Навчальна програма курсу політична соціологія рекомендовано до друку

Вид материала

Документы

Содержание Назва курсу: Політична соціологія Методика навчання передбачає використання таких способів і форм Семінарські заняття. Кількість балів Структура курсу Суспільство, влада і держава Соціальна стратифікація і політичний простір Політична культура: свідомість цінності та ідеологія Політична культура: участь і поведінка соціальних суб’єктів у політиці Підведення підсумків. Підсумкове тестування Лекція 1. Політична соціологія: предмет, методи та концепції Cемінарське заняття №1 Семінарське заняття № 1. Групи інтересів, політичні партії та суспільно-політичні рухи Вибори і поведінка виборців: соціальний та ціннісний аспекти Література Обов’язкова Науково-дослідницька діяльність Основні проекти

Подобный материал:

• Робоча навчальна програма дисципліни "Фіскальна соціологія" Шифр напряму підготовки, 73.34kb.
• Навчальна програма курсу "Соціологія" (для студентів Ікурсу спеціальності "політологія", 599.46kb.
• Навчальна програма дисципліни «ділове спілкування» для напрямів підготовки 0402 «соціологія», 238.57kb.
• Робоча програма дисципліни " Корпоративне управління" для спеціальності 050201 менеджмент, 674.92kb.
• Програма державного екзамену з напряму підготовки 040200 «Соціологія», 439.41kb.
• Робоча навчальна програма вибіркового курсу Дисципліни, 190.33kb.
• Робоча навчальна програма вибіркового курсу Дисципліни, 204.71kb.
• Робоча навчальна програма для студентів 3-го курсу спеціальності 030400 „Міжнародне, 456.43kb.
• Робоча навчальна програма для студентів 1 курсу геологічного факультету напрямку 040103, 383.55kb.
• Робоча навчальна програма розглянута І затверджена на засіданні кафедри менеджменту,, 152.19kb.

Львівський національний університет імені Івана Франка

Філософський факультет

Кафедра політології

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ

ПОЛІТИЧНА СОЦІОЛОГІЯ


Рекомендовано до друку

Вченою радою філософського факультету
Львівського національного університету
імені Івана Франка


Автори:

Микола Поліщук, кандидат філософських наук, доцент кафедри політології Львівського національного університету імені Івана Франка

Любомир Скочиляс, кандидат політичних наук, доцент кафедри політології Львівського національного університету імені Івана Франка


Львів – 2009

Назва курсу: Політична соціологія

Чому цей курс є потрібний?

Політична соціологія розглядає соціальні основи політики, як визначальний фактор однієї з ключових сфер суспільного життя – політичної. Як відомо, Арістотель дав людині визначення, яке можна перекласти двома способами: "Людина є політична тварина" і "Людина є суспільна тварина". Розглядаючи сферу політичного у взаємозв'язку із соціальним, ми таким чином даємо слухачам можливість засвоїти навички розуміння, аналізу та оцінки політичної сфери виходячи іхз її соціальної детермінанти. Політична соціологія в такому разі розглядається як міждисциплінарна сфера, що є своєрідним мостом між соціологією і політичною наукою, а тому інтегрує у своїй структурі методологічну парадигму і дискурс як політичної науки, так і соціології.

Відомі західні вчені Бендлікс і Ліпсет у поглядах на сутність політичної соціології притримуються позиції, що „політична наука починає з держави і досліджує , як вона впливає на суспільсво, а політична соціологія починає з суспільства і досліджує, як воно впливає на державу”,

Загалом на сьогодні у науково-освітній літературі зустрічаються такі трактування політичної соціології:

- соціологічне пояснення прояву влади;

- наука, що аналізує соціальні основи влади у всіх інституалізованих секторах суспільства;

- дисципліна, що вивчає взаємовідносини між суспільством і державою, між соціальним устроєм і політичними інститутами;

- прикладна галузь загальної соціології, що займається проблемами політичної сфери (соціологія політики);

- наука, що досліджує взаємодію громадянського та політичного суспільств;

Існує також підхід, якого притримуються деякі українські соціологи, згідно з яким основною проблемою дослідження політичної соціології повинна виступати політична культура із її основними складовими – політичними цінностями, нормами, свідомістю, поведінкою, участю та діяльністю, тощо, – тобто ті аспекти політики, які безпосередньопов’зані із соціальними акторами.

Звідси основоположними категоріями, які пропонуватимуться для вивчення студентам і дозволятимуть їм краще розуміти і фахово аналізувати соціальний вимір політичної дійсності стануть такі категорії політики як держава, суспільство, панування, дія й культура у політичному ракурсі. Завданням курсу, зважаючи на його магістерський рівень однак буде не пропонування однозначних визначень, а прослідковування розвитку поглядів на ту чи іншу проблему і їх розвитку в історичному та міжнародному вимірі.

