Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010

Вид материала

Конспект

Содержание 5.7 Корпоративні інформаційні системи (КІС) 5.8 Автоматизація діяльності на фондовому ринку 5.9 Розвиток інформаційних систем і технологій у діяльності кредитних спілок 1) комплексна інформаційна система фінансових послуг (КІСФП) 2) адміністративні заходи 4) програмне забезпечення

Подобный материал:

• Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2009, 1181.15kb.
• Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2009, 635.24kb.
• Конспект лекцій Суми Вид-во Сумду 2008, 1319.71kb.
• Конспект лекцій для студентів спеціальності "Правознавство", 1754.63kb.
• Конспект лекцій для студентів спеціальності 050104 "Фінанси", 2580.36kb.
• Конспект лекцій для студентів спеціальності 050201 "Менеджмент організацій", 1390.59kb.
• Конспект лекцій для студентів спеціальності 050104 «Фінанси» заочної форми навчання, 799.86kb.
• Конспект лекцій для студентів спеціальності 030508 «Фінанси І кредит», 3231.05kb.
• Історія філософії. Антропологія, 3690.91kb.
• Конспект лекцій з дисципліни «соціальне страхування», 3599.32kb.

5.6 Виконавчі інформаційні системи (ВІС)


Виконавчі інформаційні системи - це комп'ютеризовані системи, які призначені для забезпечення поточною і відповідною інформацією топ-менеджерів для підтримки виконавчих рішень на базі використання мережних робочих станцій. Виконавчі інформаційні системи (ВІС) є інструментальними засобами забезпечення підготовлених на носіях звітів у сталому форматі або інструкцій для виконавчих керівників вищого рівня. Вони пропонують якісну підготовку звіту і можливості для навчання.

ВІС відносять до класу спеціалізованих СППР, що допомагають виконавцям аналізувати важливу інформацію і використовувати відповідні інструментальні засоби, щоб направляти її для створення стратегічних рішень в організації. Так, ВІС допомагають виконавцям розробляти більш точне і актуальне цілісне зображення операцій організації, а також і конкурентів, постачальників та споживачів (замовників).

Спеціалізація ВІС - моніторинг подій і трендів як внутрішніх, так і зовнішніх. Володіючи своєчасною і більш широкою інформацією та відповідними інструментальними засобами, менеджери вищого рівня краще готуються до прийняття стратегічних змін для використання можливостей організації і усунення проблем. ВІС можуть бути конкурентною зброєю і інструментальним засобом стратегічного планування; покращувати якість рішень, що створюються на вищому рівні; зменшувати обсяг часу на виявлення проблем і можливостей; поліпшувати якість планування на верхніх рівнях управління організацією; забезпечувати механізм для поліпшення контролю в організації та швидший і кращий доступ до даних і моделей.

Існує набір базових вимог для ефективної ВІС:

• простота і легкість у використанні. Добре розроблені ВІС дозволяють користувачеві опанувати роботою вже після використання малої кількості команд. Крім того, система передбачає деякі потреби зображення даних особливих ситуацій, автоматично генеруючи відповідні звіти і аналіз трендів, що допомагає виконавцям виявляти як проблеми, так і можливості. ВІС повинна мати дружній інтерфейс користувача, що заохочує до використання системи;
  
• своєчасність. Інформація повинна бути доступною якомога швидше. Відповідь має бути дуже нетривалою;
  

• достатність Інформація повинна бути комплектною (повною). Користувач має потребу в чисельних зовнішніх даних. Користувачеві потрібні статистичні дані, так і найбільш оновлені (оперативні, поточні) дані;
  
• рівень агрегування. Користувачам потрібний доступ до глобальної інформації про організацію та її конкурентів. Інформація має надаватися в ієрархічному виді і має бути подана з різними рівнями деталізації, з можливістю уточнення.
  
• надлишковість повинна бути мінімізованою;
  
• зрозумілість. Система повинна берегти час користувача. Індикатори проблем мають висвічуватися. Повинні бути доступними письмові пояснення;
  
• свобода від упередженості. Інформація має бути коректною і повною, затвердженою (такою, що має законну силу);
  
• надійність. Доступ повинен бути контрольованим і надаватися тим, хто допущений до системи;
  
• релевантність. Система повинна задовольняти потреби користувачів;
  
• порівнянність. Користувачам необхідні тренди, відношення і відхилення для інтерпретації;
  
• відповідність формату. Гнучкість має вирішальне значення. Система повинна відповідним чином інтегрувати текст і графіку. Дані мають бути поданими у форматі, легкому для розуміння, з інструментами, що дозволяють змінювати формат подання за необхідності.
  

