Geum.ru

Т. І. Проблеми розробки інтегрованих навчальних програм для підготовки компетентних робітників

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
УДК 317.3


© Нещерет Т. І.


ПРОБЛЕМИ РОЗРОБКИ ІНТЕГРОВАНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ КОМПЕТЕНТНИХ РОБІТНИКІВ


В умовах переходу економіки країни до ринкових відносин істотно змінилися вимоги до компетентності робітника. Однією з важливих проблем є відповідність компетентності працівника реальним запитам ринку праці. Роботодавці зацікавлені в працівниках з визначеним набором знань, умінь і навичок, необхідних для безпосереднього включення в трудову діяльність. Термін адаптації на виробництві випускників безпосередньо складає в середньому 3-5 років. Це пов’язано з тим, що випускники не можуть використовувати отримані знання у виробничій діяльності. Тільки відсутністю умінь можна пояснити те, що молоді робітники, маючи знання, не знають часом, у якій послідовності діяти. Наприклад, вони знають принципи експлуатації устаткування, однак не володіють методами пошуку та ліквідації його несправності. А наскільки це важливо, можна судити ось по чому. Загальновідомо, що 90-80 % витрачається на ремонт, а сам ремонт складає 10-20 % [1, с.105].

Звідси випливає, що необхідний новий підхід до підготовки компетентних працівників. Підвищення якості підготовки спеціалістів тісно пов’язане з удосконаленням змісту освіти та навчання, покращенням навчально-програмної документації, розробкою науково обґрунтованих методів їх складання.

В даний період не в достатній мірі реалізується системній підхід до розробки змісту навчання, окремі навчальні предмети розглядаються ізольовано. На практиці, яка склалася, спочатку розробляється навчальний план, в якому визначається склад та обсяг часу на навчальні предмети, а потім кожний складач навчальної програми незалежно від інших розробляє структуру та зміст навчального предмета.

При такій автономній розробці визначним фактором для складача стає логіка тієї чи іншої науки, а загальні вимоги до підготовки спеціаліста виступають на задній план. Це часто приводить до того, що частка не суттєвого для майбутньої трудової діяльності матеріалу в обсязі навчального предмета значно знижує частку важливого, найбільш значимого.

Підхід, який склався, не передбачає сукупного аналізу змісту навчання на етапі його проектування, що приводить до суттєвих недоліків:
  • порушення цільності змісту навчання;
  • неповна відповідність змісту навчального матеріалу вимогам кваліфікаційної характеристики компетентного робітника;
  • дублювання навчального матеріалу в навчальних програмах суміжних предметів;
  • наявність застарілого та другорядного навчального матеріалу;
  • розходження зв’язків між змістом теоретичного та практичного навчання;
  • відсутність вказівок про міжпредметні зв’язки предмета;
  • відсутність рекомендацій з реалізації виховальних та розвивальних можливостей змісту навчального предмета;
  • відсутність рекомендацій, які стосуються специфіки організації навчання за даним предметом.

Ці недоліки, звичайно, впливають на системність придбаних знань та вмінь, якість підготовки спеціалістів в цілому. Тому виникає необхідність інтегрування предметів та створення відповідної інтегрованої навчальної програми.

Інтегрована навчальна програма розробляється на підставі об’єднання програм окремих предметів з метою реалізації процесу через модульне навчання професії. Модульна технологія навчання на відміну від традиційної пропонує відмовлення від предметної системи. Замість навчальних предметів (електротехніка, матеріалознавство, креслення, виробниче навчання тощо) розглядається галузь діяльності. Адже майбутньому робітнику необхідно, насамперед, навчитися виконувати конкретні виробничі задачі, використовуючи при цьому знання не в чистому, а синтезованому чи трансформованому виді.

Модульна технологія, головним принципом якої є діяльнісний підхід, дозволяє організувати навчальний процес таким чином, щоб навчити учнів зв’язувати воєдино, направляти в один потік отримані знання й уміння при виконанні трудових функцій. Це досягається, як зазначилося раніше, шляхом інтегрування навчальних предметів і створення інтегрованих навчальних програм, що дозволяють усунути існуючі недоліки.

