Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010

Вид материала

Содержание

2.9.1 Методика виконання робіт з класифікації та кодування даних
2.9.2 Класифікатори економічної інформації
Галузеві (відомчі)
Класифікатори підприємств
2.9.3 Розроблення та ведення класифікаторів
2.9.4 Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації
Аааа к ввввввввв.
Приклад 3. Розрахунок контрольного числа коду
2.9.5 Науково-методичні основи класифікації та кодування ТЕІ
2.10 Штрихове кодування інформації
Сфера послуг
Облік документів.
Гуртова торгівля.
Роздрібна торгівля.
2.11 Графічне кодування
2.12 Економічна ефективність автоматизованої інформаційної системи (АІС)

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 14

2.9 Категорії класифікаторів, порядок їх розроблення, упровадження та ведення

2.9.1 Методика виконання робіт з класифікації та кодування даних

Розроблення кодів - це складний процес проектування, який включає розроблення завдання на побудову класифікаторів, підготовку методичних матеріалів з їх проектування, збір і підготовку вхідних даних і, нарешті, безпосереднє складання, апробування, коригування і затвердження конкретних кодів.

Проектування кодів виконується в певній послідовності:

визначається номенклатура кодованих ознак;
складаються списки (картотеки) назв об'єктів кожного класифікаційного угруповання;
систематизується кожна номенклатура із врахуванням прийнятої системи класифікації;
вибирається найраціональніша система кодування, тобто визначаються правила запису коду;
кожному елементу номенклатури присвоюється кодове позначення (код);
остаточно оформляються закодовані номенклатури у вигляді спеціальних кодових книг (кодифікаторів).

Насамперед повинні бути вивчені особливості, визначена номенклатура кодованих об'єктів, її динамічність, глибина класифікації. При цьому ознаки класифікації кожної номенклатури повинні бути пов'язані з класифікаторами інших номенклатур для забезпечення єдності їх використання на усіх ділянках обробки даних.

Систему кодування вибирають на основі побудови різних можливих варіантів і оцінки їх ефективності. Така оцінка виконується за критеріями технічної ефективності. Основними критеріями можуть служити: об'єм пам'яті ЕОМ, необхідної для розміщення кодифікатора, ємність кодифікатора, степінь надлишковості, заповнюваності тощо.

Після вибору системи кодування збираються і готуються вхідні дані, необхідні для безпосереднього складання систематизованого зведення назв класифікаційних угруповань і окремих елементів номенклатур, а також їх кодових позначень. На цьому етапі контролюються і впорядковуються дані за відповідними класифікаційними ознаками, їх ідентифікація і послідовне заповнення позицій кодифікатора, який іноді можна будувати в кількох варіантах.

Одночасно з безпосереднім складанням кодифікаторів розробляється система їх ведення, призначена для актуалізації кодифікаторів, їх коригування в централізованому порядку з нагромадженням інформації про зміни, а також для оперативного повідомлення користувачів про внесені доповнення і зміни.

Складені класифікатори експериментально перевіряють, внаслідок чого визначаються їх коректність, пристосованість до розв'язання конкретних задач управління в умовах машинної обробки даних; при цьому можна виявити певні недоліки, які усуваються внесенням відповідних корективів. Після апробації і коригування класифікатори затверджують і вводять в дію.

2.9.2 Класифікатори економічної інформації

Класифікатор — це документ, що являє собою зібрання кодів і найменувань класифікаційних об'єктів та їх угруповань. Позиція класифікатора містить, як правило, найменування об'єкта і його код.

Щодо кожного класифікатора важливо визначити його призначення та сфери дії. Класифікатор може бути призначений:

а)для первинного кодування об'єктів, процесів і т.ін. під час підготовки даних для машинної обробки. У такому разі він використовується як довідник, а отже, упорядковується здебільшого за найменуванням об'єктів;

б)для автоматизованої обробки даних. Тобто йдеться про застосування класифікатора під час внутрішньої машинної обробки даних, їх видачі користувачеві і т.ін. Упорядковані такі класифікатори найчастіше за кодами об'єктів;

в)для передавання інформації каналами зв'язку.

За сферою дії розрізняють класифікатори:

а)особисті - особистого користування:

б)локальні - використовувані під час розв’язування задачі чи комплексу задач у системі;

в)галузеві- застосовувані в установах та на підприємствах однієї галузі;

г)загальнодержавні - обов’язкові для використання в усіх установах та на підприємствах держави.

Згідно з установленими категоріями науково-технічної документації загальнодержавні класифікатори за статусом їх затвердження та застосування прирівнюються до державних стандартів, галузеві-до галузевих стандартів, класифікатори підприємств - до стандартів підприємств.

Загальнодержавні класифікатори ТЕІ мають затверджуватися Держстандартом України і обов'язково застосовуватися при обміні інформацією між системами управління різних міністерств або відомств.

