Методика проведення аудиту фінансової звітності форми №1 „Баланс 90 > Заключні процедури та рекомендації в результаті проведення аудиту 101 Висновки 104

Вид материала

Документы

Содержание 1.2. Економічна сутність та нормативно-правова база складання балансу

Подобный материал:

• Методичні рекомендації з планування обов’язкового аудиту фінансової звітності розрахунок, 99.99kb.
• Методика проведення аудиту план методика проведення аудиту 1, Порядок проведення аудиторської, 104.32kb.
• Усач Б. Ф. Аудит: Навч посіб. К.: Знання-Прес, 2002, 2193.92kb.
• Другий етап кваліфікаційного іспиту для одержання сертифіката аудитора банків, 763.34kb.
• Методика проведення аудиту господарсько-фінансової діяльності підприємств І організацій, 484.56kb.
• План вступ Операційний аудит Аудит на дотримання нормативних вимог Аудит фінансової, 185.07kb.
• Методика проведення аудиту операцій з товарними запасами Висновки Список використаної, 172.62kb.
• Звіт про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника, 43.92kb.
• План вступ Частина I. Сутність фінансового аудиту Частина II. Організація проведення, 445.13kb.
• План вступ Частина I. Сутність фінансового аудиту Частина II. Організація проведення, 459.95kb.

1.2. Економічна сутність та нормативно-правова база складання балансу

Уявлення про склад господарських засобів (майна) підприємства та їхніх джерел на звітну дату дає бухгалтерський баланс. У балансі господарські засоби підприємства відображають за складом та розміщенням, а також за джерелами їх утворення та цільовим призначенням у грошовому вираженні на визначену дату.

Мета складання балансу — надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал [25, c. 85].

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватися до змін середовища, в якому воно функціонує.

Інформація стосовно економічних ресурсів, контрольованих підприємством, і здатності його в минулому змінювати ці ресурси є корисною для визначення спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти у майбутньому. Інформація щодо структури капіталу є корисною при прогнозуванні майбутніх потреб у позиках, при визначенні розподілу майбутніх прибутків та потоків грошових коштів серед власників підприємства, а також при визначенні ймовірності залучення фінансів у майбутньому. Інформація щодо ліквідності та платоспроможності підприємства є корисною для прогнозування спроможності підприємства вчасно виконувати свої фінансові зобов'язання. Ліквідність свідчить про наявність грошових коштів у найближчому майбутньому після виконання фінансових зобов'язань даного періоду. Наявність грошових коштів упродовж більшого періоду часу для вчасного виконання фінансових зобов'язань свідчить про платоспроможність підприємства.

Активи мають визнаватись і відображатись в балансі у грошовому виразі з використанням певної бази оцінки, а саме:

1. Історичної собівартості. Активи відображаються за сумою сплачених грошових коштів чи їх еквівалентів або за справедливою вартістю компенсації, виданої, щоб придбати їх, на момент придбання;

2. Поточної собівартості. Активи відображаються за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яка була б сплачена в разі придбання такого ж або еквівалентного активу на поточний момент;

3. Вартості реалізації. Актив відображається за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яку можна було б отримати на поточний момент шляхом продажу активу в ході звичайної реалізації;

4. Теперішньої вартості. Активи відображаються за теперішньою дисконтованою вартістю майбутніх чистих надходжень грошових коштів, які, як очікується, має генерувати стаття під час звичайної діяльності підприємства.

Основою оцінки, яка найчастіше приймається підприємствами для складання фінансових звітів, є історична собівартість. Вона, як правило, комбінується з іншими оцінками. Наприклад, запаси, як правило, відображаються за найнижчою з двох оцінок — собівартістю або чистою вартістю реалізації; ринкові цінні папери можуть відображатися за ринковою вартістю, а довгострокові зобов'язання дебіторів відображаються за їхньою теперішньою вартістю. Деякі підприємства використовують як основу поточну собівартість у відповідь на нездатність облікової моделі історичної собівартості відображати вплив зміни цін на немонетарні активи [36, c. 48].

З метою задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів, баланс відображає фінансовий стан підприємства, надає загальну інформацію про його діяльність та ліквідність. Для кращого сприйняття і розуміння даних фінансової звітності ця інформація структурується певним чином. Оскільки кредитори мають першочергові права щодо майна підприємства, для задоволення їх потреб інформація балансу традиційно класифікувалась таким чином, щоб наочно відобразити платоспроможність підприємства, тобто ймовірність погашення заборгованості у випадку його ліквідації. Розмежування поточних і непоточних активів і зобов'язань дає змогу визначити суму оборотного капіталу як різницю між поточними активами і поточними зобов'язаннями.

