Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників

Вид материала

Закон

Содержание Глава XVII. ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ТА ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Стаття 254. Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування

Подобный материал:

• Про результати нагляду за додержанням, 136.09kb.
• Типові тематичний план І програма навчання посадових осіб І спеціалістів з питань охорони, 193.21kb.
• Книга перша, 2833.03kb.
• Ації праці, належних безпечних умов праці, підвищення її продуктивності та ефективності,, 84.75kb.
• Законодавство про охорону праці, 7656.52kb.
• Закону України "Про охорону праці", 373.73kb.
• Ки життєдіяльності педагогічних працівників навчальних закладів, що проводять інструктажі, 19.64kb.
• Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у Полтавській області Методичні, 551.75kb.
• «вирішення індивідуальних трудових спорів», 153.95kb.
• Україна врадіївська районна державна адміністрація миколаївської області розпорядження, 20.02kb.

Глава XVII. ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ТА ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Стаття 253. Особи, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню

Особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

1. Відповідно до цієї статті загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню підлягають особи, які працюють за трудовим договором (контрактом). Але ст. 252 КЗпП до складу трудового колективу підприємства відносить не тільки осіб, що уклали трудові договори, а й інших громадян, які своєю працею беруть участь у діяльності трудового колективу на основі інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. У зв'язку з цим виникає питання про поширення загальнообов'язкового державного соціального страхування на членів виробничих кооперативів, колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств.

Це питання вирішується спеціальними законами, які поширюють на названі категорії працівників загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Стаття 254. Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування

Основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів чи фізичної особи, працівників. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

1. Відповідно до ст. 254 КЗпП внески власників (підприємств, установ, організацій) та фізичних осіб-роботодавців, а також працівників є основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Спеціальними законами передбачається сплата збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування іншими суб'єктами. Можливе спрямування до фондів державного соціального страхування бюджетних та інших коштів.

2. Кошти загальнообов'язкового пенсійного страхування формуються за рахунок сплати роботодавцями і працівниками збору. Ставка збору встановлена на 2006 рік у розмірі 33,2 відсотка витрат на оплату праці та на оплату робіт за цивільно-правовими договорами, які (витрати) оподатковуються податком з доходів фізичних осіб.

3. Для працівників ставка збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлена в розмірі 2 відсотки (ст. 4 Закону «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Для працівників, які мають статус державного службовця або працюють на посадах, робота на яких зараховується до трудового стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, встановлені спеціальні ставки збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування:

- за ставкою 1 відсоток оподатковується частина сукупного доходу, що не перевищує 150 гривень;

- за ставкою 2 відсотки оподатковується частина сукупного доходу в розмірі від 151 до 250 гривень;

- за ставкою 3 відсотки оподатковується частина сукупного доходу в розмірі від 251 до 350 гривень;

- за ставкою 4 відсотки оподатковується частина сукупного доходу в розмірі від 351 до 500 гривень;

- за ставкою 5 відсотків оподатковується частина сукупного доходу в розмірі понад 501 гривню.

4. Об'єктом обкладання збором на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є також операції щодо реалізації ювелірних виробів, продажу легкових автомобілів, нерухомого майна, надання послуг стільникового зв'язку. До коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування зараховуються також суми адміністративних штрафів, накладених органами Пенсійного фонду.

5. Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими похованням, формуються за рахунок збору, що сплачується роботодавцями в розмірі 1,5 відсотка сум фактичних витрат на оплату праці (в окремих випадках застосовується нижча ставка збору), а працівниками - в розмірі 1 відсотка суми оплати праці, що підлягає обкладанню податком з доходів фізичних осіб. При заробітній платі, яка є нижчою прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ставка збору встановлена в розмірі 0,5 відсотка, а для інвалідів, які працюють на підприємствах і в організаціях УТОГ і УТОС,- 0,25 відсотка (п. 1 ст. 1 Закону «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування»).

6. Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття формуються за рахунок збору, що сплачується роботодавцями за ставкою 1,3 відсотка сум фактичних витрат на оплату праці, а працівниками — в розмірі 0,5 відсотка суми оплати праці, що підлягає обкладанню податком з доходів фізичних осіб (в окремих випадках встановлені більш низькі ставки цього збору) (п. 2 ст. 1 Закону «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування»).

7. Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань формуються за рахунок збору, що сплачується роботодавцями. Ставка збору диференціюється залежно від класу професійного ризику (Закон «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності»; Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ, організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання).

8. Встановлена єдина максимальна місячна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та оподатковуваного доходу, з яких справляються збори на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. На цей час вона дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб (з 1 квітня 2008 р.- 647 грн.; з 1 липня 2008 р.- 649 грн.; з 1 жовтня 2008 р.-669 грн.) і становить відповідно 9705 грн. (з 1 липня 2008 р.- 9735 грн.; з 1 жовтня 2008 р.- 10 035 грн.) (ст. 35 Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»).