Робоча навчальна програма для студентів Ікурсу юридичного факультету Затверджено
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма вивчення дисципліни для студентів юридичного факультету Загальний, 1199.61kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030401 Затверджено, 434.92kb.
- Робоча навчальна програма спецкурсу для студентів юридичного факультету осітньо-кваліфікаційного, 1038.04kb.
- Робоча навчальна програма для студентів 1 курсу геологічного факультету напрямку 040103, 383.55kb.
- Робоча навчальна програма для студентів 4 курсу геологічного факультету за спеціалізацією, 208.3kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 „Правознавство Затверджено, 1136.44kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 176.29kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 280.46kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 321.43kb.
- Робоча навчальна програма для студентів напрямку 040103 Геологія, спеціалізації геологія,, 512.28kb.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
юридичний факультет
Кафедра теорії та історії держави і права
Укладачі: проф., канд. юрид. наук Котюк В.О.
доц., канд. юрид. наук Ковальчук О.М.
доц., канд. юрид. наук Дзейко Ж.О.
теорія держави і права
робоча навчальна програма
для студентів І курсу юридичного факультету
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол № 7
від „25” грудня 2008 р.
Декан факультету
________ Гриценко І.С.
Київ – 2009
Робоча навчальна програма з дисципліни “Загальна теорія держави і права” для студентів 1-го курсу юридичного факультету
Укладачі: проф., канд. юрид. наук Котюк В.О.
доц., канд. юрид. наук Ковальчук О.М.
доц., канд. юрид. наук Дзейко Ж.О.
Лектори: проф., канд. юрид. наук Котюк В.О.
доц., канд. юрид. наук Ковальчук О.М.
доц., канд. юрид. наук Дзейко Ж.О.
Викладачі:
д.ю.н. Безклубий І.А., к.ю.н. Дзейко Ж.О., к.ю.н. Ковальчук О.М., к.ю.н. Машков А.Д., к.ю.н. Малишев Б.В., ас. Вангородська Н.А., ас. Дудар С.К., ас. Ліщук К.В., ас. Левчук М.В.. ас. Мовкалюк О.В.
Погоджено з науково-
методичною комісією
юридичного факультету
“____” _____________2008 р.
______________________
Зміст
Вступ..................................................................................................................4
Система контролю знань...................................................................6
Тематичний план дисципліни.......................................................9
змістовні модулі I, ІІ.
зміст лекцій, плани семінарських занять,
завдання для самостійної роботи студентів....................11
.
Контрольні запитання до змістовного модуля I, ІІ ......27
ЗмістовнІ модулІ IіI-іv.
зміст лекцій, плани семінарських занять,
завдання для самостійної роботи студентів....................30
Контрольні запитання до змістовнИХ
модулІВ III-іv………………………………………………………………47
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ НА залік та ІСПИТ…………………………........50
вступ
Навчальна дисципліна „Загальна теорія держави і права” є складовою освітньо-професійної підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавр права”, „спеціаліст права” і „магістр права”. Студенти складають залік та іспит.
Мета і завдання нормативного курсу.
Програма нормативного курсу „Загальна теорія держави і права” підготовлена для студентів І-го курсу юридичного факультету і Фінансово-правового коледжу при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а також може бути використана іншими юридичними вузами України.
Вивчення курсу „Загальна теорія держави і права” студентами юридичного факультету і ФПК має на меті оволодіти системою сучасних знань про основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права.
Основні завдання при вивченні вказаної навчальної дисципліни:
- Ознайомитися, зрозуміти, засвоїти і вивчити систему основних понять і категорій, які мають фундаментальне значення для всієї юриспруденції, у тому числі: поняття „держава”, „ознаки держави”, „функції держави”, „форма держави”, "форма правління", "державний режим", „правова держава”, „громадянське суспільство” тощо.
- Ознайомитися, зрозуміти, засвоїти і вивчити систему основних понять і категорій, які мають фундаментальне значення для всієї юриспруденції, у тому числі: поняття „право”, „правова система”, „джерела” і „форми права”, „правовий звичай”, „правовий прецедент”, „нормативний договір”, „нормативно-правовий акт”, „закон”, „підзаконний нормативно-правовий акт”, „правовідносини”, „правосвідомість”, „норма права”, „законність”, „правопорядок”, „правопорушення” тощо.
- Ознайомитися із практикою застосування цих понять і категорій у процесі правотворчої, законотворчої і правореалізаційної діяльності органів державної влади і юридичній практиці.
- Підготуватися студентам першого курсу до вивчення галузевих фундаментальних юридичних наук, до аналізу і узагальнення державно-правових явищ.
- Усунути надмірну ідеологізацію і політизацію курсу (які існували в радянську епоху), із врахуванням методологічних і структурних змін, які відбулися в останні десятиліття у теорії і практиці юриспруденції і зробити курс більш досконалим, послідовним і поглибленим.
- Навчити студентів першого курсу теоретичному і правовому мисленню у процесі навчального процесу, умінню творчо аналізувати і узагальнювати практику, творчо вирішувати юридичні казуси, правильно застосовувати норми права і приймати рішення по конкретним справам, правильно користуватися першоджерелами і спеціальною літературою, орієнтуватися у системі права і законодавства України тощо.