При вивченні "Політичній соціології" студенти зможуть також здобути знання з таких актуальних проблем, як націоналізм і етнічні конфлікти. Студенти зможуть, засвоївши курс, добре орієнтуватися в таких визначальних тенденціях розвитку сучасного світу як європейська інтеграція, глобалізм (та антиглобалізм), універсалізм (та культурна ідентичність) тощо.

Відтак студенти у процесі вивчення курсу „Політична соціологія” повинні отримати соціологічні знання із таких політичних проблем:

1. Що вивчає політична соціологія як наука і навчальна дисципліна.
   
2. Якими є сучасні концепції у політичній соціології
   
3. Чим є суспільство і держава з політико-соціологічної точки зору
   
4. Як пояснюються політичною соціологією влада і панування
   
5. Як екстраполюються соціальні нерівності на політичний простір.
   
6. Як виникають і функціонують у політиці еліти і маси як соціальні суб’єкти
   
7. Якою є політична культура соціальних суб’єктів і як вона виражається у політичних відносинах
   
8. Які є форми прояву і способи вивчення масової політичної свідомості
   
9. Що таке групи інтересів, політичні партії та суспільно-політичні рухи як суб’єкти політики
   
10. У чому полягають соціальний та ціннісний аспекти виборів і поведінки виборців.
    

На основі отриманих знань студенти повинні вміти:

• аналізувати соціально-політичне структурування суспільства
  
• аналізувати соціальні аспекти політики та прогнозувати її розвиток;
  
• давати оцінку рішенням, які пов’язані із соціальними основами держави, влади та панування;
  
• аналізувати вплив соціальних груп на політичні процеси і явища у державі;
  
• оцінювати демографічну політику;
  
• аналізувати соціально-політичні відносини у суспільстві;
  
• оцінювати основні напрямки розвитку і функціонування соціальних відносин у суспільстві.
  

Куди цей курс спрямовує слухачів.

Цей курс спрямовує слухачів до методологічного аналізу політики з позицій соціальних основ політичної сфери, розуміння соціальних детермінант таких проблем як влада, держава, нація, відносини, конфлікти тощо. Слухачі ознайомляться із основними західними концепціями розуміння політики, а також оволодіють інструментарієм прикладного соціологічного аналізу політики.


Як цей курс вписується в навчальну структуру, зв’язок з іншими курсам.

Курс “Політична соціологія” взаємозв’язаний і є розвитком одного з магістральних напрямків навчання студентів – “Теорії соціології”, він тісно пов’язаний також із Філософією” у частині “Соціальної філософії”, “Економікою” та “Економічною соціологією” у частині матеріальних детермінант та основ соціальних факторів політики. Курс політична соціологія також взаємопов’язаний із курсами з культурології в частині “Політичної культури”, аксиологічних чинників політичного процесу і поведінки.


Метою курсу:

Дати студентам весь основоположний обсяг знань зі сфери політичної соціології. Загалом, весь обсяг знань, призначений для засвоєння студентами можна поділити на три рівні:

• методологічні основи політичної соціології;
  
• проблемна парадигма політичної соціології;
  
• прикладний інструментарій політичної соціології і його застосування для аналізу емпіричного матеріалу
  

Що цей курс навчить:

У результаті вивчення курсу студенти отримають знання з таких проблем:

• предмет політичної соціології, її функції та основні категорії;
  
• етапи розвитку політичної соціології;
  
• вплив соціальних груп, особистостей на соціальні явища;
  
• основи соціальної політики;
  
• закономірності розвитку демографічної політики та її вплив на політику і політичні процеси;
  
• нації партії і рухи в політичній системі України;
  
• соціальні підсистеми та їх характеристику.
  

Переносні навички:

1. Обізнаність у сфері інтелектуальних наробків із політичної соціології (автори, бібліографія, концепції, методи, праці).
   
2. Вміння самостійно аналізувати, оцінювати та прогнозувати розвиток політики і позиції її соціальних детермінант.
   
3. Краще розуміння основ влади, суспільства, держави.
   
4. Вдосконалення навичок критичного осмислення теоретичного матеріалу.
   
5. Здатність самостійно збирати та використовувати наукову інформацію.
   
6. Засвоєння методів інтерактивної самоосвіти та використання комп’ютерних та інтернет-технологій в отриманні і передачі знань.
   

Методика навчання передбачає використання
таких способів і форм:


1. Лекції

Академічна лекція

Виклад матеріалу викладачем та його конспектування студентами. Застосовуватиметься у разі відсутності вільнодомступних джерел на данутематику.