Оскільки ВІС призначені для верхнього управління і для розгляду стратегічних альтернатив, система повинна бути більш адаптованою до процесу управління, ніж загальні СППР. Окрім того, розробники мають використати творчий підхід у розвитку ініціатив для заохочення використання системи вищим керівництвом. Проектування ВІС має керуватися більш ретельно, ніж інші розроблення СППР, враховуючи тип рішень і тип користувача.


5.7 Корпоративні інформаційні системи (КІС)


Останніми роками в Україні досить стрімко на великих підприємствах почалися впроваджуватися корпоративні інформаційні системи КІС, що базуються на клієнт-серверній архітектурі. Цими системами почалися витіснятися традиційні АСУП. На даний час на ринку програмних продуктів України пропонується більше десятка зарубіжних і декілька вітчизняних зразків корпоративних систем.

Корпоративна інформаційна система - це інформаційна система, яка підтримує автоматизацію функцій управління на підприємстві (в корпорації) і поставляє інформацію для прийняття управлінських рішень. У ній реалізована управлінська ідеологія, яка об'єднує бізнес - стратегію підприємства і прогресивні інформаційні технології.

Сучасні КІС мають такі основні характеристики.

Масштабність. Це одна із важливих характеристик інформаційних систем такого класу, враховуючи масштаби діяльності корпорації. Масштабна ІС повинна функціонувати на масштабній програмно-апаратній платформі (сервери, операційні системи, системи комунікації, СУБД), що потребує значних зусиль спеціалістів з проектування й упровадження таких систем. Оскільки варіантів конфігурації базового устаткування і програмного забезпечення може бути багато, то КІС має бути багатоплатформною.

Багатоплатформне обчислювання. У КІС виникає потреба в тому, щоб прикладна програма працювала на кількох платформах. При цьому мають бути забезпеченими однакові інтерфейс і логіка роботи на всіх платформах, маючи на увазі подібність схем екрана, елементів меню і діалогової інформації, що надається користувачеві різними платформами; інтегрованість з користувацьким операційним середовищем; однакова поведінка на різних платформах; узгоджена підтримка незалежно від платформи тощо. Реалізувати прикладну програму одночасно в кількох середовищах нелегко.

Робота в неоднорідному обчислювальному середовищі. Важливою перевагою КІС є можливість роботи в мережах, до яких входять комп'ютери, що працюють під управлінням різних операційних систем або побудовані на різних обчислювальних платформах. При цьому має бути забезпеченою взаємодія всіх робочих обчислювальних платформ і операційних систем, які використовуються.

Розподілені обчислення. Це один із видів роботи в клієнт-серверній архітектурі, коли, надходячи з клієнтських машин, дані чи запити розподіляються поміж кількома машинами, наприклад між кількома серверами, що збільшує пропускну здатність для користувача і дає можливість багатозадачної роботи. Це сприяє максимальному використанню обчислювальних ресурсів, зниженню витрат і підвищенню ефективності системи.

Забезпечення розподіленої роботи та віддаленого доступу до документів - це обов'язкова вимога до інформаційних систем корпоративного рівня.

КІС надає користувачеві можливість вирішення таких глобальних завдань:

• зробити прозорим для керівництва корпорацією використання вкладених у бізнес капіталів;
  
• надати повну інформацію для економічної доцільності стратегічного планування;
  
• професійно керувати витратами, наочно і своєчасно показувати, за рахунок чого можна мінімізувати витрати;
  
• реалізувати оперативне управління підприємством згідно з вибраними ключовими показниками (собівартість продукції, структура витрат, рівень прибутковості тощо);
  
• забезпечити гарантовану прибутковість підприємства за рахунок оптимізації і прискорення ряду процесів (строків виконання нових замовлень, перерозподілу ресурсів і т. д.).
  

Повноцінна КІС повинна забезпечити інформаційну прозорість підприємства, формувати єдиний інформаційний простір, який об'єднує інформаційні потоки, що йдуть від виробництва до нього, з даними фінансово-господарських служб і видати необхідні повідомлення для всіх рівнів управління підприємства.


