Робоча навчальна програма для студентів Ікурсу юридичного факультету Затверджено

Вид материалаДокументы

Содержание


Форми контролю знань на семінарських заняттях та індивідуально-самостійної роботи та їх оцінка
Навчально-тематичний план лекцій і семінарських занять
Змістовний модуль ІІ.
Всього за 1-2 КМС
Змістовний модуль ІІІ.
Змістовний модуль ІV.
Всього за 3-4 КМС
Лекція. Тема 1. Загальна характеристика теорії держави і права
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6



Таким чином, оцінки на екзамені за національною шкалою та шкалою університету (та ФПК) виставляються такі:
  1. якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) більше 90 балів – студент отримує оцінку 5 (відмінно);
  2. якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 75 - 89 балів – 4 (добре);
  3. якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 60 - 74 балів – оцінка 3 (три);
  4. якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 0 - 59 балів – оцінка 2 (два), яку студент має можливість перескласти відповідно до порядку, затвердженого у КНУ (та ФПК).


Форми контролю знань на семінарських заняттях та індивідуально-самостійної роботи та їх оцінка:

а) доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

б) доповнення доповіді – до 3 балів;

в) участь у дискусії – до 3 балів;

г) експрес-опитування – до 3 балів;

д) колоквіум – до 4 балів;

е) самостійна контрольна робота – до 4 балів;

ж) есе (короткі відповіді на питання) – до 3 балів;

з) реферат (обсягом 7 – 8 стор.) – до 3 балів;

і) тестування – до 3 балів;

й) анотація наукової статті, монографії, підручника – до 3 балів;

к) рецензія наукової статті, монографії, підручника – до 5 балів;

л) наукова стаття – до 10 балів;

м) підсумкова контрольна робота – до 5 балів;

н) інші види навчально-наукової роботи (участь у гуртках, наукових конференціях тощо) – до 5 балів.


Студенти, які пропустили 50 % і більше годин занять (лекції і семінари) і не відпрацювали їх, не можуть бути допущені до заліку та іспиту відповідно до нормативних актів МОН України і Закону України „Про вищу освіту”.

Пропущені лекції і семінарські заняття студент зобов’язаний відпрацювати шляхом написання есе, рефератів, контрольних робіт або усної відповіді у поза аудиторний час. Невідпрацьовані і нездані пропущені теми вважаються недовиконанням навчального плану і екзаменатор має право додатково опитати таких студентів під час заліку чи іспиту (підсумкового комплексного контролю). Крім того за пропущені лекції та семінарські заняття не нараховуються ніякі позитивні бали.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою знання студента відображаються у заліковій книжці за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.


Приклад розрахунку оцінки знань студента:

20 балів ЗМ1 + 20 балів ЗМ2 + 50 балів КПМ = 90 бал – оцінка знань студента за семестр.

За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 5 – „відмінно”.


НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ




теми

Назва теми

Кількість годин

лекції


семінари

самостійна

робота

студента

Змістовний модуль І.

1.

Загальна характеристика теорії держави

і права

4

4




2.

Методологія загальної теорії держави і права

4

2




3.

Походження держави

4

2




4.

Поняття, суть, соціальне призначення і

цінність держави

2

2




5.

Форма держави

4

4




6.

Функції держави

4

2




7.

Механізм держави і місцеве самоврядування

4

4







Модульна контрольна робота










Змістовний модуль ІІ.

8.

Держава і громадянське суспільство

4

4




9.

Правова держава

4

2




10.

Політична система держави і суспільства

2

2




11.

Сучасні концепції держави

2

2




12.

Поняття, суть, основні форми демократії та демократичних типів держави.

2

2







Модульна контрольна робота













Всього за 1-2 КМС

40

32







Окремі теми, які виносяться для

індивідуально-самостійної роботи










Змістовний модуль ІІІ.

13.


Форми і види соціального регулювання у додержавному суспільстві

2

2




14.

Основні теорії виникнення права

4

4




15.

Соціальна цінність, основні завдання, принципи і функції права

4

2




16.

Форми (джерела) права

2

2




17.

Поняття, види і структура норм права

2

2




18.

Правові системи країн світу

4

4




19.

