Місце і роль сім‘ї у вихованні дитини
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
и сімї і суспільства. Поняття обовязок відображає в нашій свідомості обєктивну необхідність, виражену в моральних вимогах, що ставляться як до окремого індивіда, так і до групи людей. У класове антагоністичних формаціях, особливо в умовах монополістичного капіталізму, сімя досить часто виконує функцію психологічного сховища від соціальної дійсності, хоча, звичайно, повністю сховатися від неї всередині сімї неможливо. Найчастіше соціальні хвороби уражають і сімю.
На противагу цьому при соціалізмі відносини в системі сімя суспільство не мають антагоністичного характеру. Соціалістичне суспільство всіма наявними у нього засобами підтримує і захищає сімю, а соціалістична сімя, у свою чергу, відчуває себе часткою єдиного соціального організму. Інтереси суспільства радянська сімя сприймає і засвоює як свої власні; ними вона керується, узгоджуючи зі своїми, властивими їй як малій соціальній групі.
Сімя має певні моральні обовязки перед суспільством, а також перед іншими сімями. Це суспільні обовязки, до яких належать безпосереднє відтворення населення, соціалізація молодого покоління, організація побуту і дозвілля своїх членів, забезпечення їх морального й естетичного задоволення життям та ін. Суспільні обовязки сімї осмислюються людьми як виконання нею певних функцій, а з точки зору соціальної психології як програвання відповідних ролей.
Є різні види обовязків. Одні з них ширші за змістом, як-от обовязок перед суспільством, інші вужчі, як, Наприклад, обовязок перед сімєю. Як моральна категорія, обовязок має суспільну і особистісну значущість залежно від того, усвідомлюється він особою чи соціальною групою. Осмислений, усвідомлений обовязок спонукає людину виконувати його добровільно, без примусу. Невиконання ж усвідомленого обовязку постає перед внутрішнім судом людини, перед її совістю.
Обовязок має велику орієнтуючу і регулюючу силу: він визначає в головних рисах поведінку людини у колі сімї, серед друзів і товаришів по роботі, щодо держави й суспільства.
Стосовно життєдіяльності сімї моральна категорія обовязку конкретизується насамперед як сімейний (родинний) обовязок. Виконувати його повинні всі. А чи не є це ущемленням свободи особистості? Звідки обєктивні корені такого обовязку? Чи не довільні вони? Виявляється, ні. Обєктивні причини виникнення сімейного обовязку в реальному існуванні групової форми буття людей. Люди змушені обєднувати свої зусилля для продовження людського роду, для навчання і виховання молодих поколінь, для того, щоб допомагати одне одному і працею, і матеріально, і духовно. А як тільки двоє, людей обєдналися в групу, відразу виникає нова закономірність: розподіл ролей і встановлення відповідальності одного перед одним. У сімейному мікроколективі особливість стосунків відповідальної залежності полягає в тому, що, по-перше,, чоловік і жінка беруть шлюб, керуючись високим моральним почуттям коханням; по-друге, члени сімї звязані між собою родинними почуттями і турботою одного про долю іншого.
Родинний обовязок складне і багатоякісне поняття. В ньому можна виділити: подружній обовязок, батьківський (материнський), а також обовязки діти щодо своїх батьків і прабатьків. Розглянемо коротко кожен з них. Як відомо, цементуючою силою сімї, її визначальними чинниками є двоє жінка і чоловік, подружжя. В суспільстві розвинутого соціалізму чоловік і жінка вступають у шлюбний союз добровільно, як рівноправні учасники. Добровільно вони беруть на себе і подружній обовязок.
Вільний вибір партнера істотно змінює зміст подружнього обовязку. Власне кажучи, це вже не стільки обовязок, скільки добровільний вибір і моральне тяжіння двох людей до спільного життя. На стадії знайомства осіб двох статей, у перші роки їх подружнього життя велике значення має їх статева любов, фізіологічний потяг одне до одного. З роками цей потяг поступово приглушується. І тут нового звучання дістає подружній обовязок. До того ж чоловік (жінка) продовжує любити свою половину як матір (батька) своїх дітей, подругу (друга), з якою (яким) пройдено нелегкий життєвий шлях. Подружній обовязок у звичайних щоденних буднях може виявлятися не дуже відчутно. Та ось у сімї горе захворів один з подружжя. і тоді подружній обовязок засвічується новими гранями величезною турботою, піклуванням про свою дружину (чоловіка).
Найважливішими елементами подружнього обовязку є взаємна повага, трудове співробітництво між чоловіком і жінкою, їх турбота одне про одного, про дітей, про сімейну честь і благополуччя. У поєднанні з коханням подружній обовязок виступає основою шлюбно-сімейних відносин і правильного виховання дітей.
Шлюбне життя є надто складним. На нього справляють вплив сотні важливих чинників і тисячі всіляких дрібниць. Життя подружжя це передусім чуттєво-конкретне життя; воно неможливе без співчуття, співпереживання. Подружній обовязок містить у собі і співпереживання, в якому, напевне, найповніше відбивається рідкість (спорідненість) душ подружися, їх здатність до психологічної єдності в сімейному житті.
В українській мові синонімом слова сімя є родина. Яке красиве, повноцінне і милозвучне слово! Саме жити родиною, бути рідними одне одному, що може бути краще? У багатьох народів подружнє життя розуміється як життя в постійній взаємодопомозі, неда