Усе, що відбувається з нами, залишає той або інший слід у нашому житті. Усе на світі бере участь у створенні нас такими, які ми є

Вид материалаДокументы

Содержание


Не розум від книг, а книги від розуму створилися. Г. Сковорода
Читаємо у вересні
Подобный материал:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   20

Не розум від книг, а книги від розуму створилися.

Г. Сковорода

Знакомство с мыслями светлых умов составляет превосходное упражнение: оно оплодотворяет ум и изощряет мысль.

Г. Гердер




1 вересня — Всесвітній день миру. Відзначається з 1984 р. в день початку другої світової війни у пам’ять про загиблих.

1 вересня — День знань. Офіційно затверджений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 01.10.1980 № 3018-Х «Про святкові і пам’ятні дні». ДОВІДКА. У 1966–1976 рр. школи України перейшли на загальну середню освіту. У цей день у навчальних закладах проводять урочисті заходи, першокурсникам вручають студентські квитки. Нині в Україні функціонує 14 університетів і 25 педагогічних вузів, де навчаються майбутні педагоги.

1 вересня — 125 років від дня народження Блеза Сандрара (справжнє ім'я –Фредерік-Луї Созе), французького та швейцарського письменника, мандрівника, автора поеми «Пасха у Нью-Йорку», романів «Мораважин», «Ром», «Життя, повне ризику», «Людина, вражена громом», «Звільнений» та інших. Помер 21 січня 1961 року.

1 вересня — 65 років від дня народження Миколи Петровича Мозгового, українського естрадного співака (баритон), композитора, директора і художнього керівника Українського театру пісень (з 1944 р.), генерального директора і художнього керівника Національного палацу мистецтв «Україна» (2005–2010 рр.), завідуючого кафедри теорії та методики постановки голосу Інституту мистецтв при Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова, професора (з 1999 р.), народного артиста України, автора тексту і музики пісень «Край, мій рідний край», «Горянка», «Ой ви, карії очі», «Ти пригадай» та інших. Помер 30 липня 2010 року.

2 вересня — День нотаріату. Відзначається щорічно згідно з Указом Президента від 22.02.2010 № 211 «Про День нотаріату».

2 вересня — День підприємця. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 05.10.1998 № 1110/98 в першу неділю вересня.

2 вересня — 160 років від дня народження Поля Шарля Жозефа Бурже, французького письменника, публіциста, критика, романіста, автора романів «Учень», «Етап», «Сутність смерті», драми «Барикада» та інших. Помер 25 грудня 1935 року.

2 вересня — 155 років від дня народження Івана Олексійовича Каблукова, радянського хіміка, педагога, популяризатора науки, основоположника неорганічної хімії, серед головних робіт: «Основні початки неорганічної хімії», «Основні початки фізичної хімії» та інші. Помер 5 травня 1942 року.

2 вересня — 75 років від дня смерті П’єра де Фреді, барона де Кубертена, французького громадського та спортивного діяча, історика, літератора, педагога, засновника сучасного Олімпійського руху, Президента (1896–1924 рр.) та почесного Президента (1925 – 1937 рр.) Міжнародного Олімпійського комітету, автора «Олімпійської хартії» (основних правил проведення Олімпійських ігор; 1894 р.) та тексту «Клятви олімпійців» (1913 р.). Народився 1 січня 1863 року.

3 вересня — 125 років від дня народження Сергія Йосиповича Гессена, російського філософа та педагога, який надав філософсько-педагогічний аналіз найважливіших напрямків педагогічної думки першої чверті ХХ ст. та розглядав педагогіку як прикладну філософію, автора праць «Основи педагогіки», «Про протиріччя та єдність виховання» та інших. Помер 25 вересня 1950 року.

3 вересня — 85 років від дня народження Олеся Адамовича (справжнє ім’я та по батькові – Олександр Михайлович), російського та білоруського письменника, сценариста, літературознавця, професора, публіциста, автора творів «Хотинська повість», «Карателі», «Остання пастораль» та інших. Помер 26 січня 1994 року. ДОВІДКА. Твори письменника перекладені 21 мовою світу. У 1993 р. Адамович підписав «Лист 42-х» – публічне звернення 42 літераторів до громадян, Уряду та Президента з приводу розгону Верховної Ради Росії.