Система права і законодавства

2

2







Проміжний заліковий модуль

16

16




Змістовний модуль ІV.

20.

Поняття, види і структура правовідносин

4







21.

Правосвідомість і правова культура

2

2




22.

Поняття і суть режиму законності і правопорядку і їх гарантії

4

2




23.

Поняття і види правомірної поведінки, правопорушень і юридичної відповідальності

2

2




24.

Форми реалізації права

4

2




25.

Поняття, види і способи тлумачення правових норм

4

2







Проміжний заліковий модуль 4

20

14







Всього за 3-4 КМС

38

30







Всього

78

62





Загальний обсяг 259 год., в тому числі:

Лекції – 78 год.

Семінари, консультації, заліки, іспити – 112 год.


Теми лекцій та семінарських занять, завдання для самостійної роботи студентів

Змістовний модуль І (теми 1 – 7)


Лекція. Тема 1. Загальна характеристика теорії держави і права


Поняття, структура і соціальне призначення юридичної науки. Держава і право як об’єкт і предмет вивчення юридичною наукою. Історія виникнення і основні етапи розвитку загальної теорії держави і права.

Предмет, зміст і структура загальної теорії держави і права. Співвідношення і взаємозв’язки загальної теорії держави і права з філософією, соціологією, історією та основними галузевими юридичними науками. Основні завдання і функції загальної теорії держави і права.


Семінар. Тема 1. Загальна характеристика теорії держави і права

(4 год.)

  1. Поняття, структура і соціальне призначення юридичної науки.
  2. Держава і право як об’єкт і предмет вивчення юридичною наукою.
  3. Історія виникнення і основні етапи розвитку загальної теорії держави і права.
  4. Предмет, зміст і структура загальної теорії держави і права.
  5. Співвідношення і взаємозв’язки загальної теорії держави і права з філософією, соціологією, історією та основними галузевими юридичними науками.
  6. Основні завдання і функції загальної теорії держави і права.


Рекомендована література до теми:

  1. Васильев А.М. Правовые категории. – М., 1976.
  2. Венгеров А.Б. Теория государства и права. - М. Юрист, 1995.
  3. Глебов А.П. Новое поколение учебников по теории гос. и права. // Гос. и право. – 1997, № 4. - С. 63-67.
  4. Жуков В.Н. Место теории государства и права, философии права и истории политических и правовых учений в системе высшего юридического образования…/ Государство и право. 2000, № 12.
  5. Каленский В.Г. Государство как объект социологического анализа. – М., 1977.
  6. Керимов Д.А. Общая теория государства и права. Предмет. Структура. Функции. - М., 1977.
  7. Козлов В.А. Проблемы предмета и общей методологии права - Л. 1989.
  8. Козюбра М.І. Наукознавчі проблеми загальної теорії держави і права.
  9. Лазарев В.В. Теория права и государства. - М. 1996.
  10. Недбайло П.Е. Введение в общую теорию государства и права. К. 1971.
  11. Общая теория государства и права. Академический курс. Т.1., Отв. ред. проф. М.Н. Марченко. Зерцало. – М, 2001.
  12. Сурилов А.В. О месте и значении общей теории государства и права в системе юридической науки. // Проблемы правоведения. Вып. 41. 1980.
  13. Черноголовкин Н.В. Возникновение и основные этапы развития науки о государстве и праве (лекции). – М., 1966.
  14. Методологические проблемы юридической науки. - К. 1990.
  15. Полешко А. Методологія правової науки і правозастосовчої практики – належну увагу. - Право України. 1996. № 12.
  16. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. К.,1994.
  17. Степанов И.М. Диалектика общечеловеческих и классовых ценностей в конституционном процессе. - Сов. госуд. и право. 1990. № 1.
  18. Спиридонов Л.И. Теория государства и права. - М. 1996.
  19. Халфина П.О. Диалектическое противоречие и право // Совет. госуд. и право. 1988. № 1.
  20. Хропанюк В.Н. Теория государства и права. - М. 1996.
  21. Чиркин В.Е. Сравнительное государствоведение: метод исследования, отрасль науки, учебная дисциплина. Сов. госуд. и право. 1990. № 3.



