Міністерство охорони навколишнього природного середовища України

Вид материалаДокументы

Содержание


Таблиця 12.1. Динаміка розвитку природно-заповідного фонду Київської області
Збирання лікарської сировини
Категорія об’єкту ПЗФ
13. Деякі екологічні проблеми україни та шляхи їх вирішення
14. Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища
Аналітичний контроль
Контроль за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів.
Контроль за охороною атмосферного повітря
Контроль за охороною і використанням земель.
Контроль за охороною і використанням надр.
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

Таблиця 12.1. Динаміка розвитку природно-заповідного фонду Київської області





Категорія, тип

На 01.01.2002р.

На 01.01.2003р.

На 01.01.2004р.

На 01.01.2005р.

На 01.01.2006р.

На 01.01.2007р.

Кількість об’єктів

Площа, га

Кількість об’єктів

Площа, га

Кількість об’єктів

Площа, га

Кількість об’єктів

Площа, га

Кількість об’єктів

Площа, га

Кількість об’єктів

Площа, га

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Дендрологічний парк загальнодержавного значення

1

297,0

1

297,0

1

297,0

1

297,0

1

297,0

1

297,0

Регіональні ландшафтні парки

1

5148,7

1

5148,7

1

5148,7

1

5148,7

1

5148,7

1

5148,7

Заказники загальнодержавного значення

14

13976,0

14

13976,0

14

13976,0

14

13976,0

14

13976,0

14

13976,0

Заказники місцевого значення

45

9278,9

48

9829,7

52

10035,2

52

10523,2

55

10541,63

55

10541,63

Пам’ятки природи загальнодержавного значення

2

92,0

2

92,0

2

92,0

2

92,0

2

92,0

2

92,0

Пам’ятки природи місцевого значення

39

153,86

41

172,41

43

173,21

43

173,21

49

180,45

49

180,45

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення

3

488,5

3

488,5

3

488,5

3

488,5

3

488,5

3

488,5

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення

9

127,2

9

127,2

9

127,22

9

127,22

9

127,22

9

127,22

Заповідні урочища

16

1585,0

15

1507,5

15

1515,4

15

1515,4

16

1524,7

16

1524,7

Всього

130

31148,06

134

31639,03

140

31853,23

140

32341,25

150

32376,2

150

32376,2


Таблиця 12.2. Використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду Київської області, у 2006році.





з/п


Назва

об'єкта

природно-

заповідного

фонду

Загальна

площа

об'єкта

ПЗФ, га


Використання

орних земель


Збирання ягід,

плодів, насіння, грибів


Збирання лікарської сировини


Сінокосіння


Випасання худоби


Використання

території в

рекреаційних,

культурно-

освітніх цілях










ліміт


факт.

ліміт


факт.


ліміт


факт.


ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

факт.










га

га

га - кг

га- кг

га- кг

га- кг

га

га

га-гол

га- гол

га- чол

га - чол

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

1.

ЗЛандЗД “Козинський”

967,0













350,0

350,0

617/1100

617/1100





2.

ДПЗД “Олександрія”

297,0

11,1

11,1*









3,0

3,0









3.

ПСМЗД “Згурівський”

309,0

1,5

1,5









4,4

4,4









4.

ПСМЗД “Ташанський”

144,0













2,0

2,0









5.

ЗЛЗД “Урочище Унава”

974,0

6,2

6,2





















6.

ЗЛЗД „Урочище Мутвицьке”

785,0













19,2

19,2









Примітка. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області було видано 10 дозволів на використання природних ресурсів на підставі ліміту Державної служби заповідної справи від 29.03.2006 №29-6-2006/83

* ─ на використання природних ресурсів (використання орних земель) ДПЗД „Олександрія” було видано 2 дозволи:

1. орні землі під городи для працівників парку ─ 0,5 га;