3 вересня — 25 років від дня смерті Віктора Платоновича Некрасова, українського та російського письменника, автора повістей «В окопах Сталінграда», «У рідному місті», «Кіра Георгіївна», прозових книг «З обох боків стіни», «Маленька сумна повість» та інших. Народився 17 червня 1911 року. ДОВІДКА. Некрасов народився та навчався в Києві. Повість «В окопах Сталінграду» перекладена 36 мовами світу, за неї письменник 1947 р. одержав Сталінську премію. Некрасов віддав всю премію на купівлю колясок для інвалідів війни. У 1966 р. Некрасов підписав листа 25 діячів науки і культури Генеральному секретареві ЦК КПРС із протестом проти реабілітації Сталіна, що стало початком його опозиційної громадської діяльності. Восени 1966 р. підписав колективний лист до Верховної Ради РРФСР з протестом проти нових статей кримінального законодавства (190-1 і 190-3), введених для боротьби з інакодумством. 1969 р. – нова персональна партійна справа за лист на захист В. Чорновола і виступ у день 25-річчя розстрілу євреїв у Бабиному Яру.

4 вересня — 120 років від дня народження Хельмута Плеснера, німецького філософа, соціолога та культуролога, одного із засновників філософської антропології, автора праць «Сходинки органічного та людина», «Сміх та плач», «По цей бік утопії» та інших. Помер 12 июня 1985 року.

5 вересня — 195 років від дня народження Олексія Костянтиновича Толстого, російського письменника, поета, драматурга, автора історичних романів «Князь Срібний», «Смерть Іоана Грозного», «Цар Федір Іоанович», «Цар Борис», одного із співавторів літературного персонажу Козьми Пруткова. Помер 10 жовтня 1875 року. ДОВІДКА. Серед творів О. Толстого є ліричні поезії на українські теми. Письменник клопотався про полегшення долі Т. Шевченка на засланні і сприяв його визволенню. Саме О. Толстим написано більша частина творів (особливо пізнього періоду), загальновідомих під авторством К. Пруткова.

5 вересня — 70 років від дня народження Вернера Херцога (справжнє прізвище – Стипетич), німецького режисера, сценариста, актора, постановника опер. Фільмографія: «Агірре – гнів Божий», «Кожний за себе, та Бог супроти всіх», «Строшек», «Носферату, примара ночі», «Войцек», «Фіцкарральдо», «Там, де мріють зелені мурахи», «Крик каменю», «Непереможний», «Паганий лейтенант», «Мій син, мій син, що ти наробив» та інші.

6 вересня — 210 років від дня народження Івана Овсійовича Веніамінова (світське прізвище – Попов), у чернецтві – Інокентія, митрополита Московського і Коломенського, російського, етнографа та місіонера, автора праці «Нотатки про острови Уналашкинського відділу». Помер 12 квітня 1879 року.

6 вересня — 115 років від дня народження Івана Кіндратовича Микитенка, українського письменника, драматурга, публіциста та театрального діяча, автора роману «Ранок», поеми «Вогні», п’єс «Іду», «Диктатура», «Кадри», «Дівчата нашої країни», «Маруся Чурай», «Соло на флейті», «Дві юності». Репресований, помер 4 жовтня 1937 року.

6 вересня — 75 років від дня народження Геннадія Федоровича Шпалікова, російського кіносценариста, режисера, поета. Фільмографія: «Мені двадцять років», «Ти та я», «Я крокую по Москві», «Я родом з дитинства», «Співай пісню, поете», «Довге щасливе життя» та інші. Помер 1 листопада 1974 року.

7 вересня — День знищення військової іграшки. Відзначається з 1988 р. за ініціативою Всесвітньої асоціації допомоги сиротам та дітям, які не мають батьківської опіки.

7 вересня — 305 років від дня народження Жоржа-Луї Леклерка, графа де Бюффона, французького природодослідника (натураліста, біолога, математика), письменника, автора 36-томної «Естественной истории», а також однієї з гіпотез про походження Сонячної системи, земної кулі та її поверхні. Помер 16 квітня 1788 року.

7 вересня — 200 років Бородинській битві – найбільшої битви Франко-російської війни 1812 р. між російською і французькою арміями. ДОВІДКА. Битва почалася близько 5 години ранку, закінчилася близько 7 години вечора. Бородинська битва вважається найкровопролитнішою битвою в історії серед одноденних битв. Французькі війська під командуванням Наполеона не змогли розгромити російські війська під командуванням фельдмаршала Кутузова, проте росіяни понесли величезні втрати і були вимушені залишити Москву.

