Методика роботи над усвідомленням поняття іменник
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ого словника. Вони широко застосовуються в усіх початкових класах. Тематика логічних вправ залежала переважно від матеріалу підручника рідної мови. Також використовувалися натуральні предмети і сюжетні малюнки, таблиці, картки зі словами чи звязним текстом.
Найбільш вживаними були такі види словниково-логічних вправ:
- Називання предметів: хто це? що це?
- Групування предметів за загальними родовими ознаками: свійські й дикі тварини, риби, квіти, одяг, взуття, меблі тощо.
- Добір до назв однорідних предметів слова, яке означає родове поняття: ластівка, горобець, сорока, синиця це (птахи).
- Добір слів, що означають вид поняття, до узагальнювальних: меблі стіл, диван...; посуд чашка… .
- Поділ предмета на складові частини: дерево: корінь, стовбур, листя...; будинок: двері, стіни, вікна…
- Складання елементарних логічних визначень: мак це квітка: яблуня фруктове дерево.
Виконуючи такі завдання, школярі навчалися елементарної класифікації (групування) слів, порівняння предметів і явища, встановлювати на основі цього схожість і різницю, ніж ними. Логічні вправи допомагали дітям правильно співвідносити родові і видові поняття, визначати правильний звязок між предметом і словом, яке позначає його.
Програма з української мови передбачає в кожному класі вивчення слів, вимову і правопис яких слід памятати. До кожного з них ми розробили методичний комплекс, який складався з малюнка і картки. Передусім показувалося і називалося зображення, пояснювалося лексичне значення слова, а потім зосереджувалася на ньому увага дітей. Пропонувалося чітко повторити його хором, двом-трьом учням окремо, вимову запамятати. На спеціальній дошці (Запамятай правопис цих слів) прикріплювався малюнок, під ним робився напис, ставився знак наголосу. На уроках рідної мови зверталася увага школярів на правопис. Малюнок і напис на деякий час залишався на дошці, щоб діти краще запамятали. Після цього вони успішно створювали і практично використовували словосполучення з новим словом.
Для усвідомлення поняття іменника у початкових класах, розвитку, збагачення і активізації словника кожний учень вів рукописний словник. У процесі запису слів молодші школярі краще запамятовували нові слова.
Отже, усвідомлення поняття іменника у початкових класах є одним з найефективніших засобів розвитку мовлення, збагачення, уточнення й активізації словникового запасу школярів, підвищення їхньої лексичної та мовної грамотності.
2.2 Перевірка експериментального дослідження
Метою педагогічного експерименту було виявлення ефективності використання пропонованих вправ та завдань для уточнення, збагачення та активізації словникового запасу молодших школярів засобами іменника. Якість сформованих знань, умінь і навичок порівнювалася із відповідними навичками і вміннями учнів контрольного класу.
Ми виходили із припущення, що серед різноманітних вправ, які використовуються вчителем з метою піднесення мовленнєвої культури школярів, помітне місце повинні посідати словникові вправи. Такі вправи спрямовані на розширення словника учнів, а також на вироблення у них уміння вибирати із свого словникового запасу для висловлення думки ті слова, які найбільше відповідають змісту висловлювання. У процесі виконання словникових вправ перед дітьми, з одного боку, розкривається багатство рідної мови, а з другого діти вчаться вживати ці слова у своєму мовленні.
Словникові вправи ми класифікували за такими критеріями:
І. За дидактичною метою. Вправи, які використовувалися вчитель під час роботи над іменником, були спрямовані на усвідомлення школярами функції іменника у мовленні. З огляду на це ми розрізняли:
а) Вправи, розраховані на пояснення значення іменників:
Пояснити значення слова клас у такому тексті:
…Класи знають футболісти, і пілоти, й хокеїсти.
Клас каюти визначають, і у класи діти грають.
Значень слова клас багато:
Перше це шкільна кімната,
Друге група школярів, підлітків чи малюків.
Клас обєднує людей…
Визначити спочатку слова, вжиті в прямому, а потім у переносному значенні:
Ще сонно диха тихий сад,
Ще сплять навколо квіти.
Ще не прокинулась роса спить чоловік, і діти. (А. Костецький).
Прочитати речення, пояснити значення підкреслених слів:
Соняшник за тином голову схилив (В. Сосюра).
Голова розпочав шкільні збори.
Відгадати загадку, пояснити, які предмети названі словом-відгадкою:
Зрізаю я траву, колосся; в дівчат я сплетена з волосся;
А ще я суші довга стрічка, що забігає в море, річку.
б) Вправи, розраховані на формування навичок уживання іменників у власному мовленні, наприклад: скласти речення з різними значеннями багатозначного слова (наприклад, машина, голка).
II. За характером розумових операцій, які здійснюють учні під час роботи зі словом, слід розрізняти:
а) Аналітичні вправи (аналіз текстів: визначення невідомих іменників, уточнення відтінків значення слів, зясування мети вживання того чи іншого слова тощо). Наприклад: прочитати вірш Г. Бойка. Користуючись довідкою, пояснити значення виділених слів:
Хто кричав?
Йшов з лікарні Гнат селом, а дружки й спитали:
Що, брат, боляче було, коли зуби рвали?
Ні, хлопчина їм сказав, Не дуже боліло...
А чого ж то ти горлав в лікаря щосили?
Так тож лікар заволав, бо я став брикаться,
Йому щипці поламав, і... вкусив за пальця.
б) Синтетичні вправи (ск?/p>