Національна і регіональна економіка України
Методическое пособие - Экономика
Другие методички по предмету Экономика
ечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції України і законів України, актів Президентів України; розробляє здійснює загальнодержавні програми екологічного, наукового, технічного, соціального і культурного розвитку України; спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; виконує функції, передбачені існуючим законодавством. До виконавчих органів в областях і районах, містах Києві та Севастополі відносяться місцеві державні адміністрації. Вони забезпечують:
виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої -| влади;
законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;
виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку;
підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;
взаємодію з органами місцевого самоврядування;
реалізацію інших наданих державою, а також делегованих ;
відповідними радами повноважень.
Місцеві державні адміністрації підзвітні та підконтрольні органам влади вищого рівня та радам у частині делегованих ними повноважень.
Розмежування повноважень і функцій органів державного управління та місцевого самоврядування є однією з найважливіших проблем управлінської науки і практики. Її вирішення повязане насамперед з вибором моделі співвідношення центральної влади та місцевого самоврядування. У світовій практиці державотворення використовується чотири основні системи територіальної влади: централізована, англо-американська, європейська змішана елітна (континентальна або французька ) та європейська змішана з розділеною ієрархією управління.
Централізована система передбачає, що на всіх рівнях, нижче загальнодержавного, управління здійснюють органи державної влади, які формуються урядом або главою держави та підпорядковуються по вертикалі. Це модель тоталітаризму.
Англо-американська система виходить з того, що управління на всіх субнаціональних рівнях здійснюють органи місцевого самоврядування, які обираються населенням відповідних територіальних одиниць. На цих рівнях функціонують також місцеві І органи міністерств та відомств, наділені спеціальними функціями, але органів державної влади загальної компетенції тут немає. Таку модель застосовують Бразилія, Великобританія, США, Швейцарія та деякі інші країни.
Європейська змішана елітна система грунтується на поєднанні прямого державного управління та місцевого самоврядування. При цьому управління на низовому рівні здійснюють, як правило, лише органи місцевого самоврядування. Таку систему використовують Італія, Франція та багато інших європейських країн.
Європейська змішана з розділеною ієрархією управління система побудована за тим же принципом, що і попередня, але має свої особливості: управління на обласному та районному рівнях здійснюється лише місцевою державною адміністрацією, а на низовому тільки органами місцевого самоврядування. Ця система притаманна Болгарії, Польщі та деяким іншим країнам.
Засади територіальної влади в Україні визначені її Конституцією і за принципами організації загалом відповідають Європейській змішаній елітній моделі
Схема 2.1. Система територіальної влади в Україні
Але у цій системі ради стоять осторонь від органів державної виконавчої влади, не мають законодавче визначеного підпорядкування і вирішують обмежене коло питань, повязаних із затвердженням програм соціально-економічного та культурного розвитку, обласних і районних бюджетів та контролем за їх виконанням, а інші повноваження делегують місцевим державним адміністраціям. Отже, відносини між державною владою і місцевим самоврядуванням складаються не на користь останнього і не повною мірою відповідають демократичним засадам, закладеним в Європейській хартії про місцеве самоврядування.
Аналіз існуючих моделей, представлених у схемі 2.1, показує, що система територіального управління у будь-якій країні має три рівні: загальнодержавний (національний), проміжний (область, район) та низовий (село, селище, місто). На кожному з них діють відповідні управлінські структури місцеві державні адміністрації та місцеві ради. Разом вони іменуються місцевими органами влади.
Організаційна структура місцевих державних адміністрацій зумовлюється їх повноваженнями, функціями, структурою господарства, принципами управління та специфічними для кожної територіальної ланки національними, історичними, економічними й іншими особливостями. Схематично структура обласних державних адміністрацій виглядає так (див. схему 2.2).
Голова, перший заступник та заступники голови держадміністрації здійснюють керівництво управліннями і службами безпосереднього підпорядкування й структурними підрозділами, підпорядкованими також відповідним міністерствам та відомствам. Управління економіки, наприклад, підпорядковане як керівництву адміністрації області, так і Міністерству економіки України в організаційно-методичному відношенні.
Подвійне підпорядкування зумовлюється принципом централізації, покладеним в основу організації виконавчої влади та її управлінської вертикалі. Централізм в управлінні не завжди сприяє поліпшенню справ у регіонах, оперативному вирішенню локальних проблем, використанню економічних засобі?/p>