” (за вибором).


Тематичне оцінювання (1 год.)


Для додаткового читання:

О.Блок. “Яка жага безумна – жить…”, “Дівчина в церкві співала в хорі…”, “Скіфи”. “Дванадцять” (за вибором).

М.Гумільов. М.Цвєтаєва. З віршів (4-5 поезій за вибором).

В.Хлєбников. З віршів (2-3 поезії за вибором).

О.Мальдельштам. З віршів (2-3 поезії за вибором).

  1. Проза й драматургія 30-х років

(7 год.)


Огляд (1 год.)


Світосприйняття “втраченого покоління” в 30-ті роки (Е.Хемінгуей, Е.М.Ремарк).

Історико-соціальні умови розквіту літератури антиутопії (“Ми” Є.Замятіна, “Прекрасний новий світ” О.Гакслі, “Війна з саламандрами” К.Чапека, “Котлован” А.Платонова).

Подальший розвиток модернізму (В.Фолкнер, Г.Гессе). Розвиток драми.


З німецької літератури


Томас Манн (1875-1955)

Маріо і чарівник” (1 год.)


Творчий шлях письменника. Конфлікт бюргерської й декадентської культури, пошуки виходу з кризи гуманізму – філософське підґрунтя “великих романів” Т.Манна.

Новела “Маріо і чарівник”. Відтворення тривожної європейської атмосфери 30-х р.р. фашистських ідей. Втілення в образі гіпнотизера “сильної особистості”, котра має загадкову владу над людьми; викриття антигуманної сутності цієї влади.

Перемога людського розуму та гідності – сенс бунту Маріо.


Теорія літератури. Поняття про жанр новели та лейтмотив.


З російської літератури


Михайло Булгаков (1891-1940)

Майстер і Маргарита” (2 год.)


Життєвий і творчий шлях М.Булгакова. М.Булгаков і Україна.

Філософсько-етична проблематика роману “Майстер і Маргарита” (співвідношення добра і зла, морального вибору, справедливості й відповідальності взаємин особистості з владою, покликання мистецтва тощо). Світ біблійної давнини, радянської сучасності й фантастичної “демоніади” в творі. Іронія та гротеск у картинах зіткнення демонічних сил із московською дійсністю.


Теорія літератури. Поняття про гротеск та іронію.


З німецької літератури


Бертольд Брехт (1898-1956)

Матінка Кураж та її діти” (2 год.)

Життєвий і творчий шлях драматурга.

Б.Брехт – творець теорії “епічного театру” і п’єс на основі цієї теорії. П’єси “Добра людина з Сичуані” або “Трикопійчана опера”

( за вибором).

Драма “Матінка Кураж та її діти”, її антивоєнний пафос та алегоричний сенс. Втілення в образах дітей Кураж трагічної долі людських чеснот в умовах війни: сміливості (Ейліф), чесності (Швейцеркас) і доброти (Катрін). Образ Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини.


Теорія літератури. Поняття про драму – притчу, “епічний театр”, “ефект очуження”.


Для додаткового читання:

Т.Манн. “Смерть у Венеції”. “Тоніо Крегер” (за вибором);

А.Платонов. “Котлован”.


Тематичне оцінювання (1 год.)

  1. Друга світова війна у дзеркалі літератури (6 год.)



З французької літератури


Альбер Камю (1913-1960)

Чума” (1 год.)


Роман “Чума” - художнє осягання подій Другої світової війни у світлі екзистенціалістської філософії. Алегоричне зображення французького Руху Опору та “дослідження” екзистенціальної ситуації зіткнення людини з вселенським абсурдом. Персоніфікація різних можливостей морального вибору в образах Ріє, Тарру, Грана, отця Панлю, Рамбера, Коттара. Символіка чуми.


Теорія літератури. Поняття про літературу екзистенціалізму,, роман-притчу.


З німецької літератури


Генріх Белль (1917-1985)

Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” (1 год.)


Особистий досвід участі у Другій світовій війні та його вплив на творчість письменника. Осуд антигуманної сутності війни, розкриття її руйнівних наслідків для цивілізації та душі. Мотив національної провини й відповідальності за розв’язання війни. Головний герой – жертва антигуманної ідеології.