Структура та зміст балансу змінюються залежно від форм власності, рівня продуктивних сил і розвитку виробничих відносин суспільства.

Баланси класифікують за:

— джерелами складання;

— термінами складання;

— обсягами даних;

— змістом;

— формою.

За джерелами складання баланси поділяють на:

1) інвентарні — складаються на підставі повного опису інвентарю і є скороченим варіантом балансу;

2) книжкові — складаються на підставі запису в книгах без підтвердження інвентаризації, тому їх називають пробними, або попередніми;

3) генеральний — є синтезом інвентарного та книжкового балансів і складається за рік на підставі інвентаризаційного опису та попереднього балансу.

За термінами складання розрізняють баланси:

1) вступні — складаються на час створення підприємства;

2) операційні — складаються протягом року й відображають окремі аспекти діяльності підприємства;

3) ліквідаційні — складаються під час ліквідації підприємства.

Залежно від обсягів даних баланси поділяють на:

1) прості — баланси підприємств, які не мають структурних підрозділів або філій;

2) складні — баланси підприємств, що мають структурні підрозділи;

3) зведені — баланси підприємств, які мають філії.

За змістом розрізняють баланси:

1) сальдові — містять тільки залишки по рахунках і характеризують майновий стан господарства на певну дату;

2) оборотні — баланси, які, крім залишків по рахунках, містять обороти по дебету та кредиту цих рахунків;

3) результативні — баланси доходів і витрат або прибутків і збитків, які дають змогу визначити чистий прибуток або чистий збиток;

4) проміжні — баланси, що складаються на будь-яку дату залежно від потреби;

5) шахові — баланси, які, крім залишків по рахунках, містять кореспонденції по цих рахунках. Такі баланси доцільно складати лише на невеликих підприємствах, що використовують обмежену кількість бухгалтерських рахунків;

6) порівняльні — баланси, в яких порівнюються статті звітного балансу з відповідними статтями балансу за попередній період.

За формою баланси поділяються на:

1) повні;

2) скорочені.

Усі види балансів називають бухгалтерськими, оскільки їх складають на підставі даних бухгалтерського обліку. Підприємства та організації складають місячну, квартальну і річну звітність, компонентом якої обов'язково є бухгалтерський баланс.

За будовою бухгалтерський баланс є двосторонньою таблицею: ліва частина — актив балансу, права — пасив балансу [52, c. 47].

Актив балансу — система показників, яка відображає склад і розміщення засобів підприємства, що об'єднані у якісно однорідні групи.

Активи відображені в балансі як вартість майна та боргових прав, які має та які контролює підприємство.

Активи — економічні ресурси, контрольовані підприємством, які, як очікується, зроблять вигідними майбутні операції.

Вони дають певне уявлення про потенціал підприємства щодо здійснення майбутніх витрат [38, c. 46].

Пасив балансу — система показників, яка відображає джерела утворення та цільове призначення засобів підприємства, що об'єднані у якісно однорідні групи.

Засоби фінансування називають зобов'язаннями і відображають у пасиві балансу.

Різниця активів і зобов'язань — це вартість власних засобів підприємства (власний капітал).

Однорідні види засобів і джерел їх утворення відображають у балансі окремим рядком, що має назву «стаття балансу».

Кожна стаття в балансі призначена для відображення певного елемента (групи однорідних елементів) господарських засобів. Статті згруповано в розділи. Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до визнання та розкриття його статей, визначаються П(С)БО 2 «Баланс».

Особливістю бухгалтерського балансу є рівність вартісних підсумків активу й пасиву, зумовлена тим, що в обох частинах відображають ту саму суму коштів, але за різним групуванням: в активі — за видами, в пасиві — за джерелами. Для здійснення будь-якого виду діяльності підприємство має відповідні господарські засоби (будівлі, обладнання, матеріали, гроші та ін.). Засоби, що знаходяться на підприємстві, у процесі здійснення конкретного виду діяльності (господарської операції) весь час змінюються: збільшуються (засоби одержують, виробляють) або зменшуються (засоби витрачають, продають, відвантажують).