7 вересня — 100 років від дня народження Девіда Паккарда, американського підприємця та державного діяча, який спільно із Уільямом Х’юлеттом заснував всесвітньовідому комп’ютерну компанію «Hewlett-Packard». Помер 26 березня 1996 року.

7 вересня — 90 років від дня народження Кирила Володимировича Молчанова, російського композитора, автора опер «Кам’яна квітка», «Ромео, Джульєтта і пітьма», «Невідомий солдат», балетів «Магбет», «Три карти» та інших, музики до більш ніж 30 кінофільмів, серед яких «Справа була у Пенькові», «На семи вітрах», «Доживемо до понеділка», «А зорі тут тихі» та інших. Помер 14 березня 1982 року.

8 вересня — Міжнародний день грамотності. Відзначається системою ООН щорічно. Оголошений ЮНЕСКО у 1966 р. за рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася у Тегерані у вересні 1965 р., 8 вересня – день урочистого відкриття цієї конференції.

8 вересня — Міжнародний день солідарності журналістів. Проводиться за рішенням ІV конгресу Міжнародної організації журналістів, який відбувся в травні 1958 року. Відзначається в день страти чеського журналіста Юліуса Фучика (8 вересня 1943 р.).

8 вересня — День солідарності міст Всесвітньої культурної спадщини. Відзначається з 1994 р. в день створення Всесвітньої організації міст культурної спадщини ЮНЕСКО (1993 р.).

8 вересня — День фізичної культури і спорту. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 29.06.1994 № 340/94 в другу суботу вересня.

8 вересня — День українського кіно. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 в другу суботу вересня як професійне свято працівників кінематографії.

8 вересня — 855 років від дня народження Річарда І Лев’яче Серце, короля Англії (з 1189 р.). Помер 6 ківтня 1199 року.

9 вересня — Всесвітній день краси. Проводиться за ініціативою Міжнародного комітету естетики та косметології СІДЕСКО (CIDESCO – Comite International D'Esthetique Et De Cosmetologie) з 1995 р.

9 вересня — Міжнародний день пам’яті жертв фашизму. Відзначається щорічно в другу неділю вересня з 1962 р. як день жалоби. ДОВІДКА. Цей день був визначений саме у вересні, тому що на цей місяць припадають дві пов’язані із Другою світовою війною дати – день її початку та її повного завершення. Це стало однією з причин встановлення дня жалоби на вересневу неділю.

9 вересня — День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 12.08.1993 № 302/93 в другу неділю вересня як професійне свято працівників нафтогазової, нафтопереробної промисловості та нафтопродуктозабезпечення.

9 вересня — День танкіста. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 29.08.1997 № 922/97 в другу неділю вересня.

9 вересня — 275 років від дня народження Луїджі Гальвані, італійського вченого-фізіолога та анатома, лікаря, фізика, засновника вчення про електрику, засновника експериментальної електрофізіології, автора «Трактату про сили електрики під час м’язового руху». Помер 4 грудня 1798 року. ДОВІДКА. Послідовник вченого, А. Вольта, назвав електричні явища в біологічних об'єктах гальванізмом на честь Гальвані. Надалі його ім’я отримали гальванічні явища, гальванічний елемент, гальванопластика тощо.

9 вересня — 105 років від дня народження Ростислава Володимировича Захарова, радянського балетмейстера, оперного режисера, педагога, народного артиста СРСР, який поклав початок хореографічної «Пушкініани». Помер 15 лютого 1984 року.

9 вересня — 100 років від дня народження Федора Юрійовича Маківчука, українського письменника, сатирика та гумориста, публіциста, журналіста, головного редактора журналу «Перець» (1946–1986 рр.), автора книжок сатири і гумору «Здоровенькі були», «І сміх, і гріх», «Репортаж з того світу», «Галас у жабуринні» та інших. Помер 4 грудня 1988 року. ДОВІДКА. За час головування Маківчука у журналі «Перець» наклад видання зріс від 50 тисяч до 2,5 млн примірників.

10 вересня — 205 років від дня народження Івана Петровича Сахарова, російського книгознавця, бібліографа, етнографа, археолога, дослідника російського фольклору, автора збірок «Пісні російського народу», «Російські народні казки», «Російські стародавні пам’ятки», «Сказання російського народу про сімейне життя своїх пращурів». Помер 5 вересня 1863 року.

