СІ. Чорнооченко цивільний процес

Вид материала

Документы

Содержание Судові дебати - третя частина Заключною частиною (четвертою) Відкладення розгляду справи Обов'язкове зупинення Факультативне зупинення Залишення заяви без розгляду 18.4. Протокол судового засідання

Подобный материал:

• План: Поняття та місце в системі права України. Функції цивільного права, 692.25kb.
• Одеська національна юридична академія, 548.25kb.
• Київський національний університет імені тараса шевченка, 1283.07kb.
• Прикарпатський національний університет імені василя стефаника, 1123.13kb.
• Міністерство освіти І науки україни цивільний процес навчальний посібник, 5326.94kb.
• Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого, 3071.65kb.
• Київський національний університет імені тараса шевченка осетинська ганна анатоліївна, 355.9kb.
• “Механізм та принципи регулювання договірних відносин у цивільному праві України”,, 44.56kb.
• Київський національний університет імені тараса шевченка на правах рукопису Безклубий, 2337.3kb.
• Національна академія наук україни інститут держави І права імені в. М. Корецького фурса, 688.71kb.

15"
представникові органу державного управління з метою роз'яснення такого висновку, а також для його доповнення (ст.191 ЦПК). Суд вислуховує також представника громадської організації чи трудового колективу (ст.161 ЦПК).

Закінчується ця частина судового розгляду тим, що головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення. Після їх заслуховування суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Судові дебати - третя частина судового засідання по розгляду справи, яка складається з промов сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. В таких промовах висловлюються підсумкові висновки щодо дослідження обставин справи з приводу всього фактичного матеріалу і доказів, перевірених і з'ясованих у процесі доказування; висловлюються пропозиції, чи підлягає задоволенню правова вимога і на підставі яких законів. Судові дебати провадяться у порядку, встановленому СТ.194 ЦПК, з додержанням принципу рівних процесуальних можливостей осіб, які беруть участь у справі. Першому надається слово позивачеві, за ним - його представникові та третій особі на його стороні, потім - відповідачеві, його представникові, третій особі на його стороні. За ними виступає третя особа з самостійними вимогами. Але якщо цивільна справа була порушена прокурором, органом державного управління, профспілками, іншими організаціями, під­приємствами, установами або окремими громадянами на захист прав інших осіб (позивачів, заявників, третіх осіб з самостійними вимогами) - ст.ст. 118, 121 ЦПК, то вони виступають в судових дебатах першими. Останніми в дебатах виступають представники громадських організацій і трудових колективів, які беруть участь у процесі для доведення суду своєї думки у справі.

Під час судових дебатів може виникнути необхідність додаткового з'ясування обставин, що мають значення для

224

справи (їх наявності, уточнення змісту тощо), або дослідження нових доказів. У таких випадках суд поновлює розгляд справи по суті, постановляючи про це ухвалу. Відповідно до нового ЦПК України суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові (п. 7 ст. 193 нового ЦПК України). Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку (ст. 194 нового ЦПК України).

Заключною частиною (четвертою) розгляду справи є вихід суду після судових дебатів до нарадчої кімнати для постановления рішення (ст.197 ЦПК). Якщо при постановленні рішення виявиться необхідність з'ясування будь-якої обставини через повторний допит свідків або іншу процесуальну дію, суд, не постановляючи рішення, відновлює розгляд справи, про що постановляє ухвалу. Такий розгляд провадиться виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки. Залежно від його результатів суд відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і після їх закінчення йде до нарадчої кімнати для постановления рішення. Але якщо з'ясування цих обставин у судовому засіданні виявилося неможливим, виносить ухвалу про відкладення розгляду справи.

Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошує перерву (ч. 4 ст. 195 нового ЦПК України).

