Урок-семінар Тема: Екологічна криза сучасності

Вид материала

Урок

Содержание Хід уроку Які особливості мають глобальні екологічні проблеми 2. Екологічні проблеми, пов'язані з водою. (виступи учнів групи №2) 3. Екологічні проблеми, пов'язані з грунтами (виступи учнів групи №3) Під екологічною ситуацією Учень 7 групи № 1. Учень 1. групи № 4 Глобальна проблема людства. Домашнє завдання

Подобный материал:

• Житомирський державний технологічний університет реферат циклу наукових праць, 132.64kb.
• В україні панує екологічна криза, викликана багаторічним виснажливим способом природокористування, 92.67kb.
• Тема держава І право Стародавньої Греції, 243.59kb.
• Ткач Марія Павлівна Керівник диплом, 2051.95kb.
• Міжвузівський науково-методичний семінар, 57.27kb.
• У запоріжжі пройшов семінар, присвячений змінам у законодавстві з охорони праці, 211.57kb.
• Брагина Нина Дмитриевна 2007 г. Тема: урок, 111.46kb.
• А. С. Пушкина Первый урок из семи по изучению произведения. Тема урок, 28.41kb.
• Макогонова Любовь Ивановна тема урок, 187.21kb.
• Кутанова Марина Николаевна   Тема четверти : Музыка и изобразительное искусство   Тема, 150.19kb.

Урок-семінар

Тема: Екологічна криза сучасності.

Мета:

- систематизувати знання учнів про глобальну екологічну проблему людства, її сутність,

причини виникнення та шляхи розв’язання; допомогти усвідомити необхідність

ведення здорового способу життя;


- розвивати критичне мислення учнів, уміння виокремлювати в змісті головне, істотне,

узагальнювати численні факти; удосконалювати розвиток загально-навчальних вмінь

(працювати над доповіддю, виступати з повідомленнями, вивчати додаткову літературу,

виступати в ролі опонента, складати рецензію на повідомлення); розвивати відчуття

відповідальності учнів за екологічну ситуацію в світі,


- виховувати колективізм, організованість;;

здійснювати екологічне виховання, формувати активну життєву позицію;

Тип: урок-семінар.

Метод: словесно-інформаційний, частково-пошуковий, дослідницький.

Обладнання: плакати «Грінпіс», альбоми, фотографії, матеріали періодичної преси, таблиця

«Екологічна ситуація вУкраїні»

Девіз уроку: «Ми не успадкували Землю від своїх батьків. Ми її узяли у позику у своїх дітей».

Еколог Лі Талбот.

Вчитель|учитель| повідомляє учням|хлоп'ятам| ряд |коло| запитань, що виносяться на обговорення, а також перелік літератури, яка може бути ними використана при підготовці до семінару. При проведенні уроку відповідно до даних питань учні класу розбиваються на чотири групи, кожна з яких отримує|одержує| своє завдання|задавання|. Кожна група працювала над своєю проблемою, робила|чинила| творчий звіт, як запобігти проблемі сучасності.|сьогоденності|

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя.

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Вчитель. Актуальність даної теми полягає в тому, що в даний час на Землі майже не збереглося районів, на яких не позначалися наслідки господарської діяльності людини. Навіть у льодах Антарктиди були виявлені радіоактивні опади, сліди деяких металів. Дії людства на природу по своєму розмаху досягли планетарних масштабів. Людина почала активніше втручатися в природу, перетворювати природні об'єкти, що призводить до загибелі всіх живих організмів. У зв'язку з цим питання охорони навколишнього природного середовища стоїть дуже гостро і вимагає швидкого рішення.

Тому ми сьогодні ставимо проблемне запитання і на протязі уроку будемо намагатися дати на нього відповідь:
- що потрібно зробити для створення екологічно стабільного суспільства?


IІ. План семінару.

(Обговорення повідомлень.)

- Які особливості мають глобальні екологічні проблеми:

1. Антропогенна зміна клімату (виступи учнів групи №1)

• зтоншування озонового екрану в стратосфері

• парниковий ефект.
  
