Мета портфоліо
| Вид материала | Документы |
- Зміст Мета портфоліо, 798.51kb.
- Портфоліо вчителя. Узагальнення І систематизація педагогічних досягнень, 76.93kb.
- І. Кузьменчук Портфоліо як індивідуальна траєкторія підвищення кваліфікації педагога, 688.99kb.
- Портфоліо ф ото Корнієнко Тамари Володимирівни, 392.75kb.
- Портфоліо вчителя початкових класів, 47.27kb.
- Мета програми Мета програми є подвійною: Підвищення кваліфікації вчителів в галузі, 94.44kb.
- План вступ 3 Пошукові прикмети 5 Скільки слів використовувати у запиті Які слова використовувати, 251.09kb.
- Російська імперія в ІІ половині ХІХ століття. Мета, 102.3kb.
- Музична година Мета, 52.17kb.
- Тем а : «Рятуємо землю» (інтегроване заняття. Сфера «Природа») Мета, 42.22kb.
Проблема: « Психолого - педагогічні аспекти використання активних форм і методів пізнавальної діяльності на уроках»
ЦУРКАН СВІТЛАНА ІВАНІВНА
Вчитель біології
Кваліфікаційної категорії
« Спеціаліст першої категорії»
м. Одеса
2011-2012 н.р.
ПРОБЛЕМА : „ Психолого - педагогічні аспекти використання активних форм і методів пізнавальної діяльності на уроках "
І. Психолого-педагогічні аспекти виховання активних форм і методів пізнавальної діяльності на уроках
Видатний слов'янський просвітитель І педагог ХУІХ століття Я.А. Коменеький засуджував школу свого часу за те, що вона вчить дітей дивитись на світ чужими очима, мислити чужим розумом, і вимагав розвивати здібності розуміти речі. У другій половині XIX століття, коли вивчення психологічної діяльності людини вже досягло чималих успіхів, відомий російський педагог К.Д. Ушинський висловлює аналогічну думку: «...Ми вчимося розмовляти майже виключно з книг і пробавляємося чужими фразами... Не вміти добре висловлювати свої думки - недолік, але не мати самостійних думок-значно більший недолік, самостійні ж думки витікають тільки зі власно здобутих знань». Він розробив методику навчання, основану на принципах активної та самостійної діяльності учнів.
А. Дістервег відзначив, що пізнання не повинно обмежуватись сприйняттям образів, явищ природи та суспільного життя, воно повинно проникати в їх суть. Для навчального пізнання вкрай важливо, у який спосіб учні намагаються осягнути в суть явищ. Дістервег досить точно це сформулював: «Поганий - учитель підносить істину, хороший вчить її знаходити». Як навчити дітей шукати істину, вести їх шляхом пізнання? Звичайно, загальні уявлення про суть явищ на уроці формує учитель. Роль мислення учнів зводиться до розуміння, усвідомлення пояснень,, запам'ятовування. Тут має місце засвоєння знань поданих у готовому вигляді. Така розумова діяльність достатня для засвоєння частини матеріалу. Але давно доведено, що вона недостатньо розвиває мислення учнів слабко формує їх самостійність, критичність гнучкість, широту, глибину,, творчий характер та інші якості, необхідні для формування освіченої, творчої, самостійної, ініціативної людини, здатної до самовдосконалення, самоутвердження особистості, людини нової генерації.
Мислення потрібно розвивати. Мисленню потрібно вчити. А це можливо при застосуванні вчителем активних форм та методів організації пізнавальної діяльності учнів, бо саме вони сприяють інтелектуального розвитку формуванню гнучкості, критичності розуму, самостійності мисленні, виховують наполегливість, допитливість, винахідливість. У ході використання активних форм навчання вчитель повинен створити атмосферу відвертості й доброзичливості, в якій кожен учень повинен проявити самостійність, не боячись задавати будь-яке штанга. Вчитель не повинен поспішати оцінювати відповідь, він має допомагати учням самим розібратися, що в ній вірно, а що ні, вчити співпереживати і надавати підтримку один одному.
Довірливе спілкування забезпечується спокійною, ненапруженою атмосферою уроку. Доведено, що коли знімається стан напруження, що виникає в учнів, підвищується розумова, творча активність, поліпшується розуміння та засвоєння матеріалу. Дослідження,, що проводились з дітьми раннього віку, з учнями та дорослими, однозначно показали, що співпереживання оточуючих, їхні схвалення необхідні для вияву творчої та пізнавальної активності школярів. Настроювання ж на страх, невіра у свої сили призводять до внутрішніх конфліктів, невротичних станів погіршується розуміння та засвоєння матеріалу. Одна з причин відставання учнів у навчанні-думка, що склалась про них, як про поганих, «слабких» учнів. Учні постійно потребують відкріплення їх віри в себе, у свої здібності. Успішне виконання роботи, схвалення з боку вчителя, товаришів створюють, як говорять психологи, позитивну мотивацію до навчання-бажання навчатися. Кожен з учнів відчуває радість, коли справа вдається. Щоб робота на уроці була ефективною, викликала інтерес, бажання вчитися, необхідно створити такі умови, щоб учень відчував упевненість у своїх силах, бачив, що він рухається вперед. Не слід забувати про індивідуальний відхід до кожної дитини, оскільки він сприяє поліпшенню умов для продуктивної прані учнів, забезпечує формування самостійності, ініціативи, творчості. У процесі навчальної діяльності необхідно враховувати рівень навчальної підготовки учнів, їх працелюбство та працездатність, теми і ритм праці, інтереси та здібності. При цьому особливу увагу потрібно зосереджувати на діяльності тих учнів, темп і ритм праці яких відрізняється від інших. Ліквідація прогалин у знаннях тих учнів, що відстають, навчання їх умінню працювати, а також поглиблена робота зі здібними дітьми, які виявляють інтерес до предмета - ось саме та робота вчителя, яка допомагає особистості дитини більш повно розкрити свої якості.