2. орні землі під науковий розсадник ─10,6 га


Таблиця 12.3. Кількість природоохоронних об’єктів за роками

Категорія об’єкту ПЗФ

Кількість

Площа, тис. га

Площа територій суворої заповідності




1990

1995

2000

2006

1990

1995

2000

2006

1990

1995

2000

2005

Території та об’єкти загальнодержавного значення

Заказники

6

11

14

14

7878,1

10792,4

13976,9

13976,9









Пам’ятки природи

1

1

2

2

0.78,0

0.78,0

0.92,0

0.92,0









Дендрологічні парки

1

1

1

1

0.205,0

0.205,0

0.297,0

0.297,0









Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва

2

2

3

3

0.344,5

0.344,5

0.488,5

0.488,5









Регіональний ландшафтний парк





1

1





5148,7

5148,7









Території та об’єкти місцевого значення

Заказники

17

41

45

55

3884,1

8682,9

9278,9

10541,63









Пам’ятки природи

33

38

39

49

0.115,32

0.133,4

0.153,86

0.180,45









Парк-пам’ятки садово-паркового мистецтва

7

9

9

9

0.110,2

0.257,2

0.127,2

0.127,22









Заповідні урочища

9

16

16

16

0.800,9

1567,6

1585,0

1524,7









Разом

76

119

130

150

13416,12

22057,5

31148,06

32376,2











12.3. Історико-культурна спадщина. Знайдені під час археологічних розкопок матеріальні залишки свідчать, що за часів пізнього палеоліту (давнього кам’яного віку) 20-15 тис. років тому в середньому Подніпров’ї жили первісні люди. Вони займалися мисливством та рибальством. Їхні стоянки, залишки кам’яних знарядь праці виявлено на території Києва, Фастова, поблизу Яготина.

У VІ-ІV тис. до н.е. в долинах і на берегах Дніпра та Ірпеня жили люди так званого неолітичного (нового кам’яного віку) періоду. Вони вже знали керамічний посуд, розводили тварин. Очевидно на цей період припадають і перші спроби землеробства. Наукою зафіксовані характерні для Київщини дві різні культури цього періоду. Це так звана дніпровсько-донецька культура і культура ямково-гребінцевої кераміки.

Культура, яка прийшла на зміну пізньокроманьйонській дніпровсько-донецькій культурі на терени тодішньої Київщини в Ш тис. до н.е., особливо значуща. Йдеться про трипільську культуру.

У пізньотрипільський період особливої досконалості досягає художній розпис керамічних виробів. Зброї серед тогочасних знарядь не знайдено. Мирне життя сприяло збільшенню густоти населення, а почасти і перенаселенню.

У період Ранньої бронзи на Київщині панівне становище завоювали племена так званої ямної культури. Трипільські племена ще кілька століть протистояли новим звичаям, але наприкінці П тис. до н.е. були зовсім розпорошені.

У П-І тис.до н.е. існували племена, яких вважають праслов’янами. Весь той період називають доісторичним, бо звідти не дійшли до нас писемні пам’ятки.

На початку нашої ери населення середнього Подніпров’я вже знало залізо. Першими повели мову про відокремлення від південних сусідів –кімерійців, скіфів, сарматів – люд, що заселяв середнє і північне Подніпров’я та займався землеробством.

Землі Київщини були джерелом розселення слов’ян – носіїв розвинутої землеробської культури. З Ш-П ст. до н.е. і аж до П ст.н.е. безпосередньо формуються слов’янські племена, а на території Київщини домінує плем’я полян. Воно заселяло правий берег середньої течії Дніпра переважно між Россю та Ірпенем. Тільки північ області між Тетеревом і Прип’ятю заселяли деревляни.

У збиранні слов’янських племен у державу з назвою Київська Русь полянському племені належить чільна роль. Як свідчить літопис, після смерті Кия полянське князівство переходить до його прямих нащадків- династії Кивичів. Починаючи з князя Олега, правлячу династію Києвичів змінює династія Рюріковичів із домішками варязької крові.

Київщина користується всіма перевагами свого географічного положення, швидко розвивається самобутня і багатогранна її культура внаслідок прийняття християнства. Та попри всі оборонні старання київських князів, Київська Русь постійно зазнає ударів від войовничих південних сусідів, спершу печенігів, а згодом і половців.

На початку ХШ ст. на історичній арені з’являється татаромонгольська орда, перетворивши на руїни міста давніх культур Середньої Азії. Наступною метою завойовників стали землі Київської Русі.

В кінці ХШ ст., коли на історичну арену вийшла нова сила – Велике князівство Литовське. В 1362 році великий князь литовський Ольгерд захопив землі Київщини і Переяславщини. Було відновлено давні оборонні замки Київщини у Білгороді, Вишгороді та Чорнобилі, збудовано новий замок для литовських князів у Києві на горі, яка відтоді стала називатися Замковою.