• кислотні дощі
  
• фотохімічними туманами
  

2. Екологічні проблеми, пов'язані з водою. (виступи учнів групи №2)

• забруднення нафтою і нафтопродуктами;
  
• забруднення промисловістю та сільським господарством;
  

3. Екологічні проблеми, пов'язані з грунтами (виступи учнів групи №3)

• ерозія грунтів
  
• проблема пестицидів
  

4. Скорочення видової (генетичної) різноманітності організмів. (виступи учнів групи №4)

IІІ. Складання узагальнюючої таблиці «Характеристика глобальних проблем людства».

ІV. Підведення підсумків.

І. Вступне слово вчителя|учителя|

- Поняття екологічної проблеми.

Людське суспільство виступає нині як глобальна природна сила, що втягує природу в орбіту своєї активної діяльності. Природа створює величезний, надзвичайно складний живий механізм, у якому взаємодіють усі живі організми. Криза навколишнього середовища — це сигнал катастрофи, що наближається. Екологічні закони світу існують. Людина навчилася підкоряти енергію атома й запускати на орбіту Землі космічні кораблі, але скасувати закони природи вона не в силі. Цей основний принцип екології був сформульований ще в XVII столітті філософом Френсісом Беконом: «Ми не можемо управляти природою інакше, як підкоряючись їй».

Природа сьогодні зовсім не та, що була в часи дідів і батьків. Вона вже не така багата й зовсім не така невичерпна, як здавалося раніше. Проблема здорового навколишнього середовища стала настільки ж життєво важливою, як і проблема забезпечення людства продуктами харчування або енергією.

Чи є острови порятунку від цього лиха? Таких островів немає. Все людство — в одному човні. І пересісти з нього нікуди. Земля — маленький світ у Всесвіті, і це єдине місце, де людство може вижити або загинути. Куточків, яких не торкнулося екологічне лихо, сьогодні не існує (хімікати виявлені навіть у тілі пінгвінів).

Що маємо — не бережемо, втратимо — плачем.

Глобальні питання вимагають глобальних відповідей, широкого міжнародного співробітництва для їх розв’язання. Жодна держава, якою б могутньою вона не була, ні група держав не в змозі самостійно впоратися з цими проблемами. Тільки взаємодія всіх країн в умовах миру, тільки усвідомлення загальної взаємозалежності дозволить народам запобігти соціальним і екологічним катастрофам і, зрештою, просто вижити.

Найсуттєвіша риса XX століття - створення людством низки смертельних загроз своєму розвитку та існуванню. Це наслідок накопичення людством помилок у стосунках з довкіллям, ігнорування ним навіть очевидних сигналів про шкідливість недалекоглядних дій. Йдеться про наближення глобальної екологічної катастрофи через інтенсивне й кількісне зниження природних умов і ресурсів, необхідних і достатніх для існування живого, передусім людини.

Отруєні "великою хімією" повітря, вода, ґрунти; майже не залишилося місць, де можна дихати на повні груди. Небезпечно забруднено навіть акваторії світового океану. Людина в останні роки впритул наблизилася до повного самознищення, безперервно нарощуючи кількість глобальних загроз своєму існуванню: ядерна війна, "озонова діра"; теплове, хімічне й радіаційне забруднення довкілля; стрімке збіднення рослинного і тваринного світу, СНІД тощо.

Якщо до цього додати швидке і небезпечне наростання перенаселення у кількох регіонах Землі, помітне збільшення загрози воєнних конфліктів з приводу поділу між сусідніми країнами води та інших природних ресурсів, блискавичне і майже загальне погіршення стану довкілля, то можна впасти у розпач й припинити боротьбу за виживання і побудову ноосфери - сфери панування розуму і комфортного співіснування людства зі світом рослин і тварин. Справді, людина "не може чекати милостей від Природи" після всього того, що вона з нею вчинила.

За прогнозами вчених, при збереженні існуючих тенденцій у взаємодії суспільства й навколишнього середовища уже через 35-40 років може розпочатися масове вимирання землян. Це стосується всіх країн і народів планети.

Вчитель. Як ви думаєте|вважаєте|, що таке екологічна криза і коли вона виникає?