225

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес


Рішення ухвалюється з додержанням таємниці нарадчої кімнати - ніхто не має права бути присутнім в нарадчій кімнаті, крім складу суду в даній справі; судді не мають права роз­голошувати міркувань, що були висловлені в нарадчій кімнаті (ст.210 ЦПК). Рішення ухвалюють більшістю голосів судді, які входять до складу суду в даній справі, а при одноособовому розгляді справи - суддя, який розглядав справу. Ухвалене рішення викладається в письмовій формі за встановленим СТ.203 ЦПК змістом головуючим або одним з суддів при колегіальному розглядові справи і підписується всім складом суду, який бере участь в ухваленні рішення. Як виняток, в особливо складних справах, складання мотивувальної частини рішення може бути відкладено на строк не більше трьох днів. У таких випадках суд оголошує день, в який особи, які брали участь у справі, можуть ознайомитися з мотивованим рішенням. Резолютивну частину рішення суд повинен оголосити в тому ж засіданні, в якому закінчено розгляд справи. Вона підписується всім складом суду і приєднується до справи.

Постановлене судове рішення проголошується прилюдно. Всі присутні в залі судового засідання вислуховують його стоячи в знак поваги до авторитету суду і його акта, який постановляється ім'ям України. Потім головуючий роз'яснює зміст ухваленого і оголошеного рішення, порядок і строк оскарження (ст.212 ЦПК) та оголошує судове засідання у даній справі закритим.

18.3. Ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ

У процесі судового розгляду цивільних справ можуть виникати обставини суб'єктивного і об'єктивного характеру, які перешкоджають суду розглянути справу по суті і постановити рішення в першому судовому засіданні або роблять не­можливим його постановления взагалі у даній справі. За наявності одних обставин переноситься розгляд судом справи

226

на інший точно визначений строк, при виникненні інших -тимчасово припиняється провадження на невизначений строк до усунення таких обставин, за наявності третіх - провадження в справі закінчується без постановления по ній рішення.

Отже, ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ можливі в процесуальних формах тимчасового припи­нення здійснення процесуальних дій у справі і закінчення провадження в ній без постановления судового рішення. Тимчасове припинення здійснення процесуальних дій настає внаслідок відкладення розгляду справи (ст.ст. 171-176 ЦПК) і зупинення провадження в справі (ст.ст. 221-226 ЦПК).

Закінчення провадження без постановления судового рішення настає в результаті закриття провадження у справі (ст.ст. 227-228 ЦПК) і залишення заяви без розгляду (ст.ст. 229-230 ЦПК).

Відкладення розгляду справи полягає в тому, що розгляд справи в даному судовому засіданні не провадиться, а переноситься судом на призначений ним день нового судового засідання (ч.2 ст.176 ЦПК). Відкладення розгляду справи викликається різними обставинами: неявкою осіб, які беруть участь у справі та інших учасників процесу; необхідністю залучення до справи додаткового доказового матеріалу, заміни відведеного судді, перекладача тощо. Отже, при відкладенні розгляду справи вчиняються процесуальні дії, спрямовані на усунення обставин, які стали підставою для відкладення. Такі обставини визначені ст.ст. 172-176 ЦПК і не носять вичерп­ного характеру.

Про відкладення розгляду справи суд постановляє ухвалу, зміст якої заносить до протоколу судового засідання. В ухвалі зазначаються мотиви та строк відкладення і які процесуальні дії належить виконати на усунення обставин, що викликали відкладення, які б забезпечили розгляд справи в новому судовому засіданні, про призначений день і час якого також зазначається в цій ухвалі. Про день і час такого засідання суд оголошує під розписку учасникам процесу, які з'явилися, а

15*

227

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес


відсутніх та заново притягнених до участі в процесі у справі викликає судовими повістками (ст.176 ЦПК).

Зупинення провадження у справі настає за певних об'єк­тивних обставин, точно визначених нормами цивільного процесуального права. Розгляд справи припиняється тимчасо­во, на невизначений строк. Настання одних обставин породжує обов'язок суду зупинити провадження в справі, настання інших — (факультативне) право зупинити провадження.