Галузеві (відомчі) класифікатори затверджуються відповідними міністерствами (відомствами) країни і застосовуються при обміні інформацією між об'єднаннями, підприємствами та організаціями, підпорядкованими міністерству або відомству.

Класифікатори підприємств затверджуються керівництвом підприємств і застосовуються при організації інформаційної взаємодії всередині підприємства.

Впровадження загальнодержавних класифікаторів ТЕІ передбачає або зміну класифікаторів, використовуваних у межах окремих систем, загальнодержавними, або застосування перекодувальних таблиць, що встановлюють відповідність кодів загальнодержавних і внутрішньосистемних класифікаторів на вході і виході системи, тобто при організації інформаційної взаємодії систем.

Впровадження загальнодержавних класифікаторів передбачає їх використання при кодуванні реквізитів форм економічних документів і кодування всіх номенклатур, використовуваних при виконанні економічних розрахунків.

При проведенні робіт з класифікації та кодування передбачається таке:

1 Забезпечення інформаційної сумісності інформаційних систем обробки даних, що взаємодіють у різних галузях і на різних рівнях управління народним господарством, та підвищення ефективності їх функціонування.

2 Забезпечення упорядкованості, систематизації та уніфікації ТЕІ і її формалізованого опису за допомогою кодів класифікаторів, установлення однозначності і несуперечливості назв об'єктів ТЕІ.

3 Створення умов для ефективної автоматизованої обробки даних за рахунок використання комплексу класифікаторів ТЕІ як при розв'язуванні задач усередині окремої системи, так і при взаємодії систем різного призначення або рівня.

4 Розвиток робіт зі стандартизації, уніфікації, агрегування, усунення, дублювання розроблень і скорочення невиправданої різноманітності номенклатур продукції та інших видів ТЕІ.

5 Організація і проведення робіт з міжнародного співробітництва в галузі класифікації та кодування.

2.9.3 Розроблення та ведення класифікаторів

При організації інформаційної взаємодії комп'ютерних інформаційних систем різних галузей або рівнів управління по змозі намагаються максимально використати загальнодержавні класифікатори для описання одних і тих самих об'єктів або їх властивостей. При використанні в системах різних категорій класифікаторів слід застосовувати перекодувальні таблиці, а для переходу від одного класифікатора до іншого на рівні угруповань - алгоритми агрегування та дезагрегування.

У практиці розроблення та організації використання класифікаторів вирізняють ряд стадій:

організація розроблення класифікатора, складання та затвердження технічного завдання;
складання та затвердження методики розроблення класифікатора;
розроблення проекту класифікатора та розсилання його на відгук;
обробка відгуків, редагування класифікатора, експериментальна перевірка;
затвердження і реєстрація класифікатора;
видання класифікатора;
організація ведення класифікатора;
упровадження класифікатора.

Основними вимогами, що ставляться до класифікатора, є склад класифікованої множини, перелік кваліфікаційних ознак, обрані методи класифікації та кодування, взаємозв'язок з іншими класифікаторами.

Вимоги до класифікатора визначаються на основі вивчення форм документів, розв'язуваних економічних задач, аналізу чинних методів класифікації та кодування, а також вітчизняних і зарубіжних класифікаторів, які охоплюються розглядуваною класифікованою множиною. Ці вимоги з зазначенням сфери дії класифікатора вносять до технічного завдання.

Упровадження загальнодержавних класифікаторів ТЕІ передбачає або заміну класифікаторів, використовуваних у рамках окремих систем, загальнодержавними, або застосування перекодувальних таблиць, що встановлюють відповідність кодів загальнодержавних і внутрішньосистемних класифікаторів на вході і виході системи, тобто при організації інформаційної взаємодії систем.

З метою обліку, уніфікації та скорочення кількості класифікаторів ТЕІ, що використовуються в ІС обробки даних, затверджені в установленому порядку класифікатори підлягають реєстрації.

У процесі розроблення комплексу класифікаторів постала потреба їх ведення. Система ведення класифікаторів - це сукупність служб, засобів і методів, які забезпечують підтримку класифікаторів в актуальному стані та інформаційне забезпечення абонентів.

Основна мета створення системи ведення класифікаторів була визначена як оперативне забезпечення повною та вірогідною інформацією, яка міститься в класифікаторах, інформаційних систем управління різного рівня, а також підприємств і організацій країни. Отже, система ведення класифікаторів - це складна інформаційна система, основні завдання якої такі:

створити інформаційні масиви у вигляді еталонних і контрольних примірників класифікаторів;
присвоїти коди та назви новим об'єктам і угрупованням та внести зміни до відповідних класифікаторів;
повідомити абонентам системи ведення про зміни, які виникли в класифікаторах;
надати інформаційні послуги користувачам за їх запитами на основі чинних класифікаторів;
удосконалити класифікатори і змінити ознаки класифікації при зміні характеру розв'язуваних задач;
організувати взаємодію служб і органів у складі загальнодержавної служби ведення.