(вислухує|вислуховує| думку гостей)


Учень .Екологічна криза - це не вибух, а лавина, і, як належить лавині, має величезну інерційність і невідворотність.

Під екологічною ситуацією мається на увазі стан|достаток| навколишнього середовища або окремих її чинників|факторів|, що мають емоційну|емоціональну|, кількісну або якісну оцінку. З|із| позицією людини розуміння екологічної ситуації, яка вимагає поліпшення|покращання| або запобігання, називається екологічною проблемою.


ІІ. Обговорення результатів досліджень учнів по екологічних проблемах

(Виступи|вирушання| учнів і обговорення заздалегідь|наперед| повідомлених класу питань)


Учень 1 групи №1.

Навколишнє середовище — це те середовище існування, в якому ми живемо. Існує жива природа (рослини, тварини, люди) і нежива — вода, повітря, земля тощо. Сукупність усіх елементів навколишнього середовища уможливлює продовження життя.

Проблема забруднення атмосферного повітря виникла у зв’язку з розвитком промислового виробництва. Особливої гостроти вона набула у другій половині ХХ ст., в період науково–технічної революції, яка характеризується надзвичайно високими темпами росту промислового виробництва, споживання електроенергії та використання моторних транспортних засобів.
   Науково–технічний прогрес у промисловому виробництві призвів до розширення використання природних ресурсів. Перелік хімічних елементів, які застосовує людина у промисловому виробництві, суттєво збільшився за останнє десятиліття. Якщо на початку ХХ ст. використовували 19 хімічних елементів, то в середині століття у промисловому виробництві було задіяно близько 50, а в 70–х роках — понад 100. Ці зміни у промисловому виробництві, зрозуміло, що відбилися на складі промислових викидів, що призвело до якісно нового забруднення атмосферного повітря, а саме, аерозолями важких металів і рідкісних металів.
   Всесвітня організація охорони здоров’я дає таке визначення забруднення — це поява у довкіллі людини забруднюючих речовин чи будь–яких інших агентів (від вірусів до звукових хвиль надмірної інтенсивності), які безпосередньо чи опосередковано негативно впливають на людину і створене нею для власних потреб штучне середовище. Атмосфера забруднюється шкідливими газами від машин і промислових підприємств. Забруднення повітря може завдати величезної шкоди атмосфері Землі та призвести до значних кліматичних змін. Такі хімічні речовини, як хлорфлуорокарбон (CFC) руйнують озоновий шар — захисний бар’єр навколо атмосфери Землі, що не пропускає згубну радіацію Сонця. Забруднення, спричинене спалюванням вугілля і нафти, вихлопними газами та промисловими відходами, створює так званий парниковий ефект, що призведе до глобального потепління клімату на Землі.

Останніми роками учені уважно стежать за глобальними змінами клімату, аналізуючи багаторічні метеорологічні дані і широко застосовуючи метод моделювання – найпоширеніший метод оцінки очікуваних змін клімату Землі. За останнє сторіччя відбулося підвищення середньої температури поверхні Землі не менше чим на 0,5°  С. Як і передбачали учені, зимові температури збільшилися значніше, ніж літні. Отже, в світі в цілому вимальовувалася картина певної деградації природного середовища в результаті потеплення клімату, зменшення кількості опадів в одних регіонах Землі і їх збільшення в інших, підйому рівня океану і ряду інших несприятливих следствий парникового ефекту.


Учень 2 групи № 1.

Джерела антропогенного забруднення атмосфери.
   Загальний сучасний рівень техногенного забруднення атмосфери досягає порядку 1 млрд. т. аерозолів та газових викидів і 300-500 млн. т. пилу. Вміст забруднювачів атмосфери над містом приблизно в 15 разів більший, ніж в сільській місцевості, і в 150 разів більший ніж над океаном.
   В індустріально розвинених країнах у відсотковому відношенні джерела забруднення поділяються наступним чином:
   1. Транспорт — 59%
   2. Спалювання викопного пального і дерева — 28%
   3. Чорна і кольорова металургія — 13%
   4. Інші джерела — 10%.
   Відомо, що понад 40% оксиду вуглецю, 46% вуглеводів і близько 30% оксидів азоту від загальної кількості цих речовин, які попадають в атмосферу припадає на транспорт. Автотранспорт є джерелом викидів в атмосферу і тетраетилсвинцю.
   Паливно–енергетичний комплекс є основним джерелом постачання в атмосферу СО₂ і сірчаного газу.   Підприємства енергетики і металургії викидають у атмосферу основну кількість оксидів азоту (72%), сірчистий ангідрид.

