Geum.ru

Ровадження модульно-кредитної системи у практику вищої освіти вимагають інноваційних підходів до розробки навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців

Вид материалаДокументы

Содержание


Постановка проблеми.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Постановка завдання.
Виклад основного матеріалу.
Перспективи подальших досліджень.
Подобный материал:

ПРОБЛЕМИ ПОШУКУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРЕСИВНИХ ІДЕЙ ТА НОВИХ ФОРМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

ФАХІВЦІВ З БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ


Баркалова Н.А.

Студентка групи ПВШ-10А

ІПО ІПП УМО (м. Донецьк)


Анотація

Входження освіти України у єдине європейське інформаційне та освітнє поле, впровадження модульно-кредитної системи у практику вищої освіти вимагають інноваційних підходів до розробки навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців. Розробка та втілення кредитно-модульної системи – складний, багатофакторний, комплексний процес, який охоплює різні аспекти навчальної діяльності студентів, викладачів та є предметом дискусій і досліджень сучасних теоретиків педагогічної науки та педагогів-практиків. Саме реалізації цього напряму освітньої діяльності присвячена стаття.

Постановка проблеми. За останні роки Україна зазнала багато змін. Деякі з них пов'язані з розвитком політичного сектора та пристосуванням до нових вимог, економічно зорієнтованих на ринок. Інші від­буваються через загальний вплив глобалізації і вимог, що йдуть від суспільства, де знання стають все більш важливою складовою розвитку. Проте самі знання також змінюються, оскільки інформаційний простір та необхідність зміни і прогресу вимагають всезростаючого розвитку нових знань.

Ці зміни також дуже впливають на економіку, ринок і мало-помалу система освіти змушена адаптуватися до нових вимог і нових завдань. У галузі професійно-технічної освіти під цим розуміють нові зв'язки між професійно-технічними і вищими навчальними закладами, а це означає нові завдання, які стоять перед професійно-технічною освітою у співробітництві із суспільством і ринком праці, ніскільки не применшують нових підходів до навчання.

В умовах нинішнього державного устрою України пошук нових форм реалізації загальноосвітньої та професійної підготовки пов’язано зі зміною стереотипів і застарілих поглядів на професію. Останнім часом справедливо вказують на те, що підвищилися вимоги до обсягу та рівня знань кваліфікованого робітника. Мова піде про підготовку спеціаліста з бухгалтерського обліку.

Людський капітал відноситься до нестійких економічних ресурсів, тому існує постійна потреба у накопиченні знань і продуктивного досвіду, формування нових компетентностей фахівців, розвитку їх готовності до створення системи корпоративних знань у певній організаційній структурі.

Саме тому на перший план виходять проблеми пошуку нових інноваційних ідей що до реалізації підготовки фахівців бухгалтерського профілю.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Складовими частинами кожної педагогічної технології є конкретні технології навчання предметів або їх циклів. В економічній освіті впроваджується велика кількість навчальних технологій. Серед них особистісно орієнтовані, пошуково-дослідницькі, критеріально орієнтовані (тестові), імітаційні, інформаційні, модульно-рейтингова система, дистанційне навчання, праксеологічні (інтеріоактивні), технології розвитку творчості, кожна з яких має технологічне інваріантне ядро. Серед великого їх розмаїття недостатнє розроблення і поширення все-таки мають продуктивні (професійно орієнтовані) технології навчання. Предмет цієї групи навчальних технологій найбільше узгоджується з поняттям "соціальної технології"', в якій основним і кінцевим результатом навчання є Людина, а основними параметрами, які змінюються та розвиваються - властивості людини" (Лазарєв М.І., Смірнов С.А.) [6, с.114-116].

Ці технології стають додатковими орієнтирами в організації професійної підготовки бухгалтерів. Одним із напрямків, які забезпечують втілення соціальних очікувань від професійного навчання майбутніх фахівців та формування інтелектуального капіталу економіки, є використання інновацій у навчальному процесі. Інновації (нововведення) стосовно предмету нашого дослідження ми розуміємо у широкому значенні, як удосконалення існуючих та впровадження нових освітніх послуг на базі одного або кількох споріднених (близьких за рівнем, зв'язками чи спеціалізацією) навчальних закладів [2, с. 193]. Відомий французький учений Ф. Барейре виділяє три основні компоненти нововведення: потреби, які необхідно задовольнити; концепція об'єкта (нова ідея), спрямована на задоволення потреб: компоненти, що є сукупністю наявних знань, матеріалів, доступних технологій, які забезпечують впровадження ідеї.

Основні напрямки інновацій у навчальному процесі висвітлювалися у працях багатьох дослідників, серед яких: Л.В. Батченко, В.П. Беспалько, О. М. Гурова, Г.А. Дмитренко, В.І. Євдскімсз, Г.В. Єльникова, В.С. Журазський, Л.М. Карамушка, Н.М. Ковальська, В.В. Крижко, О.І. Мармаза, М.Я. Матвіїв, О.С. Падалха, І.Ф. Прокопенко, О.Ю. Чубукова. В.М. Яценхо та ін.