Отже, ведення класифікаторів ТЕІ має передбачати створення еталонів і контрольних примірників класифікаторів, внесення до них змін і доповнень (з метою забезпечення достовірності та повноти інформації, що міститься в них, класифікації і кодування в класифікаторах нових об'єктів, удосконалення класифікаторів) і забезпечення інформацією за класифікаторами абонентів-користувачів.

Ведення класифікаторів може відбуватися вручну і за допомогою обчислювальної техніки. В останньому випадку створюються автоматизовані системи ведення класифікаторів. При автоматизації процесів ведення однією з найважливіших проблем, що виникають при створенні системи ведення загальнодержавних класифікаторів, є вибір інформаційно-пошукової мови. Критеріями при виборі цієї мови можуть бути оперативність розв'язування задач ведення класифікаторів на ЕОМ. Задачі, які виникають при веденні класифікаторів, охоплюють задачі пошуку угруповань і окремих об'єктів класифікатора, автоматичного кодування і декодування кодових комбінацій, а також деякі із задач автоматичної класифікації. Як пошукову мову природно використовувати мову класифікаторів. Що ж до алгоритмів розв'язування задач автоматизації процесів ведення, то їх доцільно безпосередньо пов'язувати з методами кодування, застосовуваними в класифікаторі.

2.9.4 Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації

Існує стійка тенденція проникнення класифікації та кодування в різні сфери людської діяльності. Це кодування продукції й товарів згідно з єдиною системою штрих-кодів, запровадження реєстраційних номерів для автотранспорту та іншої техніки, номерів паспортів, реєстраційних номерів платників податків і т.ін. Більше того, завдяки кодуванню і створенню єдиної електронної мережі передавання й обробки інформації принципово вимагає можливість лише один раз ідентифікувати особу в системі, а далі виконувати обмін даними за її кодом у різних функціональних системах - медичних, адміністративних виробничих, юридичних і т.ін.

При розв'язуванні економічних задач слід забезпечити їх порівнюваність та можливість використання цих результатів для розв'язування інших задач. Цього можна досягти за наявності єдиних систем угруповань, здобутих за єдиними класифікаційними ознаками.

Такі проблеми вирішують створенням Єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної інформації (ЄСКК ТЕІ), яка існує на рівні держави. Вона містить у собі комплекс загальнодержавних класифікаторів техніко-економічної інформації (КТЕІ), автоматизовану систему (АС) їх ведення та нормативні документи (НД) з їх розроблення та ведення. Створенням ЄСКК керує Держстандарт України. ЄССК містить понад 20 класифікаторів, які можна поділити на чотири групи:

1) класифікатори інформації про трудові та природні ресурси, професії робітників і посади службовців за категоріями, спеціальностями, освітою і т.п.;

класифікатори інформації про продукти праці, виробничу діяльність та послуги, промислову та іншу продукцію, роботи й послуги в різних сферах;
класифікатори інформації про структуру народного господарства і адміністративний поділ, підприємства, організації, галузі народного господарства і т.д.;
класифікатори управлінської інформації та документації, позначення одиниць вимірювання, техніко-економічних показників, стандартів тощо.

Приклад 1. Розглянемо Державний класифікатор продукції та послуг.

Він має таку структуру:

Ф_кп=ХХ+Х+Х+Х+Х+0000+К:В…,

де: перші два знаки означає клас; третій знак - підклас; четвертий – групу; п’ятий –підгрупу; шостий – вид; К – контрольний розряд; В…- блок найменувань.

Так код 021124 означає:

02 - нафтопродукти;

021 - нафтопродукти світлі;

0211 - бензин;

02112 - бензин автомобільний;

021124 – бензин автомобільний марки А-72.

Приклад 2. Розглянемо рахунок аналітичного обліку.

Структура рахунків аналітичного обліку визначена Національним банком України. Згідно із встановленою структурою нумерацію рахунків аналітичного обліку кожен банк розробляє самостійно. Структура аналітичного рахунку має вигляд:

АААА К ВВВВВВВВВ.

Сегмент 1 (АААА) містить номер балансового синтетичного рахунку (4 цифри), що визначає Національний банк України у плані рахунків бухгалтерського обліку.

Сегмент 2 (К) містить одну цифру - ключовий розряд, що є контрольним ключем до рахунку і визначається для кожного аналітичного рахунку окремо. Алгоритм розрахунку ключового розряду встановлює Національний банк України. Контрольний (ключовий) розряд призначений для перевірки достовірності номера рахунку та захищає інформацію від суб'єктивних помилок користувача при внесенні даних. До розрахунку ключового розряду входять сегменти 1,2,3 номера рахунку і код МФО банку. Розглянемо обчислення контрольного розряду за рахунком 1210В728011234-для банку, код МФО якого 300001.