Учень 3 групи № 1.

Озон утворюється в атмосфері під дією електричних розрядів, синтезується з|із| кисню під дією космічної УФ-РАДІАЦІЇ. В межах атмосфери підвищені концентрації озону утворюють озоновий шар, що має важливе|поважне| значення для забезпечення життя на Землі|грунті|. Він ослаблює|послаблюю| смертоносну УФ-РАДІАЦІЮ в шарі атмосфери між 40 і 15 км. над земною поверхнею приблизно в 6500 разів. Озон захищає біоту від згубної дози жорсткої ультрафіолетової (УФ) радіації, яка може проникати і через водну товщу до глибини 300  м.

Руйнування його на 50% збільшує в 10 разів радіацію, що впливає на зір тварин і людини і може надати|виявляти| інші згубні дії на живі|живі| організми. Зникнення озоносфери| призвело б до серйозних наслідків — спалаху раку шкіри, знищення планктону в океані, мутаціям рослинного і тваринного світу|світу|. Руйнування озонового екрану може змінити і загальну циркуляцію атмосфери, тобто клімат.

У тому, що розміри озонового шару зменшуються провиною|виною| є|з'являються| наступні|слідуючі| причини:

• запуск космічних кораблів, надзвукових літаків,
  
• значні масштаби виробництва фреонів.
  

Згодом на підставі наукових досліджень був зроблений висновок|виведення|, що основною причиною є|з'являються| фреони, які широко використовуються в холодильній тех­ніці| і аерозольних балончиках. Фреони інтенсивно руйнують озон. Самі ж вони руйнуються дуже повільно|поволі|, протягом 50-200 років.

Необхідно відновити колишню форму (45-50 км|) озонового шару і тоді він не перетвориться на маленький шар товщиною| в декілька метрів. Адже не буде йогоі не буде життя на землі|грунті|!»

На сьогодні відомо, що скорочення кількості озону в стратосфері над нашою країною в середньому складає близько 3%. Зменшення змісту озону тільки на 1% веде до збільшення захворюваності раком шкіри на 5–7%. Це означає, що 6–9  тис. чоловік на європейській території нашої країни щорічно захворюють раком шкіри тільки із-за руйнування озонового шару.

З першого січня 1989  р. вступив в силу протокол Монреаля по скороченню до 1999  р. виробництва хлорфторвуглеводів на 50%. Протокол, поза сумнівом, важливий, але навіть при строгому його дотриманні вміст озону в стратосфері в наступному десятилітті зменшуватиметься.


Учень 4. групи № 1

Парниковий ефект виник завдяки викидам в атмосферу багатьох газів: чадного газу , вуглекислого газу , вуглеводнів, тобто метану, етану ін., які накопичуються в результаті спалювання корисних копалин і інших виробничих процесів, хоча ці речовини майже не представляють небезпеки як самостійні забрудники (за винятком високих концентрацій).

Механізм парникового ефекту досить простий. Звичайне сонячне випромінювання при безхмарній погоді і чистій атмосфері порівняно легко досягає поверхні Землі, поглинається поверхнею грунту, рослинністю і ін. Нагріта поверхня віддає теплову енергію знову в атмосферу, але вже у вигляді довгохвильового випромінювання, яке не розсівається, а поглинається молекулами цих газів (СО2 поглинає 18% теплоти, що віддається), викликаючи інтенсивний тепловий рух молекул і підвищення температури.Атмосферні гази (азот, кисень, водяні пари) не поглинають теплове випромінювання, а розсіюють його. Концентрація СО2 щороку підвищується на 0,8—1,5 міліграм/кг. Вважається, що при зростанні вмісту СО2 в повітрі удвічі середньорічна температура підвищиться на 3—5°С, що викличе глобальне потеплення клімату, і через 120 років можна чекати масового танення льодовиків Антарктиди, підйому середнього рівня Світового океану, затоплення значної частки території і інших негативних наслідків. Якщо не прийняти термінових заходів, до середини сторіччя глобальна температура підніметься на 1,5–4,5°С. Глобальне потеплення клімату може призвести до зміни структури і місцерозташування біомів Землі.