Обов'язкове зупинення провадження в справі настає з підстав, передбачених ст.221 ЦПК, у випадках:

1. смерті громадянина, якщо спірні правовідносини
   допускають правонаступництво, або припинення існування
   юридичної особи, які були стороною в справі. Провадження в
   справі зупиняється до вступу в справу або притягнення до
   справи правонаступника;
   
2. втрати стороною дієздатності. Провадження у справі
   зупиняється тільки за наявності рішення суду про визнання
   громадянина недієздатним, яке набрало законної сили (ст.260
   ЦПК), і до вступу в справу законного представника - опікуна,
   призначеного органами опіки і піклування. При частковому
   обмеженні в дієздатності провадження може бути зупинено у
   справі, в якій спірні правовідносини стосуються тих прав, щодо
   яких особа була обмежена в дієздатності;
   
3. знаходження відповідача в діючій частині Збройних Сил
   України або прохання позивача, який перебуває в діючій
   частині Збройних Сил України;
   
4. неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої
   справи, що розглядається у цивільному, кримінальному,
   адміністративному порядку. Провадження зупиняється до
   набрання законної сили вироком, рішенням, ухвалою або
   постановою, від яких залежить вирішення справи. Обставини
   неможливості розгляду справи судом встановлюються в
   кожному окремому випадку залежно від обставин справи.
   

Згідно зі ст. 201 нового ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі:

228

1. смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка
   була стороною у справі, якщо спірні правовідносини
   допускають правонаступництво;
   
2. злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної
   особи, яка була стороною у справі;
   
3. перебування позивача або відповідача у складі Збройних
   Сил України або інших утворених відповідно до закону
   військових формувань, що переведені на воєнний стан;
   
4. неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої
   справи, що розглядається в порядку конституційного,
   цивільного, господарського, кримінального чи адміністра­
   тивного судочинства;
   

5) призначення або заміни законного представника
сторони чи третьої особи у випадках, передбачених цивільно-
процесуальним законодавством.

Факультативне зупинення провадження у справі настає з підстав, передбачених ст.222 ЦПК, у випадках:

1. знаходження позивача або відповідача в складі Зброй­
   них Сил України на дійсній строковій службі або притя­
   гнення цих осіб до виконання будь-якого державного обов'язку
   (стосується тільки осіб рядового, сержантського та стар­
   шинського складу);
   
2. тяжкого захворювання сторони, підтвердженого доку­
   ментами лікувального закладу. Мається на увазі таке тяжке
   захворювання, що перешкоджає явці в суд, і це підтверджу­
   ється довідкою медичної установи. Провадження зупиняється
   на час хвороби сторони;
   
3. розшуку відповідача. Якщо місце фактичного знахо­
   дження відповідача невідоме, суд може оголосити його розшук
   як з власної ініціативи, так і за заявою позивача. У справах за
   позовами про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди,
   заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а
   також втратою годувальника, суд зобов'язаний оголосити
   розшук відповідача. Про розшук відповідача суд виносить
   ухвалу, якою одночасно зупиняє провадження в справі (ст.97
   

229

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес


ЦПК). Провадження зупиняється до закінчення розшуку відповідача органами внутрішніх справ;

4. знаходження сторони у тривалому службовому відря­
   дженні, факт якого повинен бути підтверджений доку­
   ментально. В цьому випадку провадження у справі зупиня­
   ється на час знаходження сторони у тривалому службовому
   відрядженні;
   
5. призначення судом експертизи. Зупинення прова­
   дження настає тоді, коли проведення експертизи доручено
   поза судом експертам відповідних установ і для її виконання
   потрібний тривалий час. Для вирішення деяких справ
   передбачено обов'язкове проведення експертизи. Відповідно
   до ст. 258 ЦПК у справах про визнання громадянина недіє­
   здатним для визначення його психічного стану обов'язково
   призначається судово-психіатрична експертиза. Поновлення
   громадянина в дієздатності у разі його видужання або значного
   поліпшення здоров'я здійснюється рішенням суду на підставі
   відповідного висновку судово-психіатричної експертизи (ст.
   260 ЦПК).
   

Відповідно до нового пивільно-процесуального зако­нодавства суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:

1. перебування сторони на строковій військовій службі
   або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем
   проживання;
   
2. захворювання сторони, підтвердженого медичною
   довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом
   тривалого часу;
   
3. перебування сторони у тривалому службовому від­
   рядженні;
   
4. розшуку відповідача в разі неможливості розгляду
   справи за його відсутності;
   
5. призначення судом експертизи (ст. 202 нового ЦПК
   України).
   

230

Питання про зупинення провадження в справі розгля­дається в судовому засіданні з участю осіб, які беруть участь у справі, про що суд постановляє ухвалу, на яку може бути подана апеляційна скарга або внесено апеляційне подання прокурора (ст.223 ЦПК), тому що ця ухвала ускладнює подальший розгляд справи. Після відновлення провадження справа призначається до розгляду і вирішується за загальними правилами цивільного судочинства.

