Моніторинг інформаційних потреб споживачів як необхідна умова організації інформаційного обслуговування
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
? та жанру документів, що цікавлять користувачів;
- мовних меж ІП;
- хронологічних меж ІП;
- необхідності у первинній та вторинній інформації;
- співвідношенні традиційних та машиночитних джерел інформації, до яких звертаються споживачі;
- потреби у відповідних інформаційних послугах.
Крім того, до анкети традиційно були включені питання, які стосуються таких характеристик респондентів, як рівень їх освіти і характер роботи, яку вони виконують (галузь або сфера діяльності). Також в процесі опитування зясувалось, чи є у респондентів власні бібліотеки, якими вони користуються, скільки часу вони витрачають на пошук необхідної інформації і як би вони оцінили роботу Рівненського ЦНТЕІ щодо задоволення їх ІП (Додаток 3)
З метою більш ґрунтовного аналізу й порівняння отриманих результатів на основі даних анкет складено таблиці, що характеризують ІП споживачів. Зокрема, розподіл споживачів інформації за освітою в табл.1.
Таблиця 1 - Розподіл респондентів за освітою
ОсвітаКількість опитуваних% відношення до загальної кількостіСередня спеціальна1326Вища3774Всього50100
Як демонструє таблиця 1, 37 респондентів (74%) мають вищу спеціальну освіту, 13 (26,0%) середню спеціальну. Ці дані свідчать про високий рівень фахової підготовки споживачів інформації, що звертаються до Рівненського ЦНТЕІ. Розподіл опитаних за характером їх роботи відображено у табл.2
Таблиця 2 - Розподіл респондентів за характером роботи
Характер роботиКількість опитуваних% відношення до загальної кількостіЖитлово-комунальне господарство12Промисловість612Будівництво36Торгівля48Транспорт, звязок612Освіта, культура, наука,
проектні організації918Підприємницька1122Державні установи1020Всього50100
На нашу думку, саме рівень освіти і характер роботи респондентів в значній мірі визначають структуру ІП користувачів. Ці характеристики респондентів корелюють з усіма отриманими показниками їх ІП. Так опитаних найбільше цікавлять збірники нормативів, інструкцій (24%) та періодичні видання ( газети й журнали) (18%), дещо менше довідкові видання (16%), навчальні посібники потрібні 10%. Менша зацікавленість у наукових виданнях (6%). Значна зацікавленість у патентних виданнях (16%). Це дозволяє зробити висновок про неоднакову цінність окремих документів для всіх категорій респондентів. Кожна віддає перевагу визначеному виду або типу літератури. Ці показники подані у табл. 3.
Таблиця 3 - Розподіл ІП користувачів у виданнях певних видів і типів
Вид, тип виданняКількість
опитуваних% відношення до загальної кількостіЗбірники нормативів, інструкцій
Збірники правових актів
Періодичні видання (газети, журнали)
Навчальні (посібники, підручники)
Довідкові
Патентні
Монографії, збірники12
7
9
5
8
6
324
14
18
10
16
12
6Всього50100
Найкраще задовольняють потреби споживачів засоби масової інформації 16%, газети та журнали 12%, адже вони найоперативніше відображають інформацію.
Однаковою мірою задовольняють потреби споживачів реферативні видання та банки і бази даних 10%. Потрібно відзначити той факт, що з точки зору опитуваних, бібліографічні видання не менш важливі, ніж інші форми і методи доведення інформації. Значна частина споживачів інформації задовольняє свої потреби, використовуючи Internet 16%. До традиційних джерел інформації каталогів та картотек за необхідною інформацією звертаються 12,0% респондентів. Це свідчить про те, що в каталогах фахівці часто не знаходять відомостей про літературу, яка їх цікавить, у них відсутні матеріали із журналів, збірників, наукових праць і відомчих видань.
Таблиця 4 - Використання джерел інформації
Джерела інформаціїКількість
опитуваних% відношення до загальної кількостіКаталоги чи картотеки
Реферативні видання
Бібліографічні посібники
Дисертації
ЗМІ в т.ч.:
- радіо, телебачення;
- газети, журнали
Банки і бази даних
Internet
6
5
4
5
9
8
5
812
10
8
10
18
16
10
16Всього50100
Оперативне засвоєння інформаційних фондів, їхнє ефективне використання у професійній діяльності залежить від того, на які зручні для користувача жанри перетворена інформація після опрацювання і згортання. Для зясування даного питання під час інтервю респондентам було запропоновано, на вибір, три жанри: реферат, огляд, анотація. Отримані результати опитування, що проводилось за даними показниками, представлені у табл.5.
Таблиця 5 - Використання жанрів інформації в залежності від за характеру роботи
Характер роботиЖанри/ кількість опитуванихРефератОгляданотаціяЖитлово-комунальне господарство2-2Промисловість615Будівництво114Торгівля212Транспорт, звязок111Освіта,культура,наука,проектні організації421Підприємницька724Державні установи111Всього24920
Отже, як свідчать отримані результати, респонденти віддають перевагу рефератам і анотаціям. До даних джерел інформації звертається відповідно 24% і 20% респондентів. Оглядову інформацію використовують 9% опитаних.
Ще одним аспектом опитування було зясування переліку періодичних видань, які активно використовуються респондентами.
Серед цих видань найчастіше використовуються наступні видання бюлетень “Відомості Верховної Ради”, газети “Голос України” та “Урядовий курєр”, “Все про бухгалтерський облік”, “Економіка підпр?/p>