Учитель. Чи є якісь заходи, що пропонують екологи, для запобігання глобальному потепленню клімату ?

Учень 5. групи № 1

Але я не хочу, щоб прибережні частини Землі були затоплені, тому я розповім вам, як запобігти даній проблемі. Для цього треба:

• скоротити споживання вугілля, перейти на природний газ;
  
• використовувати альтернативні види енергії: енергію сонця, вітру, води, приливів і відливів, тепло земних надр, біогаз, ядерну енергію;
  
• створення енергозберігаючих і безвідходних технологій, що дозволяють зменшити викид в атмосферу вуглекислого газу, метану і інших газів;
  
• розробка технологій поглинання і скраплення вуглекислого газу (створення сховищ зрідженого CO2 на великих глибинах в морях;
  

• збереження лісових екосистем, які виконують функцію природного поглинача CO2 (1  га лісу поглинає протягом року 15–30  т CO2 і виділяє до 11–23 т O2);
  
• підвищення культури землеробства, зокрема застосування фітомеліорації, допоможе регулювати вміст CO2 в атмосфері.
  

Учитель. А чи є позитивні сторони парникового ефекту?

Учень 6. групи № 1 Екологи відзначають і позитивні сторони парникового ефекту:

• розширення лісових екосистем у зв'язку з потепленням клімату;
  
• зміна режиму атмосферних опадів у бік їх збільшення;
  
• підвищення врожайності с/х рослин за рахунок збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері.
  

Учитель: Наступне|таке| додаткове повідомлення|сполучення| про кислотні дощі.

Учень 7 групи № 1.

Екологічною проблемою для нашої країни стало збільшення кислотних дощів, снігів, туману в результаті викиду в атмосферу оксидів сірки і азоту, що утворюються після спалювання палива. Кислотні опади знижують врожай, рослинність, руйнують будівлі, знищують життя в прісних водах. У Західній Європі від цих опадів постраждало до половини лісів. Вони викликали важкі ураження лісів в Білорусії, на Уралі, в деяких районах Сибіру, навколо великих промислових центрів. Кислотні дощі переводять нерозчинні з'єднання, що знаходяться в грунті, в розчинні. В результаті закису грунтів з'єднання алюмінію, кобальту і інших металів можуть потрапляти у вирощувані рослини і у воду в концентраціях, що представляють небезпеку для здоров'я.


Учень 8 групи № 1.

Токсичні тумани ще називають фотохімічними туманами — це багатокомпонентна суміш газів та аерозольних частинок первинного (у вигляді сухих опадів) та вторинного (кислотні дощі) походження. Ці тумани виникають внаслідок порушення циркуляції повітря, тобто звично тепле повітря піднімається у вище лежачі холодні області і забирає із собою значну частину забруднюючих повітря продуктів життєдіяльності людини. Інколи пласт теплого повітря утворюється поблизу від землі над холодним пластом, у результаті токсичні виділення накопичуються безпосередньо над землею. Основною причиною утворення фотохімічного туману є сильне забруднення міського повітря газовими викидами підприємств хімічної промисловості і транспорту і головним чином вихлопними газами автомобілів. Фотохімічний смог викликає подразнення очей, слизових оболонок носа і горла, симптоми задухи, загострення легеневих і різних хронічних захворювань. Така дія фотохімічного туману обумовлена тим, що основним його діючим компонентом є сірчаний газ, який утворюється при спалені великої кількості палива. Вплив сірчаного газу та його похідних на людину проявляється перш за все у пошкоджені верхніх дихальних шляхів, що і обумовлює виникнення перелічених вище симптомів.