Розробка програм інтегрованих навчальних предметів вимагає виділення інваріативної і варіативної частини навчального матеріалу, що залежить від мети навчання. Реалізація головних цілей здійснюється за рахунок фундаментального компонента навчального предмета, що являє собою його інвариативний зміст, який є обов’язковим для всіх учнів.

Варіативний компонент змісту можу бути не обов’язковим для реалізації загальних, основних цілей навчання. Далі виникає питання про ефективність навчання, приведення знань у систему. Установлено, що найбільша ефективність досягається тоді, коли учням видається завдання, що вимагає багатьох видів діяльності. Знання, які не зв’язані в систему, перенавантажують пам’ять учнів і швидко забуваються. Усе це обумовлює необхідність перегляду програм предметів насамперед з урахуванням політехнічних задач навчання. При цьому розглядаються такі поняття:
  • загальновиробничі – організація, технологія, науково-технічний процес, операція, технологічна карта тощо;
  • загальногалузеві – загальномашинобудівельні, загальнобудівельні, поняття, що зв’язані зі знанням в конкретній області;
  • загальнопрофесійні – характерні ознаки професійних, загальних і спеціальних понять.

Основними напрямками удосконалення навчальних програм є [2, с.24]:
  • виключення дублювання з іншими предметами на основі їхнього інтегрування;
  • визначення місця структурних елементів у загальній структурі навчального матеріалу;
  • доповнення змісту предмета знаннями, що сприяють підвищенню інтересів учнів до навчання;
  • добір найбільш істотного навчального матеріалу для інваріативного і варіативного компонентів;
  • врахування вимог виробництва, для якого ведеться підготовка робітників;
  • скорочення окремих складових частин у зв’язку з їхнім переносом в інші предмети;
  • створення програмної документації, що гнучко реагує на запити підприємства в умовах ринку.

Для інтегрування вибирають ті предмети, що близькі за змістом, чи мають сильні міжпредметні зв’язки.

Після визначення переліку навчальних предметів, що підлягають інтегруванню, проводять їхню оцінку для встановлення:
  • глибини інтегрування (визначає перелік тем, які необхідно і можна інтегрувати, і тем, зміст яких залишається без змін);
  • переліку тем інших предметів (загальноосвітніх, зведень останніх досягнень науки, які необхідно включити в програму);
  • тем чи їх частин, що доцільно взяти з базових програм;
  • інформація, що дублюється.

Рекомендована раціональна кількість обраних для інтегрування предметів знаходиться в мережах від двох до п’яти.
  • змістовно-логічний аналіз змісту програм;
  • систематизація змісту програм з урахуванням рівня підготовки учнів;
  • облік стану науково-технічного прогресу і прогноз його розвитку в галузі;
  • єдина наскрізна розміреність одиниць виміру.

Створенню інтегрованої навчальної програми передує аналітична обробка змісту базових навчальних програм. Теми програм інтегрованих навчальних предметів аналізують і скорочують занадто велику інформацію, виділяючи відомості, що не грають істотного значення для оволодіння професією. Після аналізу необхідний зміст базових програм включають в інтегровану, котра доповнюється інформацією про нові технології, устаткування, прилади, інструменти, передові способи та прийоми робіт. При необхідності в інтегровану навчальну програму включають окремі теми чи їхні частини з програм загальноосвітніх предметів. Найменування тем нової програми може залишитися таким же чи бути сформульованим по новому, найбільше істотно відбираючи їхній зміст. При цьому зміст тем може бути доповнений новою інформацією, що має велике значення при оволодінні професією.

Аналіз досвіду показує, що в результаті усунення відомостей, які дублюються та є несуттєвими, обсяг навчальної інформації в інтегрованій програмі знижується на 10-30% [1, стр.26].

Інтегрована навчальна програма з модульної системи складається з модульних блоків та навчальних елементів. Модульний блок – це одиниця навчання, яка розрахована на оволодіння трудових навичок та знань, що необхідні для виконання відносно самостійної, технологічно закінченої частини [4, стр.86]. Навчальний елемент – це самостійна дидактична брошура, яка розрахована на всебічне висвітлення певної трудової навички чи конкретних знань [4, стр.87].

Усі навчальні елементи розподіляються на шість категорій:

01 – техніка безпеки та охорона праці;

02 – діяльність:

03 – теорія;

04 – графічна інформація;

05 – технічна інформація (матеріали, компоненти, методи);

06 – технічна інформація (інструменти, механізми, обладнання).