Записуємо рахунок, для якого необхідно обчислити контрольний розряд, у такому вигляді: 30000 1210К728011 2 3 4.
Множимо його порозрядно на число 13713 371 371 371 371 37, причому в результат пишемо тільки одиничні розряди, відкидаючи вищі, (поки що беремо К = 0):

300001210 К728011234,

137133713 7 137137137,

300003410 0 766037298.

Отримані цифри додаємо:

3+0+0+0+0+3+4+1+0+0+7+6+6+0+3+7+2+9+8 = 59.

Додаємо до цієї суми кількість знаків рахунку (у даному прикладі - 14): 59+14 = 73.
Останній розряд отриманої суми множимо завжди на "7": 3*7=21.
Останній розряд отриманої суми " 1" і є контрольним розрядом К для рахунку 1210К728011234 (12101728011234).

Сегмент З (ВВВВВВВВВ) – задає, власне, номер аналітичного рахунку, формат якого або систему кодування банківська установа визначає самостійно. Як правило, сегмент 3 може бути складеним з двох сегментів ЕЕЕЕЕЕ - коду клієнта - контрагента та ССС - специфікації або порядкового номера рахунку. У найпростішому випадку сегмент 3 може містити порядковий номер клієнта - контрагента і довжина рахунку в такому випадку буде меншою, ніж 14 знаків.

Виняток становлять рахунки бюджету та державних позабюджетних фондів України, для яких порядок формування номерів рахунків ведеться за окремою схемою, запропонованою Національним банком України.

Приклад 3. Розрахунок контрольного числа коду. В загальнодержавних класифікаторах контрольне число коду об’єкта є однорозрядним і розраховується за модулем 11. Суть методики розрахунку контрольного числа така. Кожному розряду, починаючи із старшого, присвоюється вагомість у вигляді послідовних чисел натурального ряду.

Розряд коду d_i	d₁	d₂	d₃	d₄	d₅	d₆
Вагомістьрозряду w_i	1	2	3	4	5	6

Далі контрольне число обчислюється за формулою

,

де

- ціла частина від ділення на 11.

Контрольне число має один розряд К=0,1,2,...,9. Якщо при розрахунку К одержують залишок, що дорівнює 10, то для забезпечення однорозрядного контрольного числа необхідно зробити його повторний розрахунок, застосовуючи іншу послідовність вагомості.

ЄСКК ТЕІ передбачає використання і ведення:

загальнодержавних класифікаторів техніко-економічних показників (ЗКТЕП);
системи позначення органів державного управління (СПОДУ);
класифікаторів промислової та сільськогосподарської продукції (ЗКП);
системи визначення об'єктів адміністративного поділу (СПАТО);
класифікаторів галузей народного господарства (ЗКГНГ);
класифікатор підприємств та організацій (ЗКПО);
системи позначення одиниць вимірювання тощо.
ЄСКК забезпечує:
обмін даними між різними рівнями управління народним господарством;
узгодження техніко-економічних показників;
можливість агрегування даних на різних рівнях управління;
максимальну автоматизацію всіх технологічних операцій обробки інформації.

Отже, ЄСКК являє собою комплекс взаємозв'язаних класифікаторів ТЕІ, пристосованих до безпосередньої обробки засобами обчислювальної техніки з автоматизованою системою ведення цих класифікаторів. ЄССК складається з науково-методичних і нормативно-технічних документів для ведення, розроблення та впровадження, а також організацій і служб, які виконують роботи з класифікації та кодування.

ЄСКК ТЕІ охоплює широкий аспект об'єктів, інформацію про які використовують при управлінні народним господарством. Перелік об'єктів ТЕІ, які відповідають класифікаційній множині класифікаторів, і визначає їх види, охоплює продукцію, що випускається в країні, структурні та адміністративні одиниці народного господарства (галузі, міністерства, відомства, об'єднання, підприємства, установи), адміністративно- територіальні одиниці, трудові ресурси і види діяльності, природні ресурси, документацію тощо. Особливим видом об'єктів у цьому переліку є техніко-економічні показники, які відображають діючий і плановий стан економіки.

Основною метою створення ЄСКК ТЕІ є стандартизація інформаційного забезпечення процесів управління народним господарством на основі застосування засобів обчислювальної техніки.

2.9.5 Науково-методичні основи класифікації та кодування ТЕІ

Напрям, пов'язаний із розробленням науково-методичних основ класифікації і кодування ТЕІ, є визначальним. У цьому напрямі можна вирізнити три групи досліджень, які вирішують проблеми розроблення окремого класифікатора, створення комплексу взаємозв'язаних класифікаторів, розроблення локальних засобів описання і моделювання даних складної структури.

У першій групі робіт можна виділити дослідження, пов'язані з вибором оптимальних методів класифікації і кодування, вибором первинної множини і структурних характеристик класифікатора на основі сукупності критеріїв, запропонованих для оцінювання варіантів. Тут же розглядаються й найприйнятніші способи побудови назв об'єктів класифікації та угруповань, а також методи забезпечення достовірності (вірогідності) при кодуванні інформації в класифікаторі.