Лекція-діалог

Виклад матеріалу здійснюють викладач та студент, які спираючись на різні, бажано контраверсійні точки зору виступають як два співрозмовники, що дискутують чи взаємодоповнюють один одного.


Лекція-полілог

Виклад матеріалу готують усі студенти почастинно. Виклад матеріалу здійснюється за принципом мозаїки і відповідає принципові „разом ми знаємо значно більше, ніж кожен зокрема”.


Семінарські заняття.


Академічний семінар

Студенти вивчають матеріал на задану тематику і на семінарському занятті проводиться опитування із кожного питання теми.


Семінар-дискусія, семінар-дебати

Студенти готують матеріал теми, свідомо поділившись на угрупування, аби під час семінарського заняття представляти різні точки зору. Семінар- дебати схожий до дискусії за винятком того, що розмаїття думок і позицій обмежується двома альтернативами і використовується оксфордська модель.


Рольова гра

Семінарське заняття, на якому студенти засвоюють матеріал через своєрідну постановку тієї чи іншої політико мсоціологічної сцени, тобто, коли кожен з студентів грає якусь роль соціального суб’єкта політичного життя визначену темою семінарського заняття.


Застосовуватимуться також інші види семінарських занять


Практичні заняття

Під практичними заняттями ми розуміємо роботу студентів із емпіричним матеріалом з використанням інструментарію політичної соціології, засвоєного в процесі вивчення тієї чи іншої теми курсу.


Крім того, передбачені такі форми навчання як самостійна робота студентів з першоджерелами та написання есею


Така методологія навчання дозволить ознайомити студентів з певним обсягом теоретичного матеріалу, і надасть можливість кожному з них набути вмінь та навичок, що безумовно необхідні для роботи в суспільно-політичній сфері, стати своєрідними консультантами-діагностами з проблем соціальних чинників та основ політики, влади, конфліктів тощо.


Методи та порядок оцінювання:

1. Підготовка до аудиторних занять, участь у дискусіях та тренінгах, інших формах групової роботи (20 балів)

2. Написання та захист есе (зміст – 30, презентація – 5 балів)

3. Участь у виконанні групового науково-дослідного проекту (20 балів)

4. Заключне тестування (20 балів)

Всього (100 балів)

Кількість балів	Оцінка	Отримання кредитів
100 – 86	5	Так
85 – 71	4	Так
70 – 51	3	Так
50 – 41	2	Ні
40 і менше	1	Ні

Як ці методи та порядок оцінювання співвідносяться зі змістом курсу і вашою методологією навчання?

80 % балів студент отримує саме на практичній роботі за участь у аудиторних заняттях, тренінгах та дискусіях, за написання та презентацію есею, за участь у виконанні групового науково-дослідного проекту.


Структура курсу


Хронологічна сітка курсу


Тематична структура курсу

Тема	Л	С	З
Політична соціологія: предмет, методи та концепції	2		2
Семінар 1. Політична соціологія як наука і навчальна дисципліна		2	2
Семінар 2. Еволюція політико-соціологічної думки		2	2
Суспільство, влада і держава	2		2
Семінар 1. Суспільство і держава		2	2
Семінар 2. Влада і панування		2	2
Соціальна стратифікація і політичний простір	2		2
Семінар 1. Екстраполяція соціальних нерівностей на політичний простір.		2	2
Семінар 2. Еліти і маси у політиці		2	2
Політична культура: свідомість цінності та ідеологія	2		2
Семінар 1. Політична культура і соціальні відносини		2	2
Семінар 2. Форми прояву і способи вивчення масової політичної свідомості		2	2
Політична культура: участь і поведінка соціальних суб’єктів у політиці	2		2
Семінар 1. Групи інтересів, політичні партії та суспільно-політичні рухи. Презентація есеїв		2	2
Семінар 2. Вибори і поведінка виборців: соціальний та ціннісний аспекти. Презентація есеїв.		2	2
Підведення підсумків. Підсумкове тестування			2
Всього	10	20	32

*Л – лекції, С – семінари, З – загалом.


Лекція 1. Політична соціологія: предмет, методи та концепції


Політична соціологія як наука і навчальна дисципліна. Предмет політичної соціології. Методи політичної соціології. Соціологія та політична соціологія. Політична соціологія та соціологія політики. Політична соціологія в системі суспільних наук. Основні категорії політичної соціології. Соціальне як категорія політичної соціології. Соціальні основи політики. Функції політичної соціології. Сучасні підходи до визначення предмета та структури політичної соціології як навчальної дисципліни. Педагогічні принципи викладання політичної соціології.