Такий розподіл навчальних елементів за категоріями дозволяє чітко адресувати навчальні матеріали та будувати стійки міжпредметні зв’язки, які, не позбавляючи гнучкості всю програму, органічно поєднують матеріали зі спецтехнології, матеріалознавства, предметів теоретичного циклу, технічного креслення та охорони праці. В модульній системі навчання, побудованій на діяльнісному підході, головними є навчальні елементи категорії 02. Усі інші переслідують мету підтримати діяльність, створити відповідні умови, дати необхідну інформацію, застерегти від небезпечних дій, пов’язаних з безпекою працюючих, навчити читати креслення тощо.

Що стосується навчальних елементів категорії 03, то для неї не слід відносити все, що вимагає словесного роз’яснення чи інформування учнів. У навчальних елементах цієї категорії мова повинна йти про фундаментальні закони та принципи, які лежать в основі принципів та дій.

Навчальні елементи категорії 04 пов’язані з читанням креслень та графічної інформації.

Навчальні елементи категорії 05 містять детальну інформацію про методи, які використовуються при виконанні роботи, необхідні матеріали та компоненти.

До категорії 06 відносяться навчальні елементи, що розкривають будову, технічні характеристики та особливості функціонування механізмів, обладнання та інструментів, які використовуються відповідно до умов, передбачених у конкретному навчальному елементі.

При розробці інтегрованої навчальної програми часто постає питання: яка максимальна чи мінімальна кількість навчальних елементів повинна входити в навчальну програму з тієї чи іншої професії? Відповісти на нього непросто. По-перше, вона не може визначатись бажанням розробників інтегрованих навчальних програм забезпечити її відповідність кваліфікаційній характеристиці. Це нерідко приводить до появи в програмі великої кількості навчальних елементів описового характеру, що підтримують традиційну систему навчання, яка передбачає вивчення значного теоретичного матеріалу та визначається типовими програмами.

Формуючи перелік навчальних елементів в програмі, треба також мати на увазі, що використання тих чи інших операцій може здійснюватись з використанням різної техніки. Візьмемо, наприклад, технічне обслуговування магнітних пускачів на шахті. Існує більше десятка сучасних типів магнітних пускачів. Навчитися обслуговувати всі типи апаратів не представляється можливим із-за нестачі часу. Тому навчальна програма повинна передбачити освоєння хоча б кількох найчастіше використовуваних типів. Це ж стосується й вимірювальних приладів тощо.

Тому єдино правильною відповіддю на поставлене запитання про кількість навчальних елементів у інтегрованій навчальній програмі з тієї чи іншої професії буде – “необхідна”, оптимально необхідна для засвоєння слухачем усіх навичок для успішного виконання конкретної діяльності. Не можна виконати виконаний блок, не сформувавши навичку виконання кутових з’єднань чи читання креслень. Отож, лише детально проаналізувавши діяльність, можна з’ясувати, які саме навички необхідні для її виконання.

Слід підкреслити, що пріоритетом модульної системи є формування трудової навички. Саме цьому підпорядкована навчальна програма й весь навчальний процес.

Розглянемо фрагмент інтегрованої навчальної програми для підготовки електрослюсарів підземних 3-го розряду. Модульний блок “Ремонт машин та механізмів добуткової дільниці шахти” відповідає темі виробничого навчання “Розбирання, збирання та ремонт гірничих машин та механізмів”. Модульний блок містить 34 навчальних елемента, 21 з яких є діяльнісними (див. Табл.). Саме оволодіння навчальними елементами 02-категорії дозволяє сформувати в учня трудові вміння та навички. Але успішне засвоєння цих навчальних елементів не можливе без знань технічного креслення, охорони праці, спецтехнології. Тому в інтегровану навчальну програму включені навчальні елементи, що містять теоретичні положення (03-категорія), графічну інформацію (04-категорія), відомості про матеріали, компоненти та методи (05-категорія), інструменти та механізми (06-категорія), що застосовуються при ремонті машин та механізмів добуткової дільниці шахти. Аналогічним чином будуються інші модульні блоки для підготовки електрослюсарів підземних 3-го розряду.