Закриття провадження у справі провадиться:

• якщо справа не підлягає розглядові в судах (п.1 ст.227
  ЦПК). До них відносяться справи, непідвідомчі суду, які
  виключають можливість їх судового розгляду, але не ви­
  ключають захист порушеного чи оспорюваного права іншим
  уповноваженим органом;
  
• якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду,
  не додержано встановленого для даної категорії справ порядку
  попереднього позасудового вирішення спору і можливість
  застосування цього порядку втрачена (п.2 ст.227 ЦПК).Ця
  норма втратила дію. Відповідно ч. 2 ст.124 Конституції України
  юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що
  виникають у державі, тому судам підвідомчі всі спори про
  захист прав і свобод громадян;
  
• якщо є таке, що набрало законної сили, постановлене по
  спору між тими ж сторонами, про той же предмет рішення суду
  чи ухвала суду про прийняття відмови позивача від позову
  або про затвердження мирової угоди сторін (п.З ст.227 ЦПК);
  
• якщо позивач відмовився від позову і відмова була
  прийнята судом (п.4 ст.227 ЦПК);
  
• якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена
  судом (п.5 ст.227 ЦПК);
  
• якщо між сторонами укладено договір про передачу
  даного спору на вирішення третейського суду (п.7 ст.227 ЦПК).
  

Цивільні справи можуть розглядатися третейськими судами у порядку, передбаченому Законом про третейські суди, СТ.1 якого передбачено, що громадяни можуть передати

231

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес


будь-який спір на розгляд третейського суду, за винятком спорів, що виникають з трудових і сімейних відносин;

• якщо після смерті громадянина, який був однією з сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступ-ництва (п.8 СТ.227 ЦПК). Це має місце стосовно особистих прав і обов'язків, які не можуть переходити до інших осіб у порядку правонаступшіцтва. Так, цивільним законодавством перед­бачено, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо виконання не може бути проведено без особистої його участі. Зобов'язання також припиняється смертю кредитора.

Відповідно до нового цивільно-процесуального зако­нодавства (ст. 205 ЦПК) суд своєю ухвалою закриває про­вадження у справі, якщо:

1. справа не підлягає розгляду в порядку цивільного
   судочинства;
   
2. набрали законної сили рішення суду або ухвала суду
   про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою
   позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін,
   ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими
   сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
   
3. позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
   
4. сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;
   
5. є рішення третейського суду, прийняте в межах його
   компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами,
   про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком
   випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на
   примусове виконання рішення третейського суду або
   повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який
   ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третей­
   ському суді виявився неможливим;
   
6. померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі,
   якщо спірні правовідносини не допускають правонаступ-
   ництва;
   
7. ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін
   у справі.
   

232

Залишення заяви без розгляду здійснюється на підставах, визначених ст.229 ЦПК України. Провадження у справі в суді закінчується без постановления рішення за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Суд залишає заяву без розгляду:

• якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду,
  не додержано встановленого для даної категорії справ порядку
  попереднього позасудового розгляду справи і можливість
  застосування цього порядку не втрачена (п.1 ст.229 ЦПК). Ця
  норма втратила силу як така, що не відповідає ст.ст.8, 124
  Конституції України;
  
• якщо заяву подано недієздатною особою (п.2 ст.229 ЦПК).
  При встановленні цієї обставини суддя зобов'язаний відмовити
  в прийнятті заяви до свого провадження (п.8 ст.136 ЦПК), а
  помилково прийнята заява підлягає залишенню без розгляду;
  
• якщо заява подана від імені заінтересованої особи іншою
  особою, яка не має повноважень на ведення справи (п.З ст.229
  ЦПК). За правилом ст.137 ЦПК до позовної заяви, яка
  подається представником позивача, додається довіреність чи
  інший документ, що стверджує його повноваження (факт
  батьківства, усиновлення, опіки, піклування);
  
• у випадку повторної неявки в судове засідання позивача
  або обох сторін або неповідомлення ними причин неявки на
  другий виклик (п.4 ст.229 ЦПК).
  
