Моніторинг інформаційних потреб споживачів як необхідна умова організації інформаційного обслуговування
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
ї інформації потребам в них. Із факторів, які характеризують ці потреби, виділяють:
- передбачуваність ( чи може людина наперед визначити зміст своїх ІП):
- стабільність ( чи існують ці потреби довгий час, чи є епізодичними);
- формалізованість (наскільки легко і чітко може людина визначити свої потреби, свої запити та мову, яку використовує інформаційно-пошукова система аби досягти повного взаєморозуміння з працівником, який його обслуговує).
І.К.Кірпічєва умовно виділяє 5 основних категорій потреб. Три перші категорії є професійні, дві останні непрофесійні:
1. Стабільні для даної професійної групи, які визначаються відносно легко, формалізовані. Це потреби в літературі за спеціальністю, які відображають характер виконуваної роботи;
2. Нестабільні для даної професійної групи, які виникають епізодично в більшості її представників, іноді визначені періодично;
3.Виникають епізодично у багатьох працівників всіх професійних груп в процесі наукової чи іншої діяльності, Ці потреби мобільні і непередбачувані;
4. Характерні в тій чи іншій мірі для представників будь-яких професійних груп, нестабільні або стабільні, визначені наперед. Це потреби, обумовлені заняттям в мережі політичної просвіти, вивчення загальноосвітніх дисциплін, характером самоосвітніх інтересів;
5. Нестабільні або стабільні для представників всіх професійних груп, визначені передчасно. Мають на увазі потреби, які виникли у звязку з вихованням дітей в сім'ї, профілактикою хвороб, заняттям спортом, туризмом тощо.
Перша, друга і четверта категорії потреб є типовими, а третя і пята є специфічними.
Визначивши загальні поняття, що характеризуються ІКД споживача, можна зробити висновок, що існує багато підходів до класифікації потреб споживачів інформації. Найбільш широко застосовуються способи класифікації потреб споживачів інформації за такими ознаками як спеціальність, освіта, характер виконуваної роботи та інші.
Оскільки характерною рисою сьогодення є підвищена увага до вивчення реальних потреб різних соціальних категорій і розвиток соціальних досліджень суспільної думки, то проблема вивчення ІП споживачів з часом буде досліджуватися все активніше. Здійснивши аналіз особливостей потреб споживачів у первинній інформації, визначимо їх звязок із потребами у вторинній (бібліографічній) інформації.
Для того, щоб виникла потреба у бібліографічній інформації, потрібно чотири передумови:
1. Наявність у споживача усвідомленої інформаційної потреби;
2. Неможливість задовольнити цю потребу без звертання до документів;
3. Неможливість безпосереднього отримання потрібних документів;
4. Знання споживачем джерел вторинної інформації та їх функціональних можливостей і вміння користуватись послугами інформаційних установ.
Отже, потреби у первинній і вторинній інформації взаємоповязані між собою. Цей факт необхідно враховувати при організації ІО користувачів. Інформацію споживачі можуть отримати із документів або не звертаючись до них ( міжособове спілкування). Якщо інформація отримується із документів, то у споживача виникає документальна потреба. Щоб задовольнити дану потребу, споживачі інформації можуть звертатися до джерел інформації про документ (бібліографічних джерел). Таким чином, документальні потреби породжують бібліографічні потреби.
Отже, бібліографічна інформація сприяє задоволенню ІП, але вона повязана з даними потребами опосередковано через відповідність у системі документ-споживач. Це можна зобразити схематично таким чином:
Інформаційна потреба > документальна потреба > потреба у вторинній інформації.
Більш детальну схему процесу формування потреб у вторинній інформації розробив С.Д.Коготков (Додаток 2).
2.3 Методи вивчення інформаційних потреб користувачів
Одним із ключових питань у теорії ІП є розробка досконалої методики дослідження потреб споживачів в інформації. Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених ІП слід вказати на відсутність єдиної чіткої методики їхнього вивчення й опрацювання результатів. Це пояснюється тим, що ІП повязана з конкретною проблемою і залежить як від структури даної проблеми, так і від багатофакторної характеристики споживача інформації, а також від мети використання інформації [2].
Перші дослідження ІП були здійснені40-х на початку 50-х років ХХ ст. у США. В основному це були статистичні дослідження або, як тепер часто говорять, бібліометричні виявлення найбільш використовуваних джерел інформації. Отриманні результати перш за все дозволили судити про напрямки інформаційних запитів різних груп користувачів і їх увагу до різних джерел інформації. Цей підхід носив однобічний характер. Він не давав можливості в повній мірі робити висновки про всю систему пошуку та використання інформації. В цей період вивчення ІП носило епізодичний, поверховий, випадковий характер, головне було відсутнє якісний аналіз отриманих даних. Такі дослідження не дозволяли отримати точні відомості про ІП, так як переважно вони проводилися на основі аналізу запитів спеціалістів, не піднімалися до рівня комплексного вивчення ІП.
В цьому відношенні 60-ті роки ХХ ст. характеризуються все більшим розмахом проведенням досліджень ІП. Серед них певний інтерес представляє методика, в якій пропонується вивчати ІП користувачів шляхом дослідження їх індивідуальної поведінки методами спостереження і анкетування. Особлива увага приділяється тип?/p>