Таблиця – Модульний блок “Ремонт машин та механізмів добуткової дільниці шахти”


№ п/п
Назва навчальних елементів
Категорія


Набір слюсарних інструментів.
6


Засоби захисту та спецодяг.
6


Правила щодо підготовки до роботи в шахті.
1


Загальні вимоги до робітника шахти при аваріях.
1


Надання першої допомоги потерпілим при травмах.
2


Надання першої допомоги потерпілим при ураженні електрострумом.
2


Контроль умісту метану переносними приладами.
2


Огляд гірничих виробок.
2


Користування саморятівниками.
2


Користування вогнегасниками.
2


Дії робітників шахти при аваріях.
2


Читання схем електропостачання.
4


Кріпильні роботи.
2


Читання гірничих технологічних схем.
2


Читання кінематичних схем.
4


Читання гідравлічних схем.
4


Мастила та робоча рідина, що використовуються в гірничих машинах.
5


Гумові вироби, що використовуються в гірничих машинах та механізмах.

5


Допоміжне обладнання для ведення очисних робіт.


6


Основи технології гірничих робіт.
3


Механізація виїмки вугілля.
3


Вимоги до експлуатації машин та механізмів очисного вибою.
1


Ревізія механічної частини запобіжної лебідки.
2


Ревізія гідрообладнання запобіжної лебідки.
2


Ревізія електродвигуна.
2


Ремонт механічних вузлів очисного комбайна в шахті.
2


Ремонт (ревізія) гідрообладнання очисного комбайна.
2


Ревізія електрообладнання очисного комбайна.
2


Заміна мастила в складових одиницях очисного комбайна.
2





Ремонт механічних вузлів та електрообладнання стругової установки.
2


Заміна мастила в складових одиницях стругової установки.
2


Ремонт (ревізія) гідрообладнання стругової установки.
2


Ремонт гідравлічних вузлів механізованого кріплення в шахті.
2


Ревізія гідромагістралі механізованого кріплення.
2


Такий підхід до будування навчальної програми дозволяє забезпечити послідовність формування у учнях цілісної системи професійних знань, вмінь і навичок у відповідності з профілем діяльності компетентного робітника. Будування інтегрованої навчальної програми, таким чином, здійснюється на підставі логічного взаємозв’язку змісту елементів зі змістом виробничого навчання.

Література




  1. Батышев С.Я. Реформа профессиональной школы/ Опыт, поиск, задачи, пути реализации. – М.: Высшая школа, 1987. – 343 с.
  2. Психолого-педагогічна система технології навчання професії: Монографія/ Никуліна А.С., Максименко Ю.Б., Матвєєв Г.П., Заславська С.А., Микулак О.П., Костюченко М.П., Шацька Р.М., Прядко М.К., Бондаренко Я.А.. За ред. Никуліної А.С. – Донецьк: Державний інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних кадрів України, 1997. – 264 с.
  3. Микуляк О.П., Матвєєв Г.П., Костюченко М.П. та ін. Модульна система професійного навчання / За редакцією О.П. Микуляка – Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2002. – 246с., 102 іл., 22 табл.
  4. Модульна система професійного навчання: концепція, методика, особливості впровадження. Навчально-методичний посібник / В.С Плохій, А.В. Казановський. – Видавничий центр КТ “Київська нотна фабрика”, 2000. – 284 с.


Нещерет Т. І.

Проблеми розробки інтегрованих навчальних програм для підготовки компетентних робітників.

Розглянуті існуючі проблеми розробки навчальних програм для підготовки компетентних робітників. Приведені рекомендації з розробки інтегрованих навчальних програм з модульної технології навчання. Може бути використана розробниками навчальних програм, викладачами та методистами.


Нещерет Т. И.

Проблемы разработки интегрированных учебных программ для подготовки компетентных работников.

Рассмотрены существующие проблемы разработки учебных программ для подготовки компетентных работников. Приведены рекомендации по разработке интегрированных учебных программ по модульной технологии обучения. Может быть использована разработчиками учебных программ, преподавателями и методистами.


Nechsheret T.I.

Problems of mining of the integrated educational programs for opening-up of the competent workers.

The existing problems of the syllabus development for training competent workers are considered. Recommendations are given for the development of integrated syllabuses according modular training technology. The method can be used by instructor and methodologists who develop syllabuses.