Робоча навчальна програма для студентів Ікурсу юридичного факультету Затверджено

Вид материалаДокументы

Содержание


Робоча навчальна програма з дисципліни “Загальна теорія держави і права” для студентів 1-го курсу юридичного факультету
юридичного факультету
Контрольні запитання до змістовнИХ
Місце дисципліни у системі підготовки фахівців і зв’язок з іншими дисциплінами
Контроль знань студентів
Шкала оцінювання
Оцінка за шкалою ECTS
Форми контролю знань на семінарських заняттях та індивідуально-самостійної роботи та їх оцінка
Навчально-тематичний план лекцій і семінарських занять
Змістовний модуль ІІ.
Всього за 1-2 КМС
Змістовний модуль ІІІ.
Змістовний модуль ІV.
Всього за 3-4 КМС
Лекція. Тема 1. Загальна характеристика теорії держави і права
2. Основні причини і закономірності розпаду родового суспільства: загальні закономірності і особливості у різних народів.
4. Основні закономірності і особливості виникнення держав у сучасну епоху: України, Росії, Білорусь, Словакії, Чехії тощо.
2. Основні ознаки держави як соціально-політичного явища
3. Поняття сутності держави як соціально-політичного явища.
1. Поняття форми держави та її основні структурні елементи.
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

юридичний факультет


Кафедра теорії та історії держави і права




Укладачі: проф., канд. юрид. наук Котюк В.О.

доц., канд. юрид. наук Ковальчук О.М.

доц., канд. юрид. наук Дзейко Ж.О.


теорія держави і права

робоча навчальна програма

для студентів І курсу юридичного факультету


Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 7

від „25” грудня 2008 р.

Декан факультету

________ Гриценко І.С.




Київ – 2009




Робоча навчальна програма з дисципліни “Загальна теорія держави і права” для студентів 1-го курсу юридичного факультету




Укладачі: проф., канд. юрид. наук Котюк В.О.

доц., канд. юрид. наук Ковальчук О.М.

доц., канд. юрид. наук Дзейко Ж.О.


Лектори: проф., канд. юрид. наук Котюк В.О.

доц., канд. юрид. наук Ковальчук О.М.

доц., канд. юрид. наук Дзейко Ж.О.


Викладачі:

д.ю.н. Безклубий І.А., к.ю.н. Дзейко Ж.О., к.ю.н. Ковальчук О.М., к.ю.н. Машков А.Д., к.ю.н. Малишев Б.В., ас. Вангородська Н.А., ас. Дудар С.К., ас. Ліщук К.В., ас. Левчук М.В.. ас. Мовкалюк О.В.


Погоджено з науково-

методичною комісією

юридичного факультету


____” _____________2008 р.


______________________


Зміст


Вступ..................................................................................................................4


Система контролю знань...................................................................6


Тематичний план дисципліни.......................................................9


змістовні модулі I, ІІ.


зміст лекцій, плани семінарських занять,

завдання для самостійної роботи студентів....................11

.

Контрольні запитання до змістовного модуля I, ІІ ......27


ЗмістовнІ модулІ IіI-іv.


зміст лекцій, плани семінарських занять,

завдання для самостійної роботи студентів....................30


Контрольні запитання до змістовнИХ

модулІВ III-іv………………………………………………………………47

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ НА залік та ІСПИТ…………………………........50


вступ

Навчальна дисципліна „Загальна теорія держави і права” є складовою освітньо-професійної підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавр права”, „спеціаліст права” і „магістр права”. Студенти складають залік та іспит.

Мета і завдання нормативного курсу.

Програма нормативного курсу „Загальна теорія держави і права” підготовлена для студентів І-го курсу юридичного факультету і Фінансово-правового коледжу при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а також може бути використана іншими юридичними вузами України.

Вивчення курсу „Загальна теорія держави і права” студентами юридичного факультету і ФПК має на меті оволодіти системою сучасних знань про основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права.

Основні завдання при вивченні вказаної навчальної дисципліни:
  1. Ознайомитися, зрозуміти, засвоїти і вивчити систему основних понять і категорій, які мають фундаментальне значення для всієї юриспруденції, у тому числі: поняття „держава”, „ознаки держави”, „функції держави”, „форма держави”, "форма правління", "державний режим", „правова держава”, „громадянське суспільство” тощо.
  2. Ознайомитися, зрозуміти, засвоїти і вивчити систему основних понять і категорій, які мають фундаментальне значення для всієї юриспруденції, у тому числі: поняття „право”, „правова система”, „джерела” і „форми права”, „правовий звичай”, „правовий прецедент”, „нормативний договір”, „нормативно-правовий акт”, „закон”, „підзаконний нормативно-правовий акт”, „правовідносини”, „правосвідомість”, „норма права”, „законність”, „правопорядок”, „правопорушення” тощо.
  3. Ознайомитися із практикою застосування цих понять і категорій у процесі правотворчої, законотворчої і правореалізаційної діяльності органів державної влади і юридичній практиці.
  4. Підготуватися студентам першого курсу до вивчення галузевих фундаментальних юридичних наук, до аналізу і узагальнення державно-правових явищ.
  5. Усунути надмірну ідеологізацію і політизацію курсу (які існували в радянську епоху), із врахуванням методологічних і структурних змін, які відбулися в останні десятиліття у теорії і практиці юриспруденції і зробити курс більш досконалим, послідовним і поглибленим.
  6. Навчити студентів першого курсу теоретичному і правовому мисленню у процесі навчального процесу, умінню творчо аналізувати і узагальнювати практику, творчо вирішувати юридичні казуси, правильно застосовувати норми права і приймати рішення по конкретним справам, правильно користуватися першоджерелами і спеціальною літературою, орієнтуватися у системі права і законодавства України тощо.
  7. Привести курс „Загальна теорія держави і права” у відповідність із кредитно-модульною (рейтинговою) системою оцінювання знань студентів відповідно до Болонської конвенції про освіту, вимогами юридичної практики (єдність теорії і практики) і практичним формуванням демократичної соціально-правової держави в Україні.
  8. На основі досвіду викладання аналогічних курсів в університетах України і зарубіжних країн доповнити програму курсу новими темами або окремими питаннями з метою поглиблення і розширення правового світогляду студентів і підвищення їх професійної підготовки.



