Створення інтегрованих програм навчання І наукових досліджень
| Вид материала | Документы |
СодержаниеОб’єкт дослідження Предмет дослідження Мета дослідження Наукова теорія Обґрунтування актуальності проблеми Наукова новизна Теоретична значущість |
- Назва модуля: Основи наукових досліджень, 20.61kb.
- Н. В. Метод навчання інтегрованих мікромодулів у методичній системі виробничого навчання, 152.92kb.
- Методологія наукових досліджень 1 семестр Викладач: Волкова Неля Іванівна Зміст, 103.7kb.
- Ю.І. Прасул основи наукових досліджень, 630.91kb.
- Робоча програма загальні методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 156.9kb.
- Бакалаври нормативні навчальні дисципліни: Основи наукових досліджень, 168.09kb.
- Т. І. Проблеми розробки інтегрованих навчальних програм для підготовки компетентних, 140.72kb.
- Програма І робоча програма навчальної дисципліни «технологія наукових досліджень» (для, 893.23kb.
- Правила подання статей для публікації у збірках наукових праць університету, 39.5kb.
- Програма з філософії для студентів 3-го курсу спеціальності „Мікробіологія біологічного, 137.07kb.
Об’єкт дослідження — це сукупність зв’язків, відносин та якостей досліджуваного явища або загальна сфера пошуку, що знаходиться в полі зору дослідника.
Предмет дослідження — аспект (ракурс) обраної проблематики, що підлягає підпосередньому вивченню в даній роботі, встановлюючи межі наукового пошуку в об’єкті.
Між об’єктом та предметом в науковому дослідженні існує взаємозалежність, як між цілим та його складовими, де ціле усвідомлюється як об’єкт, а його частина — як предмет. Оскільки один і той самий об’єкт може досліджуватися в декількох аспектах, то їх вирізнення і складає предмет дослідження.
Мета дослідження формулюється коротко й точно, конкретизуючись у завданнях дослідження, та у змістовному відношенні виражає те основне, що повинен робити дослідник. Мета та безпосередні завдання наукового дослідження знаходиться у взаємозалежності один від одного та полягають у відношенні тих явищ і законів, за якими вони функціонували.
Наукова теорія — система абстрагованих понять та тверджень, що являє собою ідеальне відображення дійсності.
Наукова проблема є результатом глибокого вивчення практики і інформаційних джерел, характеризує реальний рух пізнавального процесу та фіксує його суперечності на певному етапі розвитку науки.
Обґрунтування актуальності проблеми передбачає відповідь на питання чи важливою є проблема на сучасному етапі. Для цього необхідне висвітлення кількох позицій, зокрема посилання на документи, у яких визначаються соціальні замовлення у сфері освіти та її практичних потреб, що характеризуються недостатністю тих чи інших наукових знань, які потребують вирішення.
Гіпотеза — обґрунтоване припущення про можливі засоби розв’язання визначеної проблеми. Лише за умов вивчення характерних рис досліджуваних явищ можна висловити гіпотетичне положення, що вимагає подальшої перевірки. Гіпотеза висувається у разі існування проблеми. Цінність гіпотези визначається нестандартністю, невідповідністю відомим знанням.
Гіпотеза організує процес дослідження, визначає його логіку та результат. Способом перевірки гіпотези є практика, що підтверджує або спростовує гіпотетичні судження. Під час дослідження іноді висувають кілька гіпотез, одна з яких виявиться вірним припущенням.
Існує два типи гіпотез: теоретичні та емпіричні. В основу теоретичних гіпотез покладено наукові закономірності, методологічні положення, логічні судження, аргументовані прогнозування, фундаментальні знання. Емпіричні гіпотези ґрунтуються на результатах попереднього практичного досвіду. Теоретичні та емпіричні гіпотези інакше називаються пояснювальними та описовими.
Гіпотезу не можна будувати, виходячи з очевидних істин, тому що вона завжди передбачає пошук нового в теорії та практиці науки.
Основні функції гіпотези в дипломних та магістерських роботах [22]:
- окреслення кола завдань;
- систематизація складових наукового апарату дослідження та етапів його проведення;
- прогнозування результатів наукового пошуку;
- встановлення зв’язку між уже відомими та новими фактами, отриманими в процесі експерименту.
Народження гіпотези починається з ідеї — основної думки, що лежить в основі теоретичної системи, її логічної побудови та плану функціонування. Ідея дає можливість організувати наукову діяльність, зробити її цілеспрямованою та сформувати ідеальний образ об’єкта, процесу.
Якщо висувається ряд гіпотез, що по різному пояснюють одні й ті ж самі факти, то вони називаються версії. Відхилення однієї з версій створює умови для народження більш обґрунтованих. Після того, як одна з гіпотез знаходить підтвердження в практичній діяльності, а інші відхилення, подальше висунення версій неможливе, дискусії припиняються й творчий пошук із даної проблематики завершується.
Важливими характеристиками наукового дослідження є новизна отриманого знання та його значення для науки й практики.
Наукова новизна — поняття, яке пов’язує суб’єктивні та об’єктивні моменти, що виражають ставлення до результату. Формулювання наукової новизни передбачає визначення рівня, вагомості серед наукових фактів та значущості як типу нового знання, концепції, методики, рекомендацій, що раніше не мали аналогів у науці та практиці.
Новизна у науковому дослідженні виконує такі функції:
- конкретизуючу на рівні деталізації;
- доповнюючу на рівні уточнення;
- перетворюючу на рівні відкриття.
Основою обґрунтування наукової та практичної новизни в навчально-дослідних роботах виступає недостатня вивченість обраної проблематики, її нерозробленість в практиці навчання.
Теоретична значущість є центральною характеристикою наукового дослідження в ракурсі перспективності, доказовості, концептуальності отриманих результатів.
Практична значущість характеризується реальними зрушеннями у навчанні, досягнутими завдяки впровадженню в навчальну практику результатів дослідження.
Сукупність всіх етапів дослідження, у результаті яких отримано рішення, визначається як цикл науково-теоретичного процесу і може бути названа технологією наукової творчості.