Лекція. Тема 2. Методологія загальної теорії держави і права


Поняття, основні ознаки, структура і призначення методології пізнання державно-правових явищ. Світоглядні методи пізнання державно-правових явищ (метафізичний, діалектичний, ідеалістичний, матеріалістичний тощо).

Загальнонаукові методи пізнання державно-правових явищ.

Конкретно-наукові методи пізнання державно-правових явищ.


Семінар. Тема 2. Методологія загальної теорії держави і права (2 год.)

  1. Поняття, основні ознаки, структура і призначення методології пізнання державно-правових явищ.
  2. Світоглядні методи пізнання державно-правових явищ (метафізичний, діалектичний, ідеалістичний, матеріалістичний тощо).
  3. Загальнонаукові методи пізнання державно-правових явищ.
  4. Конкретно-наукові методи пізнання державно-правових явищ.


Рекомендована література до теми:

  1. Васильев А.М. Правовые категории. – М. 1976.
  2. Гаврилов О.А. Математические методы и модели в социально-правовом исследовании. – М.: Наука. 1980.
  3. Ганьба Б. Системний підхід та його застосування в дослідженні державно-правових явищ // Право України.– 2000.– № 3. С. 41-44.
  4. Зайчук О.В. Оніщенко Н.М. Середовище права та формування правових систем сучасності // Право України.– 2003 № 12.
  5. Клименко О. Формування українського права та його взаємодія з іншими правовими системами //Право України. – 2001.– № 9.
  6. Ковальова О. Зближення законодавства Європейського Союзу з правовими системами держав-кандидатів на вступ до ЄС //Право України. 2003. № 9.
  7. Луць Л.А. Структура правової системи суспільства: загальнотеоретичні аспекти //Право України 2002. № 3.
  8. Мірошніченко М. Методологічні передумови класифікації правової системи України //Право України.– 2003.– № 11.
  9. Гусарев С.Д., Карпов О.М. Юридична деонтологія. – К. 1998
  10. Декарт Рене. Міркування про метод. – К. Тандем. 2004
  11. Жоль К.К. Методы научного познания и логика (для юристов). Учебн. Пособие. – К. Аттика. 2001
  12. Клизовский А. Основы миропонимания новой эпохи. – Минск. 1995
  13. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) – 2-е изд. – М. Аванта. 2004.
  14. Казимирчук В.П. Право и методы его изучения. – М. 1965.
  15. Каленский В.Г. Государство как объект социологического анализа. – М. 1977.
  16. Козловський А.А. Право як пізнання. Вступ до гносеології права. – Чернівці. Рута. 1999.
  17. Козлов В.А. Проблемы предмета и методологи общей теории права. – К. 1989.
  18. Лапаев В.В. Конкретно-социологические исследования в праве М. 1997.
  19. Методологические проблемы юридической науки. – К. 1990.
  20. Макаров В.П. Философия права. Учебн. пособие. – М.: Академпроект. Екатеринбург: Деловая книга. 2002.
  21. Нерсесянц В.С. Философия права. Учебн. для вузов. Я.: Норма, 2004.
  22. Оборотов Ю.Н. Традиции и обновления в правовой сфере: вопросы теории ( от познания к постижению права). Одесса: Юрид. литература, 2002.
  23. Петров Ю.А. Теория познания. Научно-практическое значение. – М.: Мисль. 1988.
  24. Радбрух Густав. Философия права. Перевод с нем. – М.: Междунар. отношения, 2004
  25. Циппеліус Райнгольд. Філософія права. Пер. з нім. – К.: Тандем, 2000.
  26. Циппеліус Райнгольд. Юридична методологія. – К.: Реферат. 2004.
  27. Сырых В.М. Метод правовой науки: основные элементы, структура. – М. 1980.



Лекція. Тема 3. Походження держави


Загальна характеристика соціальної влади і соціальних регуляторів у родовому суспільстві. Основні причини і закономірності розпаду родового суспільства: загальні закономірності і особливості у різних народів.

Основні теорії або концепції про походження держави, їх переваги і недоліки: теологічна теорія, договірна, патріархальна, патримоніальна, теорія завоювання (насильства), марксистська, органічна, космічна та інші.

Основні закономірності і особливості виникнення держав у сучасну епоху: України, Росії, Білорусь, Словакії, Чехії тощо.