Механізм реалізації захисту прав споживачів у сфері надання послуг
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
?ів громадян Ч. 1 ст. 156/1 Ко-дексу України „Про адміністративні провопорушення”7.Виготовлення або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил та зразків щодо якості, комплектності упаковкиВід 3 до 88 неоподаткованих мінімумів доходів громадян Ст. 167 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення”8.Виготовлення і реалізація товарів, виконання робіт, нада-ння послуг бз сертифіката від-повідності, якщо його наявність передбачена законодавствомВід 3 до 88 неоподаткованих мінімумів доходів громадян Ст. 170/1 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення”9.Порушення правил використан-ня засобами вимірювальної тех-ніки, на які поширюється дер-жавний метрологічний контроль Від 3 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян Ст. 172 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення”10.Невиконання посадовими особа-ми, громадянами-підприємцями законних вимог Держкомітету України у справах захисту прав споживачів щодо реалізації това-рів, виконання робіт, надання послуг споживачамВід 3 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян Ч. 1 ст. 188/2 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення”11Ухилення посадових осіб від своєчасного виконання приписів Держкомітету України у спарвах захисту прав споживачів та його органів про усунення порушеньВід 1 до 18 неоподаткованих мінімумів доходів громадян Ч. 2 ст. 188/2 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення”
Рішення про накладання стягнення приймається на основі акта перевірки, який складається уповноваженою посадовою особою Держспоживзахисту та оформляється постановою в установленій формі та в 3-х примірниках.
Виходячи з даних табл. 1.2 та Кодексу України „Про адміністративні правопорушення” (ст. 14, 227, 307) штраф повинен бути перерахований підприємством у пятнадцяти-денний термін з дня отримання постанови. При порушенні цього терміну державна податкова інспекція за місцезнаходженням підприємства стягує штраф в безперечному порядку у десятиденний термін.
Фінансові санкції застосовуються згідно зі статтею 23 Закону України „Про захист прав споживачів”.
2. АСПЕКТИ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ
2.1 Як захиститися споживачу
Більшість українців знають, що українським законодавством передбачені як гарантії якості товарів та послуг, які надаються громадянам, так і можливості захисту порушених прав споживачів. Проте, навряд чи більшість із громадян володіє інформацією щодо того, куди звертатися і що робити у разі якщо вони безпосередньо зіткнуться з такою проблемою.
У відповідності до ст. 3 Закону України „Про захист прав споживачів” споживач має право на:
- державний захист своїх прав;
- гарантований рівень споживання;
- належну якість товарів торговельного та інших видів обслуговування;
- безпеку товарів (робіт, послуг);
- необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари, їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця);
- відшкодування збитків, завданих товарами неналежної якості, а також майнової та моральної шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоровя людей товарами у випадках, передбачених законодавством;
- звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
- обєднання в громадські організації споживачів (обєднання споживачів)[3].
Отже законодавством закріплений достатньо широкий обсяг прав споживачів, однак насправді все складається так, що громадяни часто купують товари або отримують послуги, що не відповідають вимогам якості. А коли намагаються їх обміняти чи здати продавцю отримують негативну відповідь.
Як реалізувати своє право
У більшості, поведінка продавців щодо відмови в прийнятті неякісного товару обумовлена як сподіванням на безкарність, так і безвідповідальністю, обумовленою незнанням закону. Таким чином, споживачу часто доводиться сподіватися на порядність продавця. Проте, це неправильно, адже законодавчо обґрунтована вимога з боку покупця, який вважає, що його права порушені, може вирішити проблему так би мовити „не відходячи від каси”.
Зокрема ч 3. ст. 12 Закону „Про захист прав споживачів” передбачено, що продавець (виробник, виконавець) зобовязаний передати споживачеві товар (роботу, послугу), який за якістю відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, а також інформації про товар (роботу, послугу), що надається продавцем (виробником, виконавцем).
Проте якщо товар неякісний існує доволі простий алгоритм дій. Насамперед, необхідно переконатися в наявності платіжного документу (чек, квитанція, договір купівлі-продажу, накладна тощо) з відміткою про дату придбання, котрий повинен бути виданий продавцем. Такий документ є доказом здійснення покупки саме в цього продавця. Саме тому, купуючи товар, необхідно вимагати чеки і зберігати їх певний час, принаймні впродовж гарантійного строку (якщо такий передбачений). Якщо розрахунковий документ є в наявності, необхідно направити рекомендованим повідомленням, телеграмою або ж передати в компанію продавця із узяттям відмітки про вручення, заяву з вимогою здійснити одну з дій передбачених ч. 1 ст. 14 Закону „Про захист прав споживачів”, зокрема:
а) безоплатно усунути недоліки товару або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою;
б) замінити на товар аналогічної марки (моделі