Господарська операція — дія або подія, що зумовлює зміну в структурі активів (господарських засобів) і зобов'язань, у власному капіталі підприємства (джерелі господарських засобів). Усі господарські операції на підприємстві зумовлюють зміни в балансі. Існує чотири типи таких змін [22, c. 85].

Перший тип — зміни, що відбуваються всередині активу балансу (наприклад, передача матеріалів у виробництво). При цьому підсумок активу балансу не змінюється.

Другий тип — зміни, що відбуваються всередині пасиву балансу (наприклад, утримання податків із зарплати). При цьому підсумок пасиву балансу не змінюється.

Третій тип — відбувається збільшення господарських засобів, яке завжди зумовлює збільшення джерела. Наприклад, одержані, але не оплачені матеріали від постачальників. Збільшилися засоби — збільшився й борг перед постачальниками. Отже, ця операція впливає на збільшення підсумків активу та пасиву на однакову величину.

Четвертий тип — відбувається зменшення господарських засобів, і на ту саму суму зменшується джерело. Наприклад, з рахунків у банку сплачують частину заборгованості за банківський кредит. Суму списують з рахунків у банку (стаття активу), і на та ж суму зменшується заборгованість за кредит (стаття пасиву). Отже, підсумки активу і пасиву балансу зменшуються на однакову величину.

Джерелом правової інформації є законодавство України.

Правова інформація міститься у законодавчих актах вищої юридичної сили, до яких належать закони України, що регулюють діяльність суб’єктів підприємництва у галузі фінансових, господарських та трудових відносин.

Нормативна інформація надходить з постанов Кабінету Міністрів України, Національного банку України, наказів міністерства фінансів України, Державного Комітету статистики України, інших міністерств та відомств. Нормативна інформація не може вступати в протиріччя з правовою інформацією. Важливим джерелом нормативної інформації щодо фінансових результатів є затверджені наказом Міністерства фінансів України План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про його застосування. Серед основних документів даної групи, що містять інформацію про доходи, витрати і прибуток, треба назвати національні і міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, директиви ради Європейського Економічного Союзу, рекомендації науково-практичних конференцій тощо.

Функціонування будь-якого господарюючого суб’єкту значно залежить від нормативної бази, що регулює правові та економічні відносини підприємства з державою, з іншими підприємствами та організаціями, з трудовим колективом тощо. Тому одним із важливих питань є огляд нормативно-правової бази з обліку, аналізу і аудиту доходів від операційної діяльності підприємства. Основні оброблені джерела нормативної бази та напрямки їх використання в дипломній роботі представлені в табл. 1.6.

Таблиця 1.6

Огляд нормативно-правової бази з питань обліку, аналізу і аудиту фінансової звітності підприємства

Документ	Зміст документа	Використання в дипломній роботі
1	2	3
1. Конституція України вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР зі змінами № 9-рп/2005 (v009p710-05) від 13.10.2005.	Проголошуються права та обов’язки органів управління, суб’єктів підприємницької діяльності і громадян в Україні.	Забезпечення діяльності підприємства.
2. Господарський кодекс України вiд 16.01.2003 № 436-IV зі змінами № 549-V (549-16) від 09.01.2007// ВВР, 2007, № 12, ст. 106.	Визначаються основні засади господарювання в Україні і регулюються господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання.	Встановлює правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності.

Продовження табл. 1.6

1	2	3
3. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. зі змінами № 3422-IV (3422-15) від 09.02.2006 // ВВР, 2006, № 26, ст. 210.	Визначає правові засади регулювання організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.	Для організації бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.
4. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств", Постанова ВРУ № 283/97 - ВР від 22.05.1997р. (із змінами та доповненнями від 27.11.2003 p.№1344-IV).	Визначає нові поняття податкового обліку - валові витрати, валовий доход; регламентує їх склад та особливості визначення окремих елементів. Визначає платників податку, об'єкт оподаткування, оподаткування операцій особливого виду.	Дозволяє розглянути валові доходи та валові витрати, їх розрахунок та відображення в звітності, регламентує їх склад. Визначає платників податку, об'єкт оподаткування, оподаткування операцій особливого виду.
5. Закон України „Про податок на додану вартість". Постанова ВРУ №168/97-ВРвід 13.04.1997р. (із змінами та доповненнями від 11.05.2000р.№ 1715 -III).	Визначає платників ПДВ, об'єкти та ставки оподаткування, перелік звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.	Дозволяє розглянути операції платників податку з продажу товарів на Україні, вивезення та ввезення товарів, тощо. Нарахування суми ПДВ що підлягає сплаті підприємствами.
6. Закон України „Про систему оподаткування", Постанова ВРУ №1251-XII від 25.06.91р. (із змінами та доповненнями від 22.12.98p.№ 333-XIV).	Визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки, збори, (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.	Закон дозволяє розглянути принципи побудови системи оподаткування в Україні, а також права і обов'язки платників.
7. Закон України „Про власність". ВРУ№697-ХІІ від 07.02.91р.(із змінами від 19.06.2003p.№ 980-IV)	Передбачається, що право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, розпорядження та користування майном.	Застосовується для характеристики підприємства та проведення господарської діяльності.