З 1482 р. з княжими традиціями було покінчено, надто непокірними ставали київські князі. Замість Київського князівства було утворено Київське воєводство у складі Польсько-Литовської держави.

Влітку 1654 року на Київщину вступило московське військо, посилаючись на те, що угода від 18 січня 1654 року, укладена з Богданом Хмельницьким зумовлює захист український земель, почало будувати свою фортецю в Києві.

З 1917 року Київщина у складі Української РСР. Утворення Київської області припадає на період згортання НЕПу. Смерть Л.Брежнєва у 1982 р. поклала початок перехідного періоду в радянському керівництві. З приходом до влади М.Горбачова почалися спроби реформування існуючої соціально-політичної системи. Але ще перші горбачовські реформи не встигли дати свої плоди, як 26 квітня 1986 року вибухнув реактор Чорнобильської атомної електростанції. Київщина постраждала першою.

Очевидно, саме від Чорнобиля почався відлік новітньої історії України, яка через п’ять років всенародним референдумом була проголошена суверенною незалежною державою. Принципово нові процеси розпочалися і на Київщині. Одночасно з демонтажем командно-адміністративної, політичної, економічної системи необхідно було опановувати демократичну, ринкову культуру, формувати нове політичне та економічне середовище, вживатися в нього, виробляти і реалізовувати відповідну соціальну та духовну політику.

Київщина сьогодні – це поліетнічний регіон, де , крім українців, проживають росіяни (8.7%), білоруси (0,6 %), євреї (0,4%), поляки (0,3%0, представники багатьох інших національностей.

Етномовна ситуація є сприятливою для зміцнення державницького статусу української мови, подальшого її поширення у повсякденному житті, а також для відродження мов національних меншин.

12.4 На виконання Указу Президента України „Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні”, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Київській області надало пропозиції до Київської обласної державної адміністрації включити в заходи із розвитку внутрішнього туризму та екскурсійної діяльності Київської області території та об’єкти природно-заповідного фонду Київської області, а саме: 1) дендрологічний парк загальнодержавного значення „Олександрія”, м. Біла Церква; 2) парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Кагарлицький”, м. Кагарлик; 3) парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Згурівський”, смт. Згурівка; 4) парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Ташанський”, с. Ташань Переяслав-Хмельницький район. Дані об’єкти мають екологічну, наукову та історико-культурну цінність.


13. ДЕЯКІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ


Київська область розташована у північній частині України, її територія 28,1 тис. км2 (4,7 % території України), населення – 1778,9 тис. осіб. (3,8 % жителів України). У складі області – 25 територіально-адміністративних районів, 11 міст обласного та 14 районного значення, 29 селищ міського типу, 1134 сільських населених пунктів.

Для області характерна територіальна нерівномірність у розміщенні промислового виробництва – на 9 з 25 адміністративних районів області припадає приблизно 75 % всієї потужності промислового виробництва.

Основу промислового потенціалу становлять 335 великих та середніх підприємств. Загальнодержавне значення мають такі підприємства, як Трипільська ТЕС, Броварський завод порошкової металургії, найбільший в Європі Київський картонно-паперовий комбінат у м. Обухів, а також відомі далеко за межами України виробники шин – ЗАТ СП “Росава”, екскаваторів – ВАТ “Борекс”, хімічного обладнання – ВАТ “Червоний Жовтень” та деякі інші підприємства.

Область має високорозвинене сільськогосподарське виробництво. У рослинництві основну роль відіграють зернові та кормові культури, питома вага яких у загальній площі сільгоспугідь складає відповідно 45 % та 37 %. Картопля та овочі займають 10 % сільгоспугідь, технічні культури – 8 %.

Київщина покрита густою мережею автомобільних та залізничних шляхів. Міжнародне значення мають автомагістралі Львів-Харків, Львів-Москва, Санкт-Петербург-Одеса. Важливе транспортне значення мають ріки Дніпро, Десна, Прип’ять, які протікають по території області.

