Организация и анализ инвестиционной деятельности предприятия
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
свідоцтвом зниження ризику. Стабільний стан підприємства і вміння розраховуватися по своїм зобовязанням може привернути білше клієнтів.
11. Необхідно звернути увагу, що всі показники у 2007 році мають значення менше нормативних та у порівнянні з 2006 роком. Але у 2008 році показники підвищуюються і навіть стають вище, ніж у 2006 році. Це може бути зумовлено зростанням кредиторської та дебіторської заборгованості у 2007 році.
3. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИБОРУ ОБЄКТІВ ІНВЕСТУВАННЯ ДЛЯ ТОВ ХАРТЕП
3.1.Структурно-функціональна модель процесу організації інвестиційної діяльності підприємства
Дослідження проблем інвестування завжди перебувало в центрі економічної науки. Це зумовлено тим, що інвестиціі зачіпають самі глибинні основи господарської діяльності, визначаючи процес економічного росту в цілому.
В умовах ринкової економіки ефективна діяльність підприємств у довгостроковій перспективі, забезпечення високих темпів їхнього розвитку та підвищення конкурентоспроможності в значною мірою визначається рівнем їхньої інвестиційної активності і діапазоном інвестиційної діяльності. Коло питань, розвязуваних цим видом функціонального управління підприємством досить великий, так як інвестиційні рішення нерозривно повязані з усіма іншими видами діяльності підприємства та усіма стадіями його життєвого циклу, формують його перспективну організаційну структуру та інвестиційну культуру.
Інвестиції всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в обєкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) [2].
Інвестиційна діяльність це сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави з реалізації інвестицій [2].
Інвестиційна діяльність може здійснюватися у формі [2]:
інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними підприємствами, господарськими ассоціаціями, обєднаннями та товариствами, організаціями, іншими юридичними особами;
державного інвестування;
іноземного інвестування;
спільного інвестування коштів і цінностей громадянами та юридичними особами України та іноземних держав.
Приріст капіталу повинен бути достатнім для того, щоб компенсувати інвестору відмову від використання наявних коштів на споживання в поточному періоді, винагородити його за ризик, відшкодувати втрати від інфляції в поточному періоді.
Джерелом приросту капіталу і рушійним мотивом здійснення інвестицій є прибуток, що отримується від них. Ці два процеси вкладення капіталу та отримання прибутку можуть відбуватися в різній часовій послідовності. При послідовному протіканні цих процесів прибуток виходить відразу ж після завершення інвестицій у повному обсязі. При паралельному їх протіканні отримання прибутку можливе ще до повного завершення процесу (після першого його етапу). При інтервальному протіканні цих процесів між періодом завершення інвестицій та отримання прибутку проходить певний час, тривалість якого залежить від особливостей конкретного інвестиційного проекту.
Ступінь відповідальності за прийняття інвестиційного проекту в рамках того чи іншого напрямку різна. Так, якщо мова йде про заміщення наявних виробничих потужностей, рішення може бути прийняте досить безболісно, оскільки керівництво підприємства ясно уявляє собі, в якому обсязі і з якими характеристиками необхідні нові основні засоби. Завдання ускладнюється, якщо мова йде про інвестиції, повязані з розширенням основної діяльності, оскільки в цьому випадку необхідно врахувати цілий ряд нових факторів: можливість зміни положення фірми на ринку товарів, доступність додаткових обсягів матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, можливість освоєння нових ринків та ін .
В умовах ринкової економіки можливостей для інвестування досить багато. Однак існує чинник фактору ризику. Інвестиційна діяльність завжди здійснюється в умовах невизначеності, ступінь якої може значно варіювати. Так, у момент придбання нових основних засобів ніколи не можна точно пророчити економічний ефект цієї операції.
Прийняття рішень інвестиційного характеру, як і будь-який інший вид управлінської діяльності, базується на використанні різних формалізованних і неформалізованних методів та критеріїв. Ступінь їх сполучення визначається різними обставинами, в тому числі й тим із них, наскільки менеджер знайомий з наявним апаратом, застосовним у тому чи іншому конкретнному випадку. У вітчизняній і закордонній практиці відомий цілий ряд формалізованних методів, за допомогою яких розрахунки можуть служити основою для прийняття рішень в області інвестиційної політики. Якогось універсального методу, придатного для всіх випадків життя, не існує. Тим не менше, маючи деякі оцінки, отримані формалізованими методами, нехай навіть певною мірою умовні, легше приймати остаточні рішення.
Позитивними характеристиками структурно-функціональної моделі є можливість заочно ілюструвати порядок дій при формуванні інвестиційної діяльності та оцінки якості формування та реалізації інвестиційної діяльності.
Структурно-функціональна модель огрганізації інвестиційної діяльності передбачає використання CASE-засобу в програмному продукті BPwin за стандартом IDEF0, який передбачає опис етапів модельованого процесу.
Особливостями стандарту IDEF0 є те, що він дозволяє подати алгоритм організації у вигляді діаграми, наглядно представити послідовність дій формування ос