До другої групи досліджень можна віднести дві основні проблеми: забезпечення поєднання (комбінацій) класифікаторів різного рівня (загальнодержавні, галузеві підприємства) для окремої множини (продукція, професія тощо), забезпечення взаємозв'язку комплексів одночасно використовуваних класифікаторів, які охоплюють різні види ТЕІ. Ця група робіт - одна із найважливіших у ЄСКК ТЕІ.

Третя група досліджень, що почалася зі створення мовних засобів описання техніко-економічних показників (з появою технології баз даних і в результаті інтеграції даних), були зумовлені необхідністю моделювання і описання даних складної структури, започаткувала потужний напрям, пов'язаний з розробленням методів проектування оптимальних структур баз даних для різних рівнів подання. Роботи в галузі ЄСКК ТЕІ, які межують з цією новою технологією, були пов'язані з дослідженням особливостей застосування класифікаторів при описанні семантики даних і виявилися, з одного боку, у розроблення словникових баз метаданих (таких, що об'єднують сукупність класифікаторів, на метарівні), а з іншого - в організаціі автоматизованого ведення класифікаторів на основі використання СУБД і технології баз даних.

2.10 Штрихове кодування інформації

Для ефективного управління виробництвом, якістю і процесом обліку необхідний своєчасний і точний контроль за продукцією. Засобом, що дозволяє прослідкувати шлях виробу від зберігання його на складі до реалізації, є ідентифікація.

Ідентифікація-це встановлення типу і призначення виробу на основі набору впорядкованої інформації, яка використовується для виявлення всіх існуючих характеристик, що означають унікальність вибору, тобто відрізняють його від усіх інших виборів.

Потягом останніх років дістали великого поширення технології автоматичної ідентифікації на базі комп’ютерної техніки:

штрихове кодування;
радіочастотні системи;
оптичне розпізнавання знаків;
введення з голосу даних у комп’ютер тощо.

Штрихове кодування винайшов Давид Коллінз (США) у 1970 році. Маркування має бути простою і доступною операцією, мати мінімальну кількість необхідної інформації. При цьому ставилися необхідні умови: маркування має легко і безпомилково читатися за допомогою відносно простих надійних, доступних за ціною технічних засобів, що мають включатися як елемент у технологічний процес обробки інформації, зокрема й засобами обчислювальної техніки.

З часом штрихове кодування як тип автоматизованої ідентифікації товарів і послуг за допомогою оптичного зчитування інформації дістало надзвичайно великого поширення як елемент процесу обліку, контролю та управління рухом одиниць обліку та електронної обробки даних. В Україні штрихове кодування товарів було введено Постановою Кабінету Міністрів від 29 травня 1996 р. №574 з метою створення умов для впровадження в Україні інформаційних технологій автоматизованої ідентифікації та електронного обміну даними і створення інформаційної бази для контролю та управління товарно-грошовим обігом в державі.

У серпні 1996 р. Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України затвердило положення про штрихове кодування товарів. Кодування товарів та одиниць обліку підприємницької діяльності здійснюється Асоціацією товарної нумерації України. Розроблені Державні стандарти України та Керівний нормативний документ зі штрихового кодування та електронного обміну інформацією.

Штрихове кодування грунтується на застосуванні двійкової системи числення: інформація запам'ятовується як послідовність нулів і одиниць, причому широкі смуги (темні чи світлі) означають 1, вузькі – 0. Тому штриховий код являє собою послідовність смуг: світлих чи темних, вузьких чи широких, нанесених на різні носії інформації (папір, плівка, кераміка, пластмаса тощо).

Зараз застосовуються кілька видів штрихових кодів.

У США та Канаді застосовується код UPC, тому українські товари, що поставляються в ці країни, повинні мати даний код.

На основі коду UPC в Європі створена Міжнародна система товарної нумерації EAN. Система EAN - це міжнародний стандарт для ідентифікації товарів, послуг та розміщення, автоматизованої ідентифікації на основі штрихових кодів та електронного обміну даними – EDI (Electronic Data Interchange). Код EAN – це набір цифр від 0 до 9 і є різновидом коду UPC.

Система EAN базується на трьох основних технологіях:

ідентифікаційних номерах (коди EAN) - ідентифікують товари, послуги і розміщення та є ключами доступу до інформації;
штрихових кодах EAN - дозволяють автоматизувати введення, відображення та зчитування як ідентифікаційних номерів, так і іншої інформації стосовно до товарів;
стандартів EAN для EDI - EANCOM - забезпечує електронний обмін даними (документами) між діловими партнерами у стандартизованому форматі.

Ці технології створено для підвищення ефективності ділових процесів у виробництві, розподілі і продажу товарів та наданні послуг. Застосування системи EAN стосується в першу чергу автоматизації касових операцій, операцій відвантаження та приймання товарів, інвентаризації, автоматичного замовлення та аналізу продажу.