10 вересня — 140 років від дня народження Володимира Клавдійовича Арсеньєва, російського географа, етнографа та письменника, мандрівника, дослідника Усурійського краю, автора книг «Дерсу Узала», «Крізь тайгу», «Уссурійським краєм», «У нетрях Уссурійського краю». Помер 4 вересня 1930 року. ДОВІДКА. Арсеньєв дав яскравий художній і науковий опис природи і багатств Далекого Сходу. За словами М. Горького, Арсеньєву «вдалося об'єднати в собі Брема та Фенімора Купера».

10 вересня — 100 років від дня народження Херлуфа Бідструпа, датського художника – карикатуриста, автора більше ніж 5 тисяч малюнків, серед яких побутові та політичні серії «Побут фрау Німеччини», «Розплата за мир», «Спокій та лад» та інших. Помер 26 грудня 1988 року.


ЧИТАЄМО У ВЕРЕСНІ:

Ювіляри місяця у фондах ДОУНБ

  1. Кубертен П. Олимпийские мемуары [Текст] / Пьер де Кубертен. – К.: Олимп. лит-ра, 1997. – 180 с.
  2. Кыласов А. Окольцованный спорт. Истоки и смысл современного олимпизма [Текст] / А. Кыласов. – М.: АИРО-ХХI, 2010. – 328 с.
  3. Стасюк О. Історія міжнародного олімпійського руху: Методична розробка для вчителів фізичного виховання / О. Стасюк // Здоров'я та фізична культура. – 2007. – №8. – С. 5–13.
  4. Платонов В. Другий Президент МОК П'ер де Кубертен (1863-1937) / В. Платонов // Олімпійська арена. – 2007. – № 3. – С. 47–51.
  5. Бурже П. Трагическая идиллия [Текст]: Космополитические нравы / Бурже Поль. – М.: Панорама, 1994. – 448 с.
  6. Косидовский З. Сказания евангелистов [Текст] / Косидовский З.; авт. послесл., авт. примеч. И. С. Свенцицкая, пер. Э. Я. Гессен ; пер. с польск. – 4-е изд. – М.: Политиздат, 1986. – 256 с.
  7. Адамович А. Хатынская повесть; Каратели. Радость ножа, или Жизнеописания гипербореев [Текст]: Повести / А. М. Адамович; худ. Л. Яценко; авт. предисл. В. Быкова; ред. А. Рулева. – Л.: Художественная литература, 1986. – 400 с.
  8. Некрасов В. П. В окопах Сталинграда [Текст]: Повесть и рассказы / В.Некрасов. – М.: Эксмо, 2005. – 509 с.
  9. Некрасов В. Спасибо партии и правительству! / В. Некрасов // Континент. – 2003. – №117. – С. 409–413.
  10. Плеснер Х. Ступени органического и человек : введение в философскую антропологию / Х. Плеснер. – М.: РОССПЭН, 2004. – 367 с.
  11. Плеснер Г. Приводи плачу / Г. Плеснер // Ї - Незалежний культурологічний часопис. – 2005. – №37. – С. 230–245
  12. Толстой А. К. (1817-1875). Избранное [Текст] / А. К. Толстой; авт. предисл., авт. примеч. А. Е. Тархов. – М.: Правда, 1986. – 480 с.
  13. Соболев Л. «За правду я бы рад поднять мой добрый меч...»: (Биография и творчество А. Толстого) / Л. Соболев // Зарубіжна література. – 2008. – № 43/44. – С. 38–43.
  14. Іван Микитенко (1897-1937) // Вітчизна. – 2004. – №7–8. – С. 76–81.
  15. Іван Микитенко. Література про життя і творчість [Текст]: Бібліограф.покажчик / Упоряд. Арюпіна Л. В., Рикун І. Е. – Одеса: [б. и.], 1993. – 146 с.
  16. Шпаликов Г. Ф. Стихи. Песни. Сценарии. Роман. Рассказы. Наброски. Дневники. Письма. [Текст] / Геннадий Федорович Шпаликов. – Екатеринбург: У-Фактория, 1999. – 656 с.
  17. Караганов А. Поэт экрана: [о Г. Шпаликове] / А. Караганов. // Киносценарии. – 2008. – № 4. – С. 58.