• якщо спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з
  тих же підстав знаходиться на розгляді в іншому суді (п.5 ст.229
  ЦПК). З метою надання більших можливостей доступу до
  судового захисту ЦПК встановлені альтернативні правила
  підсудності справ за вибором позивача: за місцем знаходження
  відповідача чи місцем свого проживання або за місцем
  заподіяння шкоди, виконання договору (ст.ст. 126, 127 ЦПК).
  Реалізація права вибору підсудності має разовий характер -
  

233

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес


погашає можливість повторної реалізації цього права у даній справі, тому суд відмовляє в прийнятті заяви, якщо в провадженні суду вже є справа між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

ЦПК передбачені інші підстави залишення без розгляду заяв, скарг, документів, зауважень. Відповідно до ч.З ст.255 ЦПК підставою для залишення заяви без розгляду є виникнення спору про право цивільне при розгляді справи в порядку окремого провадження. Заінтересовані особи можуть вирішити такий спір за загальними правилами цивільного судочинства. За правилом ст.85 ЦПК право на вчинення процесуальних дій втрачається з закінченням встановленого процесуального строку. Скарги і документи, подані після закінчення процесу­альних строків, залишаються без розгляду, якщо суд не знайде підстав для продовження або поновлення строку. Аналогічно з пропуском строку залишаються без розгляду подані зау­важення на протокол судового засідання (ст.201 ЦПК).

Згідно зі ст. 207 нового ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:

1. заяву подано особою, яка не має цивільної проце­
   суальної дієздатності;
   
2. заяву від імені заінтересованої особи подано особою,
   яка не має повноважень на ведення справи;
   
3. належним чином повідомлений позивач повторно не
   з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно
   не повідомив про причини неявки, якщо від нього не
   надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;
   
4. спір між тими самими сторонами, про той самий предмет
   і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;
   
5. позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;
   
6. між сторонами укладено договір про передачу спору
   на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло
   до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх
   доказами заперечення проти вирішення спору в суді;
   
7. особа, в інтересах якої у встановлених законом
   випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої
   

234

особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

8. провадження у справі відкрито за заявою, поданою
   без додержання вимог, викладених у ЦПК України, та не було
   сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на
   інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і
   позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;
   
9. позивач до закінчення розгляду справи покинув
   судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи
   за його відсутності.
   

Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

18.4. Протокол судового засідання

Про кожне судове засідання і кожну окрему судову дію, проведену поза цим засіданням, складається протокол, який є важливим процесуальним документом. У протоколі зазна­чаються суть і зміст процесуальних дій, що були виконані судом, сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, іншими учасниками процесу в судовому засіданні під час розгляду справи чи поза засіданням, пов'язаних з розглядом справи, зокрема оглядом на місці (ст.ст. 55, 189 ЦПК), забезпеченням доказів (ст. 36 ЦПК), виконанням окремих доручень по збиранню доказів (ст. 33 ЦПК).

Протокол судового засідання є основним процесуальним документом, на підставі якого суди апеляційної і касаційної інстанцій перевіряють, чи законний склад суду, що розглядав справу, додержання законодавства при розгляді справи, чи не порушив суд права сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які клопотання вони заявляли і як їх суд вирішував, що показали свідки, та інші дії, необхідні для перевірки законності і обгрунтованості прийнятих у справі судом рішень і ухвал. Відсутність у справі протоколу або неукладення його голо-

235

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес


вуючим і секретарем є безумовною підставою до скасування рішення суду. Вимоги, які пред'являються до його проце­суальної форми і змісту, порядку складання та оформлення, подання зауважень на протокол та порядку їх вирішення, визначені ст.ст.198-201 ЦПК.

