Обґрунтування застосування податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
що забезпечує фінансово-економічне стимулювання підприємницької діяльності і платників податків шляхом зменшення тягаря податкових зобовязань4Ю. Іванов [19]встановлений законодавством виняток з загальних правил оподаткування, що надає платникові податку можливість зменшити суму податку (збору), яка підлягає сплаті, або звільняє від виконання окремих обовязків та правил, повязаних з оподаткуванням5М. Кучерявенко [29]повне або часткове звільнення юридичних осіб і громадян від сплати податків6П. Мельник [42]встановлення мінімуму, що не оподатковується; вилучення з оподаткування певних елементів обєкта оподаткування; звільнення від оподаткування певних осіб або категорій платників податків; зменшення податкових ставок; застосування цільових податкових пільг7О. Підлісна [50]законодавчо закріплений перелік умов, за наявності яких платник податку зменшує податкові зобовязання8В. Федосов [60]диференціація ставок податків для окремих платників
Також надання відстрочки чи розстрочки у сплаті податку можна вважати податковою пільгою, бо платник податку має змогу розподілити свої податкові платежі. Тому автор пропонує визначити податкову пільгу як будь-яку встановлену нормами податкового законодавства можливість відхилення платника податку від загальних правил оподаткування, що призведе до зменшення суми податку або звільнення платника від окремих обовязків, повязаних з оподаткуванням [63].
Світовою практикою вироблено комплекс принципів надання податкових пільг. Найбільш важливими серед них є наступні [24]:
застосування податкових пільг не повинне носити вибіркового характеру, у тому числі і в залежності від форми власності платників. Індивідуально надані податкові пільги порушують принцип рівності в оподаткуванні, ущемляють права інших платників і, як правило, мають корупційний характер;
застосування пільг не повинно наносити істотного збитку держаним економічним інтересам, а їх введення має бути економічно обґрунтованим як з погляду інтересів держави, так і з позиції інтересів платника;
при введенні пільг перевагу мають цільові пільги, застосування яких допускає чітко цільове використання суми податку, яка залишається в розпорядженні платника;
порядок дії та умови надання пільг повинні визначатися винятково в законодавчих актах і не підлягають істотним коригуванням на місцевому рівні;
повноваження місцевих органів управління у сфері податкових пільг мають бути обмежені законодавством.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується Законом України Про податок з доходів фізичних осіб від 22 травня 2003 р. № 889-ІV [2]. В залежності від цілей державної податкової політики цим Законом передбачено систему податкових пільг, які надаються фізичним особам в Україні.
Класифікацію податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб можна надати, привязавши форми надання таких пільг до окремих елементів податку. З цього погляду згідно з Законом № 889-ІV [2] можна виділити наступні групи податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб (рис. 1.1).
Звільнення від оподаткування податком з доходів фізичних осіб окремих субєктів оподаткування. Згідно з п. 2.2 ст. 2 Закону № 889-ІV [2] не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені на умовах взаємності міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, щодо доходів, одержуваних ним безпосередньо від здійснення такої дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діяльності.
Рис. 1.1. Класифікація податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб
Доходи, які не включаються в обєкт оподаткування. Обєктом оподаткування з податку на доходи фізичних осіб є загальний місячний або річний оподатковуваний дохід. Тому виключення з обєкта оподаткування окремих його елементів згідно з п. 4.3 ст. 4 Закону № 889-ІV [2], які не враховуються при подальшому обчисленні податку, також є однією з форм надання пільг.
Доходи, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу, умовно можна поділити на такі групи (табл. 1.2) [23].
До складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку також не включається дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від підприємницької або незалежної професійної діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Зменшення бази оподаткування податку з доходів фізичних осіб. Це передбачає вирахування з бази оподаткування встановлених законодавством сум. В оподаткуванні доходів фізичних осіб в Україні виділяють два типи таких пільг - податкові соціальні пільги та податковий кредит.
Таблиця 1.2 Доходи, які не включаються до складу загального оподатковуваного доходу
Група доходівВид доходівСуми допомогисуми державної адресної допомоги, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій, винагород, та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно до закону з бюджетів та державних цільових фондівкошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податкукошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку його працедавцемдопомога дітям-сиротам і дітям, що залишилися без піклування батькі?/p>