Учитель. Переходимо до розгляду другого питання нашого заняття.

Слово надається учням групи №2.

Учень 1 групи № 2.

Однією з гострих екологічних проблем є проблема прісної води. Кількість чистої води постійно зменшується у зв'язку з її екстенсивним використанням, а також з неконтрольованим зростанням різних забруднювачів і веденням водогосподарського будівництва без урахування вимог екології.

Дуже часто люди скидають в воду різні кислоти, стічні води, шкідливі речовини, адже без води життя на землі не буде. Одним з основних забрудників є нафта і нафтопродукти. Нафта може потрапляти в результаті природних її відходів в районах залягання. Але основні джерела забруднення пов'язані з людською діяльністю: нафтовидобуванням, транспортуванням, переробкою і використанням нафти як паливо.

З|із| інших забрудників|забруднювачів| необхідно назвати|накликати| метали, радіоактивні елементи, отрутохімікати, що поступають|надходять| з сільськогосподарських полів. Найбільшу небезпеку для води представляють|уявляють| ртуть, свинець і їх з'єднання|сполуки|. Головну|чільну| небезпеку представляють|уявляють| стічні води: промислові, сільськогосподарські і побутові, оскільки значна частка|частина| використаної води повертається у водні басейни у вигляді стічних вод.

Про масштаби забруднення говорять наступні факти: щорік прибережні води поповнюються 320 млн т заліза, 6,5 млн т фосфору, 2,3 млн т свинцю. Тільки у водоймища Чорного і Азовського морів в 1995 р. було скинуто 7,7 млрд м3 забруднених виробничих і комунальних стічних вод.


Учень 2 групи № 2.

Найбільш поширеними речовинами, що забруднюють океан, є нафта і нафтопродукти. У Світовий океан щорік поступає в середньому 13—14 млн т нафтопродуктів. Нафтове забруднення небезпечне по двох причинах: по-перше, на поверхні води утворюється плівка, яка позбавляє доступу кисню морській флорі і фауні; по-друге, нафта сама по собі є токсичним з'єднанням, яке має великий період напіврозпаду, при вмісті нафти у воді 10—15 міліграм/кг гине планктон і мальки риб. Справжніми екологічними катастрофами можна назвати величезні розливи нафти при перевезені супертанкерами.

Особливо небезпечним є|з'являється| радіоактивне забруднення при похованні|захороненні| радіоактивних відходів Спочатку основним способом позбавлення від радіоактивного сміття було поховання|захоронення| радіоактивних відходів в морях і океанах. Це були, як правило, низькоактивні відходи, які упаковували|пакували| в 200-літрові металеві барабани, заливали бетоном і скидали в моря. Перше таке поховання|захоронення| радіоактивних відходів провели|виробляли| в США 80 км. від узбережжя|узбережжя| Каліфорнії. До 1983 р. 12 країн практикували скидання|скид| радіоактивних відходів у відкрите|відчиняти| море. У води Тихого океану за період з|із| 1949 р. по 1970 р. було скинуто 560 261 контейнер з радіоактивними відходами|із|.

Однією з серйозних проблем у останні роки у нас стало забруднення підземних вод. Непомірне застосування пестицидів і мінеральних добрив привело до значного забруднення грунтових вод.


Учитель. Переходимо до розгляду третього питання нашого заняття.

Слово надається учням групи №3.


Учень 1 групи № 3.

Грунт основне джерело отримання|здобуття| продовольчого живлення|харчування| для людини, середовище|середовище| зростання рослин і проживання тварин, база соціально-економічного розвитку будь-якої держави, його національне надбання і стратегічний природний ресурс. Грунт заслуговує на дбайливе використання і ретельну охорону.

На стан|достаток| здоров'я людини хімічний склад грунту надає|виявляє| вплив через воду, рослини і тварин. Недолік|нестача| або надлишок певних хімічних елементів буває настільки|так| великий, що призводить|наводить| до порушення обміну речовин у людини, викликає|спричиняє| серйозні захворювання або сприяє їх розвитку. Так, широко поширене захворювання ендемічний (місцевий) зоб пов'язано з недостатньою кількістю |нестачею| йоду в грунті. Брак|нестача| фтору призводить|наводить| до карієсу зубів. При високому вмісті фтору (понад 1,2 міліграма/л) нерідко|незрідка| виникають захворювання кісткової системи (флюароз|).