Продовження табл. 1.6

1	2	3
8. Закон України „Про аудиторську діяльність", Постанова ВРУ №3125-XII від 22.04.93 р.(із змінами від 15.05.2003р. № 762-IV)	Визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника.	Для організації і проведення аудиту доходів від операційної діяльності.
10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” Наказ МФУ від 31.03.99р. №87	Розглядає всі вимоги до фінансової звітності.	Дозволяє розглянути всі вимоги до фінансової звітності та використовувати їх на підприємстві.
11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 „Баланс” Наказ МФУ від 31.03.99 р. №87	Цим положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.	Це положення (стандарт) допомагає визначати зміст і форму балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.
12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати" Наказ МФУ від 31.03.99 р. №87	Цим положенням (стандартом) визначається зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей.	Це положення (стандарт) допомагає визначити зміст і форму Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей.
13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 „Звіт про рух грошових коштів" Наказ МФУ від 31.03.99 р. №87	Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей	Це Положення (стандарт) визначає зміст і форма звіту про рух грошових коштів базового підприємства
14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 „Звіт про власний капітал" Наказ МФУ від 31.03.99 р. №87	Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей	Це Положення (стандарт) визначає зміст і форма звіту про власний капітал базового підприємства
15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 „Примітки до річної фінансової звітності” Наказ МФУ від 28.04.99 р. №137	Цим Положенням (стандартом) визначається порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності	Це Положення (стандарт) визначає порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності базового підприємства
16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 „Зобов'язання”. Наказ МФУ від 31.01.2000 №20.	Це положення визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності.	Для визначення формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності.

Продовження табл. 1.6

1	2	3
17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 „Дохід” Наказ МФУ від 29.11.99 р. №290.	Цим положенням (стандартом) визначається зміст і форма доходу та відображення його в бухгалтерському обліку.	Це положення допомагає визначити зміст і форму доходу та відображення його в бухгалтерському обліку.
18. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати” Наказ МФУ від 31.12.99 р. №318.	Цим положенням (стандартом) визначається зміст і форма витрат та відображення його в бухгалтерському обліку.	Це положення (стандарт) допомагає визначити форму витрат та відображення його в бухгалтерському обліку.
19. Інструкція „Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції з його застосування" Наказ МФУ від 30.11.99. №291 (із змінами від 12.12.2003р. № 671	Розкриває правила використання та правильність ведення бух. обліку та відображання його в Плані рахунків бухгалтерського обліку на підприємстві	Дозволяє розкрити та застосувати правила використання та правильність ведення бухгалтерського обліку та відображення його в Плані рахунків бухгалтерського обліку
20. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. МФУ від 24.05.95 р. №88	Встановлюють порядок відображення та зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами	Для правильності документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Під час огляду нормативної бази велика увага приділяється законодавчим актам, що регулюють бухгалтерський облік на підприємстві, так як він є необхідною інформаційною базою для всіх підсистем управління (аналізу, аудиту, планування тощо).

Основи нової системи бухгалтерського обліку були закладені в Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та конкретизовані у відповідних Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Даний Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначає первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку та інше. Що ж стосується Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО), то це сукупність прийомів і процедур організації і методології бухгалтерського обліку та звітності, розроблених практикою і узагальнених наукою.

Важливим інструментом реалізації міжнародних принципів і методів бухгалтерського обліку є План рахунків. Головною метою Плану рахунків є забезпечення інформацією, потрібною для контролю за діяльністю підприємства, прийняття управлінських рішень та складання фінансової звітності [33, c. 58].