- Привести курс „Загальна теорія держави і права” у відповідність із кредитно-модульною (рейтинговою) системою оцінювання знань студентів відповідно до Болонської конвенції про освіту, вимогами юридичної практики (єдність теорії і практики) і практичним формуванням демократичної соціально-правової держави в Україні.
- На основі досвіду викладання аналогічних курсів в університетах України і зарубіжних країн доповнити програму курсу новими темами або окремими питаннями з метою поглиблення і розширення правового світогляду студентів і підвищення їх професійної підготовки.
Місце дисципліни у системі підготовки фахівців і зв’язок з іншими дисциплінами
Навчальним планом юридичного факультету і ФПК при КНУ на вивчення курсу „Загальна теорія держави і права” відводиться 259 навч. годин, у тому числі 78 год. лекцій (40 год. – у першому семестрі, 38 год. – у другому семестрі), 62 год. семінарських занять (32 год. – у першому семестрі, 30 год. – у другому семестрі) і 69 год. - індивідуальна самостійна робота. Навчальна дисципліна вивчається студентами І-го курсу протягом одного навчального року із застосуванням кредитно-модульної (рейтингової) системи (КМС) і складається із чотирьох змістовних модулей.
Навчальна дисципліна за своїм характером відноситься до фундаментальних юридичних наук і методологічно опирається на філософію і соціологію та інші гуманітарні науки. За своїм об’єктом і предметом загальна теорія держави і права як фундаментальна юридична наука і дисципліна вивчає, аналізує і узагальнює основні поняття і категорії державознавства і правознавства, їх звязок з галузевими юридичними науками, основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, основні поняття і категорії правової системи і системи права, суміжні поняття і категорії із галузевими юридичними науками, основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування різноманітних форм і видів права тощо. Вона спирається на філософію права, соціологію права, психологію і політологію та інші науки.
Загальна теорія держави і права є фундаментальною методологічною наукою по відношенню до галузевих і міжгалузевих юридичних наук.
Інформаційні джерела:
Конституція України, закони України, міжнародно-правові акти, ратифіковані Верховною Радою України, історичні пам’ятки права України та інших країн світу – Дігести Юстиніана, Руська Правда тощо, підручники та навчальні посібники, першоджерела з даного курсу, твори Сократа, Платона, Аристотеля, Цицерона, Гобса, Спінози, Русо, Маркса, Енгельса, Леніна, Тіхомірова Л.А., Кістяківського Б.О., Недбайла П.О. тощо, монографії, юридичні енциклопедії і навчально-методична література.
Контроль знань студентів
Контроль професійних знань студентів здійснюється за кредитно-модульною системою організації навчального процесу. КМС запроваджується з метою удосконалення контролю якості знань студентів, сприяння формуванню систематизованих знань із загальної теорії держави і права, заохочення і стимулювання індивідуально-самостійної роботи студентів протягом семестру, підвищення об’єктивної оцінки знань студентів, формування пізнавальної активності, самостійності, творчості, індивідуальної автономії – свободи і відповідальності за процес навчання і самовиховання, формування дисципліни і самодисципліни, формування системи професійних знань, умінь і навиків застосовувати теоретичні знання на практиці, а також розвиток загальних і професійних здібностей, задатків і талантів, формування високого рівня морально-правової культури і правосвідомості особистості.
У цілому КМС направлена на поєднання процесу навчання і громадянсько-професійного виховання, на підвищення суб’єктивного фактору у навчальному, виховному процесі, забезпечення прямого і зворотного зв’язку у системі: „педагог – учень (професорсько-викладацький склад – студенти)” і на цій основі підвищення ефективності та якості навчального процесу в КНУ.
Оцінювання знань студентів планується здійснювати на підставі „Методичних рекомендацій щодо змісту та оформлення робочої програми з навчальної дисципліни”, розробленої КНУ у 2006 р. і умов застосування КМС у період вивчення предмету протягом двох семестрів. Оцінювання знань студентів з даної дисципліни здійснюється шляхом проведення кредитно-модульних завдань, які включають поточний, підсумковий та семестровий контроль знань. Результати контрольних завдань оцінюються за 100-бальною системою. У першому семестрі студенти складають залік. Після завершення даного курсу студенти складають іспит.
За результатами поточного і підсумкового контролю і оцінювання змістовного модуля студентам виставляються відповідні бали. За один змістовний модуль студент може набрати максимальну кількість балів – 20, а за два змістовних модулів (ЗМ) – студент може отримати до 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних можливих 60 балів, які може отримати студент за комплексний підсумковий модуль. У підсумку, оцінені за 100 бальною системою, знання студента відображаються у відомостях і заліковій книжці, за шкалою оцінювання, яка приводиться.
Шкала оцінювання
| За шкалою університету 100-бальн. Система | Оцінка за національною шкалою та шкалою університету | Оцінка за шкалою ECTS | |
| 90 – 100 | відмінно | 5 | А відмінно |
| 85 – 89 | добре | 4 | В дуже добре |
| 75 – 84 | С добре | ||
| 65 – 74 | задовільно | 3 | D задовільно |
| 60 – 64 | E Задовільно (достатньо) | ||
| 0 – 59 | незадовільно | 2 | FX незадовільно з можливістю повторного складання |