Сумарна довжина річок становить 8700 км. Водоспоживання за рахунок поверхневих вод в межах області задовольняється в басейні р. Прип’ять – на 96 %, р. Десна – на 94 %, р. Рось – на 81 %, р. Тетерів – на 75 %, р. Трубіж – на 68 %, р. Ірпінь – на 44 %. При цьому найбільші об’єми використання поверхневих вод припадають на міста. Так, від загального водоспоживання вони становлять: м. Біла Церква – 99,9 %, м. Бровари – 92 %, м. Ірпінь – 63 %. Потреби Трипільської ТЕС задовольняються на 99 % також за рахунок поверхневого стоку. Згадані міста є й основними джерелами скиду в поверхневі водні джерела стічних вод.

Площа земель сільськогосподарського призначення становить 59,6 % території, з яких 48,6 % – рілля, 0,6 % – перелоги, 1,4 % – багаторічні насадження, 9,0 % – сіножаті та пасовища. Землі лісового фонду займають 23,1 %, водного фонду – 6,2 %, землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони – 3,0 %.

Надмірне розорювання, особливо силових земель, призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення площ ріллі, луків, лісів та водойм, що негативно позначилось на стійкості ландшафтів, загострило процеси водної ерозії.

Значні площі займають землі під відкритими розробками, шахтами та відповідними спорудами – 3,0 тис. га, з них близько 1800 га – відпрацьовані розробки, кар’єри, закриті шахти, підвали, терикони, які не експлуатуються.

Порівняно з іншими Київська область бідна на корисні копалини. З 316 родовищ переважна кількість представлена сировиною для виготовлення будівельних матеріалів (106 родовищ цегельно-черепичної сировини, 23 – будівельного піску, 22 – будівельного каменю), торфом (51 родовище), прісними та мінеральними підземними водами (99 родовищ).

Область характеризується значним техногенним та демографічним навантаженням на територію, значною розораністю земельного фонду, наявністю великої кількості радіоактивно забруднених земель, віднесених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС до зони відчуження. За останні роки у зв'язку із значним зменшенням обсягів промислового і сільськогосподарського виробництва відбулося певне зниження обсягів викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище.

За даними спостережень у 2006 році стан навколишнього природного середовища суттєво не змінився. Основну напругу, як і в попередні роки, створювали екологічно-небезпечні об’єкти загальнодержавного значення – полігон твердих побутових відходів № 5 ВАТ “Київспецтранс” та Трипільська ТЕС. Полігон ТПВ забруднює атмосферне повітря та підземні водні горизонти відповідно газоподібними та рідкими продуктами гниття відходів та продовжує залишатись об’єктом потенційної загрози виникнення тут надзвичайної ситуації, пов’язаної із ймовірним залповим скидом фільтрату за межі полігону. Трипільська ТЕС – основний забруднювач атмосферного повітря.

В деяких поверхневих водоймах спостерігається тенденція погіршення показників якості води, що певною мірою має природний характер. Випадки перевищення нормативів ГДС на скидах підприємств області, які також мали місце в 2005 р. свідчить про посилення антропогенного тиску на природні водойми (особливо на малі річки області). Як і в минулому році якість стічних вод не завжди відповідала затвердженим нормативам граничнодопустимого скиду забруднювальних речовин. У зв’язку з цим найбільш забрудненими можна назвати річки Стугна, куди скидає зворотні води Колективне підприємство “Васильківська шкірфірма”, р. Кізка, в яку потрапляють зворотні води ЗAT “Комплекс Агромарс”, де продовжується реконструкція та будівництво очисних споруд. У смт. Іванків протягом багатьох років не працюють каналізаційні очисні споруди. Стічні води без будь-якої очистки тривалий час скидалися в р. Болотна, а нині в р. Тетерів.

Спостереження за станом річок в місцях водозаборів в повеневий період вказують на погіршення якості води поверхневих водойм по органолептичним показникам: забарвленість, прозорість, каламутність, запах. З початку 2005 року мали місце перевищення нормативних показників якості води в питних водозаборах мм. Біла Церква, Богуслав та Бровари.

Київська область на кордоні з Житомирською та Чернігівською має значні території, забруднені в результаті аварії на ЧАЕС.