Постановка завдання. Метою даної роботи є впровадження теоретичних аспектів інновацій у навчальному процесі традиційного навчального закладу та їх цілеспрямоване керування, що забезпечить системність і наступність інноваційних технологій вивчення профільних дисциплін бухгалтерського обліку.


Виклад основного матеріалу. У реалізації кожної навчальної технології навчання і зокрема в моделі професійно орієнтова­ного навчання присутні усі базові компоненти освітніх цілей, серед яких: розвиток творчого потенціалу і самовираження студента, його морально-етичних установок, соціальних умінь, навичок навчання, комунікативних умінь, навичок аналітичного і критичного мислення. У професійно орієнтованих технологіях пропонується, крім названих, зосередити увагу на формуванні навичок відповідальної продуктивної праці, ефективного виконання посадових обов'язків на робочому місці. У більшості технологій навчання, які застосовують в економічній освіті, достатня увага приділяється розвитку особистісних якостей студентів, їх пізнавальної активності. І недостатня або взагалі відсутня увага до формування вмінь і культури ділової активності майбутніх працівників у сфері економіки та бізнесу.

У процесі конструювання інноваційних технологій і методичних систем професійної підготовки студентів активним і продуктивним суб'єктом стає власне той, хто навчається. Для цього необхідне створення умов для цілеспрямованого впливу з боку викладача на формування та розвиток наперед визначених професійних якостей студента, які допомогли б йому в майбутній практичній діяльності. Поєднання теоретичної та практичної підготовки; інтеграція навчання з науково-дослідною та експериментальною роботою сприяє практичній спрямованості навчання, спонукає до активного пошуку та запровадження інтенсивних форм і методів навчання студентів та сприяє формуванню цілісної системи професійних компетентностей майбутніх фахівців.

Серед найважливіших передумов розроблення моделі інноваційного навчання є моніторинг економіки освіти, що будується як багаторівнева система, яка базується на потоках інформації від суб'єктів ринку освітніх послуг: населення, навчальних закладів та підприємств. У цій системі мають бути представлені всі рівні системи освіти: дошкільна, загальна середня освіта, професійна і вища освіта, додаткове (позасистемне) навчання дітей і дорослих на основі прямої взаємодії учнів та педагогів. Таким чином забезпечується інституційна присутність всіх суб'єктів ринку освітніх послуг, та інформаційна підтримка концепції неперервної освіти. Це дозволить скласти цілісну картину уявлень про типові ситуації у сфері освіти, та враховувати регіональні та інституційні їх особливості.

Доцільним та перспективним може бути шлях виявлення про­гресивних ідей того чи іншого за­рубіжного досвіду, їх філософсь­кий, порівняльно- педагогічний аналіз, з'ясування концептуальних засад становлення і розвитку кон­кретних освітньо-виховних і моде­лей, їх зіставлення з вітчизняними підходами, концепціями і моделя­ми та виявлення на цій основі можливих напрямів впровадження цих ідей в іншій державі, в тому числі і в Україні, за умови науко­во-методичного забезпечення з урахуванням сукупності чинників (соціально-культурних, економіч­них, соціологічних, психологічних, кадрових, матеріально-технічних) та спрямованості державної полі­тики в цій галузі.

Зокрема, теоретики сучасної педагогічної науки відносять, наприклад, модульне навчання до основних засобів підвищення ефективності організації навчального процесу та створення суб’єкт-суб’єктних відносин між учасниками навчального процесу. Так, найважливішим пріоритетом модульного навчання А.М. Алексюк називає збільшення обсягу самостійної роботи та свободу опанування навчальним матеріалом тими, хто навчається. Проте О.В. Попович наголошує на спільній відповідальності педагога і студента в реалізації цієї свободи. Зауважимо, що ці пріоритети модульного навчання повинні підпорядковуватися чітко розробленій та відкритій перед студентами модульній програмі, яка передбачає значну частку їх самостійної роботи. А це означає, що успішна реалізація модульного навчання залежить від умов реального підвищення ступеня самостійності та відповідальності студента [5, с.301-309].

Підкреслимо, що досягненню цієї мети сприяють порівняльні педагогічні і психологічні дослід­ження, спрямовані на всебічне об'єктивне вивчення та осмислен­ня світового освітнього процесу, виявлення світових тенденцій, прогресивних ідей у концепціях і моделях розвитку освіти в різних країнах та прогнозування розвит­ку освіти в окремій державі, в пев­ному регіоні чи в цілому світі.

Міжнародні проекти з проблем професійної освіти і навчання, що реалізуються в нашій державі про­тягом останніх п'яти років, стали помітним позитивним явищем. Цьому сприяє послідовна співпра­ця Європейського фонду освіти (ЄФО) та Міністерства освіти і науки України [4].