Грунт є|з'являюся| продуктом життєдіяльності багатьох організмів: рослин, тварин, мікроорганізмів. Найважливішою|поважною| властивістю є|з'являється| родючість - здатність|здібність| забезпечити урожай рослин. Він зберігає родючість до тих пір, поки заселений багаточисельними|численними| живими|живими| організмами, що беруть участь в складних процесах гуміфікації|. Родючість грунту - головне|чільне| багатство, від якого залежить життя людей, бо він також є місцем для поселення людей, предметом і засібом|кошт| їх праці.

У одних випадках дія людини на грунти призводить|наводить| до підвищення їх родючості, в інших - до погіршення, деградації і загибелі. До особливо небезпечних наслідків цієї дії слід віднести ерозію – це багаточисельніі|різноманітні| процеси руйнування і винесення|виносу| грунтового покриву|покривала| потоками води і вітру, забруднення чужорідними хімічними речовинами, засолення, заболочування, заняття території під різні споруди|спорудження| (транспортні магістралі, водосховища і ін.). Збиток|шкода|, що наноситься|завдає| грунтам в результаті нераціональний використання земель|грунтів|, прийняв загрозливий характер».


Учень 2 групи № 3

Майже 22% площі держави визнані як сильно та дуже сильно змінені і непридатні для повноцінного використання. Надмірно забруднені території займають понад 61 тис. км²; дуже забруднені - майже 116 тис. км², забруднені - 121 тис. км², найбільш сприятливі для життя і відпочинку - 115 тис. км², та умовно чисті території - 49 тис. км². Потужне технологічне навантаження на природне середовище з небезпечним рівнем розташування шкідливих підприємств, знищення третьої частини ґрунтів загрожують існуванню українського землеробства.

Те, що ми маємо на сьогодні, - це наслідок варварського ставлення до природи, необачності та екологічного неуцтва. Прикладом цього є сумний наслідок гідробудівництва на Дніпрі: опинилися під водою сотні селищ, та втрачено назавжди майже 441,6 тис. га найродючіших ґрунтів - чорноземів.


Учень 3 групи № 3.

Важливе місце у ряді екологічних проблем займає проблема пестицидів, оскільки вона пов'язана не тільки із стратегією розвитку сільського господарства, але і з охороною здоров'я, охороною тваринного і рослинного світу, життєзабезпеченням біосфери взагалі. Зараз в біосфері знаходиться більше 50  тис. чужих їй хімічних речовин – ксенобіотиків. Як показала перевірка, більше 30% продуктів харчування містили пестициди в концентраціях вище допустимого рівня. У багатьох країнах вміст деяких пестицидів перевищив норми в 42% дитячих продуктів і більш ніж в 50% овочів.

У всіх районах, де використовуються пестициди, показники здоров'я населення різко погіршені. Схоже, що пестициди, як і радіація, не мають нижнього порогу дії: при будь-якому пестицидному навантаженні відбувається порушення функцій імунної системи організму. У результаті організм стає беззбройним перед найзвичайнішими захворюваннями дихальної, нервової, серцево-судинної систем, а також органів розмноження і травлення. В цілому по країні близько 30% земель вважаються меліоративно неблагонадійними, а близько 3 млн.  га повністю занапащено меліорацією і виключено з с/г використання

Мабуть, єдино правильною стратегією, виходячи з інтересів збереження здоров'я людей і підтримки систем життєзабезпечення біосфери, слід визнати поступову відмову від використання пестицидів і розвиток екологічно обгрунтованих форм ведення сільського господарства.


Учитель. Переходимо до розгляду четвертого питання нашого заняття.

Слово надається учням групи №4.