Місце дисципліни у системі підготовки фахівців і зв’язок з іншими дисциплінами

Навчальним планом юридичного факультету і ФПК при КНУ на вивчення курсу „Загальна теорія держави і права” відводиться 259 навч. годин, у тому числі 78 год. лекцій (40 год. – у першому семестрі, 38 год. – у другому семестрі), 62 год. семінарських занять (32 год. – у першому семестрі, 30 год. – у другому семестрі) і 69 год. - індивідуальна самостійна робота. Навчальна дисципліна вивчається студентами І-го курсу протягом одного навчального року із застосуванням кредитно-модульної (рейтингової) системи (КМС) і складається із чотирьох змістовних модулей.

Навчальна дисципліна за своїм характером відноситься до фундаментальних юридичних наук і методологічно опирається на філософію і соціологію та інші гуманітарні науки. За своїм об’єктом і предметом загальна теорія держави і права як фундаментальна юридична наука і дисципліна вивчає, аналізує і узагальнює основні поняття і категорії державознавства і правознавства, їх звязок з галузевими юридичними науками, основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, основні поняття і категорії правової системи і системи права, суміжні поняття і категорії із галузевими юридичними науками, основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування різноманітних форм і видів права тощо. Вона спирається на філософію права, соціологію права, психологію і політологію та інші науки.

Загальна теорія держави і права є фундаментальною методологічною наукою по відношенню до галузевих і міжгалузевих юридичних наук.

Інформаційні джерела:

Конституція України, закони України, міжнародно-правові акти, ратифіковані Верховною Радою України, історичні пам’ятки права України та інших країн світу – Дігести Юстиніана, Руська Правда тощо, підручники та навчальні посібники, першоджерела з даного курсу, твори Сократа, Платона, Аристотеля, Цицерона, Гобса, Спінози, Русо, Маркса, Енгельса, Леніна, Тіхомірова Л.А., Кістяківського Б.О., Недбайла П.О. тощо, монографії, юридичні енциклопедії і навчально-методична література.


Контроль знань студентів

Контроль професійних знань студентів здійснюється за кредитно-модульною системою організації навчального процесу. КМС запроваджується з метою удосконалення контролю якості знань студентів, сприяння формуванню систематизованих знань із загальної теорії держави і права, заохочення і стимулювання індивідуально-самостійної роботи студентів протягом семестру, підвищення об’єктивної оцінки знань студентів, формування пізнавальної активності, самостійності, творчості, індивідуальної автономії – свободи і відповідальності за процес навчання і самовиховання, формування дисципліни і самодисципліни, формування системи професійних знань, умінь і навиків застосовувати теоретичні знання на практиці, а також розвиток загальних і професійних здібностей, задатків і талантів, формування високого рівня морально-правової культури і правосвідомості особистості.

У цілому КМС направлена на поєднання процесу навчання і громадянсько-професійного виховання, на підвищення суб’єктивного фактору у навчальному, виховному процесі, забезпечення прямого і зворотного зв’язку у системі: „педагог – учень (професорсько-викладацький склад – студенти)” і на цій основі підвищення ефективності та якості навчального процесу в КНУ.

Оцінювання знань студентів планується здійснювати на підставі „Методичних рекомендацій щодо змісту та оформлення робочої програми з навчальної дисципліни”, розробленої КНУ у 2006 р. і умов застосування КМС у період вивчення предмету протягом двох семестрів. Оцінювання знань студентів з даної дисципліни здійснюється шляхом проведення кредитно-модульних завдань, які включають поточний, підсумковий та семестровий контроль знань. Результати контрольних завдань оцінюються за 100-бальною системою. У першому семестрі студенти складають залік. Після завершення даного курсу студенти складають іспит.

За результатами поточного і підсумкового контролю і оцінювання змістовного модуля студентам виставляються відповідні бали. За один змістовний модуль студент може набрати максимальну кількість балів – 20, а за два змістовних модулів (ЗМ) – студент може отримати до 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних можливих 60 балів, які може отримати студент за комплексний підсумковий модуль. У підсумку, оцінені за 100 бальною системою, знання студента відображаються у відомостях і заліковій книжці, за шкалою оцінювання, яка приводиться.

Шкала оцінювання


За шкалою університету 100-бальн. Система

Оцінка за національною шкалою та шкалою університету

Оцінка за шкалою ECTS

90 – 100

відмінно

5

А відмінно

85 – 89

добре

4

В дуже добре

75 – 84

С добре

65 – 74

задовільно

3

D задовільно

60 – 64

E Задовільно (достатньо)

0 – 59

незадовільно

2

FX незадовільно з можливістю повторного складання