Ідентифікаційні номери EAN є унікальними в світовому масштабі, багатогалузевими, мають контрольний розряд для гарантування точності зчитування. Унікальність дозволяє партнерам в усьому світі використовувати для ідентифікації код EAN одиниці власного обліку. Інформація стосовно до товарів, послуг і розміщення підтримується в базах даних і не є складовою частиною самого номера, що дозволяє легко і швидко її поповнювати, змінювати, а також використовувати.

В Україні застосовуються кілька видів штрихових кодів EAN:

EAN/UPS - застосовується для маркування одиниць обліку, що обліковуються через касові апарати;
ITF - штрихкодова символіка, застосовується для маркування товарів, які не призначені для проходження через касові апарати. Більш придатна для друку на носіях поганої якості (транспортних упаковках, гофрокартонних тощо);
UCC/EAN-128 - сучасний, найбільш досконалий, компактний та надійний алфавітно-цифровий код для кодування алфавітно- цифрової інформації, що дозволяє доповнювати одні дані іншими, пов'язуючи їх в один символ. Код не має фіксованої довжини. Додатково до основної функції, пов'язаної з ідентифікацією товарів, код забезпечує стандартизацію даних про терміни придатності товарів, ідентифікацію партій і серії товарів, ідентифікацію окремих транспортних одиниць, одиниць і точності вимірювання, шифрів місць походження, а також стандартизацію іншої інформації, якою підприємства обмінюються між собою;
EAN-13 - тринадцятирозрядний код, що застосовується для одиниці постачання, що містить різні товари. Структура коду: перші три цифри, як правило, означають країну-виробника, наступні чотири цифри – код підприємства-виробника, далі п’ять цифр - код продукту, остання цифра - контрольне число. Контрольне число використовується для перевірки достовірності зчитування попередніх цифр коду системою сканування. Контрольний розряд можна визначити за допомогою таких математичних дій: 1- додаються цифри, що знаходяться на парних позиціях коду; 2- результат множиться на три; 3- додаються цифри, що знаходяться на непарних позиціях коду, крім останньої; 4- результати другої та третьої дій додаються; 5- контрольна цифра – це різниця між остаточною сумою дій та і найближчим (більшим) до неї числом, кратним десяти. У разі отримання двозначного числа – це молодший розряд числа. Першу частину штрих-коду для кожної країни визначає Міжнародна асоціація з кодування виробів. Код виробника визначає Торгово-промислова палата країни згідно з каталогом виробників промислової продукції. Частину коду, що характеризує товар, розробляє сам виробник. Отже, код EAN надається товару безпосередньо виробником, оскільки перші вісім цифр майбутнього коду йому відомі. Відповідає за достовірність і однозначність кодування своєї продукції виробник товару;
EAN-14 - чотирнадцятирозрядний код з прямокутним контуром. Аналогічно коду EAN-13 він складається з 13 розрядів тієї ж послідовності та одного додаткового знака, що ставиться першим і відображає специфіку упаковки (1 - групова упаковка, 2 - упаковка партій у контейнер і т. д.).

Система EAN застосовується в будь-якому виді діяльності, де є потреба в обліку, контролі та управлінні рухом одиниць обліку та електронній передачі даних. Вона дозволяє автоматизувати ці процеси, зменшити кількість ручної праці та затрати часу, підвищити швидкість, точність та ефективність виконання. Наведемо використання кодування у різних сферах.

Виробництво. Кодуванню та маркуванню підлягають деталі, вузли, комплектуючі і т.ін. з метою автоматизації виробництва; готові вироби для зберігання і транспортування; технологічні та комерційні документи.

Сфера послуг. Маркуванню підлягають як товари (наприклад, страви у кафе, їдальнях і т. п.), так і самі послуги (наприклад, комунальні послуги (електро-, газо- та водопостачання), послуги зв'язку, пошти, страхових компаній і т. п.) та об'єкти, що надають та отримують ці послуги.

Облік документів. Штрихові коди застосовуються для маркування документів з метою контролю їх проходження та автоматизованого доступу до електронних копій в базах даних. Маркування здійснюється штриховим кодом UCC/EAN-128.

Гуртова торгівля. Автоматизовані системи обліку сучасних оптових складів базуються на застосуванні штрихового коду UCC/EAN -128 та електронного обміну даними EDI. Такі системи об'єднують в єдину мережу сервер-системи обліку. Введення інформації про надходження товару, підготовка і видача замовлень здійснюються автоматизовано, без застосування ручної праці. Стандарт на «Ідентифікатори застосування» дозволяє маркувати штриховими кодами необхідну інформацію про товари та їх переміщення - ідентифікаційний номер товару, порядковий номер транспортного контейнера, номер серії, дату виробництва або придатності товару, його кількість, адресу призначення і т.п. Особливо ефективним застосування EAN є на складах з несприятливими або шкідливими умовами праці: складах з низькою температурою зберігання товарів, морозильних складах, складах для зберігання хімічних та радіоактивних засобів.