5.8 Автоматизація діяльності на фондовому ринку


В умовах інтеграції української економіки в світову є необхідність створення сучасної Національної депозитарної системи, спроможної забезпечити обслуговування операцій з цінними паперами в умовах інтеграції та глобалізації ринків цінних паперів як на національному, так і на міжнародному рівні. Розвиток Національної депозитарної системи можна забезпечити шляхом системної розбудови її функціональних елементів на основі сучасних інформаційних технологій і фінансових інструментів.

Залучення та обіг капіталу в ринкових умовах здійснюються завдяки інститутам інфраструктури фінансового ринку, на які покладено забезпечення функціонального і технологічного зв'язку між інвесторами та емітентами. Розвиток інформаційних технологій, поява "електронних цінних паперів" та інтернаціоналізація фінансових ринків зумовили розвиток депозитарної діяльності, основу якої становить надання послуг з реєстрації (підтвердження) прав власності на цінні папери та прав за цінними паперами, обліку корпоративних та інших прав інвесторів, обслуговування укладення та виконання договорів щодо цінних паперів, забезпечення розрахунків за поточними, ф'ючерсними та опціонними договорами щодо цінних паперів.

Таким чином Національна депозитарна система створюється з такою метою:

• впровадження систем обслуговування електронного документообігу цінних паперів на фондовому ринку;
  
• обслуговування обороту цінних паперів у формі записів на рахунках системи електронного документообігу на фондовому ринку;
  
• впровадження єдиних міжнародних стандартів обліку цінних паперів із застосуванням сучасних фінансових інструментів та інформаційних технологій обслуговування інвесторів на національному та міжнародному ринку цінних паперів.
  

Оптимізація системи обліку прав власності на цінні папери та прав власника за цінними паперами передбачає її відповідність міжнародним стандартам та найкращій міжнародній практиці, зокрема, уніфіковану технологію їх обліку, централізацію системи, створення та організаційно-технічну модернізацію її структурних елементів.

Основним функціональним призначенням системи автоматизації є таке:

• стандартизація обліку цінних паперів згідно з міжнародним стандартом;
  
• уніфікація обліку цінних паперів, їх розміщення, обігу та реалізації прав за цінними паперами;
  
• централізація системи з метою зменшення ризиків у процесі проведення розрахунків за договорами щодо цінних паперів та створення умов для розвитку ефективно діючої системи корпоративних відносин;
  
• зниження ризиків під час розрахунків за договорами щодо цінних паперів у процесі розвитку системи забезпечуватиметься шляхом впровадження на організованому ринку цінних паперів механізму врегулювання договорів щодо цінних паперів за принципом "поставка проти платежу"; законодавчого врегулювання проблеми компенсації втрат, пов'язаних з діяльністю прямих учасників системи, створення системи гарантійних депозитів для хеджерів на товарному і фондовому ринку; обов'язкового зберігання контрольних копій систем реєстрів власників іменних цінних паперів у їх центральному реєстрі у форматі, що дає змогу поновити систему реєстру у разі його втрати;
  
• інформаційно-аналітичне забезпечення всіх учасників системи та органів державного управління шляхом створення в структурі Національного депозитарію національної інформаційної мережі та системи передачі даних;
  
• інтеграція Національної депозитарної системи у світовий ринок цінних паперів, що забезпечується встановленням кореспондентських відносин між Національним депозитарієм і центральними депозитаріями держав - членів ЄС та інших економічно розвинутих держав.
  

У процесі автоматизації депозитарної діяльності можна виділити основні системи, що випливають із схеми інформаційних взаємозв’язків між учасниками фондового ринку :

• система автоматизованого погодження і реєстрації угод за цінними паперами. Дана система буде являти собою фронт-офіс з автоматизації діяльності зберігача, фондових бірж, позабіржових учасників ринку;
  
• система грошових розрахунків і клірингу. Дана система має забезпечити взаємодію між банками покупців і торговців з розрахунковим банком;
  
• системи верхнього рівня - автоматизація національного депозитарію, депозитарію НБУ та недержавних депозитаріїв;
  
• системи нижнього рівня - автоматизація діяльності реєстратора, емітента, торгівця, продавця, покупця щодо діяльності на фондовому ринку. Зазвичай можуть бути представлені фронт-офісом саме за даним напрямом діяльності.
  