Викиди та скиди м. Києва також створюють додатковий тиск на навколишнє природне середовище області. Залишається не вирішеною проблема ліквідації техногенного забруднення авіаційним гасом території в районі м. Узин та забезпечення, у зв’язку з цим, якісною питною водою мешканців близько 20-х населених пунктів трьох районів: Білоцерківського, Рокитнянського, Кагарлицького та м. Узин. Типовою є ситуація, коли відсутній необхідний набір очисних споруд та знезаражуючих установок для якісної водопідготовки. Посилюють напругу такі проблеми, як відсутність каналізаційних очисних споруд в ряді населених пунктів та невідповідність потужностей на існуючих спорудах фактичним потребам.


"ПСССГГр

напругу такі проблеми, як віл та невідповідність потужност<

Сучасному екологічно водоохоронних смуг річок і ] неналежне інструментальне природного середовища, віж
Сучасному екологічному стану також сприяло зволікання з відведенням прибережних водоохоронних смуг річок і водойм, порушення правил господарської діяльності в їх межах, неналежне інструментальне оснащення служб, які контролюють стан навколишнього природного середовища, відсутність належної екологічної освіти та екологічного виховання населення тощо.


авного фонду - 2 216,258 877,112 тис. грн.

Кошти Державного фонду охс реконструкцію електрофільтрів 6j охорону і раціональне використаї
З метою реалізації природоохоронних заходів у 2006 році з коштів фондів охорони навколишнього природного середовища було виділено 8 186,3 тис. грн., в тому числі з Державного фонду – 6 960,2 тис. грн., з обласного – 4 626,7 тис. грн., з місцевих фондів – 1 850,7 тис. грн.

Кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2006 рік виділялися на:

Реконструкцію каналізаційних очисних споруд м.Славутич Київської області (придбання обладнання), будівництво біогазової установки в Київській області, ліквідацію наслідків забруднення підземних та поверхневих вод і ґрунтів на території Державного дендропарку «Олександрія» в м.Біла Церква Київської області.

Протягом останніх 5 років в області ліквідовано 1750 смітників, впорядковано та очищено від сміття 6762 км вулиць, 682 майдани, 460,0 га скверів, 498,0 га парків, 1585,2 км лісосмуг уздовж шляхів. Приведено у належний стан та впорядковано 1021,3 км берегів річок і водоймищ.

Проводяться заходи щодо створення мережі приймально-сортувальних пунктів для використаної тари (упаковки) із забезпеченням їх приміщеннями, технічним обладнанням та кваліфікованим персоналом.

Повільно вирішуються питання переробки непридатних та заборонених до використання пестицидів та інших агрохімікатів, золошлакових відходів Трипільської ТЕС, знешкодження гальванічних відходів, відпрацьованих розчинників, фарб та інших відходів хімічного виробництва, які зберігаються на підприємствах.

В більшості сіл та селищ не налагоджена система регулярної санітарної очистки підпорядкованих територій. Залишаються актуальними питання збору і вивозу сміття від приватного сектору та садових товариств. *

Однак повітряний басейн промислових міст області залишається забрудненим. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря як стаціонарними джерелами так і пересувними засобами в 2004 році в області становили 173,2 тис. тонн, що складає 34% від рівня 1990 року. Значне забруднення атмосфери і здійснюється також автотранспортом. До екологічно небезпечних підприємств Київської області відносяться підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості, електроенергетики, значний екологічний тиск справляють підприємства харчової промисловості.

Серйозна проблема виникла у зв'язку з незадовільним станом знешкодження та переробки промислових і побутових відходів, які становлять реальну загрозу для навколишнього середовища і здоров'я людей. Тому ця проблема набуває більшої актуальності і її неможливо розв'язати без запровадження сучасних безвідходних та маловідходних ресурсозберігаючих технологій. Необхідна реконструкція і модернізація комунальних та промислових підприємств, обладнання їх сучасними природоохоронними установками.

Першочергового значення набуває проблема охорони водних ресурсів. У 2004 році було скинуто 17 млн. м3 забруднених зворотних вод у природні поверхневі водні об'єкти області, в тому числі 4 млн. м3 без очищення і 13 – недостатньо очищених. Значна кількість існуючих очисних споруд працює неефективно. Викликає занепокоєння й стан малих річок області, які забруднюються не тільки стічними водами міст, а й тваринницькими відходами, нераціональним використанням мінеральних добрив тощо.