Сьогодні Болонський процес розглядається як інструмент інтеграції української системи освіти європейською, гармонізації змісту освіти та вдосконалення її методології відповідно до суспільних та технологічних перетворень, які відбуваються як в,Україні, так і у світі в цілому .

Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в Україні, призводять до суттєвої реструктуризації багатьох освітніх галузей, зокрема значні зміни відбуваються в теорії і практиці підготовки фахівців економічного профілю: бухгалтерів-аудиторів, економістів, маркетологів, працівників банківських, фінансових установ, податкових інспекцій тощо.

Коріння багатьох конструктивних змін в освіті фахівців-економістів криється в нових способах створення, збереження, передачі та використання інформації, оскільки все більша кількість студентів стикається з потребою опрацювання постійно зростаючого обсягу наукової і професійної навчальної інформації. Впровадження в навчальний процес комп'ютерних та комунікаційні технологій є цілком очевидною потребою сьогоднішньої інформаційної революції в освіті.

Впровадження персонального комп'ютера в навчальні дисципліни економічного спрямування, його можливості по організації програмного середовища, зорієнтованого на користувача, використання телекомунікаційного зв'язку, створюють нові умови для організації навчального процесу. Саме комп'ютер докорінним чином змінив роль викладача в навчанні. Відтепер свою увагу зосереджуємо на керівництві (управлінні) самостійною роботою студентів, переходимо від широко вживаних вербальних засобів до інформаційно-технологічних, зосереджуємо свої зусилля на якісній підготовці інформаційних програм, які активізують зацікавленість діяльності студентів.

Залучення комп'ютерних технологій на різних етапах навчання студентів допомагає нам реалізувати основний принцип особистістно орієнтованого підходу в економічній освіті, особистісний, когнітивний принципи та принцип діяльності. Сутність цих принципів полягає в стимуляції до активності, учіння, що забезпечує можливість саморозвитку, самопізнання, самовираження і самоосвіти. А комплексно використовуючи різні засоби навчання, створюємо сприятливе пізнавальне середовище. Поєднання традиційних засобів і видів роботи студентів з комп'ютерною підтримкою дає можливість максимально диференціювати та індивідуалізувати навчання, зробити процес навчання творчим, дослідницьким.

Крім того комп'ютерна техніка зумовлює певні зміни в домінуючій нині моделі економічної освіти. Комп'ютер має значні переваги перед підручником як свого роду акумулятор інформації, а тому в якісному і кількісному відношенні він є важливим механізмом оновлювання парадигми освіти, формування інформаційної культури студентів [3, с.51-58].

Отже, слід пам'ятати, що інформатизація системи освіти зорієнтована сьогодні на формування нової генерації людей, що за своїм інтелектуально-професійним рівнем розвитку має відповідати умовам сучасного інформаційного суспільства.

Кожен навчальний заклад, спрямований на розвиток, має серед своїх цілей розширення діяльності та впровадження інновацій [1, с.21]. Зокрема це може бути використання інтерактивних методів шляхом організації роботи учнів у малих групах, проведення ділової гри, проектна діяльність та ін. Такі рішення враховують аналіз діяльності установи і є вкрай важливими для її виживання. Крім того інноваційні технології стосуються більшості функцій та свідчать про відкритість закладу;до потреб громади.


Перспективи подальших досліджень. Отже сучасний навчальний процес повинен здійснюватися з урахуванням такого визначен­ня: Навчання відбувається тоді, коли людина змінює своє ставлення або поведінку з корис­тю для себе і в кращий бік так, щоб воно відповідало тим фактам чи змінам, які є в її світі або в стосунках з іншими людьми.

Результатом забезпечення реалізації цих вимог є зміна загальної структури професійного навчання, оновлення навчальних програм, адаптування їх до нинішніх умов та використан­ня сучасних методів навчання. Не останнє місце займає творче використання прогресивних ідей зарубіжного й вітчизняного досвіду.

Оскільки методи навчання молодого і працездатного населення повинні максимально спри­яти виконанню поставлених цілей, то реалізація цього завдання більшою мірою залежить від педагогічних кадрів, їхньої майстерності та професіоналізму.


Література

1.Матеріали Всеукраїнської наради ректорів вищих технічних навчальних за

кладів “Вища технічна освіта України і Болонський процес”.- Харків: НТУ

“ХПІ”,2004.-198с.

2.Гурова О.М. Функції менеджменту інновацій у освітніх закладах //

Зб.наук.пр.- Бердянськ, 2006.- №1: Педагогічні науки.-С.191-195.

3.Інформаційні системи в організації і економіці /Під ред.проф.

А.Г.Пономаренка. – К.: Академія, 2002. – 546 с.

4.Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті // Освіта. – №

38-39. – 2001. – С. 11-18.

5.Педагогічні технології у неперервній професійній освіті./ За ред.проф.

С.О.Сисоєвої. – К.: ВІПОЛ, 2001. – 502 с.

6.Тренінгові технології навчання з економічних дисциплін: Навч.посібн. / За

ред. Г.О.Ковальчук – К.: КНЕУ, 2006. – 384 с.