Виходячи з аналізу стану функціонування Національної депозитарної системи, основні проблеми її розвитку можна згрупувати таким чином: загальні проблеми, проблеми функціонування системи обліку прав власності, проблеми системи укладання та виконання договорів щодо цінних паперів, проблеми встановлення міжнародних депозитарних зв'язків.


5.9 Розвиток інформаційних систем і технологій у діяльності кредитних спілок


Розвиток небанківських ринків кредитування у нашій країні є справою новою, що активно останнім часом розвивається. З прийняттям Закону України "Про кредитні спілки" та переведенням Кредитних спілок до статусу небанківських фінансових установ розпочався новий етап розвитку кредитного руху на Україні.

Керівнику будь-якої кредитної спілки вже зараз доводиться тримати під контролем величезну кількість різноманітної інформації. Грамотно оброблена і систематизована, вчасно подана, вона є гарантом ефективного управління спілкою. Беручи це до уваги при виборі та впровадженні інформаційної системи, потрібно оцінювати ще і потенціал системи, її технологічність, і, як наслідок, - моральну довговічність. Якщо система автоматизації має внутрішню, сувору, логічну структуру, реалізовану за допомогою новітніх високопродуктивних і надійних інформаційних технологій, то вона може функціонувати достатньо довго. Отже, правильно спроектована інформаційна система забезпечить стабільне функціонування кредитної спілки зараз та інтенсивний розвиток у майбутньому.

Як відомо є такі варіанти щодо проектування та розроблення інформаційної системи:

1) проектування та розроблення ЛІС власними зусиллями. Варіант можливий у випадку великої страхової компанії, що може дозволити собі централізовано тримати штат власних програмістів з метою створення серйозних систем, які можуть знайти своє місце на ринку програмного забезпечення для кредитних спілок;

2) доопрацювання існуючого програмного комплексу для своїх власних вимог. Частіше всього для доопрацювання використовують стандартну конфігурацію програми 1С-бухгалтерія. Успіх досягається тільки при професійному поставленні завдання та професійній команді розробників. Перевагою цього варіанту є можливість врахувати всі нюанси діяльності своєї спілки;

3) купівля існуючого спеціалізованого продукту для кредитних спілок. Як правило, розроблення та тиражуванням версій програмного забезпечення займаються професіонали, тому функціональність і надійність таких систем значно вища, а вартість продукту нижча за рахунок його тиражування. Можна не погодитися з цією тезою, але якщо порівнювати витрати на розроблення власного продукту з тією ж функціо­нальністю, яка є в існуючих спеціалізованих інформаційних системах, всі сумніви одразу зникають. Недоліками цього варіанта є "зайва" функціональність, за яку доводиться платити гроші, як правило, немож­ливість впливати на розвиток програмного забезпечення, залежність від розробника тощо.

Вимоги до програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання кредитних спілок, пов'язаного з наданням фінансових послуг, розроблені відповідно до вимог Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про кредитні спілки", Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року N 292, та інших чинних нормативно-правових актів, які регламентують відносини, що виникають у сфері здійснення даної діяльності.

Визначимо деякі терміни щодо інформаційних технологій у діяльності кредитних спілок, що вживаються у таких значеннях:

1) комплексна інформаційна система фінансових послуг (КІСФП) – це система, яка здійснює зберігання, передачу та обробку даних, що стосуються надання фінансових послуг, до складу якої входять адміністративні заходи або організаційне забезпечення, технічне та програмне забезпечення для надання кредитними спілками фінансових послуг;

2) адміністративні заходи - комплекс організаційних заходів, спрямованих на забезпечення стабільного функціонування комплексної системи;

3) технічне забезпечення - комп'ютери, сервери та інше обладнання, що використовуються для надання кредитною спілкою фінансових послуг;

4) програмне забезпечення - об'єднує програмне забезпечення для надання фінансових послуг, а також системне або допоміжне програмне забезпечення.