Ліси є основними екологічними "легенями" області, тому їх охорона, раціональне використання і відновлення набувають першочергового значення. У 2000 році лісовому фонду Київської області в результаті пожеж було заподіяно збитків на суму 36,6 тис. гривень.

В області знаходиться найбільший радіаційно небезпечний об'єкт –Чорнобильська АЕС. Саме цей фактор призвів до екологічної катастрофи і продовжує залишатися найбільшою екологічною загрозою техногенного походження для регіонів усіх рівнів.

Таким чином, екологічні проблеми Київської області як і усіх регіонів України належать до найактуальніших і потребують невідкладного вирішення.


14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА


Держуправління у звітному періоді здійснювало комплексне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, державний контроль за використанням і охороною природних ресурсів, екологічний контроль на державному кордоні України та внутрішніх митницях області, проводило державну екологічну експертизу, нормування природокористування.

Заходи здійснювались, згідно планів роботи управління, наказів і розпоряджень Мінприроди України, прокуратури Київської області, облдержадміністрації, рішень колегії Держуправління.
Аналітичний контроль

На здійснення аналітичного контролю за станом навколишнього природного середовища Держуправлінням відібрано 203 проби і виконано близько 2374 гідрохімічних аналізів на вміст забруднюючих речовин у скидах в поверхневі водойми області. Відібрано також 39 об’єднаних проб повітря від стаціонарних джерел забруднення атмосфери і виконано 105 визначень забруднюючих речовин.

Підготовлені та атестовані 7 лабораторних підрозділів підприємств. Надано близько 100 консультацій з питань проведення лабораторного контролю за викидами та скидами забруднюючих речовин.

Встановлено перевищення нормативів ГДС на скидах 12 підприємств.
Контроль за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів.

Перевіркою Вишгородської філії ЗАТ “Крафт Фудз Україна” встановлено, що в процесі виробничої діяльності, пов’язаної з переробкою картоплі на чіпси, не забезпечується необхідний ступінь очистки зворотних вод. Подальший скид забруднюючих речовин з неочищеними зворотними водами призводить до негативного впливу на навколишнє природне середовище, Прийнято рішення про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності цеху виробництва чіпсів. В результаті збудовані та введені в експлуатацію очисні споруди. Показники очистки відповідають нормативам.

Перевіркою ТОВ “Макарівська птахофабрика” за участю представників Макарівської РДА, райСЕС встановлено, що ТОВ “Макарівська птахофабрика” здійснюється реконструкція комплексу ВРХ у птахофабрику з порушенням вимог природоохоронного законодавства. Прийнято рішення про тимчасову заборону робіт з реконструкції комплексу ВРХ у птахофабрику, а також виробничої діяльності 2 пташників.

Перевірені каналізаційні очисні споруди навчально-оздоровчого комплексу ім.І.Богуна у м.Боярка Києво-Святошинського району. Встановлено, що вищезазначені КОС не працюють та разом із каналізаційною насосною станцією передані на баланс комунального підприємства “Боярка - водоканал”. Стічні води практично відводяться в яр на території Боярського лісу. На припинення несанкціонованого скиду неочищених стічних вод директору КП “Боярка-водоканал” виданий припис.

На протязі звітного періоду проведено аналіз протоколів досліджень проб зворотних вод Березанського КП “Міськводоканал” Він показав, що якість стоків після очисних споруд не відповідає встановленим для комунальних споруд повного біологічного очищення нормативам гранично допустимого вмісту забруднюючих речовин. Виробнича діяльність підприємства здійснюється з порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме: порушуються умови дозволу на спеціальне використання водних ресурсів. У зв’язку з цим прийнято рішення “Про тимчасове призупинення дії дозволу на спеціальне водокористування Березанського комунального підприємства “Міськводоканал”.
Контроль за охороною атмосферного повітря

Виявлені суттєві порушення на:

ЗАТ „Росава” в м. Біла Церква. При проведенні перевірки автотранспорту на токсичність, з 23 перевірених карбюраторних автомобілів не відповідають нормативам „ДЕСТ 4277-2004” 8 автомобілів, начальника транспортного цеху притягнуто до адміністративної відповідальності;