З російської літератури.


Олександр Твардовський (1910-1971)

(1 год.)


Вірш “Я загинув під Ржевом” (Змалювання трагічної правди війни) та поема “Василь Тьоркін” (втілення в образі В.Тьоркіна непоказного героїзму, життєвої мудрості, щирості, народного гумору).


З австрійської літератури


Пауль Целан (Пауль Анчель, 1920-1970)

(1 год.)


Модерністське зображення трагедії Голокосту в поезії “Фуга смерті”.


Теорія літератури. Поняття про поетичний синтаксис.


Для додаткового читання: А.Камю “Сторонній”; Г.Белль “Мовчання доктора Мурке”, “Дім без господаря” (за вибором); В.Биков “Альпійська баллада”, “Сотніков” (за вибором).

Бесіда за творами самостійного опрацювання ( 1 год.)

Тематичне оцінювання (1 год.)


ІV. Література другої половини ХХ ст. (7год.)

  1. Західна проза. З літератури США.

Ернест Міллер Хемінгуей (1899-1961)

Старий і море” (1 год.)


Життєвий і творчий шлях письменника. Новаторство прози Хемінгуея.

Повість “Старий і море”. Оспівування волі, мужності, героїзму буденного життя людини.


  1. Японська, російська та латиноамериканська література

(2 год.)


Своєрідність японської літератури: збереження в ній національної традиції (Ясунарі Кавабати “Тисяча журавлів).

“Література відлиги” в Росії (А.Вознесенський, Є.Євтушенко,

Б.Окуджава та ін.).

Розквіт латиноамериканської літератури: творчий доробок Х.Л. Борхеса.

Творчість Г.Гарсіа Маркеса – один із найяскравіших прикладів “магічного реалізму”. Оповідання “Стариган із крилами”.

Філософсько-етичний сенс зустрічі янгола з людьми. Своєрідність образу янгола; його безпорадність і терпимість до людей.


Теорія літератури. Поняття про “магічний реалізм”.

  1. Західна драматургія (2 год.)

Огляд (1 год.)


Модерністські й неоавангардистські тенденції в драматургії другої половини ХХ ст. (М.Фріш, Ф.Дюрренматт). “Театр абсурду” як явище неоавангарду, історико-культурні передумови його розквіту у 50-60 р.р. Абсурд – центральна категорія нової драматичної естетики. Представники абсурдистської драми Е.Йонеско, С.Беккет.


З швейцарської, французької та російської літератур

( 1год.)

Фрідріх Дюрренматт (1921-1990)


Драма “Гостина старої дами”. Проблема ціни життя окремої людини. Критика влади грошей у конформістському суспільстві.


Ежен Йонеско (1909-1998)

(1 год.)


Найважливіші ознаки театру Ежена Йонеско. Зображення духовної та інтелектуальної спустошеності сучасного суспільства – провідна тема Йонескових п’єс.

Драма “Носороги”. Проблема втрати індивідуальності під тиском масової свідомості.


Йосип Бродський (1940-1996).Лірика.


Теорія літератури. Поняття про “театр абсурду”.


Для додаткового читання: В.Голдінг “Володар мух”, С.Лем “Соляріс” (за вибором); Дж.Д.Селінджер “Над прірвою у житі”, Я.Кавабата “Тисяча журавлів” (за вибором); Х.Л.Борхес “Дзеркало і маска”, “Диск”, “Ульріха”, “Кинджал” (1-2 твори за вибором); С.Беккет “Чекаючи на Годо”.

  1. Постмодернізм (2 год.)

Огляд (1 год.)


Постмодернізм як один із провідних напрямів мистецтва кінця ХХ ст.

Мультикультуралізм. Фемінізм.


З італійської літератури


У. Еко “Ім’я троянди”


З австрійської літератури


К.Рансмайр “Останній світ”


З німецької літератури


П.Зюскінд “Запахи” (ключові епізоди одного з творів)


(Замість творів У.Еко, К.Рансмайра, П.Зюскінда викладачі можуть взяти твори А.Кларка, А.Азимова, Р.Чеклі та ін. – за вибором)


Теорія літератури. Поняття про постмодерністську лірику та постмодерністський роман.