Надання фінансових послуг кредитними спілками здійснюється виключно з використанням комплексної інформаційної системи, яка має задовольняти таки вимоги:

• для надання фінансових послуг кредитні спілки повинні використовувати тільки ліцензійне програмне забезпечення;
  
• функціонально комплексна інформаційна система повинна забезпечувати можливість здійснення обліку інформації, що стосується надання фінансових послуг, здійснення фінансового моніторингу та бухгалтерського обліку відповідно до вимог Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про кредитні спілки", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", "Про державну реєстрацію осіб та фізичних осіб-підприємців", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про захист інформації в автоматизованих системах" та нормативно-правових актів Держфінпослуг, що стосуються діяльності кредитних спілок";
  
• забезпечувати розмежування доступу як до локальних, так і до мережевих ресурсів;
  
• забезпечувати антивірусний захист;
  
• забезпечувати збереження інформації та містити засоби відновлення роботи системи у випадках аварій та перебоїв у системах енергопостачання, при аваріях та відмові у роботі сервера або іншої комп'ютерної техніки; при появі комп'ютерних вірусів в обчислювальній мережі;
  
• автоматичне резервування даних з метою запобігання втраті інформації та забезпеченні можливості її відновлення. Резервування даних має здійснюватися періодично, через визначений проміжок часу за необхідності на зовнішні змінні носії. Резервування даних повинно також забезпечувати повний процес відновлення системи після непередбачуваного чи некоректного зупинення;
  
• наявність автоматизованих засобів для перевірки цілісності інформації, що зберігається;
  
• здатність системи працювати в мережевому режимі;
  
• у випадку використання електронного підпису розробник програмного забезпечення повинен мати ліцензії Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України (далі - ДСТСЗі СБУ) на діяльність у галузях технічного захисту інформації та криптографічного захисту інформації та сертифікати ДСТСЗі СБУ на засоби криптографічного захисту інформації, що постачаються;
  
• електронні дані, що відносять до процесу надання кредитною спілкою фінансових послуг, повинні зберігатися протягом терміну, встановленого чинним законодавством.
  

Функціонально комплексна інформаційна система кредитної спілки для надання фінансових послуг повинна забезпечувати:

• конфіденційність інформації, що зберігається;
  
• розмежування та обмеження доступу користувачів до об'єктів та функцій інформаційної системи;
  
• зберігання аудит-інформації про автора та час створення, модифікації та видалення будь-якої інформації у системі;
  
• цілісність, актуальність та несуперечність інформації, що обробляється та зберігається;
  
• можливість архівування даних, які вже втратили актуальність, для їх подальшого зберігання протягом нормативного терміну. При цьому повинна забезпечуватися коректність, несуперечність та неперервність даних у архівах та актуальній базі;
  
• можливість запуску програмного забезпечення для надання фінансових послуг з будь-якої початкової дати, що визначена користувачем, із забезпеченням відображення аналітичного і синтетичного обліку;
  
• можливість визначення доходів та витрат кредитної спілки за будь-яким із методів фінансового менеджменту;
  
• використання методів нарахування процентів на пайові внески членів кредитної спілки;
  
• можливість нарахування процентів, як за окремим договором кредитним або депозитним, так і за усіма договорами, на визначену користувачем дату;
  
• підтримку різної періодичності сплати процентів, що задається та встановлюється користувачем;
  
• контроль виконання графіка погашення платежів та відсотків за кредитним договором;
  
• можливість нарахування штрафних санкцій за достроковим розірванням кредитних та депозитних угод, а також за простроченими кредитами;
  
• можливість відрахування податків з доходів членів кредитної спілки;
  
• наявність інформаційно-довідникової підсистеми;
  
• можливість автоматичного формування фінансових звітів та звітних даних, що передбачені нормативно-правовими актами Держфінпослуг;
  
• облік усіх типів членських внесків, що передбачені законодавством та внутрішніми положеннями кредитної спілки;
  
• облік фізичних осіб, з якими кредитна спілка проводить розрахунки та інші майнові відносини;
  
• облік юридичних осіб, з якими спілка проводить розрахунки та інші майнові відносини.
  

Архітектура функціональної частини комплексної інформаційної системи кредитної спілки складається з наступних основних підсистем:

1. Ведення та облік депозитних і кредитних договорів.
   
2. Автоматизований розрахунок відсотків.
   
3. Облік фізичних осіб.
   
4. Контроль погашення кредитів.
   
5. Облік юридичних осіб.
   
6. Аналізу доходів, витрат та результатів діяльності.
   
7. Облік членських внесків.
   
8. Автоматизоване складання звітності.