- Боярське ВЛУ магістральних газопроводів в м.Боярка. Експлуатація паливовикористовуючого обладнання здійснюється без режимної наладки та пилоочисних установок з порушенням правил експлуатації. Притягнуто до адміністративної відповідальності 2 відповідальних посадових осіб;

„Ставищанське ЖКП”. Закінчився термін дії проведених налагоджувальних робіт на 4 котлах, відсутній дозвіл на спецводокористування на 2006 рік. За виявлені порушення притягнуто до адміністративної відповідальності одну посадову особу;

- КП теплових мереж „Фастівтепломережа”. Відсутні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферу та на розміщення відходів на 2006 рік, не проведена наладка котельного обладнання на 77 котлах, не проводиться регулювання паливного обладнання автотранспорту, порівняно із звітом інвентаризації виявлені додаткові джерела забруднюючих речовин в атмосферу. Притягнуто до адмінвідповідальності одну посадову особу;

- КП „Броваритеплоенергомережа”. Не проведена наладка котельного обладнання, відсутня довідка про взяття підприємства на держоблік в галузі охорони атмосферного повітря, відсутній контроль викидів забруднюючих речовин в атмосферу;

- ТОВ „Транспортна компанія „Автосоюз” в м. Бровари. Відсутні дозволи на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря та розміщення відходів. Притягнуто до адмінвідповідальності посадову особу;

- ТОВ „Броварський домобудівний комбінат „Меркурій” в м. Бровари. Закінчився термін дії проведених налагоджувальних робіт на 2 котлах, відсутні паспорти на пилогазоочисні установки. Притягнуто до адмінвідповідальності посадову особу;

Проведено операцію “Чисте повітря”. Не відповідали вимогам державних стандартів 15,3% автомобілів. За порушення законодавства про охорону атмосферного повітря притягнуто до адміністративної відповідальності 47 осіб на загальну суму 2040 грн., з них 23 посадові особи на загальну суму 1632 грн., 1 водій державного автотранспортного засобу на суму 17 грн та 23 власники індивідуальних транспортних засобів на загальну суму 391 грн.


Контроль за охороною і використанням земель.

В значній кількості інспекційна робота проводилася під час розгляду звернень громадян

В Обухівському районі проведено 20 перевірок дотримання вимог земельного законодавства. До адміністративної відповідальності притягнуто директора ТОВ АПП “Регул” на суму 102 грн. та нараховано збитки 519 849 грн., в даний час по даному питанню проходять судові засідання. Також до адмінвідповідальності притягнуто директора департаменту утилізації відходів ВАТ “Київспецтранс” на суму 136 грн.

В Васильківському районі проведено 6 перевірок, за якими притягнуто до адміністративної відповідальності заступника директора ТОВ “Аутера”на суму 102 грн.; технічного директора ТОВ “Аутера” на суму 102 грн.; директора ТОВ “Арсенал” на суму 85грн. та директора ТОВ “БП-ГРУП” на суму 85грн.

Перевірки проведені по Кіровській та Головурівській сільських радах Бориспільського району, ЗАТ “Фозі”, ПП “Витичі”, військовому радгоспу “Бориспільський”. Притягнуто до адміністративної відповідальності голову Кіровської сільради, директора ПП “Витичі”, керуючого універмагом ЗАТ “Фозі”, директора військового радгоспу “Бориспільський”. На них накладено штрафи у розмірі по 85,0 грн. кожному.

Спільно з працівниками Баришівського районного відділу земельних ресурсів проведено перевірку законності виділення земельної ділянки громадянину Кудюкіну П.В. загальною площею 2,0 га в с. Коржі. Матеріали про результати перевірки передані до Броварського спеціального міжрайонного відділу УБЕЗ ГУ МВС України в Київській області.
Контроль за охороною і використанням надр.

Спільно з УДСБЕЗ ГУ в Київській області перевірено законність розробки глиняних кар’єрів суб’єктами господарювання в Тетіївському районі, прийняті відповідні рішення про призупинення незаконної діяльності.

Здійснено перевірки 10 підприємств м. Бровари та Броварського району. Притягнуто до адмінвідповідальності 2 особи. Пред’явлено претензії про відшкодування збитків за самовільне використання води з артезіанських свердловин ВАТ Племптахорадгосп “Броварський” претензія на суму – 1604,80 грн. та СТОВ “Требухівське” – 71,83 грн.