Протокол судового засідання веде секретар. У ньому зазначаються: 1) рік, місяць, число і місце, а також час початку судового засідання: 2) найменування і склад суду; 3) прізвища секретаря, прокурора, сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, представника громадської організації або трудового колективу, свідків, експертів і перекладача; 4) розглядувана справа; 5) відомості про вручення повісток і причини неявки викликаних до суду сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, свідків, експерта, перекладача; 6) всі розпорядження головуючого; 7) роз'яснення судом сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав і обов'язків, зокрема права заявляти відводи, а також роз'яснення пред­ставникові громадської організації або трудового колективу його процесуальних прав (ст.161 ЦПК); 8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а також представника громадської організації або трудового колективу; 9) основний зміст пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, думка громадської організації або трудового колективу, викладена їх представником, а також показання свідків, усне роз'яснення експертом свого висновку і відповіді на поставлені йому додаткові запитання; 10) подані в судовому засіданні письмові і речові докази, про їх огляд, а якщо ці докази не додаються до справи, - номер, дату, зміст письмових доказів, а також ознаки і властивості речових доказів; 11) ухвали суду, постановлені під час розгляду справи без виходу до нарадчої кімнати; 12) зміст судових дебатів; 13) про проголошення рішення; 14) час закінчення судового засідання в даній справі (СТ.198ЦПК).

Процесуальні дії суду і учасників цивільного процесу в справі у протоколі зазначаються в тій послідовності, в якій вони

236

виконувалися в судовому засіданні. Пояснення сторін, показання свідків, усне пояснення експерта викладаються в першій особі. Ухвали, що їх суд постановляє під час розгляду справи без виходу до нарадчої кімнати, записуються до протоколу повністю і точно за словами головуючого.

До протоколу заноситься усний висновок, який експерт дав у судовому засіданні, зміст поставлених йому запитань і відповіді, правильність яких стверджується підписом експерта. Протокол судового засідання повинен бути складений так повно, зрозуміло, чітко, щоб він зафіксував характер і зміст усіх процесуальних дій, які виконувалися в судовому засіданні під час розгляду цивільної справи. Скорочені записи слів не допускаються. Складається протокол в самому судовому засіданні і його підписують голова судового засідання і секретар. Оформлення і укладення протоколу у складній справі допуска­ється протягом трьох днів після закінчення судового засідання.

Правильність і повнота записів у протоколі судового засідання забезпечуються правом, наданим особам, які беруть участь у справі, знайомитися з протоколом судового засідання і подавати зауваження з приводу допущених в ньому непра­вильностей.

Новацією цивільно-процесуального законодавства є фіксування цивільного процесу. Під час судового розгляду справи суд здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду.

Повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєдну­ється до матеріалів справи.

237

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес


За клопотанням особи, яка бере участь у справі, може бути за плату здійснено повне або часткове роздрукування технічного запису судового засідання за розпорядженням головуючого. Особа, яка бере участь у справі, має право отримати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис цивільного процесу. Розмір плати за роздруку­вання технічного запису судового засідання встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 197 нового ЦПК України ).

Одночасно з проведенням фіксування технічними засобами секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання. У журналі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, що беруть участь у справі; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) інші відомості, визначені цивільно-процесуальним законом.

Журнал судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно після судового засідання і приєднується до справи (ст. 198 нового ЦП К України).

Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, журналом судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису. Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису судового засідання та журналу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головую­чий залишає їх без розгляду. Зауваження щодо технічного запису судового засідання чи журналу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня їх подання.

Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням складається протокол. При його складанні можуть застосовуватися технічні засоби. У протоколі вчинення

238

окремої процесуальної дії зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії; 2) час початку вчинення процесуальної дії; 3) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 4) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; 6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків; 7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали; 8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів; 10) докази, а в разі якщо докази не додаються до справи, - номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів; 11) час закінчення вчинення процесуальпої дії; 12) інші відомості, визначені цивільно-процесуальним законо­давством. Протокол повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії. Протокол приєднується до справи (ст. 200 нового ЦПК України).

Контрольні запитання

1. Розкрийте зміст поняття стадії судового розгляду
   цивільних справ.
   
2. Порівняйте поняття "судовий розгляд" і "судове засідання".
   
3. Назвіть і охарактеризуйте частини судового засідання.
   
4. Назвіть підстави для відводу суддів.
   
5. Дайте характеристику відкладенню розгляду справи.
   
6. Назвіть підстави для закриття провадження по справі.
   
7. Охарактеризуйте наслідки залишення заяви без розгляду.
   
8. Які є підстави для зупинення провадження у справі?
   
9. Що повинно бути зазначено в протоколі судового
   засідання?
   

239

Цивільний процес