  18. Алексеев А. «Недаром помнит вся Россия...»: [Бородинская битва] / Александр Алексеев // Наука и жизнь. – 2010. – №9. – С. 81–87.
  19. Бородинская панорама. Путеводитель [Текст]. – М.: Моск. рабочий, 1985. – 156 с.
  20. Перну Р. Ричард Львиное Сердце [Текст] / Режин Перну. – М.: Мол.гвардия, 2000. – 229 с.
  21. Кесслер У. Ричард І Львиное Сердце [Текст]: Король. Крестоносец. Авантюрист. / У. Кесслер. – Р.-на-Д.: Феникс; Харьков: Фолио, 1997. – 480 с.
  22. Тихенький О. «Вам доля дала керувати сміхом»: [До 90-річчя з дня народження Ф. Ю. Маківчука] / О. Тихенький // Україна. – 2002. – №12. – С. 42–43.
  23. Внуков Н. А. Тот, кто называл себя О'Генри [Текст] / Н. А. Внуков. – Л.: Детская литература, 1969. – 239 с.
  24. Генри О. Город без происшествий [Текст]: сборник рассказов / Генри О.; Перев. с англ. – М.: Моск. рабочий, 1981. – 414 с.
  25. Житков Б. Всё о... больших и маленьких приключениях [Текст]: рассказы / Б. Житков. – СПб.: Азбука- классика, 2008. – 512 с.
  26. Кобзон И. Д. Иосиф и Нелли Кобзон: О том, как брак по расчету превратился в брак по любви / беседовала Ирина Зайчик // Караван историй. – 2008. - №8. – С. 42–71.
  27. Агешин Ю. А. Исцеление России культурой ( Размышления по поводу монографии И. Д. Кобзона «Исцеление культурой» ) / Ю. А. Агешин, И. В. Лаптева, К. И. Шилин. // Социально-гуманитарные знания. – 2008. – №3. – С. 300–310.
  28. Коршак Є. Фредерік та Ірен Жоліо-Кюрі: до 70-річчя відкриття штучної радіоактивності / Є. Коршак // Фізика та астрономія в школі. – 2004. – №6. – С. 34–36.
  29. Хайруллин В. И. Понятие справедливости в работах Мишеля де Монтеня / В. И. Хайруллин // Право и политика. – 2001. – №7. – С. 123–131.
  30. Монтень М. Опыты [Текст]: єссе, отобранные и проиллюстрированные Сальвадором Дали / М. де Монтень. – М.: ЭКСМО, 2006. – 512 с.
  31. Любутин К. Н. Фейербах: Философская антропология [Текст] / К. Н. Любутин. – Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1988. – 128 с.
  32. Иванов И. Эдуард фон Фальц-Фейн / Иван Иванов // Эхо планеты. – 2007. – № 37. – С. 25.
  33. Мареева Е. В. Пьетро Помпонацци: У истоков культурно-исторической методологии / Е. В. Мареева // Вопросы философии. – 2006. – №1. – С. 146–159.
  34. Кот С. Павло Тичина і культурна спадщина України / С. Кот // Пам'ятки України. – 2008. – № 1. – С. 84–101.
  35. Тичина П. Г. Золотий гомін [Текст]: Вибрані твори / П. Тичина; Вступна стаття, упор. та прим. С. А. Гальченка. – К.: Криниця, 2008. – 608 с.
  36. Онуфриенко Г. Ф. Diva Divina Мария Каллас / Г. Ф. Онуфриенко // Обсерватория культуры. – 2004. – №3. – С. 88–101.
  37. Медведев Д. Триумф и трагедия греческой богини: Мария Каллас: Печальная «одиссея» маленькой толстухи / Д. Медведев // Московский комсомолец в Украине. – 2008. – № 24. – С. 16–17.
  38. Рылов А. Отец и сыновья [о С.П.Боткине] / А. Рылов // Наука и жизнь. – 2008. – №5. – С. 76–80.
  39. Мельников Л. Циолковский: Гениальность и чудачества / Лев Мельников // Природа и человек. XXI век. – 2010. – №4. – С. 66–69.
  40. Парпара А. Циолковский и Гагарин / Анатолий Парпара // Библиотека. – 2011. – №2. – С. 64–66.
  41. Станкович Є. Стан Станковича: ( Інтервью ) / Є. Станкович // Україна. – 2007. – № 11. – С. 102–104.