Для додаткового читання: М.Павич “Хазарський словник”, М.Кундера “Невимовна легкість буття” (за вибором).


Повторення вивченого матеріалу та підсумкове оцінювання (1 год.)


Всього на вивчення курсу – 70 годин.


Для самостійного читання:

Бальзак О. Шагренева шкіра. Втрачені ілюзії.

Бронте Ш. Джейн Ейр.

Джеймс Г. Дейзі Міллер.

Діккенс Ч. Девід Копперфілд.

Лермонтов М. Демон. Вірші.


Меріме П. Таманго. Маттео Фальконе. Кармен. Подвійна помилка.

Мопассан Г. Життя. Любий друг. Новели.

По Е. Новели.

Прус Б. Фараон.

Салтиков-Щедрін М.Пани Головльови. Казки.

Толстой Л. Хаджі-Мурат.

Тургенєв І. Рудін. Батьки і діти.

Флобер Г. Проста душа.

Чехов А. Чайка. Оповідання.

Айтматов Ч. І понад вік триває день.

Ануй Ж. Антігона.

Апдайк Дж. Кролик розбагатів.

Биков В. знак біди. Мертвим не болить.

Булгаков В. Дні Турбіних. Собаче серце.

Гессе Г. Гра в бісер. Степовий вовк.

Гарсія Лорка Ф. Поезії.

Гарсія Маркес Г. Сто років самотності.

Драйзер Т. Американська трагедія.

Дюрренматт Ф. Фізики.

Джойс Дж. Дублінці.

Еліот Т.С. Поезії.

Елюар П. Поезії.

Зам’ятін Є. Ми.

Зощенко М. Оповідання.

Ільф І., Петров Є. Дванадцять стільців.

Кафка Ф. Притчі. Лист до батька.

Камю А. Калігула. Міф про Сізіфа.

Крісті А. Вбивство у Східному експресі.

Моем С. Театр.

Моруа А. Три Дюма.

Набоков В. Машенька.

Незвал В. Вибрані поезії.

Платонов А. Чевенгур. Оповідання.

Ремарк Е.М. Три товариші.

Саган Ф. Добрий день, смутку!

Сен-Жон Перс. Лірика.

Сіменон Ж. Записки Мегре.

Стругацькі А. І Б. Важко бути богом.

Фріш М. Андорра. Біографія.

Фейхтвангер Л. Гойя.

Фолкнер В. Літо у травні.

Чапек К. Війна з саламандрами.

-

Основні вимоги до знань та вмінь учнів


Учні повинні знати:

  • основні особливості історико-культурної доби;
  • основні літературні напрямки та течії;
  • головні етапи життєвого та творчого шляху письменників;
  • сюжет, особливості композиції, системи образів вивчених творів;
  • головні чинники, проблеми духовного життя героїв;
  • жанрові особливості прочитаних творів;
  • естетичне, загальнолюдське і конкретно-історичне значення програмних творів;
  • характерні особливості індивідуального стилю письменника;
  • основні ознаки теоретичних понять, визначених програмою;
  • тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам’ять.


Учні повинні вміти:

  • вдумливо читати і критично оцінювати художні твори;
  • визначати основну проблематику, сюжет, композицію, систему образів, виражально-зображувальні засоби мови;
  • розгорнуто пояснити й обґрунтувати внутрішній світ героя у єдності його світоглядних та ціннісних чинників;
  • порівнювати героїв твору (або різних творів);
  • аналізувати художні твори в єдності змісту та форми;
  • виявляти авторську позицію;
  • порівнювати твори, що до різних національно-культурних належать традицій (на рівнях окремих образів, сюжетів, тем, проблематики, поетики, літературно-естетичних систем);
  • обґрунтовувати свою оцінку прочитаних творів;
  • складати простий і складний план;
  • готувати усні й письмові роботи, різні за обсягом, характером і жанром;
  • складати плани і конспекти літературно-критичних статей.