Учень 1. групи № 4

Скорочення видової (генетичної) різноманітності організмів - це одна з найскладніших проблем, оскільки зниклий вид відновити неможливо. У нас в країні зникає приблизно один вид ссавців за 3–5 років, щорічно ми втрачаємо декілька видів у всіх групах тварин і рослин. Найбільш тривожне положення склалося в наших центрах видової різноманітності

Генофонд планети включає генофонди різних систематичних груп. Необхідно зберегти генофонд кожного виду в цілому і всіх його популяцій. Вид є найменшою генетично закритою системою. У кожній популяції особини одного виду взаємозв'язані. У них є схожі ознаки пристосованості до навколишнього середовища. Кожен вид і його популяції мають власну «еволюційну долю». При збереженні певних умов вид і складові його популяції можуть існувати необмежено довго.

Міжнародна Червона книга:

Кількість видів тварин, що знаходяться під загрозою.

• 236 видів ссавців;
  
• 287 видів птахів;
  
• 119 видів рептилій;
  
• 36 видів амфібій.
  

Унаслідок генетичної неповторності кожного виду його знищення може мати наслідки, які поки важко уявити.

Учень 2. групи № 4

У минулому види вимирали через природні причини, зміни поверхні Землі або клімату. 65 млн років тому вимерли динозаври. Точно ніхто не знає чому. Вимерли й більш сучасні за динозаврів тварини: птах моа, стеллерова корова. Вимирають зазвичай ті види, що повільно розмножуються. Вони народжують таку кількість дитинчат, що здатна лише замінити померлих. Різні види перебувають у небезпеці з різних причин.

Носорогів убивають через роги, крокодилів — через шкіру, коал — хутро, слонів — бивні, черепах — панцири, китів — м’ясо і жир, китовий вус. Полярні ведмеді, тигри, рисі гинуть через хутро. Африканські фіалки йдуть на продаж, мангрові ліси — на деревину.

Розв’язання проблеми: Якщо люди захистять види, що вимирають, збережуть дику природу в місцях її перебування, то в майбутньому тварини й рослини допоможуть людям розв’язати їхні світові проблеми. Наприклад, нещодавно було виявлено, що дерево, яке називається каштанонасінником, дає речовину, яка може лікувати СНІД.

III. Складання узагальнюючої таблиці «Характеристика глобальних проблем людства».

Глобальна проблема людства.	Причини появи	Шляхи вирішення

Учитель (підводить підсумок дискусії):

Глобальну екологічну проблему людства ми розглядали під кутом чотирьох законів екології, що були сформульовані американським ученим Баррі Коммонером:

1. Усе пов’язано з усім.

2. Усе кудись рухається.

3. Природа знає краще.

4. За все треба платити.

Що маємо — не бережемо, втратимо — плачем.

Зрозумілі шляхи, що дозволяють людям уникнути екологічного тупика свого розвитку. Але знадобляться десятиліття для повсюдного втілення цих шляхів у життя. Заповідь, якою повинні керуватися люди, добре висловлена в казці Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц»: «Є таке правило: прокинувся вранці, умився, опорядився — і відразу приведи до ладу свою планету».

ІV. Підсумки семінару. Після|потім| всіх виступів|вирушань| учитель робить|чинить| висновки|виведення| по уроку-семінару, проводить опитування у присутніх|опитування|, чи варто проводити такі уроки, відмічає найбільш активних учасників cемінару, виставляє оцінки. Оцінки отримують|одержують| всі учні, які готували додаткові повідомлення|сполучення| і хто відповідав по ходу уроку-семінару.

Домашнє завдання.: Виготовлення листівок про застереження щодо забруднення води, повітря, грунту…

Список використаної літератури.

1. . Журнал «Біологія» В/Г «Основа» №11,2003 р

2. Журнал «Біологія» В/Г «Основа» №25, 2004 р.

3.Журнал «Біологія» В/Г «Основа» №26, 2004 р


4.Журнал «Біологія» В/Г «Основа» №25, 2006 р.


5. . Журнал «Біологія» В/Г «Основа» №10 2009 р.

6 Журнал «Біологія» В/Г «Основа» №6 2010 р.

7 «Відкриті та нестандартні уроки біології в 11 кл.» В/Г «Основа» 2006 р.


8. Ресурси Internet.