  42. Ерофеев В. В. Свет дьявола. География смысла жизни [Текст] / В. Ерофеев. – М.: АСТ: Зебра Е, 2008. – 384 с.
  43. Бух Е. Лесгафт и его теория формирования нравственных основ личности / Е. Бух // Народное образование. – 2005. – №2. – С. 189–196.
  44. Комар В. Творчий шлях Петра Францовича Лесгафта / В. Комар // Рідна школа. – 2006. – №11. – С. 35–38.
  45. Будда. Конфуций. Савонарола. Торквемада. Лойола [Текст] / Сост. «ЛИО Редактор». – СПб.: Глория: Кристал, 1998. – 392 с.
  46. Фисюра Н. Вальтер Скотт / Н. Фисюра // Юридичний журнал. – 2007. – №10. – С. 126–132.
  47. Скотт В. Граф Роберт Парижский. Талисман [Текст]: Романы: Пер. с англ. / Скотт Вальтер; Коммент. Н. Н.Тихонов. – Л.: Лениздат, 1988. – 733 с.
  48. Кинг С. Дьюма-Ки [Текст]: Роман / С. Кинг: пер. с англ. В.А.Вебера. – М.: АСТ: АСТ МОСКВА, 2009. – 671 с.
  49. Красюк О. Стівен Кінг – провінційний романтик / О. Красюк // Сучасність. – 2008. – № 5/6. – С. 144–146.
  50. Врублевская В. Одинокая звезда / В. Врублевская // Женский журнал. – 2003. – №3. – С. 184–188.
  51. Петров А. В. «Осьмнадцатое столетие» А. Н. Радищева: Исторические открытия просветительского сознания / А. В. Петров // Филологические науки. – 2004. – №2. – С. 21–30.
  52. Шабельникова В. Первый интеллигент Радищев / Вера Шабельникова // Будь здоров! – 2010. – N 1. – С. 90–93.
  53. Радищев А. Н. Сочинения [Текст] / Радищев А. Н.; Вступ. статья, сост. и коммент. В. Заподова. – М. : Художественная литература, 1988. – 687 с.
  54. Лажечников И. И. Последний Новик [Текст] / И. И. Лажечников. – М.: Современник, 1993. – 512 с.
  55. Фолкнер У. Особняк [Текст]: Роман. Рассказы / У. Фолкнер. – М.: Эксмо-Пресс, 2000. – 640 с.
  56. Анастасьев Н. Уильям Фолкнер в воздухе и на суше / Н. Анастасьев // Вопросы литературы. – 2001. – №5–6. – С. 85–104.
  57. Войнович В. Дваплюсодин в одном флаконе [Текст] / В. Войнович. – М.: Эксмо, 2010. – 384 с.
  58. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історічному освітленні [Текст] / Степан Килимник. – Вінніпег: Укр. Національний Видавничий Комітет, 1963. - Т. 5: (Осінній цикл): Передмова М.Л. Боровський (англійська). – 288 с.
  59. Марлинская С. «Да сохранится имя мое...» : [о рус. царевне Софье Алексеевне] / Светлана Марлинская // Смена. – 2007. – №5. – С. 128–145.
  60. Сухово-Кобылин А. В. Свадьба Кречинского [Текст]: Пьесы / А. В. Сухово-Кобылин. – М.: Эксмо, 2007. – 448 с.
  61. Марченко А. Сухово-Кобылин: Рro et contra / Алла Марченко // Новый мир. – 2007. – №9. – С. 184–188.
  62. Селезнев В. О Сухово-Кобылине: (Известный враг или неизвестный защитник) / В. Селезнев // Вопросы литературы. – 2003. – №2. – С. 377–383.
  63. Матюшкіна Т. Еміль Золя та його «новий роман» / Т. Матюшкіна // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2008. – № 4. – С. 31–35.
  64. Золя Э. Проступок аббата Муре; Его превосходительство Эжен Ругон [Текст]: Романы. Рассказы / Золя Эмиль. – Нальчик: Эльбрус, 1989. – 512 с.
  65. Филиппова Т. Трижды столица, или В гостях у Руми / Татьяна Филиппова // Родина. – 2008. – №2. – С. 142–143.
  66. Руми Притчи [Текст] / Руми; пер. с фарси В. Державин. – М.: Художественная литература, 1969. – 86 с.
  67. Любимов Ю. Россия как политический театр / Ю. Любимов // Смена. – 2006. – №11. – С. 80–85.