Моніторинг інформаційних потреб споживачів як необхідна умова організації інформаційного обслуговування
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
?логічній диференціації користувачів. Такий підхід це важливий крок до вивчення ІП [2,8].
В подальших дослідженнях ІП користувачів основна увага приділяється проблемам взаємодії користувача з інформаційною службою, зроблені спроби прогнозування ІП. Ряд методик відображають проблему формування ІП в формі запиту для автоматизованих інформаційно-пошукових систем.
При вивченні ІП нерідко спостерігається тенденційність до визначення обєктивних сторін ІП та недооцінюються їх субєктивні сторони. Дослідження обєктивних характеристик ІП не створює в повній мірі умов для організації раціонального зворотного звязку між користувачами і інформаційно-пошукових систем, для можливого коригування використаних технологій , інформаційних ресурсів з метою їх покращання. Вивчення тільки думки користувачів про свої ІП найчастіше зводиться до субєктивізму. Користувач, який обєктивно має інформаційну потребу не завжди розуміє значущість її задоволення, що дозволяє зробити висновок, що ІП остаточно ним не визначена. Крім того, нерідко користувач або недооцінює, або переоцінює можливості інформаційно-пошукової системи і таким чином нехтує ними або відповідно предявляє завищені, невиправдані вимоги. Звідси неможливість загальних критеріїв ІП, складність їх обліку в системі інформаційного забезпечення [2,8].
Таким чином, необхідне вивчення та облік всіх основних обєктивних і субєктивних факторів, які впливають на користувачів інформації та на формування у них ІП для того, щоб зрозуміти та виявити діалектичний взаємозвязок обєктивних і субєктивних сторін ІП в процесі формування потреб у користувачів інформації.
При вивченні ІП не менш важливим є і класифікація (типологія) користувачів інформації. Виділення необхідних типів категорій користувачів інформації дає можливість не тільки більш цілеспрямованого забезпечення їх інформацією, але і дозволяє раціонально, ефективно використовувати ті чи інші соціологічні або інші методи вивчення ІП. Типологізація користувачів це дуже серйозна справа, яка потребує від дослідників особливого професіоналізму, матеріальних і часових затрат при здійсненні цієї роботи.
У сучасних умовах ІУ найбільш активно використовують для виявлення ІП користувачів методи конкретно-соціологічних досліджень. Найчастіше віддається перевага таким методам, як бесіда, інтервю, анкетування або спостереження. Оптимальним є лише комплексне використання методів, яке може дати найбільший ефект. При цьому слід враховувати, що більшість методів, які використовуються при вивчені ІП, часто механічно переносяться з інших наук і бувають недостатньо ефективними [2,8].
Для всіх досліджень в галузі ІП характерне використання різносторонньої методики. В цілому визначені наступні методи вивчення ІП:
- аналіз якого-небудь масиву даних, частково, аналіз інформаційних запитів;
- метод підрахунку бібліографічних посилань;
- опитування ( анкетування, інтервю, бесіда);
- спостереження.
Аналіз масиву даних, наприклад, на основі картотек абонентів, які заповнюються при записі в бібліотеку та під час переєстрації читачів. Він дає приблизно уяву про категорію споживачів, їх ІП, які потрібно вивчити.
Аналіз інформаційних запитів найбільш використовується у вивченні ІП. Він дозволяє виявити перевагу та частоту звернення споживачів інформації до різних публікацій, тематичних і територіальним областей, хронологічні межі використаних джерел. Тут необхідно підкреслити, що запит може не відображати потребу, відрізняючись від неї за змістом. Все залежить від цілі і характеру формулювання запиту. Таким чином, було б помилково думати, що, підібравши відповідні запиту документи, тим самим ІУ вже задовольнила потребу користувачів в інформації. Аналіз інформаційних запитів користувачів вирішується головним чином на статистичному рівні (підрахунок запитів), з одночасною кількісною та якісною оцінкою і узагальненням отриманих результатів, розробкою результатів, які випливають з висновків, рекомендацій та прогнозів. Не дивлячись, що такий підхід дозволяє отримати дані про взаємозвязок споживачів та інформаційно-пошукових систем з точки зору задоволення інформацією, він ще не дає точних відомостей про ІП та потребує застосування додаткових методів [2].
Метод підрахунку бібліографічних посилань базується на підрахунку посилань в друкованих працях, вивченні бібліографії, що дає можливість визначити коло використаних різними групами споживачів джерел інформації, “вік” цих джерел. Цей метод має перевагу перед методом аналізу інформаційних запитів, оскільки відображає дійсні факти та документальні джерела, які виокремленні з видання, що цитується. Але слід підкреслити, що такий метод потребує від дослідників відповідної кваліфікації, матеріальних та часових затрат. Крім того, його практично неможливо проектувати на видання ЗМІ, за виключенням наукових видань, де, як правило, представлена бібліографія.
Опитування ( анкетування, бесіда). Анкетування найбільш розповсюджений та опрацьований метод, який дозволяє охопити достатньо велике коло користувачів. За допомогою системи питань, які представлені у вигляді анкети, можна отримати доволі ціну інформацію про потребу. Анкетування дозволяє отримати великий обсяг відомостей у відносно короткий термін, провести вибіркове обстеження. Результати анкети придатні для статистичного опрацювання.
Метод бесіди це вільний обмін думками, який може бути суттєвим доповненням