Карл Маркс – класова боротьба і політична влада. Макс Вебер – держава, легітимність і бюрократія. Дж.Ст.Мілль – теорія раціонального вибору. Вільфредо Парето – циркуляція еліт. Гаетано Моска – правлячий клас. Роберт Міхельс – політичні партії і демократія. Еміль Дюркгейм – соціальний порядок без державної влади. Ральф Дарендорф – теорія конфліктів. Алексіс де Токвіль – громадянське суспільство і демократія. Йозеф Шумпетер – демократія і капіталізм. Ганна Арендт – тоталітаризм і суспільство. Антоні Етціоні і Самюель Гантінгтон – цивілізація і громада. Сеймур Ліпсет і Стейн Роккан – сучасні партійні системи.


Cемінарське заняття №1

Політична соціологія як наука і навчальна дисципліна


План.

1. Політична соціологія як наука і навчальна дисципліна
   
2. Предмет та об’єкт політичної соціології. Основні підходи та представники.
   
3. Політична соціологія та її співвідношення з іншими науками.
   
4. Функції політичної соціології.
   

Література


Обов’язкова

1. Безвербный А.С. Предмет и метод политической социологии. В кн.: Политическая социология / Под ред. Сопова Г.П. – Ростов н/Д: Феникс, 1997. – С.5-21
   
2. Овчинников В.И. Социальное как категория политической социологии. В кн.: Политическая социология / Под ред. Сопова Г.П. – Ростов н/Д: Феникс, 1997. – С.21-45
   
3. Иванов В.Н., Семигин Г.Ю. Политическая социология. – М: Мысль, 2000. – Глава первая: Политическая социология как наука. – С.8-31.
   
4. Кола Д. Политическая социология. – М: Весь мир, 2001. – Раздел I. Социология, политическая социология, политическая наука. – С.3-18.
   
5. Амелин В. Социология политики: становление и современное состояние / В кн.: Социология в России. – 2000.
   

Інтернет: ссылка скрыта


Рекомендована

1. Рябов С.Т. Політика як соціальне явище / Політологічні читання, №2, 1994.
   
2. Скочиляс Л. Сучасні підходи до визначення предмета та структури політичної соціології як навчальної дисципліни. – Львів: ЦПД. – 2002. -24 с.
   
3. Политическая социология / База знаний de facto.
   

Інтернет: ссылка скрыта

4. Филиппов А. Политическая социология. Фундаментальные проблемы и основные понятия / Ресурсный центр Московской высшей школы социальных и экономических наук. – 2000.
   

Інтернет: ссылка скрыта

5. Lipset S. Political Man: The Social Bases of Politics. – Johns Hopkins Univ Pr, 1981. – Chapter 1. The Sociology of Politics. – P.1-27
   
6. Orum A. Introduction to Political Sociology. – Prentice Hall, 2001. – Pedagogical Guidelines. – P.6-8.
   
7. Kourvetaris G. Political Sociology: Structure and Process. – Allyn & Bacon: 1996. – Introduction to Political Sociology. – P. 1-9.
   

Додаткова

1. Алмонд Г. Политическая наука: история дисциплины // Полис. – 1997, №6.
   

Інтернет: ссылка скрыта

2. Ильин М., Мельвиль А., Федоров Ю. Основные категории политической науки (Раздел учебного пособия) // Полис, 1996, №4
   

Інтернет: ссылка скрыта

3. Allardt E. The Future of the Social Sciences in the 21st Century – A Comment // Current Sociology, October 1999, Vol. 47(4). – 312 р.
   
4. Baer J. Political Sociology: Canadian Perspectives: Oxford Press, 2001
   
5. Giddens A. Politics, Sociology, and Social Theory. Sociology. Stanford University Press, 1995. – 304 p.
   
6. Horowitz І. Behemoth: Main Currents in the History and Theory of Political Sociology. – New York: Transaction Publisher, 1999. – 474 p.
   
7. Rootes C. Political Sociology in Britain: Survey of the Literature and the Profession / Current Sociology, 1996, № 44(3). – P. 37-43
   
8. Sartory G. From the Sociology of Politics to Political Sociology / In Seymour Martin Lipset (ed.) Politics and the Social Sciences. – New York: Oxford University Press. – PP. 65-100.
   
9. Weber M. The Methodology of the Social Sciences. – New York: Free Press. – 1949. – 135 p.
   

Семінарське заняття №2

Еволюція політико-соціологічної думки.


План.

1. Видатні соціально-політичні мислителі і їх внесок у політичну соціологію.
   
2. Теоретичні моделі політичної соціології.
   
3. Методологія дослідження соціального контексту політики.
   
4. Соціологічні теорії держави і влади.
   
5. Основні сучасні парадигми політичної соціології.
   

Література