Роздрібна торгівля. Застосування технологій EAN штрихового кодування та електронного передавання даних EDI дозволяє створити комплексну автоматизовану систему обліку та контролю руху товарів. Така система може містити сервер- системи обліку, електронні контрольно-касові апарати, вагокасові та ваговимірювальні комплекси, принтери та сканери штрихових кодів. У таблиці 2.3 наведені штрихові коди деяких країн.

Таблиця 2.3.- Штрихові коди країн

Код країни	Назва країни	Код країни	Назва країни	Код країни	Назва країни
00-09	США,Канада	45,49	Японія	729	Ізраїль
30-37	Франція	50	Англія	73	Швеція
380	Болгарія	520	Греція	770	Колумбія
385	Хорватія	560	Португалія	779	Аргентина
40-44	Німеччина	569	Ісландія	789	Бразилія
460-469	Росія	57	Данія	84	Іспанія
471	Тайвань	590	Польща	869	Туреччина
474	Естонія	599	Угорщина	888	Сінгапур
482	Україна	690	Китай	90-93	Австрія
489	Гонконг	70	Норвегія	955	Малайзія

2.11 Графічне кодування

У 1987 році в Японії запроваджений графічний код товару CARLA-CODE. Код складається з десяти невеликих квадратів, щи поділені на чотири рівні частини. Їм надаються конкретні цифри – 1,2,4,8. Штрихування відповідних полів дає змогу отримати велику кількість комбінацій на десяти квадратах і закодувати N=16¹⁰ алфавітно-цифрових комбінацій.

Система CARLA-CODE порівняно із системою EAN значно простіша в застосуванні. Вона містить великий обсяг інформації, при цьому пристрій для його зчитування і розшифровування значно дешевший та ефективніший за умови нечіткого шрифту. Графічний код можна прочитати при викривленні квадрата до 1мм, у системі ж EAN штрихований код повинен бути виготовлений з точністю до 0,01мм. За оцінками спеціалістів за цією системою майбутнє.

Приклад. За допомогою коду CARLA-CODE закодувати таку інформацію 02769D4FF3. У цьому коді буквам відповідають такі числа: A-10, B-11,C-12,D-13,E-14,F-15. Дана інформація має вигляд:

2.12 Економічна ефективність автоматизованої інформаційної системи (АІС)

Вибір раціональних рішень з розроблення та впровадження АІС вимагає оцінки ефективності ії використання. Це дозволяє:

встановити необхідність використання ІС;
визначити, які види робіт, яких підрозділів підприємства і в якій черзі необхідно виконувати за допомогою ІС;
обрати найбільш раціональний варіант ІС і всі види ії забезпечення (технічного, програмного, інформаційного, організаційного, лінгвістичного, математичного, правового);
визначити оптимальний склад методів та засобів автоматизації проектування, який застосовується до конкретного підприємства (його підрозділу);
оцінити обсяг необхідних капітальних витрат на створення та впровадження ІС;
оцінити обсяг поточних витрат в процесі експлуатації ІС;
оцінити очікувані від впровадження результати;
забезпечити порівняння економічної ефективності конкретної ІС з іншими, у тому числі аналогічними, які використовуються на інших підприємствах.

У загальному випадку джерелами економічного ефекту від впровадження ІС на підприємствах можуть бути:

зниження трудомісткості робіт на будь-яких стадіях організації та підготовки виробництва, власного виробництва;
збуту, що призводить до підвищення продуктивності праці та зниження собівартості продукції;
економія виробничих ресурсів: жива праця, сировина, матеріали, паливо, енергія, капітальні вкладення у виробничі фонди;
зниження браку, підвищення якості продукції, скорочення термінів виконання існуючих замовлень і поява нових, збільшення обсягів збуту продукції за рахунок підвищення оперативності та якості управлінських рішень;
додатковий дохід, який отримується за рахунок розв'язання завдань, що спрямовані на підвищення ефективності виробництва і збуту, які раніше без ІС не вирішувались. Тут необхідно відзначити, що впровадження ІС здатне змінити сам характер праці, з'являється можливість зосередитися на вирішенні творчих неформальних задач, а складну роботу перекласти на ІС. В результаті з'являється можливість вирішувати завдання, які раніше в принципі були не вирішувані, або ж які потребували величезних витрат (наприклад, комп’ютерне моделювання процесів та явищ);
підвищення ефективності (продуктивності) праці осіб, які працюють з ІС під впливом соціально-психологічних факторів;
дохід від реалізації майна, яке стало непотрібним після впровадження ІС.

Для оцінки економічного ефекту та економічної ефективності ІС використовують ті самі показники, що й для оцінки інвестиційних вкладень: чистий зведений дохід (NPV), індекс доходності або рентабельності (РІ), термін окупності (Т), внутрішня норма прибутку (IRR).