III. Використання активних форм та.методів викладання на уроках біології
Дитина приходить у цей світ, щоб пізнати йото суть, усвідомити своє власне «я» в ньому. Приходить, щоб збагнути сенс свого життя. Вона крок за кроком рухається нелегким шляхом пізнання істини, а веде її цим шляхом вчитель. Уроки біології-живе джерело, з якого діти черпають знання, мудрість, бо людина с невід'ємною частинкою живої природи, а природа-це все: дім, у якому ми живемо, наше з вами життя й ми самі. Як примусити дітей це збагнути, відчути розумом, душею, серцем? Урок біології не має права бути нудним, нецікавим. Вів покликаний будити живу думку, розум, почуття, спонукати до роздумів, творчості, викликати жагу до знань, стати провідником гуманістичних ідей, «екологічного способу мислення, здорового способу життя, формувати компетенції, яких потребує життя». Як цього досягти? «Розвиток творчої особистості, формування життєвих і соціальних компетенція передбачає здійснення вчителем оптимального вибору форм та методів навчання, що мають відносну самостійність і впливають на стосунки, що виникають у процесі навчання між учителем та учнями». І я, добираючи форми та методи навчання, які забезпечували б реалізацію цілей біологічної освіти, надаю перевагу методам самостійного одержання знань, методам, спрямованим на реалізацію принципу активізації навчання. На кожному кроці намагаюсь максимально залучити учнів до виконання самостійних завдань, що потребують різного рівня творчості й самостійності в залежності від індивідуальних можливостей кожної дитини. Це роблю постійно, систематично, цілеспрямовано, динамічно, тобто не поділяю дітей на сильних та слабких узагалі: є просто учні які тимчасово не можуть впоратись із завданнями певного рівня(достатнього чи вищого). Якщо постійно працювати над розвитком їх розумових здібностей, умінь і навичок, можна досягти поступового вдосконалення, росту цієї дитини. Це дуже важливо - вести дитину стежиною успіху: від маленького до великого. Дитина повинна відчувати радість від навчання, від того, що вона МОЖЕ зробити те, до чого її спонукає вчитель, тому добираю посильне завдання, але поступово ускладнюю їх. Для цього я диференційовано використовую різні завдання, вправи на різних етапах уроку. Це індивідуальні завдання за картками, різного рівня додаткові завдання під час виконання лабораторних залікових робіт, індивідуальне, фронтальне опитування, і навіть під час бесід і диспутів діти отримують питання різних рівнів, що спонукає їх до напруженої роботи. Одержані дітьми результати ми намагаємось аналізувати, обговорювати всі разом. Винятком є деякі завдання високого рівня з елементами творчості, які виходять (інколи далеко) за межи шкільної програми. Такі завдання я аналізую з учнями індивідуально.
* Для учнів, які виявляють початковий та середній рівень навчальних досягнень, я даю завдання, репродуктивного рівня. Це самостійна робота, що передбачає відтворення, конкретизацію або підтвердження знань.
Завдання. Виберіть із запропонованих відповідей правильні.
1. Біологія це:
а) наука про властивості фізичних тіл;
б) наука про живу природу;
в) наука про землю.
2. Основні ознаки живого:
а) ріст;
б) рух;
в) розширення при нагріванні;
г) живлення;
д) дихання
є) кругообіг води; ж) розмноження; з) кристалізація; і) обмін речовин та енергії; к) саморегуляція.
3. Сучасні царства живої природи:
а) черви;
б) риби;
в) гриби;
г) дроб'янки;
д) водорості; є) тварини;
ж) папороті;
з) рослини;
4. Яка будова тіла бактерій:
а) одноклітинна;
б) багатоклітинна;
в) колоніальна;
г) неклітинна.
5. Якій спосіб живлення характерний для бактерій?
а) фотосинтез;
б) сапротрофний;
в) гетеротрофний;
г) паразитичний;
д) автотрофний;
* Для учнів з достатнім рівнем навчальних досягнень пропоную роботу пошукового змісту, коли завдання вимагає самостійного здобуття, з'ясування деяких елементів знань.