Основним критерієм впровадження ІС є:

,

де Р_i_; - результати, отримані в і-му періоді;

В_i - витрати, отримані в і-му періоді;

р - норма дисконту;

n - кількість років життєвого циклу ІС.

Нульовий період (при і=0) дозволяє враховувати витрати, які були до початку запуску ІС в експлуатацію, тобто передпроектні вкладення (розроблення ІС, закупівля та монтаж обладнання, тестування та налагодження ІС і т.д.). Результати від впровадження ІС в і-му періоді проявляються у вигляді приросту доходу (прибутку) підприємства за період цого життєвого циклу внаслідок зниження собівартості продукції (товарів або послуг) і збільшення обсягів ії реалізації:

,

де О_і - обсяг збуту;

Ц_і- ціна одиниці продукції;

ВР_і- виручка від ліквідації майна в і-тому періоді.

Зниження собівартості при незмінній ціні призводить до збільшення доходу. Проте цей дохід може бути значно більшим, якщо зниження собівартості (для товарів, попит на які є еластичним) буде супроводжуватися зниженням ціни (тобто зменшенням доходу з одиниці продукції), що може призвести до суттєвого зростання обсягів збуту та сумарного доходу. Крім того, використання ІС дозволяє оперативно та з високою точністю аналізувати ситуації, які склалися на ринку, аналізувати і прогнозувати зміни кон’юнктури ринку, знаходити та оцінювати існуючі ринкові можливості, а також відбирати найбільш прийнятні з них з точки зору конкретного підприємства. Це дає можливість розроблювати ефективні проекти їх реалізації в рамках можливих напрямів розвитку ринкових можливостей: глибоке проникнення на ринок з традиційною продукцією (розширення обсягів ії реалізації традиційним споживачам); вихід з традиційною продукцією на нові ринки; розроблення та реалізація нової продукції на існуючих ринках; диверсифікація виробництва та збуту ( вихід з новою продукцією на нові ринки).

Зниження собівартості продукції підприємства при використанні ІС визначається такими факторами:

скорочення термінів та витрат ресурсів при освоєнні виробництва нових та модернізованих виробів на основі широкого застосування типових рішень;
уніфікаціяії та стандартизації методів вирішення поставлених завдань;
оптимізації управлінських рішень на основі математичних методів та засобів комп’ютерної техніки;
підвищення творчого початку в роботі виконавців за рахунок автоматизації нетворчих робіт;
автоматизації оформлення текстової та графічної документації;
автоматизації процесів пошуку, обробки та видачі інформації на запит користувачів;
підвищення якості документації, точності розрахунків;
зниження впливу суб’єктивних факторів при виконанні типових та інших робіт, що піддаються автоматизації;
створення єдиного банку довідкових даних та знань.

При оцінці ефективності важливо виділити приріст результату, отриманого від впровадження конкретної ІС.

Розрізняють пряму і непряму ефективність АІС. Економічна ефективність АІС досягається за рахунок економії коштів, отриманих від автоматизації управлінських робіт і покращання економічних показників торговельно-господарської діяльності. Економічна ефективність АІС забезпечується під впливом ряду факторів, які піддаються кількісній оцінці: зростання товарообігу, прибутку, продуктивності праці, зниження витрат обігу та ін. Однак встановити точно ступінь впливу АІС на покращання кожного показника досить важко.

Загальна ефективність Е_з АІС знаходиться за формулою

Е_з= Е_п+ Е_н-С_експ ,

де Е_п =З_р-З_АІС – пряма ефективність;

Е_н – непряма ефективність;

С_експ- експлуатаційні витрати;

З_р=QЦ_рК_р/Н_в – затрати на ручну обробку інформації;

З_АІС=Т_мЦ_м – затрати на обробку інформації за допомогою АІС;

Q- обсяг інформації в символах;

Ц_р- вартість однієї години ручної обробки інформації;

Н_в – норма виробітку в символах /годину;

К_р – коефіцієнт, який враховує додаткові затрати часу на логічні операції;

Т_м – комп’ютерний час обробки інформації;

Ц_м – вартість однієї години комп’ютерного часу.

Непряма (побічна) ефективність АІС досягається завдяки зменшенню запасів на складах торговельних підприємств, зростання товарообігу, зниженню витрат обігу, зниженню втрат від уцінки товарів, відмов і повернень товарів покупцями.

Узагальнюючими показниками економічної ефективності АІС є:

1) термін окупності затрат Т (роки) на створення АІС

Т=К/Е_з

де К- одноразові витрати на створення АІС, грн;

Е_з- загальна річна ефективність, грн;

2) коефіцієнт економічної ефективності Е_р:

Е_р=1/Т.

Галузевий нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень на заходи щодо впровадження комп’ютерної техніки для споживчої кооперації становить 0,29. У тих випадках, коли Е_р≥0,29, створення і функціонування АІС вважається ефективним.

Blog

Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010

Содержание